LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4818644/2395/19

від 30.06.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2020 року змінити.

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2020 року м. Харків справа № 644/2395/19 провадження № 22-ц/818/3059/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Тичкової О.Ю., суддів Котелевець А.В., Маміної О.В., за участю секретаря Сидорчук М.О., учасники справи: заявник - ОСОБА_1 , заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Харківміськгаз», старший державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Ісаєнко Артем Володимирович, начальник Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Здоровко Олександр Іванович, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2020 року в складі судді Ізмайлова І.К., ВСТАНОВИВ: В квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Ісаєнко А.В., начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Здоровко О.І. заінтересована особа Публічне акціонерне товариство «Харківміськгаз». В обґрунтування скарги зазначив, що у відповідності до норм Конституції України службові особи повинні діяти на підставі Законів України та Конституції України, до цього часу Міністерством юстиції України не встановлено порядок і умови зберігання майна, на яке накладено арешт та яке повинно бути ним встановлено на виконання вимог ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження». Майно, набуте подружжями за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Презумпція спільного права власності подружжя на майно набуте під час шлюбу поширюється на все майно, набуте під час шлюбу, незалежно від того, подавалося чи ні ким будь з подружжя позов про поділ майна чи визнання на нього власності. Не допускається звернення стягнення на майно боржника, зазначене в Додатку до Закону України «Про виконавче провадження» та яким в тому разі є майно, що є його часткою у спільній власності, необхідне для боржника, членів його сім`ї та осіб, які перебувають на його утриманні. При виконанні постанови про відкриття зведеного виконавчого провадження № 57106266, відповідно до постанови про передачу майна іншому зберігачу від 17.12.2018 року по цьому провадженню, передано транспортний засіб «VOLKSWAGEN Transporter», номерний знак НОМЕР_1 , який є сумісною власністю з дружиною ОСОБА_2 . Державним виконавцем передано цей транспортний засіб на зберігання до Харківської філії ДП «СЕТАМ» без складення Постанови про передачу цьому підприємству цієї автомашини. Після подачі до суду скарги на цю постанову державним виконавцем були закриті всі виконавчі провадження, які входили до зведеного окрім в/п № 49607773. У зв`язку з тим, що на його адресу рекомендованим листом не надсилалася постанова про відкриття зведеного виконавчого провадження з вказівкою ідентифікатору доступу до нього, постанову про його закриття, а також постанову про відкриття виконавчого провадження № 49607773, то 25.03.2019 року ним подано клопотання про надсилання цих постанов, а також, про повідомлення номеру виконавчого провадження, номеру ідентифікатору доступу, в якому державним виконавцем в отсканованому вигляді розміщена постанова про передачу майна іншому зберігачу від 17.12.2018 року, згідно якого було передано транспортний засіб «VOLKSWAGEN Transporter», номерний знак НОМЕР_1 , та складеного Акту приймання передачі цього транспортного засобу від 17.12.2018 року та опису майна від 17.12.2018 року, згідно якого було оглянуто цей транспортний засіб, а також вислання два останніх документа на його адресу, складання акту або постанови про відсутність в нього речей та предметів, на яке може бути здійснено стягнення та здійснити виконавчі дії, по поверненню йому та його дружині автомобілю з ключами, в присутності свідків та з застосуванням відеозапису, перевіривши при його передачі наявність в ньому грошей, речей та документів, які знаходилися там при його вилученні, а також, за допомогою спеціалістів та спеціальних приладів його технічну справність, наявність пального та мастила. Також, в клопотанні просив надати відповідь не пізніше двох робочих днів з моменту одержання органом виконавчої служби і з метою унеможливлення підробки дати підписання відповіді на його клопотання, в день її підписання, направити її за електронною адресою. На день подачі скарги у порушення вимог верховенства права та розумності строків виконавчого провадження, відповідь на клопотання не надано по жодному пункту, в ньому зазначеному та не виконано складання акту або постанови, або іншого документу про відсутність в нього речей та предметів, на яке може бути здійснено стягнення та не здійснено виконавчі дії по поверненню йому та його дружині - автомобіля «VOLKSWAGEN Transporter», номерний знак НОМЕР_1 . Відповідно до ст. 12 Закону України «Про звернення громадян», дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, державний виконавець Ісаєнко А.В. прийняв виконавче провадження № 49607773 невідомо від якого державного виконавця без складення відповідних постанов та складення опису переданих документів, що є порушенням з його боку ст.19 Конституції України та Закону України «Про виконавче провадження». Начальником Орджонікідзевського ВДВС не здійснювався контроль за дотриманням державним виконавцем Ісаєнко А.В. засад верховенства права, законності, розумності строків виконавчого провадження у виконавчому провадженню № 49607773 при розгляді вищевказаного клопотання та складенні вищевказаної постанови, яка оскаржується та ненадання по цьому клопотанню обґрунтованої відповіді та не надсилання цих відповідей в адресу боржника. Вважав, що внаслідок бездіяльності начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області за діями державного виконавця у виконавчому провадженні, за наданням обґрунтованої відповіді на вищевказане клопотання були порушені права боржника, надані йому ст.19 Конституції України та Закону України "Про виконавче провадження". На підставі викладеного просив суд: Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Ісаєнко А.В. про недотриманням ним засад розумності строків виконавчого провадження у виконавчому провадженню № 49607773 при розгляді ним клопотання від 25.03.2019 року та ненадання по цьому клопотанню обґрунтованої відповіді та не здійснення виконавчих дій також не відсилання в день підписання відповіді на клопотання за зазначеною в ньому електронною адресою, а також по невнесенню ним до Єдиного Державного реєстру виконавчих проваджень та Автоматизованої системи виконавчого провадження виконавчі дії по прийманню ним виконавчого провадження № 49607773 до Єдиного Державного Реєстру Виконавчих проваджень та приймання цього провадження без складення Постанови про приймання ним до виконання цього виконавчого провадження. Визнати неправомірними діями всі виконавчі дії, які проведені у виконавчому провадження № 49607773 старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Ісаєнко А.В. до дати складення ним Постанови про приймання до виконання цього виконавчого провадження. Зобов`язати старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Ісаєнко А.В., не пізніше одного робочого дня з дня набрання чинності рішення суду здійснити виконавчі та інші дії по складанню Акту про відсутність у Боржника майна, на яке може бути звернено стягнення та передати в адресу ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_2 транспортного засобу «VOLKSWAGEN Transporter», номерний знак НОМЕР_1 , разом з ключами до нього в присутності свідків та з застосуванням відеозапису, перевіривши при його передачі наявність в ньому грошей, речей та документів, які знаходилися там при його вилученні, а також, за допомогою спеціалістів та спеціальних приладів його технічну справність, наявність пального та мастила, а також здійснити при цьому дії по скасуванню всіх Постанов про накладенню арешту на цей автомобіль та інших документів, якими обмежуються користування ним та скасуванню всіх обмежень в реєстраційних службах по цьому транспортному засобу. Надати на адресу ОСОБА_1 відповіді по наступним питанням, а саме: повідомити номер виконавчого провадження, а також його ідентифікатор доступу, в якому в отсканованому вигляді розміщені постанова про передачу майна іншому зберігачу від 17.12.2018 року, згідно якої було передано транспортний засіб «VOLKSWAGEN Transporter», номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору та Акт приймання передавання цього транспортного засобу віл 17.12.2018 року та Опис майна від 17.12.2018 року, згідно якого було оглянуто цей транспортний засіб; місце та час складання, Акту приймання передавання цього транспортного засобу від 17.12.2018 року та Опису майна від 17.12.2018 року, а також мотиви та підстави, згідно яких ці документи не були вислані на адресу ОСОБА_1 ; направити на адресу ОСОБА_1 рекомендованим (замовним) листом постанову про відкриття виконавчого провадження № 49607773, постанову про відкриття зведеного виконавчого провадженню №57106266 з вказівкою ідентифікатору доступу до цього, а якщо його не існує, то заначити про це в відповіді, а також постанову про його закриття та Акт приймання передавання транспортного засобу «VOLKSWAGEN Transporter», номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору від 17.12.2018 року та Опису майна від 17.12.2018 року, згідно якого його було описано; повідомити прізвище, ім`я та по батькові особи, яка надала на адресу старшого державного виконавця Ісаєнко А.В. ключі від транспортного засобу «VOLKSWAGEN Transporter», номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору та прізвище, ім`я та по батькові особи, яка керувала транспортним засобом «VOLKSWAGEN Transporter», номерний знак НОМЕР_1 , під час його доставлення на адресу авто майданчика Харківської філії ДП «СЕТАМ»; повідомити прізвище, ім`я та по батькові особи, яка надала старшому державному виконавцю Ісаєнко А.В ОСОБА_3 інформацію про місцезнаходження транспортного засобу «VOLKSWAGEN Transporter», номерний знак НОМЕР_1 , перед його доставленням до автомайданчика Харківської філії ДП «СЕТАМ» та адресу, з якого цей транспортний засіб забирався за допомогою водія ОСОБА_4 ; повідомити посаду, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка познайомила старшого державного виконавця ОСОБА_5 з особою, яка керувала транспортним засобом «VOLKSWAGEN Transporter», номерний знак НОМЕР_1 , під час його доставлення на адресу автомайданчика Харківської філії ДП «СЕТАМ». Визнати неправомірною бездіяльність Начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Здоровко О.І. по не здійсненню ним контролю за дотриманням старшим державним виконавцем Ісаєнко А.В. засад верховенства права, законності, розумності строків виконавчого провадження у виконавчому провадженню № 49607773 при розгляді ним клопотання боржника та ненадання по цьому клопотанню обґрунтованої відповіді та не надсилання цих відповідей в адресу боржника. Постановити окремі ухвали відносно неправомірних дій Державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Ісаєнко А.В. та відносно неправомірної бездіяльності Начальника Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Здоровко О.І. і направити їх відповідно Начальнику Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області та Начальнику Головного територіального Управління юстиції у Харківській області для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 червня 2019 року скаргу ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження № 49607773 на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ісаєнко А.В., начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Здоровко О.І., задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м.Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ісаєнко А.В. по прийманню ним до виконання виконавчого провадження без складання постанови про приймання ним виконавчого провадження до виконання та про подальше невнесення ним до Єдиного державного Реєстру Виконавчих проваджень та Автоматизованої системи виконавчого провадження виконавчих дій по прийманню ним виконавчого провадження № 49607773 до примусового виконання. В іншій частині в задоволенні скарги відмовлено. 27 червня 2019 року ОСОБА_1 на зазначене судове рішення засобами поштового зв`язку подано апеляційну скаргу. Постановою Харківського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 червня 2019 року скасовано, справу направлено для продовжено розгляду до суду першої інстанції. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 6 лютого 2020 року ОСОБА_1 у задоволенні скарги про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Ісаєнко А.В., начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Здоровко О.І. відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2020 року та прийняти нове судове рішення згідно якого: 1) Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Ісаєнко А.В. про недотриманням ним засад розумності строків виконавчого провадження у виконавчому провадженню № 49607773 при розгляді ним клопотання від 25.03.2019 року та ненадання по цьому клопотанню обґрунтованої відповіді та не здійснення виконавчих дій також не відсилання в день підписання відповіді на клопотання за зазначеною в ньому електронною адресою. 2) Зобов`язати начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Східного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Харків), або особу, яка виконує його обов`язки, не пізніше одного робочого дня з дня набрання чинності рішення суду здійснити виконавчі та інші дії в разі потреби поновити необхідні виконавчі провадження по: -по складанню Акту про відсутність у Боржника майна, на яке може бути звернено стягнення та передати в адресу ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_2 транспортного засобу «VOLKSWAGEN Transporter», номерний знак НОМЕР_1 , разом з ключами до нього в присутності свідків та з застосуванням відеозапису, перевіривши при його передачі наявність в ньому грошей, речей та документів, які знаходилися там при його вилученні, а також, за допомогою спеціалістів та спеціальних приладів його технічну справність, наявність пального та мастила, а також здійснити при цьому дії по скасуванню всіх Постанов про накладенню арешту на цей автомобіль та інших документів, якими обмежуються користування ним та скасуванню всіх обмежень в реєстраційних службах по цьому транспортному засобу. -Надати на адресу ОСОБА_1 відповіді по наступним питанням, а саме: повідомити номер виконавчого провадження, а також його ідентифікатор доступу, в якому в отсканованому вигляді розміщені Постанова про передачу майна іншому зберігачу від 17.12.2018 року, згідно якої було передано транспортний засіб «VOLKSWAGEN Transporter», номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору та Акт приймання передавання цього транспортного засобу від 17.12.2018 року та Опис майна від 17.12.2018 року, згідно якого було оглянуто цей транспортний засіб; місце та час складання, Акту приймання передавання цього транспортного засобу від 17.12.2018 року та Опису майна від 17.12.2018 року, а також мотиви та підстави, згідно яких ці документи не були вислані на адресу ОСОБА_1 ; повідомити прізвище, ім`я та по батькові особи, яка надала на адресу старшого державного виконавця Ісаєнко А.В. ключі від транспортного засобу «VOLKSWAGEN Transporter», номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору та прізвище, ім`я та по батькові особи, яка керувала транспортним засобом «VOLKSWAGEN Transporter», номерний знак НОМЕР_1 , під час його доставлення на адресу автомайданчика Харківської філії ДП «СЕТАМ»; повідомити Прізвище, Ім`я та по батькові особи, яка надала старшому державному виконавцю Ісаєнко А.В ОСОБА_3 інформацію про місцезнаходження транспортного засобу «VOLKSWAGEN Transporter», номерний знак НОМЕР_1 , перед його доставленням до автомайданчика Харківської філії ДП «СЕТАМ» та адресу, з якого цей транспортний засіб забирався за допомогою водія ОСОБА_4 ; повідомити посаду, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка познайомила старшого державного виконавця ОСОБА_5 з особою, яка керувала транспортним засобом «VOLKSWAGEN Transporter», номерний знак НОМЕР_1 , під час його доставлення на адресу авто майданчика Харківської філії ДП «СЕТАМ». 3) Визнати неправомірною бездіяльність Начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Здоровко О.І. по не здійсненню ним контролю за дотриманням старшим державним виконавцем Ісаєнко А.В. засад верховенства права, законності, розумності строків виконавчого провадження у виконавчому провадженню № 49607773 при розгляді ним клопотання боржника та ненадання по цьому клопотанню обґрунтованої відповіді та не надсилання цих відповідей в адресу боржника. 4) Згідно ст. 262 ЦПК України постановити окрему ухвалу відносно неправомірної бездіяльності начальника Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Здоровко О.І. і направити її начальнику Головного територіального Управління юстиції у Харківській області для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. 5) Згідно ч. 10 ст. 262, ст. 385 ЦПК України постановити окрему ухвалу відносно судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова Ізмайлова І.К. за порушення ним вимог Присяги судді, ч. 10 ст. 262 ЦПК України, а також вимог ч. 1 ст. 7, ч. 5, ч. 6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», та норм матеріального та процесуального права при розгляді справи. Під час розгляду справи ОСОБА_1 просить з метою захисту його конституційних прав та свобод вийти за межі цієї скарги. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а саме, ч. 1 ст. 60 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України, не застосовано правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року по справі № 372/504/17, постанови Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суд по справі № 235/4897/14-ц, вимоги ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 55, ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження». Вказує на те, що по зведеному виконавчому провадженню було передано на зберігання іншому зберігачу автомашину, яка є спільною сумісною власністю подружжя, при цьому в постанові не було зазначено про мотиви передачі від одного зберігача до іншого та інші відомості, які повинні зазначатися, додатком до неї не було додано постанову про опис та арешт автомобіля, постанову не було занесено до Автоматизованої системи виконавчих проваджень. Також державним виконавцем не заносилися відомості про час занесення до Автоматизованої системи виконавчого провадження постанови про відкриття зведеного виконавчого провадження № 57106266, постанову про передачу майна іншому зберігачу від 17 грудня 2018 року та акту приймання-передачі машини в отсканованому вигляді, та про направлення на адресу сторін виконавчого провадження, що є порушенням Інструкції з організації примусового виконання рішень» та вимог Закону України «Про виконавче провадження». 25 березня 2019 року державним виконавцем було одержано клопотання боржника з доданими до нього свідоцтвом про шлюб 2013 року та Довідкою - рахунком про придбання транспортного засобу VOLKSWAGEN Transporter», номерний знак НОМЕР_1 від 2014 року. Державним виконавцем задоволено декілька пунктів цього клопотання та не надано відповіді на інші вимоги клопотання та не задоволені інші. За наслідком розгляду клопотання державним виконавцем не складено акт або постанову про відсутність у боржника речей на які можливо звернути стягнення. Судом першої інстанції не досліджувались оригінали виконавчих проваджень, а також Інформаційні витяги з матеріалів цих виконавчих проваджень. Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення. Судовим розглядом встановлено, що державним виконавцем Ісаєнко А.В. 01 грудня 2017 року було прийнято до виконання виконавче провадження № 49607773, що підтверджується актом приймання-передавання виконавчого провадження від 01 грудня 2017 року (а.с.41). 10.12.2015 за заявою представника стягувача ПАТ «Харківміськгаз» старшим державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального Управління юстиції Харківської області Тимошенко А.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 4960773 на підставі виконавчого листа № 644/2322/15-ц виданого Орджонікідзевським районним судом м. Харкова 06.05.2015 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Харківміськгаз» заборгованість за газопостачання та судовий збір у розмірі 557,76 грн. Зазначена постанова містить посилання на адресу у мережі інтернет та ідентифікатор для доступу (а.с. 45). Відповідно до матеріалів ВП №4960773 (а.с. 12) представник ОСОБА_1 адвокат Максименко О.В. отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 4960773, 01.12.2016 р. 11 липня 2016 року в межах виконавчого провадження № 4960773 постановою держаного виконавця Тимошенко А.С. накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 , а 24 жовтня 2016 року накладено арешт на транспортний засіб «Volkswagen Transporter», номерний знак НОМЕР_1 (а.с.46, 48). 29 серпня 2018 року старшим державним виконавцем Ісаєнко А.В. винесена постанова про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, згідно якої виконавчі провадження № 47453645, № 49607773, № 51743433, № 53028779, № 53497142, № 57106210, № 57106243 об`єднані у зведене виконавче провадження № 57106266 (а.с. 51). Відповідно до наданих та досліджених суду першої інстанції матеріалів виконавчих проваджень 08.05.2015 головним державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Близнюковим Ю.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 47453645 на підставі виконавчого листа № 644/2255/14-ц виданого Орджонікідзевським районним судом м. Харкова 29.04.2015р. про усунення перешкод у праві користування квартирою та вселення ОСОБА_6 , яке закінчено державним виконавцем Ісаєнко А.В. 24.09.2018 р. у зв`язку з виконанням. 21.07.2016 року головним державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції Золотавіним Ю.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 51743433 на підставі виконавчого листа № 644/610/15-ц виданого Орджонікідзевським районним судом м. Харкова 15.07.2016р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» витрат по сплаті судового збору у розмірі 243,60 грн. 06.12.2018 року постановою старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Ісаєнко А.В. виконавче провадження № 51743433 виведено зі зведеного провадження № 57106266 та відповідно до постанови від 06.12.2018 року закінчено. 02.12.2016 року головним державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції Золотавіним Ю.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53028779 на підставі постанови № 57106266 від 24.11.2016р. Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 витрат на проведення виконавчих дій у сумі 65,00 грн. 24.09.2018 року постановою старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Ісаєнко А.В. виконавче провадження № 53028779 виведено із зведеного провадження № 57106266 та відповідно до постанови від 24.09.2018р. закінчено. 02.03.2017 року головним державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції Золотавіним Ю.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53497142 на підставі виконавчого листа № 644/36/16-ц виданого 10.02.2017р. Орджонікідзевським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 судового збору у розмірі 487,20 грн. 28.11.2018 року постановою старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Ісаєнко А.В. виконавче провадження № 53497142 виведено зі зведеного провадження № 57106266 та відповідно до постанови від 28.11.2018р. закінчено. 29.08.2018 року старшим державним виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Ісаєнко А.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57106210 на підставі постанови № 51743577 від 29.08.2018р. Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у сумі 2342,51 грн. 14.01.2019 року постановою старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Ісаєнко А.В. виконавче провадження № 57106210 виведено зі зведеного провадження № 57106266 та відповідно до постанови від 14.01.2019 р. закінчено. 29.08.2018 року старшим державним виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Ісаєнко А.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57106243 на підставі постанови № 51743577 від 29.08.2018р. Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області про стягнення з ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження у сумі 100,00 грн. 14.01.2019 року постановою старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Ісаєнко А.В. виконавче провадження № 57106243 виведено зі зведеного провадження № 57106266 та відповідно до постанови від 14.01.2019р. закінчено. 24 жовтня 2016 року головним державним виконавцем Золотавіним В.Ю. в межах виконавчого провадження № 49607773 накладено арешт на автомобіль «VOLKSWAGEN Transporter», номерний знак НОМЕР_1 , що належить боржнику. 17 грудня 2018 року старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Ісаєнко А.В. в межах виконавчого провадження № 57106266 під час виконання постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 49607773 винесено постанову про передачу майна на зберігання, згідно якої було призначено відповідального зберігача представника ДП «СЕТАМ» Роженко В.В., якому було передано описане та арештоване майно ОСОБА_1 , а саме транспортний засіб «Volkswagen Transporter» номерний знак НОМЕР_1 (а.с.56). Передачу майна здійснено на підставі акту приймання-передавання майна від 17 грудня 2018 року (а.с.57) та опису майна (а.с.58). Вказаний транспортний засіб в подальшому повернуто державному виконавцю, як нереалізоване майно, про що було складено відповідний акт приймання-передачі (а.с.59). 14.01.2020 року старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Стояновим А.С. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження № 49607773. 22.01.2020 року старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Стояновим А.С. в межах виконавчого провадження № 49607773 скасовано постанову про арешт майна боржника вп № 49607773 від 24.10.2016р. 20.02.2020 року старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Стояновим А.С. в межах виконавчого провадження № 57106266 винесено постанову про зняття арешту з усього рухомого майна, що належить боржнику ОСОБА_1 24.02.2020 року старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Стояновим А.С. закінчено виконавче провадження № 49607773 в зв`язку з погашенням заборгованості перед ПАТ «Харківміськгаз», припинено чинність постанови про арешт коштів боржника від 28.11.2018 року за зведеним виконавчим провадженням № 57106266 та постанови про арешт коштів боржника від 13.02.2019 року за виконавчим провадженням № 49607773. Виділено в окреме провадження про стягнення виконавчого збору від 24.02.2020 року ВП № 49607773, постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження від 24.02.2020 року ВП № 49607773, постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 14.11.2016 року ВП № 49607773. 25.03.2019 року ОСОБА_1 звернувся до державного виконавця Ісаєнко А.В. з клопотанням в якому просив надіслати на його адресу постанову про відкриття виконавчого провадження, виведення з нього інших виконавчих проваджень, які не направлялися на його адресу, у разі відсутності ідентифікатора доступу просив йому повідомити, направити постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню судового наказу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06.05.2015 р., про стягнення на користь ПАТ «Харківміськгаз» заборгованості, повідомити номер виконавчого провадження, а також його ідентифікатор доступу постанови від 17.12.2018 р. про передачу автомобіля іншому зберігачу, місце та час складання акту приймання передачі автомобіля 17.12.2018 р. та опису зазначеного майна та направити зазначений акт на його адресу, повідомити прізвище, ім`я та по батькові особи, яка надала ключі від автомобіля та керувала автомобілем під час його доставлення до автомайданчику Харківської філії ДП «Сетам», повідомити прізвище, ім`я та по батькові особи, яка не повідомила про місцезнаходження автомобіля, та адресу з якої транспортувався автомобіль до майданчику ОСОБА_4 , повідомити посаду, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка забезпечила участь водія у транспортуванні автомобіля, скласти акт, або постанову про відсутність у нього речей та предметів, на які може бути звернено стягнення та здійснити виконавчі дії по поверненню в його адресу та адресу його дружини арештованого автомобілю. У своїй скарзі ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність державного виконавця, яка на його думку виявляється у несвоєчасному наданні відповіді, оскільки звертаючись до суду 03.04.2019 року він не отримав відповіді на клопотання не пізніше двох робочих днів, що на його думку є недотриманням розумності строків виконавчого провадження та порушенням з боку виконавця. 08 квітня 2019 року державний виконавець Ісаєнко А.В. надав ОСОБА_1 відповідь на вказане клопотання (а.с.26), яке була направлено на адресу ОСОБА_1 поштою, а також на електрону адресу ОСОБА_1 , що підтверджується копією фіскального чеку «Укрпошти» від 08 квітня 2019 року (а.с.26) та скріншотом з електронної пошти державного виконавця (а.с.27). Крім того, 24 грудня 2019 року адвокату Максименко О.В. за наслідками розгляду клопотання про повернення автомашини від 12.12.2019 року було повідомлено про отримання Денисовим особисто постанови про передачу майна на зберігання іншому зберігачу 29 грудня 2018 року. Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив із того, що 24.02.2020 року постановою державного виконавця виконавче провадження № 49607773 з підстав його виконання закінчено. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Судом не встановлено порушення державним виконавцем вимог чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини та відсутності передбачених процесуальним законом підстав для постановлення окремої ухвали. Проте повністю погодитись з такими висновками суду не можна. Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають , що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (Закон № 1404-VIII) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з ч. 1 статті 13 ЗУ «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Згідно п. 5 розділу 5 «Інструкції з організації примусового виконання рішень», передача виконавчого провадження від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу державної виконавчої служби чи виконавчої групи, між державними виконавцями одного органу державної виконавчої служби здійснюється за письмовим дорученням начальника цього органу державної виконавчої служби чи керівника виконавчої групи. Про прийняття виконавчого провадження до виконання державний виконавець, якому воно передано, виносить відповідну постанову. Із матеріалів виконавчого провадження №49607773 вбачається, що вказане виконавче провадження було прийнято до виконання державним виконавцем Ісаєнко А.В. 01.12.2017 року на підставі акту приймання-передавання виконавчого провадження від 01.12.2017 року (а.с.41). Вказаний акт підписаний державними виконавцями, які здійснювали передачу та приймання, а також затверджений начальником Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Здоровко О.Л. Передача виконавчого провадження № 49607773 від державного виконавця Давидова В.О. до державного виконавця Ісаєнко А.В. здійснювалася шляхом складання відповідного акту, постанова про прийняття виконавчого провадження до виконання державним виконавцем не складалася. Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про виконавче провадження», реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Інформація повинна містити відомості про час її розміщення.

2. Автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується: 1) об`єктивний та неупереджений розподіл виконавчих документів між державними виконавцями; 2) надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження; 3) виготовлення документів виконавчого провадження; 4) централізоване зберігання документів виконавчого провадження; 5) централізоване зберігання інформації про рахунки органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, відкриті для цілей виконавчого провадження; 6) підготовка статистичних даних; 7) реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її проходження; 8) передача документів виконавчого провадження до електронного архіву; 9) формування Єдиного реєстру боржників. Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи. Отже, чинним законодавством передбачено обов`язок державного виконавця щодо внесення усіх документів виконавчого провадження до Автоматизованої системи виконавчого провадження, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення скарги в частині визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Ісаєнко А.В. по прийманню ним до виконання виконавчого провадження без складання постанови про приймання ним виконавчого провадження до виконання та про подальше невнесення ним до Єдиного державного Реєстру Виконавчих проваджень та Автоматизованої системи виконавчого провадження виконавчих дій по прийманню ним виконавчого провадження №49607773 до примусового виконання. Враховуючи характер спірних правовідносин та з урахування того факту, що виконавче провадження на час розгляду справи закрито, належним та ефективним захистом порушеного права позивача є визнання такої бездіяльності протиправною, у зв`язку з чим вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. В апеляційній скарзі для захисту конституційних прав та свобод ОСОБА_1 просить вийти за межі цієї скарги при прийнятті рішення. Згідно ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Як на підставу неправильного застосування норм матеріального права ОСОБА_1 зазначає, що при ухвалені судового рішення судом не було враховано висновки Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року по справі № 372/504/17 та висновки Верховного Суду від 05 червня 2019 року по справі № 235/4897/14-ц. Разом з тим, колегія судді не погоджується з доводами апеляційної скарги в цій частині. Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Правовідносини у справах № 235/4897/14-ц та № 372/504/17 не є подібними з розглядом справи № 644/2395/19. Під час розгляд у справи № 235/4897/14-ц та вирішуючи питання про залишення касаційної інстанції без задоволення, суд виходив з того, що постанова про відкриття виконавчого провадження, яка не містить підпису державного виконавця, не створює для боржника юридичних наслідків, отже не порушує його права чи свободи, а інша постанова боржником не оскаржується. Предметом розгляду справи № 372/504/17 було визнання договору іпотеки недійсним. Під час розгляду справи Велика Палата Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1622цс15, від 27 січня 2016 року у справі №6-1912цс15 та від 30 березня 2016 року у справі № 6-533цс16, і вважала, що відсутність нотаріально посвідченої згоди іншого зі співвласників (другого з подружжя) на укладення договору іпотеки позбавляє співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень на укладення договору про розпорядження спільним майном. Укладення такого договору свідчить про порушення його форми і відповідно до частини четвертої статті 369, статті 215 ЦК України надає іншому зі співвласників (другому з подружжя) право оскаржити договір з підстав його недійсності. При цьому закон не пов`язує наявність чи відсутність згоди усіх співвласників на укладення договору ні з добросовісністю того з подружжя, який уклав договір щодо спільного майна, ні третьої особи контрагента за таким договором і не ставить питання оскарження договору в залежність від добросовісності сторін договору. Стосовно посилань ОСОБА_1 щодо спільної сумісної власності подружжя колегія суддів зазначає наступне. Приписами ст. 60 СК України встановлена презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Однак, ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Частиною 3 ст. 57 СК України передбачено, що майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто, є особистою приватною власністю дружини (чоловіка). Таким чином, сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя. При розгляді таких спорів судам необхідно з`ясовувати за які кошти придбавалось спірне майно: особисті чи спільні. Або як було набуте спірне майно: внаслідок спільної чи особистої праці. І тільки після цього ухвалювати рішення. Положеннями статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Згідно ч.2 ст. 183 ЦК України спірний автомобіль є неподільною річчю, виключення його з акту опису та арешту може бути здійснено лише щодо автомобіля в цілому. Частиною 2 ст.364ЦК України передбачено, що виділ в натурі частини неподільної речі є юридично неможливим. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (ч.2 ст.183 ЦК України). Річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, є подільною (ч.1ст.183 ЦК України). Отже, вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки. Разом з тим, у випадках, коли предметом позову є частка в спільній сумісній власності на неподільну річ (ч.2 ст.183 ЦК України), на яку звертається конфіскація або стягнення на користь особи, питання про зняття арешту з цієї речі (за відсутності іншого спільного майна) вирішується відповідно до правил статей 321, 358, 364 ЦК України, враховуючи, що згідно із законодавством суд вирішує спори учасників спільної сумісної власності щодо розпорядження та користування майном. При цьому, суд з урахуванням конкретних обставин може зняти арешт із цієї речі і стягнути з позивача в дохід держави чи на користь особи грошову чи іншу матеріальну компенсацію за частку, що припадає боржнику, або залишити арешт речі, зобов`язавши відповідні територіальні органи Державної фіскальної служби або юридичну особу виплатити позивачу відповідну частину її вартості. Наявні в матеріалах докази не містять відомостей, що ОСОБА_2 зверталась до суду з відповідним позовом або уповноважувала свого чоловіка представляти її права у випадку їх оспорення або порушення. Під час розгляду справи № 644/2395/19 акт опису й арешту зазначеного майна боржником не оскаржувався В скарзі на дії та бездіяльність державного виконавця по справі № 644/2395/19 ОСОБА_1 просить скасувати всі виконавчі дії, які проведені у вказаному виконавчому провадженні до дати складання постанови про приймання до виконання цього виконавчого провадження старшим державним виконавцем Ісаєнком А.В. При цьому апелянт в апеляційній скарзі просить скасувати всі постанови про накладення арешту на автомобіль, тобто зазначає вимоги, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Також ОСОБА_1 посилається на те, що судом першої інстанції не виконані вимоги постанови Харківського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року щодо з`ясування виконавчих дій які просить скасувати боржник. Суду були надані всі матеріали виконавчих проваджень, тому суд першої інстанції мав відповідну можливість самостійно визначити виконавчі дії які просить скасувати боржник. З матеріалів справи вбачається, що постановою Харківського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 червня 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи судом вживались заходи щодо виклику учасників справи. ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7 належним чином повідомлялись про час та дату розгляду справи при повторному її розгляді, в судові засідання не з`являлись. Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Згідно ч.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи (ст. 43 ЦПК України). Самостійне визначення судом предмет і підстави скарги без відповідних вимог скаржника порушує конституційний принцип диспозитивності учасників судового процесу, закріплений в ст.129 Конституції України. Крім того судовим розглядом встановлено, що 20.02.2020 року в межах виконавчого провадження № 57106266 винесено постанову про зняття арешту з усього рухомого майна, що належить боржнику ОСОБА_1 та 24.02.2020 року закінчено виконавче провадження № 49607773 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження». Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 1 ст. 40 ЗУ 2про виконавче провадження»). Постанови державного виконавця від 20.02.2020 року та 24.02.2020 року є чинними та в установленому законом порядку не оскаржені. Крім того під час судового розгляду справи встановлено, що у липні 2019 року ОСОБА_1 звертався до суду зі скаргою, мотивуючи яку зазначав, що 17.12.2018 року державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянсьому районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (Міжрайонний ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області) Ісаєнком А.В. було складено акт, відповідно до якого представником Харківської Філії Державного підприємства «СЕТАМ» Габунія В.Г. було передано йому нереалізоване арештоване майно - належний заявнику автомобіль «VOLKSWAGEN Transporter». Посилаючись на те, що у порушення вимог ЗУ «Про виконавче провадження» вищевказаний акт не було внесено державним виконавцем до Автоматизованої системи виконавчого провадження, його копію не направлено боржнику, до транспортного засобу було здійснено проникнення за відсутності понятих, участь яких є обов`язковою, станом на 17.12.2018 року виконавче провадження № 51743577 було закінчено, що виключає вчинення будь-яких виконавчих дій, ОСОБА_1 просив визнати дії старшого державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області Iсаєнка А.В. щодо проникнення 17.12.2018 року до транспортного засобу «VOLKSWAGEN Transporter» державний номерний знак НОМЕР_1 неправомірними; визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Iсаєнка А.В. щодо невнесення ним до Автоматизованої системи виконавчого провадження акту приймання-передавання нереалізованого майна від 17.12.2018 року, відповідно до якого йому було передано представником Харківської Філії ДП «СЕТАМ» Габунія В.Г. вищевказаний автомобіль, визнати вказаний акт незаконним; зобов`язати державного виконавця поновити виконавче провадження № 51743577 та передати автомобіль НОМЕР_1 ; визнати неправомірною бездіяльність начальника Міжрайонного ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області Здоровка О.І. щодо неналежного контролю за дотриманням вимог законодавства старшим державним виконавцем Iсаєнком А.В.; постановити окрему ухвалу щодо неправомірних дій та бездіяльності державного виконавця та начальника Міжрайонного ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09 серпня 2019 року у задоволенні скарги відмовлено. Постановою Харківського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09 серпня 2019 року змінено. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянсьому районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ісаєнка Артема Володимировича щодо невнесення до Автоматизованої системи виконавчого провадження інформації про складання 17 грудня 2018 року акту приймання-передачі нереалізованого майна - транспортного засобу «VOLKSWAGEN Transporter» державний номерний знак НОМЕР_1 . В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін. Судовий розглядом під час розгляду справи № 644/5617/19 встановлено, що дії щодо складання державним виконавцем акту приймання-передачі на підставі постанови про передачу майна на зберігання іншому зберігачу від 17.12.2018 року відповідає вимогам закону, а вимоги скарги про зобов`язання державного виконавця поновити виконавче провадження № 51743577 та повернути автомобіль ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, оскільки вищевказана постанова, а також постанова про закриття виконавчого провадження у встановленому законом порядку не оскаржувались та не визнані незаконними. Крім того, ухвалою Орджонікадзевського районного суду м. Харкова від 06 серпня 2019 року по справі № 644/5615/19 скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій (бездіяльності), вчинених в межах виконавчого провадження № 49607773, старшим державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Тимошенко А.С., головним державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Золотавіним В.Ю. та зобов`язання старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ісаєнко А.В. здійснити певні дії спрямовані на відновлення прав боржника задоволено частково. Визнано неправомірною постанову головного державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального Управлінняюстиції у Харківській області Золотавіна В.Ю. від 24 жовтня 2016 року по виконавчому провадженню № 49607773, згідно якої накладено арешт на автомобіль VOLKSWAGEN ТRANSPORTER, державний номерний знак НОМЕР_1 , та визнано неправомірною бездіяльність по не направленню її на адресу боржника ОСОБА_1 . Зобов`язано старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ісаєнко Артема Володимировича або іншу посадову особу даного відділу державної виконавчої служби, здійснити дії по скасуванню у виконавчому провадженні № 49607773 вказаної вище постанови із зазначенням про це інформації в усіх реєстрах в яких міститься інформація про арешт майна, накладений на підставі вказаної постанови. В задоволенні решти вимог відмовлено. 22.01.2020 року старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Стояновим А.С. в межах виконавчого провадження № 49607773 скасовано постанову про арешт майна боржника ВП № 49607773 від 24.10.2016 р. З урахуванням вищезазначеного, вимоги апеляційної скарги щодо зобов`язання вчинити виконавчі дії та у випадку необхідності поновити необхідні провадження задоволенню не підлягають. Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволені вимог скарги в частині визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця по недотриманню ним засад розумності строків виконавчого провадження при розгляді клопотання від 25.03.2019 року та ненадання обґрунтованої відповіді, не здійснення виконавчих дій, а також не відсилання в день підписання відповіді на клопотання за зазначеною в ньому електронною адресою. В скарзі від 03 квітня 2020 року ОСОБА_8 зазначає, що 25 березня 2019 року він звернувся до виконавчої служби з відповідним клопотання, але протягом 2 робочих днів йому не було надано відповідь. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до державного виконавця 25 березня 2019 року, 08 квітня 2019 року державний виконавець Ісаєнко А.В. надав заявнику відповідь на вказане клопотання та направив відповідь тими засобами зв`язку, якими прохав заявник. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний: розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання. При цьому, ані порядок розгляду таких заяв та клопотань, ані строки їх розгляду, зазначеним законом не встановлені. Згідно до ст. 12 Закону України «Про звернення громадян» дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про запобігання корупції", «Про виконавче провадження». Отже судом не встановлено порушень вимог закону щодо строків розгляду клопотання ОСОБА_1 . В обґрунтування доводів клопотання від 25.03.2019 року ОСОБА_1 також зазначав, що спірний автомобіль є спільною сумісною власністю та на нього не може бути звернуто стягнення та просив надати на його адресу відповідну інформацію на підставі вимог ЗУ «Про виконавче провадження». Колегія суддів враховує, що під час розгляду справи необхідно враховувати, з якою метою особа звертається до суду, та чи дійсно порушено право особи з огляду на положення ст. 4 ЦПК України і ст. 15 ЦК України, якими передбачена можливість особи на звернення до суду за захистом свого цивільного права, але лише у разі його порушення, невизнання або оспорення. Спеціальна норма процесуального законодавства щодо розгляду скарг на дії державного виконавця (ст. 451 ЦПК України) також вказує на те, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Тобто судовим рішенням при розгляді скарги на дії державного виконавця має бути поновлено саме порушене право заявника. Як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що суд під час ухвалення судового рішення повинен був керуватись зокрема вимогами ст. 530 ЦК України або ЗУ « Про доступ до публічної» інформації. Колегія суддів не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин вимог ЗУ «Про публічну інформацію» оскільки клопотання ОСОБА_1 від 25.03.2019 було подано відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження». Статтею 1 ЗУ «Про доступ про публічну інформацію» передбачено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Статтею 1 ЗУ «Про інформацію» визначено, що інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Відомості хто саме надав державному виконавцю інформацію про місцезнаходження автомобіля, познайомив державного виконавця з особою яка керувала транспортним засобом під час доставлення на адресу автомайданчика Харківської філії ДП «СЕТАМ» та надала ключі від транспортного засобу, не є публічною інформацією в розумінні вимог ЗУ «Про доступ до публічної інформації». Надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм і вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, зважаючи на обставини конкретної справи, і необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів у цивільному судочинстві призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд. Апеляційна скарга не містить доводів яким чином, ненадання відомостей щодо обставин транспортування автомобіля, вплинуло на проведення виконавчих дій та на права боржника у виконавчому провадженні під час здійснення окремих виконавчих дій. Враховуючи характер спірних правовідносин, межі заявлених боржником вимог та їх обґрунтування, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги в цій частині. Посилання в скарзі, що при ухваленні судового рішення судом не досліджувались оригінали виконавчих проваджень та при ухваленні судового рішення судом не досліджувались докази, які були покладені в основу судового рішення, є безпідставні та жодним доказом не підтверджено. 26 лютого 2020 року за клопотанням старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у м. Харові Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції Стоянова А.С. суду до огляду надано оригінали матеріалів виконавчих проваджень, що входили до складу ЗВП № 57106266, а саме: ВП № 49607773, ВП № 53497142, ВП № 47453645, ВП № 53028779, ВП №57106210, ВП № 57106243, ВП №51743577 (т1 а.с.194). Оригінали вищезазначених виконавчих проваджень були повернуті до виконавчої служби 20 березня 2020 року, що підтверджується відповідною розпискою (т.2 а.с.3). Згідно довідки секретаря судового засідання від 26 лютого 2020 року розгляд справи за скаргою ОСОБА_1 здійснювався за відсутністю всіх осіб, які беруть участь у справі, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу не здійснювалось. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що незважаючи на факт наявності судового рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2016 року про визнання виконавчих листів по ВП 51743577 та ВП 51743433 такими, що не підлягають виконанню, були відкриті виконавчі провадження та потім вони були у об`єднані у виконавчі провадження № 57106266. 29 серпня 2018 року старшим державним виконавцем Ісаєнко А.В. винесена постанова про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, згідно якої виконавчі провадження № 47453645, № 49607773, № 51743433, № 53028779, № 53497142, № 57106210, № 57106243 об`єднані у зведене виконавче провадження № 57106266. (а.с. 51). 14 січня 2019 року виконавче провадження з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору № 51743577 та 06 грудня 2018 року виконавче провадження № 51743433 були закриті постановами старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Ідустріальному та Немишлянському районнах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ісаєнко А.В, на підставі п. 9 ч. 1. ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв`язку фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, а не на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», як зазначає скаржник в апеляційній скарзі. Постанови про закриття виконавчих проваджень є чинними та в установленому законом поряду не оскаржені. З приводу незгоди ОСОБА_1 щодо виконання судового наказу від 08 травня 2015 року колегія суддів враховує, що ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у поновленні строку на подачу скарги. Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність, дії та рішення державних виконавців залишено без розгляду. Принцип обов`язковості судових рішень конкретизовано у статті 18 ЦПК України: судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Стосовно вимог апеляційної скарги про постановлення окремих ухвал колегія суддів зазначає наступне. Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення (ч. 3 ст. 262 ЦПК України). Відповідно до частини восьмої статті 262 ЦПК України окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Згідно з частиною десятою статті 262 ЦПК України суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли. Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень. Правові підстави для постановлення окремих ухвал відсутні. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвалу суду першої інстанції слід змінити. На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 367, 368, 376, 381, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2020 року змінити. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м.Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ісаєнко Артема Володимировича по прийманню ним до виконання виконавчого провадження без складання постанови про приймання ним виконавчого провадження до виконання та про подальше невнесення ним до Єдиного державного Реєстру Виконавчих проваджень та Автоматизованої системи виконавчого провадження виконавчих дій по прийманню ним виконавчого провадження №49607773 до примусового виконання. В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 30 червня 2020 року. Головуючий О.Ю. Тичкова Судді А.В. Котелевець О.В. Маміна

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»