Постанова 4815 № 289/2101/19

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 червня 2020 року м. Рівне Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., з участю секретаря судового засідання Шулюк І.Б., адвоката Оніщук М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 03 березня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 , непрацюючого до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,- в с т а н о в и в : Постановою Березнівського районного суду Рівненської області від 03 березня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що висновок суду про доведеність його вини є помилковим. У матеріалах справи немає достовірних доказів про те, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Його пояснення в судовому засіданні про те, що пристрій, в який він продув два рази, показав 0,07 та 0,08 проміле, суд невірно сприйняв та в постанові суду зазначив, що ОСОБА_1 вказав, що продував пристрій, показник якого показав 0,7 проміле. Після складання протоколу автомобіль у нього не вилучили та він поїхав далі, тобто, якби він перебував у стані алкогольного сп`яніння, то не зміг би продовжити рух транспортним засобом. Судом витребовувалася інформація з Радомишльської лікарні щодо надання акту медичного огляду відносно нього та інформація про реєстрацію типу вимірювального засобу, свідоцтво про повірку засобу, однак на день розгляду справи судом дана інформація до суду не надійшла. Суд, при винесенні рішення, обмежився виключно протоколом та медичним висновком. На місці складання протоколу про адміністративне правопорушення жодних свідків не було, продути в Драгер йому не давали, а відразу повезли в лікарню, тобто огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків не проводився взагалі. Після даної події працівники поліції автомобіль у нього не вилучили і в їхній присутності він поїхав далі. Всупереч відсутності жодної із законодавчих підстав затримання та проведення огляду водія у відповідному закладі охорони здоров`я його стану, працівники поліції своїми незаконними і безпідставними діями обмежили його волю і лише завдяки цьому результати даного огляду особи є здобутими внаслідок «істотного порушення прав та свобод людини», а тому, відповідно, недопустимим доказами. Просив скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про її відхилення, виходячи з наступного. Судом встановлено, що 09 грудня 2019 року о 10 год. 48 хв. на а/д Київ-Чоп 86 км. ОСОБА_1 керував автомобілем Opel Combo р.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Огляд на стан сп`яніння, у встановленому порядку, проводився у лікаря Радомишльської ЦРЛ, що підтверджується медичним висновком № 646 від 09.12.2019 року. Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на сукупності зібраних в справі та досліджених в судовому засіданні достатніх та достовірних доказів, яким надана правильна юридична оцінка. Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння підтверджуються даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 214754 від 09 грудня 2019 року, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 грудня 2019 року, рапортом інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону УПП в Житомирській області ДПП старшого лейтенанта поліції Єзерського О.О., з якого вбачається, що ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на стан сп`яніння в лікаря Радомишльської ЦРЛ, актом огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який було складено 09 грудня 2019 року о 11 год. 40 хв. Покликання апелянта на відсутність в матеріалах справи достовірних даних про те, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння жодним чином не підтверджено. Доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції на місці зупинки автомобіля не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального пристрою та останній не відмовлявся від такого огляду, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи є необґрунтованими та недоведеними. Частиною 2 статті 266 КУпАП встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків Однак, про те, що вказаний огляд має бути проведений тільки на місці зупинки транспортного засобу в КУпАП не вказано. Твердження, наведені в апеляційній скарзі про те, що пристрій, в який він продув два рази, показав 0,07 та 0,08 проміле, а суд невірно сприйняв та в постанові суду зазначив, що ОСОБА_1 вказав, що продував пристрій, показник якого показав 0,7 проміле спростовуються матеріалами справи. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення серія БД №268160 від 20.08.18 р., в графі пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності вбачається, що ОСОБА_1 вказав, що « пив пиво вчора про заборону подальшого руху попереджений" та завірив вказане твердження своїм підписом в протоколі. Жодних інших доказів суду на підтвердження своєї невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не надано. Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Застосовуючи такий вид адміністративного стягнення, передбачений санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, як штраф з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік, суд першої інстанції враховував характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, те, що його дії характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпечність, становлять небезпеку дорожньому руху та несуть загрозу для його учасників. Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень. Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП, об`єктивно з`ясував обставини справи із урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 03 березня 2020 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду С.С. Шимків