Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/256/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 260/256/20 пров. № А/857/4098/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Іщук Л. П., суддів Обрізка І. М., Онишкевича Т. В., за участю секретаря судового засідання Цар М. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року, ухвалене головуючим суддею Дору Ю. Ю. о 10:28 год у м. Ужгороді, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: 30 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії з моменту первинного звернення , зобов`язати відповідача зарахувати страховий стаж з 01 квітня 1986 року по 25 лютого 2000 року та з 09 квітня 2001 року по 16 липня 2001 року в ЗАТ БУ "Промбуд" та здійснити перерахунок їй пенсії з дати первинного звернення про призначення пенсії по інвалідності ІІ групи 25 квітня 2018 року та виплатити різницю між пенсією, нарахованою за рішенням суду, та виплаченою раніше. Вимоги позову обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено їй у проведенні перерахунку пенсії з моменту її призначення з врахуванням страхового стажу з 01 квітня 1986 року по 25 лютого 2000 року та з 09 квітня 2001 року по 16 липня 2001 року, набутого в ЗАТ БУ "Промбуд", оскільки такий стаж підтверджується записами у трудовій книжці та архівною довідкою, неточності між якими спростовані судовим рішенням. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року позов задоволено частково, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з дати первинного звернення про призначення пенсії по інвалідності ІІ групи 25 квітня 2018 року із врахуванням зарахованого страхового стажу за період з 01 квітня 1986 року по 25 лютого 2000 року та за період з 09 квітня 2001 року по 16 липня 2001 року та з урахуванням проведених виплат. В задоволенні позову у частині решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подало апеляційну скаргу, в якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при призначенні пенсії позивачу було рекомендовано усунути виявлені розбіжності та привести документи у відповідність, однак, належність архівної довідки про підтвердження періоду роботи у зв`язку з розбіжностями в написанні прізвища, ім`я, по батькові було підтверджено лише рішенням суду, яке набрало законної сили 26 листопада 2019 року, відтак, позивачу правомірно здійснено перерахунок пенсії з 01 грудня 2019 року, виходячи з дати подання всіх документів. Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому її заперечує, покликається на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін. В судове засідання з апеляційного розгляду справи учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до частини четвертої статті 229, статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний суд ухвалив розгляд справи здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши доповідь головуючого судді, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та з 24 травня 2018 року отримує пенсію по інвалідності. При призначенні пенсії відповідачем не було зараховано до трудового стажу період роботи позивача з 01 квітня 1986 року по 25 лютого 2000 року та з 09 квітня 2001 року по 16 липня 2001 року, оскільки в трудовій книжці у даті прийняття на роботу (з 01 квітня 1986 року) містилося виправлення, а архівна довідка про підтвердження стажу роботи від 24 травня 2018 року №1-01-27/423, видана архівним відділом Виноградівської районної державної адміністрації, не врахована, так як містила розбіжності в написанні прізвища, ім`я та по батькові позивача. 03 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про перерахунок призначеної їй пенсії з моменту первинного звернення, тобто з 24 травня 2018 року, з врахуванням рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2019 року у справі № 299/2577/19, яким встановлено факт належності прізвища, імені та по батькові ОСОБА_1 у архівній довідці про підтвердження стажу роботи в ЗАТ БУ «Промбуд» від 24 травня 2018 року № І-01-27/423. Листом від 18 грудня 2019 року № 882/І-99-01 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що до її страхового стажу зараховано періоди роботи в ЗАТ БУ «Промбуд» та відповідно здійснено перерахунок пенсії по інвалідності лише з 01 грудня 2019 року відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки встановлено факт належності прізвища, імені та по батькові позивача у архівній довідці про підтвердження стажу роботи ОСОБА_1 в ЗАТ БУ «Промбуд», виданої архівним відділом Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області, яка була подана позивачем при поданні заяви про призначення пенсії, то така повинна бути взята до уваги відповідачем, а відповідний перерахунок повинен бути здійснений з моменту призначення пенсії. Апеляційний суд, надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Статтею 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Відповідно до пункту 1.7 Розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі Порядок № 22-1), у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону. Таким чином, пенсія по інвалідності призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, при цьому органи Пенсійного фонду зобов`язані вимагати, а в необхідних випадках, перевіряти відповідні документи для визначення права на пенсію. Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Як встановлено з матеріалів справи, трудова книжка ОСОБА_1 містить записи про роботу в ЗАТ БУ «Промбуд» в період з 01 квітня 1986 року по 25 лютого 2000 року та з 09 квітня 2001 року по 16 липня 2001 року. Слід зазначити, що доводи відповідача щодо невідповідності дати прийняття позивача на роботу 01 квітня 1986 року та дати відповідного наказу є безпідставними, оскільки в трудовій книжці зроблено виправлення, правильність якого належним чином засвідчена. Що стосується висновку відповідача про невідповідність особових даних позивача інформації, зазначеній в архівній довідці від 24 травня 2018 року № І-01-27/423, а відтак, неврахування такої при призначенні пенсії, апеляційний суд вважає такий безпідставним, так як зазначений у вказаній довідці стаж роботи зафіксований у трудовій книжці, яка не містить неправильні чи неточні записи про такі періоди роботи та має пріоритетне значення для встановлення стажу роботи. Більше того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження письмового повідомлення позивача під час розгляду її заяви про призначення пенсії про те, які документи необхідно подати додатково, натомість, призначено пенсію без врахування трудового стажу за роботу в ЗАТ БУ «Промбуд». Слід зазначити, що рішенням Виноградівського районного суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 299/2577/19 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, встановлено факт належності прізвища, імені та по батькові позивача у архівній довідці від 24 травня 2018 року за №1-01-27/423 про підтвердження стажу роботи ОСОБА_1 в ЗАТ БУ «Промбуд», виданої архівним відділом Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області. Рішення набрало законної сили 26 листопада 2019 року. Апеляційний суд звертає увагу, що архівна довідка не є основним доказом набуття особою страхового стажу за умови наявності трудової книжки, в якій наявні необхідні записи, вони правильні і точні, а тому незважаючи на те, що в судовому порядку було встановлено факт належності правовстановлюючого документу позивачу лише 26 листопада 2019 року, орган Пенсійного фонду при призначенні пенсії по інвалідності ОСОБА_1 мав необхідні документи, які підтверджували набутий нею страховий стаж у ЗАТ БУ «Промбуд» в період з 01 квітня 1986 року по 25 лютого 2000 року та з 09 квітня 2001 року по 16 липня 2001 року, відтак, такий мав бути зарахований при первинному призначенні пенсії. Зазначені вище обставини спростовують доводи відповідача про наявність підстав для застосування вимог частини четвертої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату їй пенсії з моменту призначення такої з врахуванням страхового стажу, набутого в ЗАТ БУ «Промбуд» в період з 01 квітня 1986 року по 25 лютого 2000 року та з 09 квітня 2001 року по 16 липня 2001 року. Разом з тим, судом першої інстанції залишено поза увагою, що позивачу призначено пенсію по інвалідності з 24 травня 2018 року, відтак, саме з цієї дати пенсія підлягає перерахунку та виплаті, однак, позов судом задоволено з 25 квітня 2018 року, попри зазначення про те, що такий перерахунок слід здійснити з дати первинного звернення про призначення пенсії. Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За наведених обставин, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, однак, дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що не призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою часткового задоволення апеляційної скарги та зміни резолютивної частини рішення суду щодо зазначення дати первинного звернення за призначенням пенсії. Керуючись статтями 310, 315, 317, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області задовольнити частково. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у справі № 260/256/20 змінити, виклавши другий абзац резолютивної частини в такій редакції: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з моменту призначення пенсії 24 травня 2018 року із врахуванням страхового стажу за період з 01 квітня 1986 року по 25 лютого 2000 року, з 09 квітня 2001 року по 16 липня 2001 року та виплачених сум». В решті рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у справі № 260/256/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 01.07.2020