Постанова 4857 № 140/3685/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/3685/19 пров. № А/857/4316/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Шинкар Т.І., Судової-Хомюк Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року (головуючий суддя Сорока Ю.Ю., м. Луцьк) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування рішення,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Волинської митниці Держмитслужби в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205110/2019/002664/2 від 28.11.2019. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці ДФС України №UA205110/2019/002664/2 від 28.11.2019 про коригування митної вартості товарів. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС України судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Волинська митниця Держмитслужби оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права і просила скасувати його та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі зазначає, що декларантом митну вартість т/з згідно гр.43 МД заявлено за 1 першим методом визначення митної вартості (за ціною договору) на рівні 145 631,33 грн, що дорівнює 5500 Євро. В той же час, фактурна вартість т/з згідно рахунка-фактури від 18.11.2019 становить 5500,00 Євро. Вказане свідчить, що при визначенні числового значення заявленої митної вартості товару, декларантом не було додано жодних понесених витрат на доставку т/з до кордону України, зокрема, витрат на транспортування та страхування. З приводу вказаного звертаємо увагу суду, що відповідно до ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості товару за 1 методом до ціни товару додаються, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на страхування цих товарів. При цьому, відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Так, згідно п.2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом МФУ від 30.05.2012 року .№651, фактурна вартість - ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахурку-проформі тощо) або іншому документі, що визначає вартість товару. Отже, доведення складових числового значення митної вартості є обов`язковим при заявленні такої митної вартості за 1 методом (за ціною договору), оскільки вказане прямо передбачено ч. 10 ст. 58 МК України. Окрім того під час опрацювання документів поданих до митного оформлення виявлені розбіжності, зокрема в технічному паспорті ЕQ797220 зазначений власник - «DORNIER MEDTECH EUROPE GMBY», а в рахунку-фактурі від 18.11.2019 №19544 - AUTOGEMS.DE. Також, декларантом, не подано жодного документу, який би підтвердив числові значення задекларованої митної вартості товару транспортного засобу у розмірі 5500 Євро заявлену декларантом. З огляду на вказане, а також із врахування згенерованих АСАУР ризиків, декларанту направлено повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: -платіжні документи; -висновки про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; -документально підтверджені транспортні та страхові документи; Згідно п. 6 ст. 53 МК України декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. У відповідь на вказану вимогу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант не надав додаткові документи для підтвердження митної вартості, про що повідомив листом. Згідно ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58- 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Відповідно до статті 7 ГАТТ якщо митна вартість імпортних товарів не може бути визначена згідно з положеннями Статей 1-6 включно, то митна вартість визначається з використанням розумних засобів, сумісних із принципами та загальними положеннями цієї Угоди і Статті VII ГАТТ 1994 та на основі даних, наявних у країні імпорту. Частиною 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна грунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження чи довільній або фіктивній вартості. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту в, цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, якою можна визначити. Відповідно до примітки 4 до пункту 2 стати VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, формулювання підпунктів «а» і «б» дозволи стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі ціни, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар. Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань. Судом першої інстанції встановлено, що 26.11.2019 декларантом ФОП Шевчуком В.В. в інтересах ОСОБА_1 подано для митного оформлення митну декларацію (МД) №UA205090/2019/135612 з метою декларування товару «легковий автомобіль марки - Opel, модель - Insignia 2.0 CDTI, номер кузова - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2016, модельний рік виготовлення - 2016, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 1956 см3», де в графі 42 (МД) №UA205090/2019/135612 вказано ціну товару в сумі 5 500, 00 Євро та зазначено в графі 45 митну вартість в сумі 145 631, 33 грн. На підтвердження обґрунтованості заявленої в МД митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи: рахунок-фактура №19544 від 18.11.2019; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA205010/2019/239663 від 23.11.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2; договір про надання послуг митного брокера №0454; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державами №4863175 від 23.11.2019; копія митної декларації країни відправлення №19DE260718018501Е1 від 20.11.2019; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA0/009/173838-19 від 25.11.2019. У зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР митницею встановлено, що митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів, а також враховуючи розбіжності у доданих до митної декларації документах, відповідачем надіслано декларанту електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: платіжні документи; висновки про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; документально підтверджені транспортні та страхові документи; інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням). У відповідь на вказану вимогу позивачем не надано додаткових документів. Декларантом не надано додаткових документів, про що останній повідомив орган доходів і зборів листом. 28.11.2019 відповідач прийняв рішення №UA205110/2019/002664/2 про коригування митної вартості товарів. Згідно з графою 30 вказаного рішення митним органом було визначено митну вартість товару «легковий автомобіль марки - Opel, модель - Insignia 2.0 CDTI, номер кузова - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2016, модельний рік виготовлення - 2016, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 1956 см3» за ціною 8193, 00 Євро (замість 5 500, 00 Євро, що була заявлена декларантом). У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Згідно ст.54 МКУ митниця ДФС під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Також згідно п.10 ст.58 МК України до митної вартості не були включені витрати, понесені покупцем, зокрема, на транспортування та страхування. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, а саме: «Митна вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі і зовнішніх джерел. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB за VIN - кодом WOLGT8E15G1126220, валюта - EUR, вартість товару - 8193, 00» та згідно наказу ДФС України №780 від 28.11.2018 «Про забезпечення моніторингу за митним оформленням транспортних засобів, бувших у використанні» та в зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість також визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, відповідно до наказу ДФС №780 від 28.11.2018 року «Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у вжитку», та спрацюванням системи ризиків АСАУР: «Митна вартість нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB за VIN - кодом WOLGT8E15G1126220, валюта - EUR, вартість товару - 8 193, 00». Митницею відповідно до положень ст.55 та ст.57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Рівень митної вартості становить 8 193, 00 Євро. Декларанту запропоновано звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу. В подальшому, вказаний транспортний засіб оформлено у вільний обіг згідно МД №UA205090/2019/136929 від 28.11.2019 з наданням гарантійних платежів, передбачених ч.7 ст.55 МК України. Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно врахував, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України). Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України). Частинами 1, 2 ст. 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У частині 3 ст. 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. В оскаржуваному рішенні відповідач поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв`язку із наявністю розбіжностей, а саме: в технічному паспорті НОМЕР_2 власником товару зазначено «DORNIER MEDTECH EUROPE GmbH», а в рахунку-фактурі від 18.11.2019 №19544 зазначений інший учасник комерційної операції: продавець - «AUTOGEMS.DE». Цією обставиною він обґрунтовує необхідність подання декларантом додаткових документів. Суд вірно вважав, що визначення покупця (отримувача) товару чи власника товару не впливає на його митну вартість. Також суд вірно зазначив, що з інших документів, поданих при митному оформленні, зрозуміло, що покупцем товару є позивач - ОСОБА_1 , а продавцем товару - «AUTOGEMS.DE», зокрема згідно копії рахунку-фактури №19544 від 18.11.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ; договір про надання послуг митного брокера №0454; копія митної декларації країни відправлення №19DE260718018501Е1 від 20.11.2019; платіжного доручення №1 від 19.11.2019. Надані позивачем документи підтверджують те, що покупцем товару - «легковий автомобіль марки - Opel, модель - Insignia 2.0 CDTI, номер кузова - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2016, модельний рік виготовлення - 2016, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 1956 см3…» є саме позивач - ОСОБА_1 , а продавцем - «AUTOGEMS.DE». Суд першої інстанції вірно вважав, що відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення необґрунтовано встановлено рівень митної вартості в розмірі 8 193, 00 Євро. Також при розгляді даної справи, суд вірно врахував, що згідно п. 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет. Згідно ч. 6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Відповідно до п.п 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, … посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити. Згідно рішення про коригування митної вартості товарів №UA205110/2019/002664/2 від 28.11.2019, у ньому зазначено про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів... вартість - 8 193, 00 Євро». Суд вірно вважав, що відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, а тому суду не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості у такий спосіб та за довільною методикою. Відтак, оскаржуване рішення не містить числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товару, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Виходячи із зазначеного вище суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року по справі № 140/3685/19 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя М. А. Пліш судді Т. І. Шинкар Н. М. Судова-Хомюк