Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/516/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/516/20 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року (місце ухвалення: місто Чернігів, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: не зазначена) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Суми) про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення грошових коштів, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання незаконним та скасування наказу від 23.12.2019 р. № 1521/2 про звільнення з посади головного спеціаліста відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області; зобов`язання винести наказ про переведення позивача з посади головного спеціаліста відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на рівнозначну посаду відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань управління державної реєстрації Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), із занесенням у трудову книжку відповідних записів; стягнення грошової компенсації за час вимушеного прогулу у розмірі середньомісячної заробітної плати із розрахунку 2-х останніх місяців роботи до дня звільнення позивача з посади головного спеціаліста відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року позов залишено без розгляду. Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу у якій позивач просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, вважаючи, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що, на її думку, суд першої інстанції формально підійшов до встановлення поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, оскільки не звернув увагу на те, що позивач була попереджена про звільнення 25 жовтня 2019 року, а тому з метою досудового врегулювання спору неодноразово зверталась із запитами, заявами та скаргами до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), а також до Міністерства юстиції України. До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив, зареєстрований 18.06.2020 р. за вх. № 20539, у якому відповідач зазначає про те, що строк в один місяць визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому, судом першої інстанції було вірно визначено, що позивач мала можливість оскаржити відповідний наказ у межах встановленого строку, однак вказаним правом не скористалась. На думку відповідача, подання на ім`я голови ліквідаційної комісії ГТУЮ у Чернігівській області, начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) та до Міністерства юстиції України заяви та скарги, датованих 20.12.2019 р. та 21.12.2019 р. (тобто до видання оскаржуваного наказу), не перешкоджало позивачеві звернутися до суду з позовом за захистом своїх справ та інтересів в передбачений законом термін. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, з належними документами, що посвідчують право представників представляти їх інтереси, в судове засідання не з`явилися. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 30.06.2020 р. постановлено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, підставою звернення позивача з позовом до суду стала незгода позивача зі звільненням згідно наказу Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 23.12.2019 року № 1521/2. З доводів сторін також вбачається, що вони повністю визнають пропуск місячного строку звернення позивачем з відповідним позовом. Факт звернення мав місце 07.02.2019 р. У відповідності до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. З огляду на наведене, факт пропуску позивачем місячного строку звернення до суду встановленню на стадії апеляційного провадження не підлягає. В той же час, предметом доказування у даній справі є можливість досудового врегулювання даної категорії спорів, оскільки на цій обставині, як підставі для визнання причини пропуску строку до адміністративного суду поважною, наполягає апелянт. Так у відповідності до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Як свідчать матеріали справи, позивача було звільнено на підставі п. 11 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, натомість, вказаний закон та інші норми законодавства не передбачають можливості досудового врегулювання спору в питанні звільнення та поновлення на посаді позивача. В свою чергу, відсутні також підстави позиціонувати доводи апелянта в якості поважної причини пропуску строку звернення до суду, позаяк вказані обставини жодним чином не перешкоджали позивачу звернутися з відповідним позовом в межах місячного строку, оскільки звернення позивача стосувалися періоду, що у часовому проміжку виник раніше, ніж правовідносини, що є предметом спору, та таке листування до його завершення не становило собою об`єктивних перешкод для звернення позивача з позовними вимогами у заявленому вигляді. Поряд з іншим, колегія суддів зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. При цьому строк в один місяць визнано законодавцем достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом. Разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування об`єктивних та поважних причин, які зумовили несвоєчасне звернення до суду. Відтак висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав для поновлення позивачеві строку звернення до суду із вказаним позовом, підтверджуються матеріалами справи, у той час як доводи апеляційної скарги відповідну позицію суду не спростовують. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Керуючись ст.ст. 122, 123, 229, 294, 308, 310, 312, 315, 316 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Суми) про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення грошових коштів залишити без задоволення. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені ст. ст. 328, 329 КАС України. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А. Б. Парінов (Повний текст постанови складено 30.06.2020 р.)