Постанова 4854 № 540/1792/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/1792/19 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І. Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Херсон Повний текст судового рішення складений 13.11.2019р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: 20.08.2019р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної казначейської служби України про визнати протиправною бездіяльність щодо виконання судових рішень Суворовського районного суду м. Херсона від 11.03.2013р. у справі №668/2666/13-ц про стягнення заробітної плати у сумі 16734,94грн., від 31.07.2013р. у справі №668/3429/13-ц про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні у сумі 14310грн; зобов`язання виконати зазначені рішення суду, перерахувавши з державного бюджету на платіжну картку банку Приватбанк (АТ «Комерційний Банк «Приватбанк») за №5168757322604234 заборгованість по заробітній платі в сумі 16734,94грн., і середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 14310грн. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13.11.2019р. позов задоволений. Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що судовим наказом Суворовського районного суду м. Херсона від 11.03.2013р у справі №668/2666/13-ц стягнуто з Державного підприємства «Херсонське обласне агромеліоративне підприємство «Херсонагроліс» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 16734,94грн. /а.с.5/ Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 31.07.2013р. у справі №668/3429/13-ц стягнуто з Державного підприємства «Херсонське обласне агролісомеліоративне підприємство «Херсонагроліс» на користь ОСОБА_1 заборгованість за затримку виплати заробітної плати суму у розмірі 14310грн. /а.с.7/ 02.10.2013р. Суворовський районний суд м. Херсона видав виконавчий лист у справі №668/3429/13-ц про стягнення з Державного підприємства «Херсонське обласне агролісомеліоративне підприємство «Херсонагроліс» на користь ОСОБА_1 заборгованості за затримку виплати заробітної плати в розмірі 14310грн. /а.с.8/ 01.11.2013р. відділом державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції м. Херсона відкрито виконавче провадження №40508164 на підставі виконавчого листа №668/3429/13-ц від 02.10.2013р. про стягнення з Державного підприємства «Херсонське обласне агролісомеліоративне підприємство «Херсонагроліс» на користь ОСОБА_1 заборгованості за затримку виплати заробітної плати в розмірі 14310грн. /а.с.9/ 13.06.2014р. відділом державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції м. Херсона відкрито виконавче провадження №43674445 на підставі судового наказу №668/2666/13-ц від 12.06.2014р. про стягнення з Державного підприємства «Херсонське обласне агролісомеліоративне підприємство «Херсонагроліс» на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 16734,94грн. /а.с.6/ Листом Головного територіального управління юстиції у Херсонській області №Ш-595-2 від 04.09.2015р. повідомлено ОСОБА_1 , що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні перебуває виконавче провадження з примусового виконання наказів Суворовського районного суду м. Херсона №№668/2666/13-ц, 668/3429/13-ц про стягнення заборгованості. У зв`язку з чим, відповідно до ст.4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», оригінали зазначених виконавчих документів направлено до Державної казначейської служби України. /а.с.10/ Листами Державної казначейської служби №5-13/6213-21803 від 29.09.2014р., №5-13/160-7073 від 06.07.2015р., №5-13/767-14831 від 20.05.2015р., №5-13/331-14257 від 18.08.2016р., №5-13/462-14694 від 29.08.2016р., 5-11-11/1686 від 25.01.2019р. повідомлено ОСОБА_1 , що у Казначействі за бюджетною програмою «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» знаходяться виконавчі листи, видані Суворовським районним судом м. Херсона у справах №668/3429/13-ц, №668/2666/13-ц про стягнення коштів на її користь. Відповідно до абзацу 2 пп.1 п.9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України та п.3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством, зокрема, за черговістю надходжень таких рішень. В Казначействі знадяться рішення судів на суму понад 236,38млн. грн., що надійшли та зареєстровані раніше виконавчого листа у справі №668/3429/13-ц та на суму понад 593,62 млн. грн., що надійшли та зареєстровані раніше виконавчого листа у справі №668/2666/13-ц. Після виконання рішень судів, що надійшли раніше, Казначейство здійснить заходи щодо перерахування коштів на користь ОСОБА_1 /а.с.11-14, 16-18, 20/ Не погоджуючись з бездіяльністю Казначейства щодо нарахування коштів на виконання судових рішень позивач звернулася до суду з даним позовом. Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідного до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 02.06.2016р. № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі - Закон України №1404-VIII). Відповідно до ст.1 Закону України №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Частиною 2 Закону України № 1404-VIII визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України від 05.06.2012р. № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (надалі - Закон України № 4901-VI) держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа). Згідно з ч.1 ст.3 Закону України № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. На виконання вимог Закону України №4901-VI постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014р. №440 затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою (надалі - Порядок №440). Згідно з п.20 Порядку №440 погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (надалі - Порядок №845). Так, відповідно до п.2 Порядку №845 безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів. Згідно з п.3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). Відповідно до п.47 Порядку №845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей. Пунктом 48 Порядку №845 передбачено, що для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі України відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, на виконанні у Державні казначейській службі України знаходяться виконавчі листи, видані Суворовським районним судом м. Херсона у справах №668/3429/13-ц, №668/2666/13-ц про стягнення коштів на користь ОСОБА_1 . Станом на час ухвалення судом першої інстанції рішення у цій справі (13 листопада 2019р.) виконавчі листи, видані Суворовським районним судом м. Херсона у справах №668/3429/13-ц, №668/2666/13-ц про стягнення коштів на користь ОСОБА_1 не були виконані. Тобто строк, визначений п.48 Порядку №845 стягувачу був порушений, а саме тримісячний строк з дня надходження документів для перерахування коштів. Таким чином, відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо своєчасного виконання виконавчих листів, виданих Суворовським районним судом м. Херсона у справах №668/3429/13-ц, №668/2666/13-ц про стягнення коштів на користь ОСОБА_1 . Посилання відповідача про можливість виконання судового рішення виключно в межах передбаченої законом про Державний бюджет України на відповідний рік суми та у порядку черговості надходження виконавчих документів, не заслуговують на увагу, з огляду на таке. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною 17.07.1997р. є частиною національного законодавства. Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на суд захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, в пункті 66 рішення у справі «Immobiliare Saffi проти Італії», заява №22774/93, зазначено, що ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Порушення цього правила буде свідчити про порушенням права на справедливий суд. Складовою принципу верховенства права є вимога юридичної визначеності, відповідно до якої остаточне рішення суду не може піддаватись сумніву, а також належне виконання судових рішень проти органів державної влади: «Принцип верховенства права, один з основоположних принципів демократичного суспільства, який є невід`ємним аспектом всіх статей Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зобов`язує державу та будь-який державний орган виконувати судові розпорядження чи рішення, ухвалені проти держави (органу)» (параграф 87 рішення Європейського Суду з прав людини: «Гасан і Чеус проти Болгарії» від 26 жовтня 2000 року). Європейський суд з прав людини в рішенні від 15 жовтня 2009 року в справі «Комнацький проти України» визначився, що держава повинна забезпечити гарантії, передбачені Конвенцією, і що протиріччя між органами місцевої влади не повинні вплинути на права заявника, гарантовані Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод. У справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін. Також в рішенні Європейського суду з прав людини «Гордєєви і Гурбик проти України» від 17.01.2006р. зазначено, що державний орган не може довільно посилатись на брак коштів для оплати заборгованості, присудженої рішенням суду. Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Вказане свідчить про те, що орган державної влади повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права, про що обґрунтовано вказано судом першої інстанції. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2020р. (справа №818/1814/17). За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.