Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/3476/2020
від 30.06.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2020 р. Справа № 520/3476/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Присяжнюк О.В., Суддів: Спаскіна О.А. , П`янової Я.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2020 року(ухвалене суддею Заічко О.В.) по справі № 520/3476/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив: визнати протиправними дії щодо проведення йому перерахунку пенсії з 01.01.2016 р. з обмеженням максимального розміру пенсії; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату його пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру 83% сум грошового забезпечення, з урахуванням індексації, без обмеження максимальним розміром з 01.01.2016 р. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2020 р. у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2020 р. і прийняти постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Конституції України, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судовим розглядом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та з 28.02.2005 р. отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ, у розмірі 83% грошового забезпечення. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 р. у справі № 520/4653/19 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру його пенсії з 83% до 70% грошового забезпечення; зобов`язано відповідача здійснити з 01.01.2016 р. перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум; в іншій частині позовних вимог відмовлено. На виконання вимог вищезазначеного рішення суду відповідачем зроблено перерахунок пенсії, згідно якого пенсія ОСОБА_1 з 01.01.2016 р. становить 11639,27 грн., проте до виплати пенсійним органом з 01.01.2016 р. (з урахуванням максимального розміру пенсії) призначено пенсію в розмірі 10740 грн. Не погодившись з обмеженням розміру його пенсії максимальною величиною, позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем у цій справі спосіб захисту є одним із способів виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 р. у справі № 520/4653/19, оскільки позивачем не надано доказів звернення до відповідача з питання проведення перерахунку та виплати пенсії без обмеження граничним розміром та доказів відмови відповідача у зазначеному, а також спір у цій справі № 520/3476/2020 є тотожним, тому, що був предметом розгляду в справі № 520/4653/19, але виник на стадії виконання судового рішення. Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ч. 5 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ (в подальшому - Закон № 2262) ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) - не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до ст. 2 Закону України від 08.07.2011 р. № 3668-VI Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи (в тому числі, в редакції Закону № 911-VIII) (в подальшому Закон - № 3668-VI), максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону № 2262-XII не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону № 2262-XII, не може перевищувати 10740 грн. Згідно із п. 2 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. В подальшому, в зв`язку з прийняттям Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей від 12.04.2016 р. № 1080-VIII, частина 5 статті 43 Закону №2262-XII стала вважатись частиною 7 статті 43 Закону № 2262-XII. Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 , положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), та які втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Отже, ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХII, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016. Внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774 від 06.12.2016 р.до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 28.03.2019 р. у справі № 553/3616/16-а; від 05.02.2020 р. у справі № 815/357/18. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вони не звужують змісту вже набутих прав пенсіонерів, розмір призначеної пенсії яких більший зазначеного максимального розміру. Водночас запроваджують обмеження, в тому числі на період з 01.01.2016 р. до 19.12.2016 р., щодо розміру призначених та перерахованих пенсій, зокрема відповідно до Закону № 2262-XII. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 р. у справі № 205/8204/16-а (2а/205/2/17), від 21.11.2019 р. у справі № 295/2039/17 та від 05.02.2020 р. у справі №815/357/18. Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що дії відповідача щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 20.12.2016 р. з обмеженням максимального розміру пенсії є протиправними, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції вважає необхідним зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу без обмеження максимальним розміром з 20.12.2016 р. Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації з 01.01.2016 р. суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до ч. ч. 1,5 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема пенсії. Індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін поділений на 100 відсотків, що визначено абз. 5 п. 4 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2003 р. № 1078 (в подальшому Порядок). Відповідно до п. 5 Порядку, індексації сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Крім того зазначається, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що індексація нараховується на одержані доходи громадян, зокрема пенсійні виплати. Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (в подальшому- Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (в подальшому- Порядок № 159). Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Згідно із ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Із урахуванням вищевикладеного, під доходами слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Відповідно до ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Пунктом 2 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Згідно із п. 3 Порядку № 195, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: - пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); - соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення). Відповідно до п. 4 Порядку № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на
100. Аналіз вищевказаних норм законодавства, вказує, що компенсації підлягають нараховані грошові доходи, зазначені у п. 3 Порядку № 195, разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у разі затримки їх виплати на один і більше календарних місяців. Таким чином, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу. Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладений у постанові Верховного Суду від 11.07.2018 р. по справі за № 487/6923/16-а. Суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що обраний позивачем у цій справі спосіб захисту є одним із способів виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 р. у справі № 520/4653/19, оскільки позивачем не надано доказів звернення до відповідача з питання проведення перерахунку та виплати пенсії без обмеження граничним розміром та доказів відмови відповідача у зазначеному, а також спір у цій справі № 520/3476/2020 є тотожним, тому, що був предметом розгляду в справі № 520/4653/19, але виник на стадії виконання судового рішення з наступних підстав. Як вбачається зі змісту рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 р. у справі № 520/4653/19 ОСОБА_1 не заявлялися позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії щодо обмеження максимальним розміром розміру його пенсії, які заявлені позивачем у справі № 520/3476/2020, та відповідно такі вимоги не вирішувалися судом під час прийняття рішення. Тобто, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії щодо обмеження максимальним розміром розміру його пенсії у справі № 520/3476/2020 не тотожний позову в справі № 520/4653/19. Також цей позов не є способом виконання рішення суду по справі № 520/4653/19. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2020 р. та прийняти постанову, якою задовольнити частково позов ОСОБА_1 , а саме: визнати протиправними дії відповідача щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 20.12.2016 р. з обмеженням максимального розміру пенсії; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачеві без обмеження максимальним розміром з 20.12.2016 р. в розмірі 83% грошового забезпечення; в іншій частині позову відмовити. Керуючись ст. ст. 243, 272, 286, 308, 315, 317, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2020 по справі № 520/3476/2020 - скасувати. Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 20.12.2016 р. з обмеженням максимального розміру пенсії. Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з 20.12.2016 р. в розмірі 83% грошового забезпечення. В іншій частині позову відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду. Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді О.А. Спаскін Я.В. П`янова