Постанова 4851 № 520/2017/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2020 р. Справа № 520/2017/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Присяжнюк О.В., Суддів: Спаскіна О.А. , П`янової Я.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 року (ухвалене суддею Рубан В.В.) по справі № 520/2017/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до суду з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії з надбавками позивачу за рахунок виплати лише 50 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. та за рахунок виплати лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. з 01.01.2019 р.; зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію у розмірі, з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р., з 01.01.2018 р., здійснити виплату позивачу суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 р. та з 01.01.2019 р. однією сумою, з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу з 01.01.2018 р., з 01.01.2019 р. розрахував її розмір за методикою відповідно ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати». Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 р. позов задоволено частково, а саме: зобов`язано відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію у розмірі з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. з 01.01.2018 р., здійснити виплату позивачу суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 р. та з 01.01.2019 р. однією сумою, з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу з 01.01.2018 р. і з 01.01.2019 р. розрахував її розмір за методикою відповідно ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати»; в іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 р. в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати", Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. Згідно із ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судовим розглядом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду у Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". З 01.01.2018 р. позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі довідки № ФХ120182 від 27.03.2018 р., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 р. "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб" (в подальшому - Постанова № 103). Після проведеного перерахунку пенсії з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, пенсія була обчислена з розміру 75% грошового забезпечення та складає 1776,5 грн., з них виплачується з 01.01.2018 по 31.12.2018 р. щомісячно 50% від підвищення 888,25 грн., з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. щомісячно 75% від підвищення 1332,38 грн., з 01.01.2020 р.100% від підвищення 1776,5 грн. Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно не виплачено позивачу суму пенсії, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р., з 01.01.2018 р., у зв`язку з чим порушені права позивача підлягають захисту шляхом нарахування та виплати позивачу суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 р., з нарахуванням компенсації втраченої частини доходів. Суд апеляційної інстанції частково погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 р. у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 р., визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт. Із врахуванням вищевикладеного, у зв`язку з набранням 05.03.2019 р. законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 р. у справі № 826/3858/18 позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р., починаючи з 05.03.2019 р. Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладений у постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 520/641/2020, яка згідно із відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень оприлюднена 19.06.2020 р. Виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія (ч. 3 ст. 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб"). Суд апеляційної інстанції зазначає, що законодавець розмежував наступні поняття: "строки перерахунку пенсії", "строки виплати пенсії" та "порядок перерахунку пенсії". Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Право на виплати у сфері соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16.12.1974 р. у справі "Міллер проти Австрії", де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16.09.1996 р., якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, право позивача на отримання пенсії у розмірі який визначається безпосередньо Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", тобто, підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності". Відповідні суми доплати до пенсії за результатом проведення перерахунку необхідно вважати "майном" у значенні цього положення, та оскільки позивач отримав право на вказані суми виплат, яке було передбачено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", то невиплата вказаних сум загальною сумою є втручанням у право позивача на мирне володіння майном. Отже, із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити позивачу виплату суми заборгованості недоплаченої пенсії однією сумою. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. однією сумою підлягають задоволенню, проте, з 05.03.2019 р., у зв`язку з чим рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2020 р. в цій частині підлягає частковому скасуванню, з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. однією сумою з 05.03.2019 р. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2020 р. залишити без змін. Щодо задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсації втрати частини доходу з 01.01.2018 р. і з 01.01.2019 р., відповідно до ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплат", суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом. Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №

159. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Згідно із ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Відповідно до ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" встановлено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Відповідно до п. 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати № 159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001 р. Згідно із п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на

100. Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, то право на компенсацію позивач набуває саме в момент отримання доходу. Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої положеннями вищевказаного Закону компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії), кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Таким чином, обов`язок здійснити компенсацію втрати частини доходів настає лише у випадку порушення встановлених строків їх виплати. Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постанові Верховного Суду від 11.07.2018 р. по справі за № 487/6923/16-а. Судовим розглядом встановлено, що позивач в позовній заяві просить нарахувати йому компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", за порушення строків виплати яких сплачується компенсація. Таким чином, оскільки, відповідно до ст. 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць, то враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання компенсації при відновленні виплати пенсії буде порушено відповідачем, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам. Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постановах Верховного Суду від 10.07.2018 р. по справі № 404/6317/16-а, від 18.09.2018 р. по справі № 522/535/17, від 25.10.2018 р. по справі № 420/1410/17. Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. ст. 315, ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає необхідним скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 р. в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу з 01.01.2018 р., з 01.01.2019 р. розрахував її розмір за методикою відповідно ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати», та прийняти в цій частині постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 315, 316, 317, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 по справі № 520/2017/19 скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р., з 01.01.2018 р., здійснити виплату позивачу суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 р. та з 01.01.2019 р. однією сумою , з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу з 01.01.2018 р. і з 01.01.2019 р., розрахував її розмір за методикою відповідно ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати». Прийняти в цій частині постанову, якою позов задовольнити частково. Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р., з 05.03.2019 р. та здійснити виплату позивачу суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 р., з 05.03.2019 р. однією сумою. Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу з 01.01.2018 р. і з 01.01.2019 р., розрахував її розмір за методикою відповідно ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати». В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2020 р. залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду. Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді О.А. Спаскін Я.В. П`янова