Постанова Миколаївський апеляційний суд № 489/1949/20

30.06.20 22-ц/812/1114/20 Провадження №22-ц/812/1114/20 П О С Т А Н О В А Іменем України 30 червня 2020 року м. Миколаїв колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі: головуючого: Базовкіної Т.М., суддів: Царюк Л.М. та Яворської Ж.М., із секретарем судового засідання: Гавор В.Б., за участі представників: заявника - адвоката Раскевича Є.Л., ТОВ «Центрум Капітал» Корнієнко Л.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу №489/1949/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрум Капітал» на ухвалу, яку постановив Ленінський районний суд м. Миколаєва під головуванням судді Коваленка Ігоря Володимировича у приміщенні цього суду 05 травня 2020 року, повний текст якої ухвалений того ж дня, за заявою ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрум Капітал», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Іннеси Володимирівни про визнання права власності та усунення перешкод у здійсненні щодо нього правомочностей, у с т а н о в и л а : 04 травня 2020 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, яка належить йому на праві власності, до подачі позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрум Капітал» (далі - ТОВ «Центрум Капітал»), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І.В. про визнання права власності та усунення перешкод у здійсненні щодо нього правомочностей. Заява мотивована тим, що він є власником спірної квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 10 квітня 2018 р. 15 квітні 2020 р. він отримав повідомлення-вимогу від ТОВ «Центрум Капітал» про усунення порушення шляхом погашення заборгованості за кредитним договором на відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії № 22/КВ-07 від 29 жовтня 2007 р. в порядку статей 35, 37, 38 Закону України «Про іпотеку». Зі змісту отриманого повідомлення йому стало відомо, що його квартира перебуває в іпотечному обтяженні, іпотекодержателем якого є ТОВ «Центрум Капітал». Як зазначає у своїй вимозі ТОВ «Центрум Капітал», згідно цього іпотечного договору у 2007 р. на будівництво будинку, в якому знаходиться належна позивачеві квартира, ТОВ «Капітолій» отримало кредит від ТОВ «Український промисловий банк» та в забезпечення виконання своїх кредитних зобов`язань уклало іпотечний договір від 29 жовтня 2007 р. Відповідно до вказаного іпотечного договору іпотекою були майнові права на нерухомість, яка належала ТОВ «Капітолій», але будівництво якої ще не було завершено, а саме - 65 квартир, що розташовані в багатоквартирному будинку з громадсько- торговим центром по АДРЕСА_1, поблизу Будинку творчості молоді в місті Миколаєві . Серед переліку квартир у запису про іпотечне обтяження зазначена і квартира АДРЕСА_1, тоді як майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , як зауважує заявник, в іпотеку не передавались. На думку заявника, ТОВ «Центрум Капітал» разом з приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. незаконно здійснили накладення іпотечного обтяження щодо його житла, користуючись його юридичною необізнаністю. Для захисту своїх прав він має намір подати позовну заяву про визнання права власності та усунення перешкод у здійсненні щодо нього правомочностей шляхом скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51664951 від 17 березня 2020 р., який було внесено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. на підставі наданих ТОВ «Центрум Капітал» документів, у зв`язку з чим він позбавлений права користуватися квартирою АДРЕСА_1 . Посилаючись на вказані обставини, які, на думку ОСОБА_1 , свідчать про незаконність дій ТОВ «Центрум Капітал» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І.В. щодо внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, а саме - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51664951 від 17 березня 2020 року, яким накладено іпотечне обтяження на належну йому квартиру, зміст повідомлення-вимоги ТОВ «Центрум Капітал» щодо виконання грошового зобов`язання, наявність наміру звернутися до суду з позовом до ТОВ «Центрум Капітал» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І.В. про визнання права власності та усунення перешкод у здійсненні щодо нього правомочностей шляхом скасування запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, а саме - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51664951 від 17 березня 2020 року, а також на необхідність охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку ТОВ «Центрум Капітал», щоб забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалене на користь ОСОБА_1 , він просив про задоволення заяви. Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 травня 2020 р. заяву ОСОБА_1 задоволено. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1141743548101, номер запису про право власності: 25644304, дата державної реєстрації 10.04.2018), що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі ТОВ «Центрум Капітал» вказує, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, такою, що не відповідає нормам процесуального права, постановленою з невідповідністю висновків суду обставинам справи, неповним з`ясуванням і недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими та просить її скасувати та відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд, вирішуючи питання про забезпечення позову, не взяв до уваги інтереси ТОВ «Центрум Капітал», які можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів забезпечення позову. Крім того, суд, постановляючи ухвалу про забезпечення позову, відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України зобов`язаний був вирішити питання щодо зустрічного забезпечення, проте, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд питання зустрічного забезпечення не розглядав та відповідно не приймав рішення щодо зустрічного забезпечення. Також в ухвалі суду не вказано підстав та висновків, чому суд прийняв рішення про задоволення заяви про забезпечення позову, суд не дослідив необхідність забезпечення позову, не встановив підстав, які унеможливлять виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. ТОВ «Центрум Капітал» вважає, що ОСОБА_1 не довів обставин, які свідчать про необхідність забезпечення позову, не довів, чим саме невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду та не надав жодного належного доказу, який би підтверджував необхідність застосування заходів забезпечення позову. Оскаржувана ухвала суду не містить обґрунтування у необхідності застосування заходів забезпечення позову та необхідності застосування саме такого виду забезпечення позову - накладення арешту на квартиру, а має лише посилання щодо обґрунтованості доводів заявника та необхідності вжиття заходів забезпечення позову. ТОВ «Центрум Капітал» не може погодитися із висновком суду, що викладений в оскаржуваній ухвалі, оскільки судом не оцінено обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідного заходу, не з`ясовано розмірності виду забезпечення позову, які просив застосувати заявник, позовним вимогам, не оцінено рівноцінності заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, жодним чином не обґрунтовано необхідності вжиття такого заходу. Заслухавши доповідь судді, пояснення представників ТОВ «Центрум Капітал», заявника, дослідивши письмові докази у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України). Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Ухвала суду вказаним положенням закону в повній мірі відповідає. Із матеріалів справи вбачається, що 10 квітня 2018 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ємельяновою Н.В., зареєстрованого в реєстрі за № 652 (а.с.13-16). Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 21 квітня 2020 р., квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 10 квітня 2018 р. посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ємельяновою Н.В., зареєстрованого в реєстрі за №652. Також відповідно до даної інформації до Державного реєстру іпотек стосовно вказаного об`єкту нерухомого майна внесений запис про наявність іпотеки, іпотекодавцем вказано ТОВ «Капітолій», іпотекодержателем - ТОВ «Центрум Капітал», а підставами виникнення іпотеки від 29 жовтня 2007 року зазначені: договір про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору, серія та номер: 4006, виданий 13 грудня 2012 р. приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горбуровим К.Є.; договір про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору від 29 жовтня 2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горбуровим К.Є. та зареєстрований в реєстрі за №2893, серія та номер 3094, виданий 10 квітня 2014 р. приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горбуровим К.Є.; договір №2096/К/1 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, серія та номер 945 виданий 06 грудня 2019 р. ПН КМНО Юдін М.А. ; договір № 07/17/03/2020/1 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором та договорами забезпечення, серія та номер 204, виданий 17 березня 2020 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В.; рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради «Про зміну та надання адрес і внесення змін до рішень виконкому міської ради» серія та номер 771, виданий 11 вересня 2015 р. Миколаївською міською радою. Додаткові відомості про іпотеку - на умовах, зазначених у Кредитному договорі № 22/КВ-07 на відкриття відкличної відновлювальної лінії, що укладений 29 жовтня 2007 року (а.с.17, 33-35). Заявник зазначає, що 15 квітня 2020 р. ним було отримано повідомлення-вимогу про усунення порушення шляхом виконання порушеного зобов`язання, а саме шляхом погашення заборгованості за кредитним договором на відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії № 22/КВ-07 від 29 жовтня 2007 р. від ТОВ «Центрум Капітал». У зазначеній вимозі вказувалося про наявність у ТОВ «Центрум Капітал» повноважень щодо звернення стягнення на майно у вигляді квартир у будинку АДРЕСА_1 , зокрема і квартири № АДРЕСА_1 , у зв`язку з відступленням права вимоги на користь ТОВ «Капітолій» за кредитним договором № 22/КВ-07 від 29 жовтня 2007 р., в тому числі за іпотечним договором від тієї ж дати, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горбуровим К.Є. зареєстрованим за реєстровим №2893 (а.с. 18-32). Звертаючись із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вказував, що ТОВ «Центрум Капітал» має намір позбавити його права власності на вказану квартиру у позасудовому порядку, а у такому випадку виконання судового рішення буде неможливим і порушені права та інтереси позивача не зможуть бути ефективно захищені та поновлені. Вирішуючи питання правильності висновків суду, який задовольнив вимоги щодо забезпечення позову, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до частини 1 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї статті визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. За змістом частини 3 статті 150 цього Кодексу, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Положеннями частини 1 статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, в тому числі, і накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; Як роз`яснено у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття. У справі, яка переглядається, заявник просив про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 (пункт 1 частини 1 статті 150 ЦПК України). Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність накладення обтяження на належну йому квартиру, порушення цим його прав як власника, вказував на те, що має намір звернутися до суду із позовною заявою про визнання права власності та усунення перешкод у здійсненні щодо нього правомочностей шляхом скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51664951 від 17 березня 2020 р., який було внесено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. на підставі наданих ТОВ «Центрум Капітал» документів, у зв`язку з чим він позбавлений права користуватися квартирою АДРЕСА_1 . Тобто між сторонами існує спір стосовно законності накладення обтяження на нерухоме майно, власником якого є заявник, а позовна заява, яку має намір подати ОСОБА_1 , буде включати майнову та немайнову вимогу, рішення про задоволення якої не вимагатиме примусового виконання. Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Частиною 1 статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з частиною 1 статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. З огляду на приписи положень статті 149 ЦПК України змісту позовних вимог, які має намір заявити позивач (їх майновий та немайновий характер), у такому випадку мають застосуватися та досліджуватися такі підстави вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (тобто, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду). Враховуючи викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, зокрема, що ТОВ «Центрум Капітал» зареєструвало своє право іпотекодержателя на належну заявнику квартиру, а заявник має намір оспорити законність накладення такого обтяження у судовому порядку шляхом подання відповідного позову, а також, що ТОВ «Центрум Капітал» має можливість розпорядитися вказаною квартирою (наміри про що підтверджуються змістом повідомлення-вимоги від 30 березня 2020 року № 30/03-20), - існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на цю квартиру може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення та ефективний захист або поновлення порушених прав заявника (у разі задоволення позову), за захистом яких він хоче звернутися до суду. Адже у разі, якщо до закінчення розгляду справи буде реалізовано спірну квартиру, то заявник не зможе захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів (у разі доведення такого порушення). Тому колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, щодо законності накладення обтяження на яку виник спір, є адекватним та ефективним способом забезпечення позову, і ці заходи є співмірними із вимогами, які має намір заявити ОСОБА_1 . За такого колегія судді відхиляє аргументи апеляційної скарги про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову через недоведеність того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, оскільки вони ґрунтується на помилковому тлумаченні норм процесуального права та невірній оцінці обставин справи. Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про неспівмірність обраного судом способу забезпечення позову, оскільки з огляду на заявлені позовні вимоги, які по суті зводяться до оспорювання правомірності реєстрації обтяження на квартиру, власником якої є заявник, саме арешт цього майна є співмірним заходом забезпечення позову. Також не підтверджені будь-якими доказами твердження про порушення прав ТОВ «Центрум Капітал» застосованими заходами забезпечення позову, а тому не заслуговують на увагу. Щодо аргументів про те, що судом першої інстанції не вирішено питання зустрічного забезпечення. Відповідно до частини 8 статті 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Порядок та підстави застосування зустрічного забезпечення визначені статтею 154 ЦПК України. Згідно із частинами 1, 3 вказаної статті ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Аналіз вказаних положень закону дає підстави зробити висновок, що зустрічне забезпечення позову, переважно, є правом суду, а в обов`язковому порядку застосовується лише в окремих випадках. Оскільки матеріалами справи не підтверджено наявність зазначених у частині 3 статті 154 ЦПК України обов`язкових підстав для застосування зустрічного забезпечення, суд першої інстанції правомірно не вирішував питання про застосування зустрічного забезпечення. Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при розгляді заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову дійшов правильного висновку про її задоволення, а тому в силу положень статті 375 ЦПК України відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення, яке постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на результати розгляду апеляційної скарги розподіл судових витрат має бути здійснений за наслідками розгляду справи. Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів п о с т а н о в и л а : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрум Капітал» залишити без задоволення, ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 травня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту. Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки касаційного оскарження, визначені статтею 390 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Головуючий Т.М. Базовкіна Судді: Л.М. Царюк Ж.М. Яворська ______________________________________________ Повний текст постанови складений 01 липня 2020 року