Постанова 4812 № 487/1711/13-ц

24.06.20 22-ц/812/529/20 Провадження №22-ц/812/529/20 П О С Т А Н О В А Іменем України 24 червня 2020 року м. Миколаїв Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі: Головуючого судді - Бондаренко Т.З., Суддів - Крамаренко Т.В., Темнікової В.І., із секретарем судового засідання- Горенко Ю.В., за участю: представника відповідачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №487/1711/2013-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Заводського районного суду м.Миколаєва ухвалене 27 серпня 2013 року під головуванням судді Андрощука В.В. в приміщенні цього ж суду у цивільній справі за позовом Публічного Акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, У С Т А Н О В И Л А: У лютому 2013 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» ( ПАТ КБ «Надра», Банк) звернулось з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості. Позивач зазначав, що 27 березня 2007 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір «Автопакет» №08/03/2007/840К-189 строком до 26 березня 2014 року на суму 19790,10 дол. США, для отримання кредиту на придбання транспортного засобу. В забезпечення повернення кредиту ОСОБА_4 виступала поручителем за виконання ОСОБА_3 зобов`язань за вказаним договором. Належним чином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не виконували своїх зобов`язань за договором, в зв`язку з чим виникла заборгованість. Посилаючись на вказане, Банк просив стягнути з відповідачів на свою користь 30570,62 дол США, що еквівалентно 244350,93 грн. Заочним рішенням Заводського районного суду м .Миколаєва від 27 серпня 2013 року стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість у розмірі 30570,62 дол. США, що в гривневому еквівалентні складає 244350,93 грн., з яких сума основного боргу 16553,19 дол. США, що еквівалентно 132309,65 грн, заборгованість по відсоткам за користування кредитом 9625,16 дол. США, що еквівалентно 76933,92 грн., сума пені 2413,25 дол. США, що еквівалентно 19289,14 грн., сума штрафу за порушення умов кредитування 1979,01 дол. США, що еквівалентно 15818,23 грн. Розподілено судовий збір. Вказане судове рішення мотивовано тим, що боржником та поручителем неналежним чином було виконано кредитні зобов`язання, в зв`язку з чим з поручителя ОСОБА_2 , як із солідарного боржника, підлягає стягненню кредитна заборгованість. Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, відповідачка ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову до неї відмовити. Учасники процесу до судового засідання не з`явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до частин 1,2,5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване судове рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає в повній мірі. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому. Так статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог? відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 цього Кодексу). Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України). У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України). Так, з матеріалів справи вбачається і такне встановлено судом, що 27 березня 2007 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір «Автопакет» №08/03/2007/840К-189 на суму 19790, 10 дол. США, на придбання транспортного засобу (а.с. 7-10). Відповідно до п. 3.2. умов вказаного кредитного договору, в забезпечення повернення кредитних коштів ОСОБА_5 , яка відповідно до свідоцтва про шлюб від 26 липня 2013 року змінила прізвище на « ОСОБА_6 », виступала поручителем за виконання ОСОБА_3 зобов`язань за вказаним договором. Згідно п.п. 3.2.1., 3.2.2. даного договору поручитель безвідзивно та безспірно зобов`язується відповідати перед Банком за належне виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, що витікають із цього договору. поручитель відповідає перед Банком у тому ж об`ємі, що і позичальник. Позичальник і поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право Банка вимагати виконання зобов`язань вказаних у цьому договорі, повністю (чи у будь-якій його частині) як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо. Відповідно до положень п. 1.1.4 кредитного Договору Банк надав позичальнику кредитні кошти із строком погашення до 26 березня 2014 року. Банк належним чином виконав умови вказаного договору та відповідно до заяви на видачу готівки від 27 березня 2007 року видав ОСОБА_3 визначену кредитним договором суму (а.с. 16). В той же час, позичальник ОСОБА_3 та поручитель ОСОБА_7 не виконували своїх зобов`язань за договором, в зв`язку з чим виникла заборгованість. Так, відповідно до наданого Банком розрахунку заборгованість станом на 23 січня 2013 року становила 30570,62 дол. США, що еквівалентно 244350,93 грн., з яких сума основного боргу 16553,19 дол. США, що еквівалентно 132309,65 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом 9625,16 дол. США , що еквівалентно 76933,92 грн., сума пені 2413,25 дол. США, що еквівалентно 19289,14 грн., сума штрафу за порушення умов кредитування 1979,01 дол. США, що еквівалентно 15818,23 грн. Постановляючи рішення про стягнення в солідарному порядку з відповідачів вказаної суми заборгованості, районний суд виходив з того, що ОСОБА_8 , як поручитель несе солідарну відповідальність з боржником. Проте, з таким висновком суду не можна погодитись. Так, положеннями п.п. 4.2.4, 4.2.5 кредитного договору передбачено право Банку вимагати від позичальника дострокового виконання зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник протягом чотирнадцяти днів від дати отримання вимоги Банку про надання додаткового забезпечення, згідно з п. 4.2.2. цього , його не надасть або якщо запропоноване забезпечення не влаштує Банк та якщо позичальник несвоєчасно чи не в повному обсязі сплатив черговий платіж. Використавши передбачене умовами договору право, ПАТ КБ «Надра» 02 червня 2011 року направив боржнику ОСОБА_3 та поручителю ОСОБА_7 рекомендованою кореспонденцією лист попередження-вимогу, в якому запропонував боржнику та поручителю сплатити загальну суму заборгованості за кредитом станом на 1 червня 2011 року 24506, 96 доларів США протягом 30 днів з дати надсилання банком цього попередження (а.с. 11). За таких обставин Банк реалізуючи право кредитора встановлене законом та умовами договору змінив строк виконання зобов`язання з 26 березня 2014 року на 02 липня 2011 року. Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладання договору поруки. Порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора. Згідно з частиною першою статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України). Із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України). Із змісту кредитного договору в його частині забезпечення виконання зобов`язання, вбачається, що строку, після якого порука припиняється, не встановлено. В той же час пунктом 8.5 договору встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов`язань. Проте, вказане положення договору не може розглядатися як установлений строк дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України. За такого, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про припинення поруки за спливом встановленого законом часу. Крім цього пунктом 7.3. кредитного договору сторони домовились про збільшення строку позовної давності до 10 (десяти) років. Однак, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Разом із цим, встановлені частиною четвертою статті 559 ЦК України строки, після закінчення яких порука припиняється, не відносяться до позовної давності. Системний аналіз змісту правової норми, викладеної в п. 4 ст. 559 ЦК України дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб`єктивного права кредитора й суб`єктивного обов`язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред`явлення позову), кредитор вчиняти не може. Враховуючи, що кредитор протягом шести місяців, а саме до 02 січня 2012 року з дня настання строку виконання зобов`язання, яке за даним кредитним договором настало 02 липня 2011 року, не звернувся з вимогою до поручителя, пред`явивши позов у даній справі до суду - 03 лютого 2013 року, право вимоги щодо виконання кредитного зобов`язання до поручителя відповідачки ОСОБА_9 , втратив (а.с. 27). Викладене відповідає правовій позиції Верховного Суду України станом на момент ухвалення рішення судом першої інстанції, яка не змінена та підтверджена правовими висновками ВП ВС у справі за № 408/8040/12 від 13 червня 2018 року. Районний суд, ухвалюючи оскаржуване рішення не звернув на вказане уваги, не в повній мірі дослідив умови договору та наявним письмовим доказам у справі не надав належної оцінки, через що дійшов необґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для солідарної відповідальності поручителя ОСОБА_9 у кредитних зобов`язаннях ОСОБА_3 за договором від 27 березня 2007 року. Доводи апеляційної скарги стосовно доведеності розміру заборгованості та застосування позовної давності до вимоги про стягнення кожного періодичного платежу з огляду на викладений висновок про припинення поруки апелянта, підлягають відхиленню, в зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити частково. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Враховуючи наведене, оскаржуване заочне рішення районного суду частині стягнення з ОСОБА_10 в солідарному порядку кредитної заборгованості в розмірі 30570, 62 долари США, що в гривневому еквіваленті складає 244350, 93 грн., з яких: сума основного боргу 16533, 19 дол. США, що еквівалентно 132309, 65 грн.; заборгованість по відсоткам за користування кредитом 9625, 16 дол. США, що еквівалентно 76933, 92 грн.; сума пені 2413,25 дол. США, що еквівалентно 19289, 14 грн.; сума штрафу за порушення умов кредитного договору 1979,01 дол. США, що еквівалентно 15818, 23 грн. та в частині стягнення з ОСОБА_7 1221 грн. 75 коп. та в частині стягнення судового збору в розмірі 1221 грн. 75 коп. скасувати. В цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог Банку до ОСОБА_10 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором «Автопакет» №08/03/2007/840К-189 від 27 березня 2007 року. Відповідно вказане рішення в частині стягнення судового збору з ОСОБА_3 слід змінити, стягнувши з нього судовий збір в повному розмірі визначеному районним судом, а саме 2443 грн. 50 коп. В іншій частині, а саме щодо стягнення кредитної заборгованості із ОСОБА_3 рішення районного суду залишити без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381 382 ЦПК України, судова колегія, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 серпня 2013 року в частині стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» заборгованість за договором «Автопакет» №08/03/2007/840К-189 від 27 березня 2007 року у розмірі 30570, 62 долари США, що в гривневому еквіваленті складає 244350, 93 грн., з яких: сума основного боргу 16533, 19 дол. США, що еквівалентно 132309, 65 грн.; заборгованість по відсоткам за користування кредитом 9625, 16 дол. США, що еквівалентно 76933, 92 грн.; сума пені 2413,25 дол. США, що еквівалентно 19289, 14 грн.; сума штрафу за порушення умов кредитного договору 1979,01 дол. США, що еквівалентно 15818, 23 грн. та в частині стягнення з ОСОБА_7 1221 грн. 75 коп. судового збору-скасувати, в цій частині ухвалити нове рішення. В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_7 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором «Автопакет» № 08/03/2007/840К-189 від 27 березня 2007 року відмовити. Вказане рішення в частині стягнення зі ОСОБА_3 1221 грн. 75 коп. судового збору - змінити, стягнувши зі ОСОБА_3 2443 грн. 50 коп. судового збору. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» на користь ОСОБА_2 1832 грн. 65 коп. судового збору. В іншій частині вказане рішення - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК Українипідстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту 30 червня 2020 року. Судді: Т.З.Бондаренко Т.В.Крамаренко В.І.Темнікова