Постанова 4806 № 303/7727/18

Справа № 303/7727/18 П О С Т А Н О В А Іменем України 16 червня 2020 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі: головуючої судді Кожух О.А., суддів Джуги С.Д., Фазикош Г.В., за участі секретаря Кухта М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Aкціонерне товариство «Альфа-Банк», на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 12 березня 2019 року (головуючий суддя Куцкір Ю.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Aкціонерне товариство «Альфа-Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, третя особа без самостійних вимог: старший державний виконавець Мукачівського міського відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області Осташук Л.С. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - в с т а н о в и в : У грудні 2018 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , звернулася до суду із даним позовом, мотивуючи його тим, що 25.08.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.М. вчинено виконавчий напис № 17268, яким запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки (житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, розміром 0,0618 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ), переданого на підставі іпотечного договору №305/33-Ж-07 від 21.03.2007, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Укрсоцбанк» у період з 22.09.2014 по 07.02.2017 за кредитним договором № 305/33-Ж-07 від 21.03.2007 на загальну суму 22 606,54 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом 10 480,46 доларів США.; за відсотками 12 126,08 доларів США. На обґрунтування свого позову посилалася на те, що виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням вимог закону за відсутності документів, які підтверджують безспірність заборгованості; на час його вчинення існувала спірна заборгованість; сам по собі факт подання відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору щодо заборгованості; про спірність свідчить включення заборгованості за період більше трьох років з порушенням позовної давності; на думку позивача дія кредитного та іпотечного договорів закінчилася 20.03.2012, а тому їй не зрозуміло стягнення (на підставі виконавчого напису) після закінчення дії договорів; банк не мав права нараховувати відсотки після 20.03.2012, котре ОСОБА_1 вважає закінченням строку кредитування; на думку позивача спірним є те, що банк звернувся до нотаріуса у 2017 році, чим позбавив її можливості заявити про позовну давність; при вчиненні напису (25.08.2017) нотаріус керувався Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29.06.99 № 1172, однак постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 N 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 визнано незаконною та нечинною, оскільки передбачений нею перелік документів нівелює вимогу законодавства щодо необхідності підтвердження наявності та безспірності заборгованості, набуття чинності кредитним договором та повноважень іпотекодержателя. У зв`язку з цим позивач вважає, що з 22.02.2017 законодавством не було передбачено можливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає з кредитних відносин. Також позивач вказувала, що про існування спірної заборгованості свідчить те, що у провадженні Мукачівського міськрайонного суду знаходиться справа № 303/6445/18 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання недійсними додаткових угод до кредитного договору № 305/33-Ж-07. Посилаючись на дані обставини, просила визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню. Рішенням Мукачівського районного суду від 12 березня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 25.08.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., зареєстрований в реєстрі за №17268. Вирішено питання про судові витрати. На це рішення подав апеляційну скаргу АТ «Укрсоцбанк». Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. не має бути відповідачем у даній справі; 31.07.2009 між Банком та позичальником укладено додаткову угоду, якою збільшено кінцевий строк повернення кредиту до 20.03.2017; при вчиненні виконавчого напису нотаріус не перевіряє безспірність заборгованості; банком було надано нотаріусу всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , просить подану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 11.02.2020 залучено до участі у справі Aкціонерне товариство «Альфа-Банк», як правонаступника відповідача Акціонерного товариства «Укрсоцбанк». ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні апеляційну скаргу просили залишити без задоволення. Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з?явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що стверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. Колегія суддів, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглянула справу за відсутності представника осіб, які не з?явились в судове засідання. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Встановлено та з матеріалів справи вбачається, що між АТ КБ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є АТ «Укрсоцбанк», далі Банк) та ОСОБА_1 було укладено кредитний № 305/33-Ж-07 від 21.03.2007, згідно умов якого остання отримала кредит у розмірі 15 000,00 дол. США, з кінцевим строком погашення 20.03.2012 зі сплатою 13% річних. До цього договору між Банком та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 від 22.10.2008, за якою встановлено більшу процентну ставку у розмірі 15% річних із 20.10.2008, а також додаткову угоду від 31.07.2009, у якій вони досягли домовленості щодо суми надання кредитного ліміту в розмірі 15 731,19 доларів США, порядку погашення кредиту зі сплатою 15% річних та установили кінцевий термін повернення кредиту до 20.03.2017 (а.с. 31). Для забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір №305/33-Ж-07 від 21.03.2007, за яким остання передала в іпотеку Банку житловий будинок АДРЕСА_3 , та земельну ділянку, розміром 0,0618 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . 31.07.2009 між Банком та ОСОБА_1 укладено додатковий правочин про внесення змін та доповнень до іпотечного договору №305/33-Ж-07 від 21.03.2007, у якій вони досягли домовленості щодо суми повернення кредиту в розмірі 15 731,19 доларів США, порядку погашення кредиту зі сплатою 15% річних та установили кінцевий термін повернення кредиту до 20.03.2017 (а.с. 32). 25.08.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.М. вчинено виконавчий напис № 17268, яким запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки (житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, розміром 0,0618 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ), переданого на підставі іпотечного договору №305/33-Ж-07 від 21.03.2007, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Укрсоцбанк» у період з 22.09.2014 по 07.02.2017 за кредитним договором № 305/33-Ж-07 від 21.03.2007 на загальну суму 22 606,54 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом 10 480,46 доларів США.; за відсотками - 12 126,08 доларів США. Колегія суддів вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. N 1172 (із змінами). Умови вчинення виконавчих написів закріплено у статті 88 Закону України «Про нотаріат», відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Відповідно до пункту 3.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Відповідно до статті 46 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відповідно до пункту 2.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача. Безспірний характер документів, які встановлюють заборгованість, повинен бути підтверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Перш ніж вчинити виконавчий напис, нотаріус повинен перевірити чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який йдеться в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 р. N 1172, чи подані всі передбачені цим Переліком документи, чи оформлені такі документи належним чином, чи підтверджують подані документи безспірність заборгованості боржника перед кредитором та прострочення виконання зобов`язання, чи не виник спір між зацікавленими особами, чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису. Позивач, серед іншого, вказував, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. N 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості Провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», на підставі якої нотаріус вчинив виконавчий напис. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 дану постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 залишено без змін. Проте, на час вчинення виконавчого напису 25.08.2017 згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 06.03.2017 у справі N 826/20084/14 було зупинено виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017. В той же час, з матеріалів, як були надані приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису (а.с.148-179), вбачається, що нотаріусу було пред`явлено, зокрема, розрахунок заборгованості, яку обчислено із березня 2007 року по лютий 2017 року (а.с. 169-172), тобто за період більше трьох років на момент вчинення виконавчого напису. З цього розрахунку вбачається, що погашення тіла кредиту було припинено у 2008 році, а погашення відсотків припинилось у 2009 році. Даний факт спростовує як зазначення у виконавчому написі, так і доводи Банку про те, що заборгованість у виконавчому написі стягнута лише із 22.09.2014 по 07.02.2017. Апеляційний суд зазначає, що встановлення вказаного трьохрічного обмеження на вчинення виконавчого напису не є формальністю, позаяк узгоджується з приписами Глави 19 ЦК України, якою визначено загальну трирічну позовну давність. А відтак, включення у загальний розмір заборгованості частини платежів, які нараховані поза межами строків позовнї давності, в будь-якому разі свідчать про спірність такої суми. Доказів укладення між сторонами письмового договору про збільшення позовної давності не надано. Таким чином виконавчий напис від 25.08.2017 № 17268 вчинено щодо вимог понад установлений трирічний строк давності. Наведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи. Посилання скаржника на те, що заборгованість у виконавчому написі стягнуто згідно розрахунку заборгованості лише із лише із 22.09.2014 по 07.02.2017 є необгрунтованим, оскільки воно спростовується матеріалами справи. Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують. Рішення місцевого суду постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, у відповідності до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін. Керуючись ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. ст. 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Aкціонерне товариство «Альфа-Банк» залишити без задоволення. Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 12 березня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 30 червня 2020 року. Головуюча: Судді: