Постанова Черкаський апеляційний суд № 705/3194/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1029/20Головуючий по 1 інстанції Справа №705/3194/19 Категорія: 307000000 Корман О. В. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2020 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів : Новікова О.М., Бондаренка С.І., Вініченка Б.Б., за участю секретаря Торопенко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гупала Максима Михайловича на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 квітня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Кормана О.В., у справі за позовом ОСОБА_2 до Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області про надання додаткового строку для прийняття спадщини, - в с т а н о в и в : У липні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Старобабанівської сільської ради Уманського району Черкаської області про надання додаткового строку для прийняття спадщини, мотивуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 за актовим записом №

2. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 4,8148 га, що розташована на території Старобабанівської сільської ради, кадастровий номер 712438700:03:000:0705. Позивач зазначає, що він є рідним братом померлого ОСОБА_3 та спадкоємцем другої черги. В установлений законом шестимісячний термін позивач до нотаріуса не звертався із заявою про прийняття спадщини, оскільки були живі спадкоємці першої черги. В подальшому, йому стало відомо, що його мати, ОСОБА_4 , яка є спадкоємцем першої черги, відмовилась від прийняття спадщини на користь позивача. Вказана заява посвідчена секретарем Старобабанівської сільської ради та зареєстрована в реєстрі за номером

11. Вказує, що 11 червня 2019 року звернувся до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Ящука Д.О. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку та прийняття спадщини, проте у видачі свідоцтва йому було відмовлено у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини. Позивач зазначив, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, так як не знав про те, що його мати не успадкувала майно після смерті ОСОБА_3 . Як спадкоємець першої черги вона відмовилась від спадщини на його, ОСОБА_2 , користь. На підставі наведеного позивач просив суд встановити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після померлого ОСОБА_3 терміном 2 місяці. Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 грудня 2019 року замінено первісного відповідача - Старобабанівську сільську раду Уманського району Черкаської області на належного відповідача - Дмитрушківську сільську раду Уманського району Черкаської області. Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 квітня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що неподання ним заяви про прийняття спадщини у строки, визначені у ст. 1270 ЦК було пов`язано з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати як незаконне, необґрунтоване, прийняте при неповному дослідженні всіх обставин справи, з порушенням норм матеріального права, а по справі ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлений позов. В обґрунтування апеляційної скарги вказав на те, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, не звернув уваги на те, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, так як не знав, що його мати ОСОБА_4 не успадкувала майно після смерті її сина - ОСОБА_3 і відмовилась від спадщини на його користь. Також судом не враховано, що з боку уповноваженого органу нотаріату жодних дій щоб повідомити про це спадкоємця вчинено не було і тому причини пропуску строку є поважними. Крім того, відповідач щодо задоволення позову не заперечує і інших спадкоємці відсутні. Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив. Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Так, судом встановлено, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Піківець, Уманського району Черкаської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 29 січня 2018 року, актовий запис №

2. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є рідними братами, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_2 , серії НОМЕР_2 та свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , серії НОМЕР_3 . Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку вбачається, що земельна ділянка площею 4,8148 га, що розташована на території Старобабанівської сільської ради, кадастровий номер 7124387700:03:000:0705, належала ОСОБА_3 ОСОБА_4 , яка є спадкоємцем першої черги, 27 березня 2018 року написала заяву, в якій відмовилась від прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_3 на користь його брата - ОСОБА_2 . Заява засвідчена секретарем Старобабанівської сільської ради Уманського району Черкаської області та зареєстрована в реєстрі за №

11. Постановою приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Ящука Д.О. від 11 червня 2019 року, відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 4,8148 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Старобабанівської сільської ради, що залишилась після смерті його рідного брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини. Також із постанови нотаріуса вбачається, що згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась. За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України). Отже право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Пунктом 24 Постанови Пленум Верховного Суду України, від 30.05.2008, № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємців на вчинення цих дій. Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року (справа № 6-1486цс15) та від 14 вересня 2016 року (справа № 6-1215цс16). Як вбачається з матеріалів справи позивач не проживав разом з братом і не знав, що після смерті останнього їхня мати, як спадкоємець першої черги, відмовилась від спадщини на його користь. Враховуючи наявні у справі докази, відсутність інших спадкоємців, позицію відповідача, який не заперечував проти задоволення позову, колегія судів приходить до висновку, що приведені вище обставини є поважними і вважає можливим надати ОСОБА_2 додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини. На підставі викладеного рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову у зв`язку з неповним з`ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильним застосування норм матеріального права. Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гупала Максима Михайловича задовольнити. Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 квітня 2020 року скасувати. Ухвалити у справі нове рішення. Позов ОСОБА_2 до Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області задовольнити. Надати ОСОБА_2 додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини терміном 2 (два) місяці. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 30 червня 2020 року. Судді