Постанова КАС ВС № 522/21482/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2020 року м. Київ справа № 522/21482/19 адміністративне провадження № К/9901/7324/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Яковенка М. М., суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О., розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 522/21482/19 за адміністративним позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянки Афганістану ОСОБА_2 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Стас Л. В., Градовський Ю. М., Турецька І. О.) від 24 лютого 2020 року, УСТАНОВИВ: І. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2019 року Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області звернулося до суду з адміністративним позовом до громадянки Афганістану ОСОБА_2 , в якому просило: - продовжити строк затримання на шість місяців до ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.

2. Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 30 січня 2020 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

3. На зазначене рішення суду першої інстанції Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області подано апеляційну скаргу.

4. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області залишено без руху та надано строк для усунення недоліків поданої скарги шляхом приведення її у відповідність до вимог п. 4 ч. 2 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: зазначення місцезнаходження або місце проживання чи перебування відповідача - громадянки ОСОБА_3 та номери засобів зв`язку відповідача. Роз`яснено апелянту, що наслідком не усунення вказаних недоліків апеляційної скарги є винесення ухвали про повернення апеляційної скарги, відповідно до ст. 169 КАС України.

5. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 січня 2020 року по справі № 522/21482/19 - повернуто апелянту.

6. У зазначеній ухвалі апеляційного суду зазначено, що на виконання ухвали апеляційного суду від 13 лютого 2020 року Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області в Одеській області подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій апелянт повідомляє суд про те, що місцем перебування відповідача - громадянки ОСОБА_3 , є АДРЕСА_1 , що фактично є адресою Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. Проте, Волинським пунктом тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні інформацію щодо перебування громадянки ОСОБА_3 не підтверджено та повідомлено суд про те, що зазначена особа звільнена з Волинського ПТПІ 08 січня 2020 року та її місцезнаходження на цей час невідоме. Отже, апелянтом вимоги суду щодо приведення апеляційної скарги у відповідність до вимог ст. 296 КАС України не виконано, оскільки таке повідомлення суду про місцезнаходження відповідача є фактично введенням суду в оману, за що зокрема, законодавством передбачена відповідальність.

7. Не погоджуючись з ухвалою апеляційного суду, Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області в Одеській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року, а справу направити на розгляд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

8. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

9. Зокрема, скаржник зазначив, що апеляційним судом не застосовано положення ст. 130, 171, 194 КАС України у спірних правовідносинах, що є порушеннях норм процесуального права та є підставою для задоволення касаційної скарги. Також скаржник зазначив, що в апеляційній скарзі Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області наголошувалося про неможливість встановлення місцеперебування відповідача.

10. Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2020 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження та установлено строк для подання відзиву.

11. Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2020 року закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

12. Станом на 30 червня 2020 року відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

13. Відповідно до ч. 1 ст. 345 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

14. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що недоліки апеляційної скарги апелянтом в зазначений строк не усунено.

15. Колегія суддів вважає передчасним такий висновок суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, враховуючи наступне.

16. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України та особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства, визначені ст. 288, 289 КАС України.

17. Відповідно до ч. 1, 4 ст. 288 КАС України позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.

18. Згідно ч. 1, 14, 17 ст. 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів, зокрема, затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України. Розгляд питань, визначених цією статтею, здійснюється судом за обов`язкової участі сторін. Розгляд справ про продовження строку затримання іноземця або особи без громадянства може проводитися у режимі відеоконференції, у тому числі з трансляцією з іншого приміщення, що знаходиться поза межами приміщення суду, в порядку, визначеному цим Кодексом. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.

19. Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

20. Згідно ч. 1 ст. 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

21. Відповідно до ст. 130 КАС України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

22. З урахуванням наведених положень законодавства, колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції під час розгляду справ, особливості розгляду яких визначені ст. 289 КАС України, зобов`язаний повідомити учасників справи про розгляд такої справи та вжити всіх заходів щодо такого повідомлення. При цьому, процесуальний закон не забороняє застосовувати положення ст. 130 КАС України у такій категорії справ. Крім того, не враховано судом апеляційної інстанції наявність у відповідача представника адвоката Самолюк В. В.

23. Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу не надав оцінки доводам Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо неможливості встановлення місцеперебування відповідача, що позбавило позивача можливості виконати свої обов`язки, як територіального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції щодо звернення до суду з приводу продовження строку затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.

24. Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, оскільки Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області на виконання вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху від 13 лютого 2020 року, позивачем усунуто зазначені недоліки та приведено таку скаргу у відповідності до вимог КАС України. Вимоги п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України щодо необхідності зазначення позивачем у поданій позовній заяві адреси перебування відповідача (остання відома адреса) було виконано позивачем.

25. Отже, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області задовольнити. Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року у справі № 522/21482/19 скасувати, а справу направити до П`ятого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач М. М. Яковенко Судді І. В. Дашутін О. О. Шишов