Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/25380/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/25380/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 червня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Федотова І.В., суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку, - ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2020 року позовну заяву повернуто позивачу. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд за їх участю. За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). За наведеного, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, адміністративний позов поданий представником позивача Федоровою Т.В. На підтвердження повноважень вищезазначеного представника до адміністративного позову долучено копію довіреності від 11.05.2019 року № 1-840 підписаною т.в.о. Президента Акціонерного товариства «Укртрансгаз» Олексієнко С.О. та засвідченою провідним юрисконсультом Баранецькою М.Р. Крім того, на підтвердження повноважень Баранецької М.Р. надано копію довіреності від 27.12.2019 року № 1-2009 підписаною т.в.о. Президента Акціонерного товариства «Укртрансгаз» Олексієнко С.О. та засвідченою адвокатом Баранецькою М.Р. Відповідно до частини першої статті 55 КАС сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Згідно з частиною третьою статті 55 КАС юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи, зокрема, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 59 КАС). Частинами п`ятою та шостою статті 59 КАС встановлено, що відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді; оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. Таким чином, вимога обов`язкового подання до суду лише оригіналу довіреності на підтвердження повноважень представника і думка про допустимість засвідчення копії такого документа лише суддею не ґрунтується на чинному процесуальному законодавстві України, адже відповідно до наведеної вище частини п`ятої статті 59 КАС відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді, а наступна частина цієї ж статті визнає правомірним також інший порядок засвідчення «визначений законом». Відповідно до положень статті 238 ЦК представник (у тому числі і за довіреністю юридичної особи) може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом. Законодавством не встановлено жодних обмежень щодо зазначення у змісті довіреності посилання на уповноваження представника на засвідчення копій документів, у тому числі й довіреності, а також щодо подання таких копій до будь-якого підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, державних органів, суду. Таким чином, при зверненні до адміністративного суду представника юридичної особи, закон не встановлює обов`язок засвідчення копій довіреності на представництво нотаріусом або ж безпосередньо керівником юридичної особи, що видав довіреність. «Трактування положень статті 59 КАС у протилежному аспекті, є неправомірним обмеженням права на доступ до правосуддя. Наведене випливає і з практичної реалізації нотаріального посвідчення копій довіреності та (або) посвідчення копій довіреності керівником юридичної особи, що її видав, пов`язаної із настанням збитків матеріального характеру, часовими затратами та ін. Таке неправомірне обмеження права на доступ до суду полягає у надмірному формалізмі.» Наведеного висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла з урахуванням практики застосування Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 4 листопада 1950 року. Статтею 60 КАС передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (частини перша, друга цієї статті). У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (частина восьма статті 59 КАС). Таким чином, слід вважати підтвердженими повноваження представника юридичної особи на підставі завіреної ним копії довіреності, якщо право цього представника засвідчувати своїм підписом копії документів випливає зі змісту виданої йому довіреності та за відсутності у ній відповідного застереження на вчинення певної дії. Крім того, повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень. З наданої представником позивача довіреності на Баранецьку М. Р ., крім іншого, зазначено, що останній надається право підписувати та подавати документи, необхідні для представництва інтересів Товариства в судах. Крім того, серед іншого, надається право засвідчувати копії документів. Також, колегія суддів, звертає увагу, що у вказаній довіреності міститься перелік дій, на вчинення яких Товариством не надано відповідних повноважень. Як вбачається повноваження на засвідчення копії довіреності на представництво інтересів в суді серед визначених такою довіреністю заборон на вчинення не містяться. З огляду на наведений зміст наявної в матеріалах справи копії довіреності, засвідченої підписом Баранецької М.Р., така підтверджувала повноваження останньої як представника Товариства на засвідчення власним підписом копії довіреності Федорової Т.В. за підписом якої було подано адміністративний позов. Крім того, колегія суддів наголошує, що передумовою вирішення питання щодо можливості прийняття позовної заяви до провадження є перевірка наявності волевиявлення особи на її подання. Водночас, відсутність довіреності не може бути належним доказом дійсної волі особи, що її видала, на уповноваження іншої представляти її інтереси. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, засвідченої у визначеному законом порядку), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому довірителем. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво. Крім того, під час вирішення питання відповідності копії документа, що підтверджує повноваження представника юридичної особи, вимогам статті 59 КАС, зокрема при визнанні копії довіреності такою, що є засвідченою у визначеному законом порядку, слід уникати зайвого формалізму, як-от констатація відсутності в матеріалах заяви (скарги) копії посадової інструкції особи, яка засвідчила копію відповідного документа, відсутність у довіреності вказівки на повноваження представника на засвідчення копії довіреності тощо. Наведений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 21.01.2019 року у справі № 807/568/18, а також з правовими висновками, наведеними у постановах від 31.10.2018 року у справі № 802/556/18-а та від 17.10.2018 року у справі № 308/6261/17. Враховуючи, що до позовної заяви було додано належним чином завірену копію довіреності на ім`я Федорової Т.В., яка підтверджує волевиявлення Акціонерного товариства «Укртрансгаз», в особі т.в.о. Президента С.О. Олексієнко щодо надання Федорової Т.В. , права представляти інтереси вказаного Товариства, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції помилково повернув позовну заяву на підставі п.3 ч.4 ст.169 КАС України. Відповідно до частини п`ятої статті 5 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Крім того, колегія суддів зауважує, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. Відповідно до вимог ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таким чином, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення апеляційної скарги з формальних підстав унеможливило доступ скаржника до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №826/5500/18. За правилами частини третьої ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та зроблено висновки, що не відповідають обставинам справи, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2020 року - скасувати, а справу № 640/25380/19 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: Судді: