Постанова 4852 № 340/3096/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 25 червня 2020 року справа № 340/3096/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П. (доповідач), суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у справі № 340/3096/19 (суддя Жук Р.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області (далі - відповідач), в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ відповідача "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 29.10.2019 № 11-6586/14-19-СГ; - зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Новоселівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3520383700:02:000:9027 відповідно до графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, неналежну оцінку доказів, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, позивач просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Відповідач про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку, свого представника для участі в судовому засіданні не направив. 22.06.2020р. представник позивача подав до суду апеляційної інстанції клопотання про відкладення розгляду справи, з підстав тимчасової заборони транспортного сполучення між містами. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020р. № 392 вирішено установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 22.05.2020 по 01.07.2020 на території (в тому числі, Дніпропетровської області) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.20210 №

211. З 1 червня 2020 року дозволено перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому) між регіонами в межах кількості місць для сидіння, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб; міжобласні пасажирські перевезення автомобільним транспортом між регіонами в межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб. Крім того, станом на 25.06.2020р. суди на території Дніпропетровської області працюють у штатному режимі без обмежень. Виходячи з наведених обставин, колегія суддів вважає відсутніми перешкоди для участі представника позивача у судовому засіданні в приміщенні Третього апеляційного адміністративного суду. Колегія судів враховує строки, визначені КАС України, в які має бути розглянута апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції, та вважає за можливе ухвалити постанову за наявними у справі матеріалами, з урахуванням доводів, викладених скаржником у скарзі. Справа розглянута з урахуванням ч.2 ст.313 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне. Судом встановлено, що ОСОБА_1 , через уповноваженого представника звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства в межах Новоселівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3520383700:02:000:9027 відповідно до графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Позивач зазначав, що право постійного користування земельної ділянкою з кадастровим номером 3520383700:02:000:9027 припинилося ІНФОРМАЦІЯ_1 зі смертю ОСОБА_2 , якій належало таке право та яке не входить до складу спадщини, а тому така земельна ділянка не перебуває ані у власності, ані у користуванні юридичних чи фізичних осіб, що свідчить про відсутність підстав для відмови позивачеві у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою (а.с.14-17). До такої заяви позивачем додано: графічні матеріали на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; копія документу, що посвідчує особу; копія документу про присвоєння ідентифікаційного коду; копія посвідчення учасника бойових дій та довідки про безпосередню участь в антитерористичній операції; нотаріально засвідчена копія довіреності; копія документу про посвідчення особи представника, копія документу про присвоєння ідентифікаційного номера представника, копія державного акту на право постійного користування землею серії КР №00285, виданого 11.10.2001 року ОСОБА_2 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 . Судом встановлено, що відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії КР 00285 від 31.10.2001 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею №297, виданого на підставі рішення Олександрійської районної Ради народних депутатів Олександрійського району Кіровоградської області від 31.01.2001 року №236, ОСОБА_2 , землю надано у постійне користування площею 50,00 га, яка розташована на території Комінтернівської сільської ради Кіровоградської області, земельна ділянка надана для ведення сільського (фермерського) господарства (а.с. 20). На заяву ОСОБА_1 , Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області, на підставі статей 15-1, 118, 122 Земельного кодексу України, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17 листопада 2016 року №308, видано наказ №11-6586/14-19-СГ від 29 жовтня 2019 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Новоселівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: відповідно до наявної у Головному управлінні інформації, земельна ділянка, зображена на доданих графічних матеріалах, перебуває у користуванні іншої особи та відсутні відомості про припинення права користування даною земельною ділянкою (статті 116, 126 Земельного кодексу України, стаття 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") (а.с.18). Не погоджуючись з такою відмовою, вважаючи наказ протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що після створення ОСОБА_2 фермерського господарства надана їй, як голові фермерського господарства, земельна ділянка перейшла до фермерського господарства, як до юридичної особи. У правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична зміна власника земельної ділянки та обов`язки землекористувача перейшли до ФГ "Надежда" з дня його державної реєстрації. ФГ "Надежда", за висновком суду першої інстанції, не втратило права користування земельною ділянкою зі смертю ОСОБА_2 , оскільки набуло такого права з часу його створення. Проте, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вийшов за межі компетенції адміністративних судів, адже фактично визначив власника (користувача) спірної земельної ділянки. Висновки суду першої інстанції стосуються права цивільного окремих осіб, тоді як ознакою справи адміністративної юрисдикції є вирішення спору у сфері публічних правовідносин. Об`єктом дослідження даної адміністративної справи є правомірність та обґрунтованість наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 29.10.2019 № 11-6586/14-19-СГ. У цьому випадку необхідно виходити з приписів статті 116 Земельного кодексу України, якою визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Матеріалами справи підтверджується, що на момент подання відповідної заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Новоселівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3520383700:02:000:9027, остання перебувала у постійному користуванні іншої особи. При цьому, матеріали справи не містять доказів припинення права власності/користування вказаною земельною ділянкою, що свідчить про обґрунтованість висновків відповідача щодо неможливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3520383700:02:000:9027 та, як наслідок, правомірність оскаржуваного наказу. Щодо доводів позивача про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 3520383700:02:000:9027 вибула з постійного користування ОСОБА_2 внаслідок смерті останньої, а тому земельна ділянка є вільною, колегія суддів зазначає, що відомості щодо припинення речового права на вказану земельну ділянку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не внесені. При цьому ані органи Держгеокадастру, ані адміністративні суди не наділені повноваженнями встановлювати належного землекористувача земельної ділянки внаслідок смерті особи, за якою така земельна ділянка зареєстрована. Суд першої інстанції, вдаючись до оцінки переходу права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3520383700:02:000:9027 від фізичної до юридичної особи, вийшов за межі спірних правовідносин та компетенцію адміністративних судів, виклавши невірні мотиви для відмови у задоволенні позову, а тому рішення суду підлягає скасуванню як таке, що ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права. Керуючись п.2 ч.1 ст.315, 317, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у справі № 340/3096/19 - скасувати та ухвалити нове судове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак