Постанова 4852 № 160/7938/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 24 червня 2020 року м. Дніпросправа № 160/7938/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Шлай А.В., за участю секретаря судового засідання Іотової А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року (головуючий суддя: Озерянська С.І.) по адміністративній справі №160/7938/19, розглянутої у спрощеному провадженні за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 15.08.2019 року звернувся до суду з позовом до відповідача Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі ГУНП в Дніпропетровській області), в якому просить визнати протиправною відмову відповідача у надані публічної інформації на його запит; зобов`язати відповідача надати йому повну інформацію на зазначений запит, а саме: чи були відкриті починаючи з 2009 року, кримінальні провадження щодо кандидата у народні депутати України по 26-му округу ОСОБА_2 , щодо якого на сайті ЦВК вказані наступні відомості: народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, громадянин України, протягом останніх п`яти років проживає на території України, освіта вища, директор ПП «ІР-ІНВЕСТ-ГРУПП», член Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ», проживає в м. Дніпрі, судимість відсутня, суб`єкт висування - Політична партія «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ». Якщо такі кримінальні провадження в наявності просить вказати за якими статтями Кримінального кодексу України вони відкриті, а також на якій стадії знаходяться. Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем його прав на отримання публічної інформації. У відзиві на позов ГУНП в Дніпропетровській області зазначає про правомірність відмови ОСОБА_1 у наданні запитуваної ним інформації, яка є обмеженою в доступі через конфіденційність, в зв`язку з чим вважає заявлені ним позовні вимоги безпідставними та просить у їх задоволенні відмовити. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено з підстав правомірності відмови відповідачем у наданні запитуваної інформації. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на доводах позовної заяви. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає про правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення, в зв`язку з чим просить залишити його без змін, а скаргу без задоволення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.1, 2, 3 ст.242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, ст.2 та ч.4 ст.242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 року відповідає, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Із матеріалів справи вбачається, що 06.07.2019 року ОСОБА_1 звернувся до ГУНП в Дніпропетровській області із запитом на отримання публічної інформації, в якому просив повідомити: чи були відкриті, починаючи з 2009 року кримінальні провадження щодо кандидата у народні депутати України по 26-му округу Гуфмана Г.Л., вказати за якими статтями Кримінального кодексу України вони відкриті, а також на якій стадії знаходяться. Листом № 26/29-зі від 09.07.2019 року ГУ НП в Дніпропетровській області відмовлено у надані запитуваної позивачем інформації з посиланням на те, що вона є конфіденційною та належить до інформації з обмеженим доступом. Вважаючи дії ГУ НП в Дніпропетровській області щодо відмови у наданні відповіді на запит протиправними позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Статтею 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13.01.2011 року (далі Закон № 2939-VI) визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єкта владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених Законом. Частиною 1 ст. 13, ч.1 ст. 20, ч.1 ст. 22 Закону № 2939-VI визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади АРК, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету АРК, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту якщо, зокрема інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до ч.2 ст. 6 цього Закону. Частиною 1,2 ст. 6 Закону № 2939-VI визначено, що інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні. За приписами ст. 7 Закону № 2939-VI конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в ч.1,2 ст. 13 цього Закону. Частиною 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію» №2658-Х11 від 2.10.1992 року(далі Закон №2658-Х11 ), передбачено, що конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Ці положення закону узгоджуються з приписами ч.2 ст. 32 Конституції України, відповідно до якої не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Умови, за яких можливо поширити конфіденційну інформацію передбачені ч. 1 ст. 29 Закону №2658-Х11, відповідно до якої інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення. З урахуванням положень ч.2 ст. 7 Закону № 2939-VІ та ч. 2 ст. 32 Конституції України суспільними інтересами (інтерес громадськості), у яких конфіденційна інформація може бути поширена є лише інтереси національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Вимога ч.1 ст. 29 Закону №2658-Х11 щодо встановлення переваги потенційної шкоди від поширення конфіденційної інформації над правом громадськості знати її відображає принцип пропорційності обмеження права, який є аспектом принципу верховенства права, передбаченого ст. 8 Конституції України і через призму якого досліджується правомірність будь-якого обмеження права, в тому числі права на отримання інформації. Такий підхід також відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ст. 8) та практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до яких втручання у право на приватність особи можливе, якщо воно ґрунтується на законі, переслідує легітимну мету та є необхідним у демократичному суспільстві. Така ж правова позиція викладена Касаційним адміністративним судом Верховного Суду в постановах від 24.02.2020 року по справі 802/1587/18-а, від 20.03.2020 року по справі №509/1398/16-а (К/9901/24430/18). Викладене свідчить, що лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, а також на збереження її у таємниці. Ураховуючи відсутність згоди ОСОБА_2 на поширення конфіденційної інформації, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність дій відповідача щодо відмови ГУНП в Дніпропетровській області у наданні ОСОБА_1 запитуваної інформації. Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовано. Оскільки судом першої інстанції в повному обсязі встановлено обставини, що мають значення для справи та винесено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні підстави для його скасування. Керуючись ст. 315, 316,321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року по адміністративній справі №160/7938/19 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 24 червня 2020 року, є остаточною та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складений 30 червня 2020 року. Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук суддя О.О. Круговий суддя А.В. Шлай