Постанова 4855 № 640/12743/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/12743/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Шурко О.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Шурка О.І., суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М., при секретарі Коцюбі Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при перевірці письмового звернення від 05 березня 2019 року ОСОБА_1 на бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» Кадирова В`ячеслава Володимировича щодо порушення його прав та законних інтересів на проведення суб`єктом владних повноважень всебічної, повної та об`єктивної перевірки доводів письмового звернення та у невжитті необхідних дій по усуненню порушень банківського законодавства та отриманні обґрунтованої відповіді; - зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб провести всебічну та об`єктивну перевірку доводів письмового звернення від 05 березня 2019 року ОСОБА_1 на бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» Кадирова В`ячеслава Володимировича та вжити адекватних, негайних та рішучих дій по усуненню порушень банківського законодавства, реального поновлення прав та захисту законних інтересів позивача та надати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про звернення громадян» звернення вкладників до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виплати Фондом відшкодування в межах гарантованої суми розглядаються в порядку, встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що розглянувши матеріали за письмовим зверненням ОСОБА_1 від 06.03.2019, у відповідності до чинного законодавства, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб була направлена позивачу відповідь від 04.04.2019 року № 27-036-6102/19, відтак, жодної протиправної бездіяльності щодо позивача Фондом гарантування вкладів фізичних осіб допущено не було. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із скаргою датованою 06.03.2019 року (зареєстровану в Фонді від 05.03.2019 № А-905/19) щодо дії та бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. при перевірці звернення заявника та необхідності вжиття заходів реагування, визначених чинним законодавством. Розглянувши матеріали за письмовим зверненням ОСОБА_1 від 06.03.2019, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб була направлена позивачу відповідь від 04.04.2019 року № 27-036-6102/19. Позивач, вважаючи, що відповідачем не було належним чином розглянуто скаргу від 05.03.2019, оцінено її доводи та не проведено службову перевірку діяльності Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб, звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку про не допущення відповідачем бездіяльності при розгляді скарги від 05.03.2019, позаяк відповідач діяв виключно в межах свої повноважень та у спосіб, що передбачений Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла наступних висновків. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку. За змістом ст. 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Згідно з ч. 1 ст. 4 вказаного Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими ч. 2 ст. 4 Закону № 4452-VI, серед яких, зокрема: акумулювання коштів, отриманих із джерел, визначених статтею 19 цього Закону; здійснення регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб; здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, в тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організація відчуження активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку. Частинами 1 та 2 ст. 6 Закону № 4452-VI визначено, що в межах своїх функцій та повноважень Фонд здійснює нормативне регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами. На підставі ч. 5 ст. 34 Закону № 4452-VI під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання. Відповідно до ч. 2 ст. 37 зазначеного Закону Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема, вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом. Уповноважена особа Фонду у своїй діяльності підзвітна Фонду, який несе відповідальність за дії уповноваженої особи Фонду щодо процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку (ч. 8 ст. 35 Закону № 4452-VI). За приписами ч. 1 ст. 54 Закону № 4452-VI рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду. Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Статтею 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Згідно із ч.ч. 1 та 3 ст. 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - це звернення громадян з проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - це письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Частиною 1 ст. 15 Закону № 393/96-ВР передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів (ч. 1 ст. 20 Закону № 393/96-ВР). Таким чином, громадяни України мають право звертатись до відповідних органів із заявами про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також висловлювати думки щодо поліпшення їх діяльності та відповідно у визначений Законом № 393/96-ВР строк отримувати відповіді на вказані звернення. Так, зі змісту скарги позивача від 05.03.2019 до Голови Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ворушиліну К .М вбачається, що позивач просить: - перевірити доводи скарги, організувавши службову перевірку діяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» Кадирова В.В.; - поновити порушені права вкладника, визнавши укладені правочини нікчемними та включити заявника до відповідного переліку на відшкодування коштів за рахунок Фонду; - вирішити питання щодо відповідальності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» Кадирова В.В., який протягом тривалого часу ухилявся від перевірки, виявлення порушень та їх оцінки, підпису відповідей на звернення заявника. Частинами 1-3 ст. 27 Закону № 4452-VI передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Приписи ч. 6 ст. 27 Закону № 4452-VI встановлюють, що Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ч. 2 ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п.п. 4-11 ч. 4 ст. 26 цього Закону. Згідно з п. 2 Розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб складає на підставі переліку Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (з урахуванням обмежень, визначених Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»), за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ч. 2 ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб переліку. Відповідно до п. 2 Розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (в редакції станом на час вирішення справи) Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 8 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду. Фонд складає зміни та/або доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та/або доповнень до Переліку, прийнятих Фондом. З наведеного вбачається, що загальний реєстр вкладників формується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб виключно на підставі переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або змін та/або доповнень до переліку, поданих уповноваженою особою та прийнятих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Таким чином, Уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб формується перелік рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, при цьому, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб позбавлений права втручання в діяльність Уповноваженої особи в даному випадку. Натомість, як вірно зазначено судом першої інстанції, у своїй скарзі від 03.05.2019 позивач просив Фонд включити його до переліку рахунків вкладників, що суперечить наведеним вище приписами законодавства, позаяк, відповідні функції покладено саме на уповноважену особу фонду. Статтею 19 Закону № 4452-VI визначений чіткий перелік функцій на виконання основного завдання Фонду, водночас, Законом № 4452-VI не покладено повноважень на Фонд здійснювати контроль за виконанням уповноваженою особою як ліквідатором банку обов`язків щодо розгляду звернень громадян. При цьому, вірним є висновок суду першої інстанції, що за наявності відповідних підстав, позивач у встановленому законом порядку має право звернутися до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів про застосування наслідків нікчемності правочинів. Зазначене узгоджуються із висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 804/16079/15 від 03 липня 2019 року. За таких обставин, з урахуванням наведених норм права, за наслідками перегляду доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції щодо відмови ОСОБА_1 у задоволенні його позовних в частині визнання протиправною бездіяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при перевірці письмового звернення від 05 березня 2019 року на бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» Кадирова В`ячеслава Володимировича та зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб провести всебічну та об`єктивну перевірку доводів письмового звернення від 05 березня 2019 року ОСОБА_1 на бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» Кадирова В`ячеслава Володимировича. При цьому, суд зауважує, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, доводами відзиву на апеляційну скаргу, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 195, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя: Шурко О.І. Судді: Василенко Я.М. Ганечко О.М. Повний текст постанови виготовлено 26.06.2020.