Постанова 4816 № 592/11953/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2020 року м.Суми Справа №592/11953/19 Номер провадження 22-ц/816/1000/20 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Хвостика С. Г. (суддя-доповідач), суддів - Собини О. І. , Левченко Т. А. з участю секретаря судового засідання Назарової О.М., представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське АТП-15927» Гуріної Ганни Вікторівни, розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське АТП-15927» на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 лютого 2020 року в складі судді Князєва В.Б., ухваленого в м. Суми, повний текст якого складений 28 лютого 2020 року, в с т а н о в и в: У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське АТП-15927», який в подальшому уточнив, про стягнення заборгованості за договорами про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги, заборгованості по підзвітним особам, заборгованості по заробітній платі та компенсації за порушення строків проведення остаточного розрахунку. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Сумське АТП-15927» від 14 червня 2009 року та наказу від 15 червня 2009 року за № 10-ос він був призначений на посаду директора товариства з 14 червня 2009 року. За час перебування позивача у трудових відносинах з відповідачем між сторонами було укладено п`ять договорів зворотної фінансової допомоги, а саме: договір про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги від 01 квітня 2013 року на суму 84500 грн; договір про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги від 01 липня 2013 року на суму 88000 грн; договір про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги від 01 жовтня 2013 року на суму 384920 грн; договір про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги від 03 січня 2014 року на суму 114000 грн та договір про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги від 01 квітня 2014 року на суму 148500 грн. Відповідно до прибуткових касових ордерів позивачем по зазначеним договорам про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги в касу товариства були внесені грошові кошти на загальну суму 699 420 грн. Однак, як вказав позивач, зворотну фінансову допомогу відповідач йому не повернув. Також позивач зазначив, що у період з 21 грудня 2011 року до 16 червня 2014 року у зв`язку з наявністю в ТОВ «Сумське АТП-15927» фінансових проблем він за власні кошти здійснював оплату різних послуг, товарів і робіт з контрагентами підприємства, у зв`язку з чим загальний розмір заборгованості по підзвітним особам становить 337684 грн 16 коп., яка відповідачем не повернута. Крім того, позивач зауважив, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Сумське АТП-15927» від 10 червня 2018 року він був звільнений з посади директора, але заборгованість по заробітній платі за червень 2018 року у сумі 3337,43 грн йому не виплачена, у зв`язку з чим він просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з виплати заробітної плати у вказаній сумі та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, виходячи з розміру його заробітної плати за останні два місяці роботи у сумі 4870 грн. Посилаючись на вказані обставини, позивач, уточнивши позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача ТОВ «Сумське АТП-15927» на свою користь: - заборгованість по договорах зворотної фінансової допомоги у сумі 699 420 грн; - заборгованість по підзвітним особам у сумі 337 684 грн 16 коп.; - заборгованість по заробітній платі у сумі 3337 грн 43 коп. та - компенсацію за порушення строків проведення остаточного розрахунку у день звільнення у сумі 55396 грн 25 коп. (т. 1, а.с. 124-127). У вересні 2019 року ТОВ «Сумське АТП-15927» пред`явило до ОСОБА_1 зустрічний позов, в якому просило суд визнати недійсними укладені між ТОВ «Сумське АТП-15927» та ОСОБА_1 договори про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги від 01 квітня 2013 року на суму 84500 грн, від 01 липня 2013 року на суму 88000 грн, від 01 жовтня 2013 року на суму 384920 грн, від 03 січня 2014 року на суму 114000 грн та від 01 квітня 2014 року на суму 28000 грн. В обґрунтування зустрічної позовної заяви ТОВ «Сумське АТП-15927» вказало, що оспорювані договори фактично укладені однією особою ОСОБА_1 , оскільки останній видав довіреності на заступника директора товариства Школьного ОСОБА_3 . ОСОБА_4 ., якому делегував свої повноваження керівника ТОВ «Сумське АТП-15927», що суперечить ч. 3 ст. 238 ЦК України. Крім того, на думку позивача за зустрічним позовом, ТОВ «Сумське АТП-15927» уповноважило Школьного С.Л. заключити від імені товариства договори про надання, а не на отримання зворотної безпроцентної фінансової допомоги, тому, як вважає позивач за зустрічним позовом, представник товариства перевищив надані йому повноваження під час вчинення оспорюваних правочинів. До того ж, як вважає товариство, довіреності, що були видані директором ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_5 не конкретизовані, в них не зазначено: на підписання якого саме договору, з ким саме, на яку суму і на яких умовах було уповноважено ОСОБА_5 . Також позивач за зустрічним позовом вказав, що керівник ТОВ «Сумське АТП-15927» мав обмеження щодо укладення правочинів, сума яких перевищує 10000 грн, тому, на його думку, ОСОБА_1 не мав права передавати такі повноваження іншим особам, зокрема, заступнику ТОВ «Сумське АТП-15927» Школьному С.Л. (т. 1, а.с. 95-100). Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське АТП-15927» на користь ОСОБА_1 заборгованість по договорах зворотної фінансової допомоги у сумі 699420 грн, 337684 грн 16 коп. заборгованості по підзвітним особам, а також заборгованість по заробітній платі у сумі 3337 грн 43 коп. та компенсацію за порушення строків проведення остаточного розрахунку у день звільнення у сумі 55396 грн 25 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське АТП-15927» на користь ОСОБА_1 6994 грн 20 коп. судових витрат. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське АТП-15927» до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів зворотної безпроцентної фінансової допомоги відмовлено. Вказане рішення суду відповідач оскаржив в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі ТОВ «Сумське АТП-15927», посилаючись на неповне з`ясування судом суду першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю, а зустрічний позов ТОВ «Сумське АТП-15927» задовольнити. В доводах апеляційної скарги зазначається, що суд першої інстанції не надав оцінки обставинам невідповідності суми зворотної безпроцентної фінансової допомоги, яка зазначена в оспорюваних договорах на загальну суму 819920 грн розміру заявленої позивачем заборгованості за вказаними договорами у сумі 699420 грн та не вказав, з яких саме письмових доказів він дійшов висновку про наявність заборгованості саме у заявленому до стягнення розмірі. Також вказано, що судом не враховано обставини того, що зазначені договори фактично укладені однією особою ОСОБА_1 , оскільки той видав довіреності на ім`я заступника директора товариства Школьного С.Л. діяти від імені товариства, таким чином, делегувавши йому свої повноваження керівника. Крім того, на думку товариства, ОСОБА_5 був уповноважений укладати від імені товариства договори про надання, а не на отримання зворотної безпроцентної фінансової допомоги, тому останній не мав права укладати договори позики від імені ТОВ «Сумське АТП-15927». До того ж, відповідач вважає, що довіреності, які були видані директором ТОВ «Сумське АТП-15927» ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_5 не конкретизовані, в них не зазначено: на підписання якого саме договору, з ким саме, на яку суму та на яких умовах було уповноважено ОСОБА_5 укладати договори. Таким чином, від імені директора ТОВ «Сумське АТП-15927» Кощія С.В. на момент укладення оспорюваних договорів діяв та підписував такі договори заступник директора ОСОБА_5 , який не мав повноважень на їх підписання від імені товариства, а з іншого боку директор ОСОБА_1 , підписавши вказані договори, порушив ч. 3 ст. 238 ЦК України. Також відповідач вказав, що керівник ТОВ «Сумське АТП-15927» не мав повноважень укладати договори, сума яких перевищує 10000 грн та, відповідно, не мав права передавати такі повноваження іншим особам, зокрема, заступнику ТОВ «Сумське АТП-15927» Школьному С.Л., тому, як він вважає, оспорювані договори були укладені представником з перевищенням повноважень. Крім того, відповідач зауважив, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що доказів зарахування вказаних коштів на поточний рахунок підприємства не надано. Позивач, у свою чергу, всупереч умовам укладених сторонами договорів не вказав про наявність у нього поточного рахунку для повернення коштів, а також не звертався до відповідача з вимогою про повернення поворотної фінансової допомоги. Також відповідач вказав, що долучені до матеріалів справи касові документи не містять посилання стосовно того, за яким саме договором поворотної фінансової допомоги внесені кошти, тому не можуть бути доказом того, що вказані кошти вносились ОСОБА_1 саме за оспорюваними договорами. Крім того, позивач не повідомив суд та не надав доказів про фінансову можливість надання позик боржнику на загальну суму 1037104 грн 16 коп. Щодо оскарження рішення суду в частині стягнення заборгованості по підзвітним особам у сумі 337684 грн 16 коп., то відповідач в апеляційній скарзі вказав, що позивач не довів, що сплачені ним за товариство кошти попередньо не отримувались ним із каси підприємства у підзвіт для проведення таких оплат. Крім того, зазначено, що позивач не надав суду в якості доказу письмовий договір, на підставі якого він діяв, тому безпідставними є вимоги позивача про обов`язок товариства повернути йому кошти. Відповідач в апеляційній скарзі не погодився також з рішенням суду першої інстанції і в частині стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, зауваживши, що надана суду підписана заступником директора ТОВ «Сумське АТП-15927» Школьним С.Л. довідка від 10 червня 2018 року є неналежним та недопустимим доказом, так як містить неточності, тобто є недостовірним документом. До того ж, в червні 2018 року заступник директора товариства ОСОБА_5 вже не працював на своїй посаді. Крім того, на думку відповідача, відсутність у ТОВ «Сумське АТП-15927» виручки від реалізації послуг за вказаний період, а також відсутність відкритого на початку червня 2018 року табеля обліку робочого часу свідчить про те, що товариство не вело господарської діяльності, а позивач станом на 01 червня 2018 року вже не працював у ТОВ «Сумське АТП-15927». Також відповідач зазначив, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ТОВ «Сумське АТП-15927» з 29 вересня 2017 року є ОСОБА_6 , що спростовує доводи позивача про те, що саме він перебував на посаді директора. В апеляційній скарзі також йдеться і про пропуск позивачем позовної давності для звернення до суду з даним позовом. У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 , посилаючись на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. При цьому, як зауважив позивач, факт передачі ним ТОВ «Сумське АТП-15927» грошових коштів та використання їх на користь товариства підтверджено належними і допустимими доказами, однак до даного часу ні зворотну вимогу, ні заборгованість по підзвітним особам відповідач йому не повернув. Також позивач вказав, що не пропустив строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом з огляду на тривалий розгляд господарським судом справи про банкрутство, під час розгляду якої він подав заяву про визнання його вимог як кредитора за договорами про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги і по заборгованості по підзвітним особам, провадження у якій було припинено на підставі постанови Харківського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2017 року, залишеної без змін постановою Верховного Суду від 13 червня 2018 року. Крім того, позивач вважає, що працював на посаді директора ТОВ «Сумське АТП-15927» до 10 червня 2018 року, тому, правильно встановивши обставини того, що остаточного розрахунку при звільненні відповідачем з ним проведено не було, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Щодо зустрічної позовної вимоги ТОВ «Сумське АТП-15927», то позивач наголосив на тому, що вказані відповідачем підстави для визнання оспорюваних договорів недійсними жодним чином не спростовують реальності передачі ОСОБА_1 грошових коштів на користь товариства та про реальність їх використання товариством. Крім того, на думку позивача, заявлені відповідачем у зустрічній позовній заяві вимоги здійснені з пропуском строку позовної давності, що є окремою підставою для відмови в позові. При цьому, позивач зауважив, що як співзасновник ТОВ «Сумське АТП-15927» він мав усі законні підстави на укладення договорів зворотної фінансової допомоги. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ТОВ «Сумське АТП-15927» Гуріної Г.В. про задоволення апеляційної скарги, представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про залишення рішення суду без змін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції за наявними в справі і додатково поданими доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено таз матеріалів справи вбачається, що рішенням загальних зборів ТОВ «Сумське АТП-15927» від 14 червня 2009 року позивача ОСОБА_1 було призначено на посаду директора підприємства з 15 червня 2009 року (т. 1, а.с. 11). На підставі наказу ТОВ «Сумське АТП-15927» від 15 червня 2009 року за № 10-ос він приступив до виконання обов`язків директора ТОВ «Сумське АТП-15927» з 15 червня 2009 року (т. 1, а.с. 12). За час перебування позивача у трудових відносинах з ТОВ «Сумське АТП-15927» останнім в особі заступника директора Школьного Сергія Леонідовича, який діяв на підставі довіреностей, та фізичної особи ОСОБА_1 неодноразово укладались договори про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги, а саме: - від 01 квітня 2013 року на суму 84500 грн (т. 1, а.с. 13-15, 16); - від 01 липня 2013 року на суму 88000 грн (т. 1, а.с. 17-19); - від 01 жовтня 2013 року на суму 384920 грн (т. 1, а.с. 20, 229-230); - від 03 січня 2014 року на суму 114000 грн (т. 1, а.с. 21-23); - від 01 квітня 2014 року на суму 148500 грн (т. 1, а.с. 24-26, 27). Відповідно до прибуткових касових ордерів, касових книг та облікового регістру «Картка рахунку: 6852: Контрагенти: ОСОБА_1 за 24.06.11-26.06.14» ОСОБА_1 була надана ТОВ «Сумське АТП-15927» безвідсоткова зворотна фінансова допомога на загальну суму 699420 грн, у тому числі по договорам: - по договору про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги від 01 квітня 2013 року на суму 84500 грн (т. 1, а.с. 138; справа № 920/2214/13, т. 12 а.с. 2, 3); - по договору про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги від 01 липня 2013 року на суму 88000 грн (т. 1, а.с. 139, справа № 920/2214/13, т. 12 а.с. 4, 5); - по договору про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги від 01 жовтня 2013 року на суму 384920 грн (т. 1, а.с. 133-137, справа № 920/2214/13, т. 12 а.с. 6-21); - по договору про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги від 03 січня 2014 року на суму 114000 грн (а.с. 131-132, справа № 920/2214/13, т. 12 а.с. 22-24); - по договору про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги від 01 квітня 2014 року на суму 28000 грн (т. 1, а.с. 132, справа № 920/2214/13, т. 12 а.с. 25, 26-47). Крім того, пунктом 3.7 наказу ТОВ «Сумське АТП-15927» «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства» від 02 січня 2013 року за № 1 та від 02 січня 2014 року за № 1 передбачено обов`язок директора та окремих категорій працівників підприємства (додаток 1) у разі відсутності на підприємстві власних обігових коштів проводити закупівлю матеріалів, товарів, ПММ, робіт та послуг за власний кошт з обов`язковим подальшим поверненням їм витрачених коштів через касу підприємства (справа № 920/2214/13, т. 12 а.с. 80-82, 83, 84-86, 87). За даними звітів про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт ОСОБА_1 за період з 24 червня 2011 року по 24 червня 2014 року з доданими підтверджуючими документами (чеками, квитанціями) ТОВ «Сумське АТП-15927» через ОСОБА_1 були сплачені кошти на оплату послуг за електроенергію, за утилізацію, податкових платежів, послуг нотаріуса, орендних платежів, послуг по ремонту авто, оплати членських внесків ВГО «Всеукраїнська асоціація автоперевізників», за водопостачання та водовідведення, за природний газ, за товар тощо (т. 1, а.с. 140-167, справа № 920/2214/13, т. 6, а.с. 17-53). Відповідно до висновку судової економічної експертизи від 28 квітня 2017 року за № 203/204/205 по матеріалам господарської справи № 920/2214/13 відображені в бухгалтерському обліку фінансово-господарські операції, за якими виникла заборгованість ТОВ «Сумське АТП-15927» перед ОСОБА_1 на суму 337684 грн 16 коп. станом на 24 червня 2014 року є документально та нормативно обґрунтованими (т. 1, а.с. 48-60). Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24 червня 2014 року було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Сумське АТП-15927» (справа № 920/2214/13, т. 1, а.с. 221-222). Під час розгляду справи про банкрутство ТОВ «Сумське АТП-15927» позивач ОСОБА_1 25 липня 2014 року подав заяву про визнання вимог кредитора на загальну суму 1 037 104 грн 16 коп. (справа № 920/2214/13, т. 2 а.с. 45). Ухвалою Господарського суду Сумської області від 19 вересня 2017 року частково задоволено заяву кредитора ОСОБА_1 про визнання вимог кредитора. Визнано ОСОБА_1 кредитором у справі № 920/2214/13 про банкрутство ТОВ «Сумське АТП-15927» з вимогами в сумі 699 420 грн, які включені до четвертої черги реєстру вимог кредиторів; 1218 грн. судового збору до першої черги реєстру вимог кредиторів; в іншій частині в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено (справа № 920/2214/13, т. 14, а.с. 157-163). Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2017 року ухвалу Господарського суду Сумської області від 19 вересня 2017 року скасовано. Провадження у справі № 920/2214/13 припинено (справа № 920/2214/13, т. 14, а.с. 261-269). Постановою Верховного Суду від 13 червня 2018 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2017 року залишено без змін (а.с. 61-64, справа № 920/2214/13, т. 15, а.с. 71-81). Відповідно до довідки ТОВ «Сумське АТП-15927» від 10 червня 2018 року, виданої заступником директора ОСОБА_5 . ОСОБА_1 станом на 01 липня 2018 року у останнього значиться заборгованість по невиплаченій заробітній платі за червень 2018 року у сумі 3337 грн 43 коп. (т. 1, а.с. 129). Також в іншій довідці ТОВ «Сумське АТП-15927» від 10 червня 2018 року зазначено, що середня заробітна плата ОСОБА_1 за травень-червень 2018 року склала 4870 грн (т. 1, а.с. 130). Задовольняючи первісний позов в частині стягнення заборгованості за договорами про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги у сумі 669 420 грн та заборгованості по підзвітним особам у сумі 337 684 грн 16 коп., суд першої інстанції виходив з того, що вказана заборгованість ТОВ «Сумське АТП-15927» перед ОСОБА_1 документально підтверджена належними і допустимими доказами. Крім того, установивши обставини того, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем і рішенням загальних зборів товариства від 10 червня 2018 року був звільнений з посади директора, однак остаточного розрахунку при звільненні з ним проведено не було, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованості із заробітної плати у сумі 3337 грн 43 коп. та на підставі статті 117 КЗпП України стягнув середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 червня 2018 року по 09 вересня 2019 року, що складає 455 днів, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати у сумі 121 грн 75 коп., що становить 55396 грн 25 коп. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції послався на його безпідставність та на пропуск позовної давності. Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів в повній мірі погодитись не може, виходячи з наступного. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дефініція поняття «поворотна фінансова допомога» наведена у підпункті 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого поворотна фінансова допомога сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення. За своєю правовою природою договір про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги є договором позики. Відповідно до частини 1 статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Частиною 1 статті 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. У частині 1 статті 1049 ЦК України йдеться про те, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно з частиною третьою статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. За положеннями частин першої та третьої статті 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом. Як передбачено частиною першою статті 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Відповідно до пунктів 7.8, 7.9 Статуту ТОВ «Сумське АТП-15927», зареєстрованого 27 березня 2008 року виконавчим комітетом Сумської міської ради, виконавчим органом товариства є директор, який може бути обраний (призначений) учасником товариства або учасник може самостійно виконувати обов`язки директора товариства. До прав і обов`язків директора належить, зокрема: - діяти без довіреності від імені товариства у правовідносинах з державою, іншими органами, підприємствами і організаціями, громадянами; - самостійно без згоди учасника укладати цивільно-правові угоди на суму, що не перевищує 10000 грн, отримувати попередню згоду учасника на укладення договорів застави, іпотеки, на отримання кредитів і позик, надання позик (даний пункт діє в разі призначення директора не з складу учасників товариства); - видавати довіреності та відкривати рахунки в установах банків (т. 1, а.с. 101-105). Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками (учасниками) ТОВ «Сумське АТП-15927» є ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 8-10). Виходячи зі змісту виданих директором ТОВ «Сумське АТП-15927» ОСОБА_7 .В ОСОБА_8 довіреностей від 01 квітня 2013 року, від 01 липня 2013 року, від 01 жовтня 2013 року, від 03 січня 2014 року та від 01 квітня 2014 року ТОВ «Сумське АТП-15927» уповноважило Школьного С.Л. на укладення договорів про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги від імені ТОВ «Сумське АТП-15927» з правом їх підписання (т. 1, а.с. 16, 20, 27, справа № 920/2214/13, т. 12 а.с. 53, 58, 63, 68, 73). З урахуванням наведених норм права та встановлених обставин справи колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що між сторонами дійсно були укладені договори про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги і заборгованість відповідача ТОВ «Сумське АТП-15927» перед позивачем за вказаними договорами на загальну суму 669 420 грн є обґрунтованою і документально підтвердженою. Зокрема, факт надходження в касу ТОВ «Сумське АТП-15927» грошових коштів за договорами про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги на загальну суму 699 420 грн підтверджується належними і допустимими доказами, а саме: прибутковими касовими ордерами та касовими книгами за 2013 та 2014 роки, а також складеним за наслідками проведення судової економічної експертизи висновком від 28 квітня 2017 року за № 203/204/205 по матеріалам господарської справи № 920/2214/13 (т. 1, а.с. 48-60). За таких обставин, доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи наявні розбіжності між сумою зворотної безпроцентної фінансової допомоги, визначеною в оспорюваних договорах та заборгованістю, стягнутою судом першої інстанції не заслуговують на увагу колегії суддів, так як матеріалами справи доведено факт отримання коштів відповідачем саме у заявленому в позові розмірі, тобто, у сумі 699 420 грн. Зокрема, за умовами укладеного між ТОВ «Сумське АТП-15927» та ОСОБА_1 договору про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги від 01 квітня 2014 року було передбачено надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги у розмірі 148 500 грн, в той час як за даними прибуткового касового ордеру від 01 квітня 2014 року значиться наданою зворотна фінансова допомога ТОВ «Сумське АТП-15927» на суму 28 000 грн (т. 1, 24-26, 27, 132). Відтак, сума заборгованості за договорами про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги є дещо меншою від суми, обумовленої у цих договорах. Доводи апеляційної скарги про фактичне укладення договорів однією особою та про відсутність у представника товариства повноважень на укладення оспорюваних договорів від імені товариства не заслуговують на увагу колегії суддів з огляду на наступне. Зокрема, виходячи з визначених у пункті 7.9 статуту ТОВ «Сумське АТП-15927» повноважень директора матеріалами справи доведено, що позивач ОСОБА_1 , діючи як директор товариства, мав право видавати на ім`я заступника директора ОСОБА_5 довіреності, зокрема, на укладення оспорюваних правочинів, оскільки він є також і учасником цього товариства, тому встановлені пунктом 7.9 статуту обмеження щодо суми цивільно-правових угод на нього, як на призначеного з числа учасників товариства директора не розповсюджувались. Крім того, під час укладення оспорюваних догорів заступник директора ОСОБА_5 представляв інтереси лише ТОВ «Сумське АТП-15927», так як з іншого боку договори про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги були укладені особисто позивачем ОСОБА_1 , тому посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення частини 3 статті 238 ЦК України є безпідставним, адже в силу вимог вказаної норми закону ОСОБА_5 , як представник товариства, не міг від імені ТОВ «Сумське АТП-15927» вчиняти правочин на свою користь чи на користь іншої особи, представником якої він одночасно є. Проте, відповідач не довів, а матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про те, що ОСОБА_5 був одночасно представником і іншої сторони правочину, тобто, в даному випадку ОСОБА_1 . До того ж, отримавши через касу грошові кошти за договорами про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги, ТОВ «Сумське АТП-15927», тим самим, схвалило вчинені його представником правочини, відтак, в силу вимог частини 1 статті 241 ЦК України набуло цивільні права та обов`язки за вказаними договорами і, відповідно, обов`язок щодо повернення отриманих коштів за договорами про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги на загальну суму 699 420 грн. Посилання в апеляційній скарзі на те, що товариство уповноважило свого представника укласти договори про надання, а не на отримання зворотної безпроцентної фінансової допомоги, а також на неконкретизованість виданих на ім`я ОСОБА_5 довіреностей не свідчать про наявність підстав для її задоволення, виходячи з реального характеру оспорюваного правочину, наступного схвалення правочину товариством та факту доведеності отримання відповідачем коштів за оспорюваними договорами, приймаючи до уваги і те, що зміст виданих представнику довіреностей щодо укладення договорів про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги відповідає назві укладених між ТОВ «Сумське АТП-15927» та ОСОБА_1 договорів. Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що позивач не надав суду доказів про зарахування коштів на безготівковий рахунок товариства, то колегія суддів зауважує, що отримані відповідачем за оспорюваними договорами про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги кошти надійшли від позивача готівкою в касу підприємства, що знайшло підтвердження у висновку судової економічної експертизи № 203/204/205 від 28 квітня 2017 року і відповідає пункту 4.1 умов укладених між сторонами договорів. Щодо доводів апеляційної скарги про недоведеність позивачем фінансової можливості надавати в позику відповідачу грошові кошти, то колегія суддів звертає увагу на те, що вказане питання було предметом дослідження під час розгляду господарським судом справи про банкрутство ТОВ «Сумське АТП-15927», де ОСОБА_1 надав звіти за 2009-2011 роки на підтвердження фінансової можливості надавати фінансову допомогу підприємству (справа № 920/2214/13, т. 13, а.с. 240, 241-244). Колегія суддів погоджується також з рішенням суду першої інстанції і в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по підзвітним особам на загальну суму 337 684 грн 16 коп., ураховуючи, що обов`язок залучення позивачем власних коштів у разі відсутності на підприємстві власних обігових коштів з метою закупівлі матеріалів, товарів, ПММ, робіт і послуг та з обов`язковим подальшим поверненням витрачених ним коштів через касу підприємства передбачений пунктом 3.7 наказу ТОВ «Сумське АТП-15927» «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства» від 02 січня 2013 року за № 1 та від 02 січня 2014 року за № 1 (справа № 920/2214/13, т. 12 а.с. 80-82, 83, 84-86, 87). При цьому, факт понесення позивачем за власний рахунок витрат на користь підприємства на оплату послуг за електроенергію, за утилізацію, податкових платежів, послуг нотаріуса, орендних платежів, послуг по ремонту авто, оплати членських внесків ВГО «Всеукраїнська асоціація автоперевізників», за водопостачання та водовідведення, за природний газ, за товар тощо, а також факт наявності у ТОВ «Сумське АТП-15927» перед ОСОБА_1 кредиторської заборгованості на загальну суму 337 684 грн 16 коп. підтверджений належними і допустимими доказами, зокрема, даними звітів про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт ОСОБА_1 за період з 24 червня 2011 року по 24 червня 2014 року з доданими підтверджуючими документами (чеками, квитанціями), а також висновком судової економічної експертизи від 28 квітня 2017 року (т. 1, а.с. 140-167, 48-60, справа № 920/2214/13, т. 6, а.с. 17-53). У зв`язку із зазначеним, не заслуговують на увагу колегії суддів доводи апеляційної скарги про те, що позивач не надав суду договір, на підставі якого він діяв, сплачуючи кошти за підприємство, оскільки останній діяв, як зазначено вище, на підставі пункту 3.7 наказів ТОВ «Сумське АТП-15927» «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства» від 02 січня 2013 року за № 1 та від 02 січня 2014 року за №

1. Отже, погоджуючись з рішенням суду про стягнення з товариства на користь позивача грошових коштів у вигляді заборгованості за договором про надання безпроцентної фінансової допомоги та по підзвітним сумам, колегія суддів взяла до уваги висновок судової економічної експертизи з цього приводу за № 203/204/205 від 28 квітня 2017 року в іншій справі, яким підтверджується вказана заборгованість перед позивачем за наявністю первинних бухгалтерських документів, тобто, документально та нормативно є обґрунтованою, у зв`язку з чим колегія суддів критично відноситься до письмового повідомлення незалежного аудитора на ім`я відповідача у листі від 24 травня 2016 року за № 24.05/2, у якому, діючи в рамках укладеного з товариством договору № 27.04/1 від 27 квітня 2016 року на проведення аудиту звітності, аудитор повідомив про виявлені недоліки ведення в ТОВ «Сумське АТП-15927» бухгалтерського обліку готівкових розрахунків в національній валюті України, що на його думку, може в значній мірі мати вплив на фінансову звітність товариства, в тому числі і щодо спірних договорів зворотної безпроцентної фінансової допомоги, так як аудиторська перевірка була здійснена задовго до проведення судової економічної експертизи і у розпорядженні аудитора не було достатньо бухгалтерських документів, а саме, як вказав аудитор: первинних документів бухгалтерського обліку та облікових регістрів, господарських договорів, наказів тощо за період, що є предметом аудиторської перевірки. Колегія суддів відхиляє також доводи апеляційної скарги про пропуск позивачем позовної давності для звернення до суду з даним позовом, беручи до уваги той факт, що позивач звернувся з вимогами про стягнення заборгованості за договорами про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги та заборгованості по підзвітним особам ще 25 липня 2014 року, подавши заяву про визнання вимог кредитора під час розгляду господарським судом справи про банкрутство ТОВ «Сумське АТП-15927» (справа № 920/2214/13, т. 2 а.с. 45), тому, на думку колегії суддів, в силу частини 2 статті 264 ЦК України відбулось переривання перебігу позовної давності. Разом з тим, ухвалюючи рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості із заробітної плати за червень 2018 року у сумі 3337 грн 43 коп., суд першої інстанції не звернув увагу на те, що станом на вказану дату ОСОБА_1 вже не був директором ТОВ «Сумське АТП-15927», так як за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником вказаної юридичної особи з 29 вересня 2017 року був ОСОБА_6 і вказана обставина позивачем не спростована, в тому числі і звітами позивача до податкового органу та пенсійного фонду (т. 1, а.с. 8-10). Факт призначення ОСОБА_6 на посаду директора ТОВ «Сумське АТП-15927» з 29 вересня 2017 року підтверджується також і наказом по особовому складу товариства від 29 вересня 2017 року (т. 1, а.с. 106). Водночас, пред`являючи вимогу про стягнення заборгованості по заробітній платі за червень 2018 року у сумі 3337 грн 43 коп., позивач не вказав, на якій правовій підставі він перебував з відповідачем у трудових відносинах та на якій саме посаді, ураховуючи, що посаду директора ТОВ «Сумське АТП-15927» з 29 вересня 2017 року займав ОСОБА_6 . За таких обставин, колегія суддів не приймає надані позивачем на підтвердження заборгованості з виплати заробітної плати та про розмір середньої заробітної плати довідки від 10 червня 2018 року, видані заступником директора товариства Школьним С.Л., як недостовірні докази (т. 1, а.с. 129, 130), у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги відповідача в зазначеній частині підлягають задоволенню. Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 3337 грн 43 коп. необхідно скасувати і ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні вказаної позовної вимоги. Крім того, у зв`язку з недоведеністю позивачем порушення трудових прав в частині несвоєчасного розрахунку при звільненні відсутні підстави і для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, ураховуючи, що вказана позовна вимога є похідною від позовної вимоги про стягнення заборгованості із заробітної плати, у задоволенні якої апеляційним судом відмовлено. Отже, рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 55396 грн 25 коп. також підлягає скасуванню, а апеляційна скарга стосовно цього, відповідно, заслуговує на увагу. Що стосується рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Сумське АТП-15927» про визнання недійсними договорів про надання зворотної фінансової допомоги, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про його недоведеність з підстав, що зазначені вище, так як позивач реально передавав кошти на користь товариства, що за висновком судової економічної експертизи від 28 квітня 2017 року є документально та нормативно обґрунтованим. Разом з тим, дійшовши вказаних висновків, суд першої інстанції помилково вказав у рішенні про відмову у задоволенні позову, в тому числі, і з підстав пропуску позивачем за зустрічним позовом позовної давності, оскільки позовна давність може бути застосована лише у разі обґрунтованості позову, що в даному випадку спростовується матеріалами справи. Відтак, ураховуючи, що зустрічний позов не доведено, то це є самостійною підставою для відмови в позові. Таким чином, рішення суду першої інстанції в мотивувальній частині щодо підстав відмови у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Сумське АТП-15927» про визнання недійсними договорів про надання зворотної фінансової допомоги необхідно змінити, виключивши з мотивувальної частини судового рішення посилання на пропуск позивачем за зустрічним позовом позовної давності як на підставу для відмови у задоволенні зустрічного позову. За таких обставин, коли суд першої інстанції ухвалив рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з порушенням норм матеріального і процесуального права, а висновки суду в цій частині не відповідають обставинам справи, тому рішення суду в зазначеній частині необхідно скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в зазначеній частині. Крім того, рішення суду першої інстанції в мотивувальній частині щодо відмови у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Сумське АТП-15927» підлягає зміні з виключенням з мотивувальної частини судового рішення посилання на пропуск позивачем за зустрічним позовом позовної давності як на підставу для відмови у задоволенні зустрічного позову. В іншій оскаржуваній частині щодо задоволення первісних позовних вимог про стягнення заборгованості по договорах зворотної фінансової допомоги у сумі 699420 грн та 337684 грн 16 коп. заборгованості по підзвітним особам, а також щодо відмови у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Сумське АТП-15927» про визнання недійсними договорів про надання зворотної фінансової допомоги рішення суду є законним і обґрунтованим, тому його необхідно залишити без змін. Отже, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Судові витрати підлягають розподілу в порядку статті 141 ЦПК України. Оскільки первісний позов задоволено на 94,64 % (1095837,84 грн * 100 % / 1037104,16 грн), тому позивачу підлягають відшкодуванню понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 6619 грн 31 коп. (94,64 % від 6994,20 грн), а не 6994 грн 20 коп., як визначив суд першої інстанції. Отже, рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат підлягає зміні. Водночас, ураховуючи, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Сумське АТП-15927» залишено без змін, тому понесені позивачем за зустрічним позовом судові витрати зі сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви не підлягають відшкодуванню. Крім того, вимоги апеляційної скарги в частині задоволення первісного позову задоволені на 5,36 % (100 % - 94,64 %), тому відповідачу підлягають компенсації судові витрати зі сплати судового збору за апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення первісного позову у сумі 772 грн 24 коп. (5,36 % від 14407,50 грн), які необхідно стягнути з позивача на його користь. Керуючись ст.ст. 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п.п. 3, 4, ч. 4; 382 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське АТП-15927» задовольнити частково. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 лютого 2020 року в даній справі в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське АТП-15927» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі у сумі 3337 грн 43 коп. та компенсації за порушення строків проведення остаточного розрахунку у день звільнення у сумі 55396 грн 25 коп. скасувати і ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні вказаних позовних вимог. Змінити рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 лютого 2020 року в даній справі в мотивувальній частині щодо відмови у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю«Сумське АТП-15927» до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів зворотної безпроцентної фінансової допомоги, виключивши з мотивувальної частини судового рішення посилання на пропуск позивачем за зустрічним позовом позовної давності як на підставу для відмови у задоволенні зустрічного позову. В іншій оскаржуваній частині рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 лютого 2020 року в даній справі залишити без змін. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 лютого 2020 року в даній справі в частині розподілу судових витрат змінити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю«Сумське АТП-15927» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції у сумі 6619 грн 31 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю«Сумське АТП-15927» судові витрати зі сплати судового збору за апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції у сумі 772 грн 24 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 26 червня 2020 року. Головуючий: С.Г.Хвостик (суддя-доповідач) Судді: О.І. Собина Т.А. Левченко