Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/469/20
від 26.06.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДГоловуючий І інстанції: Кухар М.Д. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 червня 2020 р. Справа № 520/469/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Любчич Л.В., Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської обласної державної адміністрації на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2020, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 26.02.20 по справі № 520/469/20 за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 13 січня 2020 року ОСОБА_1 ( далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківської обласної державної адміністрації ( далі Харківська ОДА, відповідач), в якому просив: - визнати протиправними дії Харківської ОДА, які полягають у відмові надати відповідь на запит про надання публічної інформації від 03.01.2020. - зобов`язати Харківську ОДА надати відповідь протягом п`яти робочих днів із дня набрання чинності рішенням суду. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 адміністративний позов задоволено. Не погодившись з даним судовим рішенням Харківська ОДА подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що запит на інформацію ОСОБА_1 від 03.01.2020 не є інформаційним запитом в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13.01.2011(далі Закон № 2939), оскільки не відповідає вимогам ч.5 ст.19 цього Закону, а містить ознаки звернення, що визначені в Законі України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР від 02.10.1996 ( далі Закон № 393/96-ВР). Крім того, інформація, щодо якої звертається позивач, не є публічною, оскільки Закон № 2939 регулює відносини щодо отримання інформації, яка заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях, а запит від 03.01.2020 спрямований на отримання відомостей, які потребують їх створення в майбутньому. Тому листом від 11.01.2020 № 01-35 позивачу повідомлено, що його звернення буде розглянуто в порядку і строк, що визначений Законом № 393/96-ВР. 30.03.2020 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження по справі 520/469/20. 16.04.2020 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду закінчено підготовку адміністративної справи до розгляду та призначено в порядку письмового провадження, з урахуванням положень п.3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства ( далі КАС України). 29.04.2020 на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, а якому він просив апеляційну скаргу Харківської ОДА залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 без змін. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі та відзиві на неї, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судовим розглядом були встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами. 03.01.2020 позивач звернувся до Харківської ОДА із запитом на отримання публічної інформації, в якому посилався на розпорядження Харківської ОДА № 470 від 04.09.2019, яким утворено ініціативну групу з підготовки установчих зборів з формування нового складу громадської ради та просив надати таку інформацію:
1. Чи обрано новий склад громадської ради при обласній державній адміністрації?
2. Як і коли відбуваються установчі збори?
3. Яким чином здійснюється відбір кандидатів до громадської ради при обласній державній адміністрації? 11.01.2020 позивач отримав лист-відповідь від Харківської ОДА, вих №01-33/5 за підписом начальника відділу забезпечення доступу до публічної інформації ОСОБА_2 , яким відмовлено у наданні запитуваної інформації, оскільки зазначені у його запиті питання не відповідають вимогам ч.5 ст.19 Закону № 2939. Не погоджуюсь з такою відмовою відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом для захисту та відновлення своїх порушених прав. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно відмов у розгляді запиту ОСОБА_1 в порядку Закону № 2939 та надав відповідь, керуючись положеннями Закону № 393/96-ВР, оскільки запит позивача від 03.01.2020 відповідає вимогам інформаційного запиту на отримання публічної інформації і не містить ознак звернення. Суд апеляційної інстанції з даним висновком суду погоджується, з огляду на наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 2 статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1993 №2657-ХІІ ( далі Закон №2657) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Частиною 1 статті 4 цього ж Закону обумовлено, що суб`єктами інформаційних відносин є фізичні особи, юридичні особи, об`єднання громадян, та суб`єкти владних повноважень, а об`єктом інформаційних відносин є інформація. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон № 2939, відповідно до статті 2 якого метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Водночас відповідно до ст. 1 Закону № 393/96 - ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення . Предметом розгляду даної справи є встановлення правової природи листа-запиту позивача від 03.01.2020 в частині його відповідності ознакам запиту на отримання публічної інформації, визначених Законом № 2939 або ознакам звернення, передбачених Законом № 393/96-ВР. Приписами ч.1, ч.2 ст.19 Закону № 2939 закріплено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. При цьому за визначенням, закріпленим у статті 1 цього ж Закону, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. У разі відсутності перелічених ознак в інформації, така інформація не належить до публічної. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти (пункт 1 частини 1 статті 22 Закону № 2939) Відповідно до приписів частини 5 статті 19 вказаного Закону запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі. З матеріалів справи вбачається, що поданий позивачем запит від 03.01.2020 звернуто на надання інформації з таких питань:
1. Чи обрано новий склад громадської ради при обласній державній адміністрації?
2. Як і коли відбуваються установчі збори?
3. Яким чином здійснюється відбір кандидатів до громадської ради при обласній державній адміністрації? З копії запиту позивача, що знаходиться у матеріалах справи вбачається, що запит від 03.01.2020 містить ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу, номер засобу зв`язку, а також загальний опис інформації, щодо якої зроблено запит, а саме три питання, на які позивач просить надати інформацію, підпис позивача і дату. Враховуючи положення вище зазначених правових норм та зміст запиту позивача від 03.01.2020, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності будь-яких невідповідностей вищезазначеного запиту вимогам ч.5 ст.19 Закону № 2939. Твердження апелянта, що інформація за отриманням якої звернувся позивач не є публічною та не відповідає вимогам Закону № 2939 колегія суддів вважає необґрунтованим та зазначає. Щодо питання «Чи обрано новий склад громадської ради при обласній державній адміністрації» колегія суддів вказує, що чинним законодавством не передбачений обов`язок документального закріплення факту не створення громадської ради, однак Харківська ОДА, як виконавчий орган, при якому створюється відповідний тимчасовий консультативно-дорадчий орган, зобов`язана володіти інформацією про стан його сформованості. Тому відповідач, відмовляючи в наданні відповіді на вказане запитання проявив надмірний формалізм та був зобов`язаний надати інформацію на вказане питання. З приводу питань «Як і коли відбуваються установчі збори?» та «Яким чином здійснюється відбір кандидатів до громадської ради при обласній державній адміністрації?» суд апеляційної інстанції виходить з такого. Відомості для надання відповідей на зазначені вище запитання містяться в приписах Типового положення про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у мм. Києві та Севастополі державній адміністрації, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 996 від 03 листопада 2010 року (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 353). Отже, питання 2 та 3 вказаного запиту позивача спрямовані на отримання інформації, яка закріплена в нормативному акті, знаходиться у володінні Харківської ОДА, як суб`єкта владних повноважень та не потребує самостійного створення, а тому відмова відповідача надати на них відповідь є протиправною. З урахуванням викладеного, колегія суддів відхиляє твердження відповідача про те, що інформація, за отриманням якою звернувся позивач не є публічною, та не відповідає вимогам Закону № 2939. Крім того, колегія суддів вважає помилковими посилання апелянта щодо наявності в запиті ОСОБА_1 від 03.01.2020 ознак звернення, визначених Законом №393/96-ВР. Відповідно до ст. 1 вказаного Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Положення статті 3 Закону №393/96-ВР визначають, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб. Проаналізувавши зміст поставлених позивачем питань та враховуючи наведені вище нормативні положення колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що запит Ганжука О.А. не містить пропозицій (зауважень), заяв (клопотань), скарг, а тому не є зверненням в розумінні положень Закону № 393/96-ВР. Колегія суддів також вважає необґрунтованими посилання апелянта на правомірність відмови у наданні відповіді на запит та передачу останнього до відділу забезпечення доступу до публічної інформації Харківської ОДА, оскільки запит позивача був адресований до державного органу, а внутрішня структура та організація роботи якого не може виправдовувати неправомірні вчинені дії, прийняті рішення. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не ґрунтуються на положеннях вказаних нормативно правових актів та є такими, що не спростовують протиправність оскаржуваної позивачем відмови від 11.01.2020 № 01-35/5 у наданні інформації в порядку Закону № 2939. Згідно з приписами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Харківської обласної державної адміністрації - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 по справі № 520/469/20 залишити без змін . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач Л.В. Любчич Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк