Постанова 4851 № 520/1576/2020

від 26.06.2020 ·

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 червня 2020 р. Справа № 520/1576/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Макаренко Я.М., Суддів: Донець Л.О. , Мінаєвої О.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., м. Харків по справі № 520/1576/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі відповідач), в якому просила суд зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 , перерахунок пенсії на підставі виданої прокуратурою Харківської області довідки про заробітну плату № 19-Звих-20 від 03.01.2020 року виходячи з 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати, без обмеження її максимального (граничного) розміру, починаючи з 01 січня 2019 року. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду України від 12.03.2020 року в задоволенні зазначеного позову відмовлено. Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду України від 12.03.2020 року по справі №520/1576/2020 та прийняти постанову, якою задовольнити позов. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, позивач зазначає, що відповідач неправомірно відмовив у перерахунку пенсії згідно рішення від 11.01.2020 року №1 з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 від 13 грудня 2019 року по справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Позивач зазначає, що має право на перерахунок пенсії з 01.01.2019 року згідно приписів статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII, у первинній редакції, на підставі довідки, виданої прокуратурою Харківської області № 19-Звих-20 від 03.01.2020 року. Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. У відповідності до п. 3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою від 09.01.2020 року про перерахунок пенсії від заробітної плати відповідно до Закону України «Про прокуратуру» на підставі Інформації про фактично нараховану заробітну плату за грудень 2018 по посаді заступника начальника відділу прокуратури Харківської області, що відпрацював повний місяць з класним чином «радник юстиції» та надбавкою за вислугу років 30% без врахування надбавки за роботу в умовах режимних обмежень підвищення окладу працівникам, які здійснюють нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та інших заходів примусового характеру та доплати за науковий ступінь, у розрізі складових, наданої Прокуратурою Харківської області 03.01.2020 №19-3 вих.20. Рішенням відділу з питань перерахунків пенсій №20 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11.01.2020 року №1 відмовлено позивачу в перерахунку пенсії. Позивач, вважаючи рішення пенсійного органу протиправним, звернулась з даним позовом до суду. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що перерахунок пенсії позивачу у зв`язку із прийняттям рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 від 13 грудня 2019 року по справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) має проводитись з 01.01.2020 року та на підставі довідки про заробітну плату станом на грудень 2019 року, а не з 01.01.2019 року на підставі довідки про заробітну плату за грудень 2018 року. Також зазначає, що перерахунок пенсії має проводитись на підставі довідки про заробітну плату, а не інформації про фактично нараховану заробітну плату. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, та вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон № 1789-ХІІ). Зокрема, статтею 50-1 цього Закону, за якою позивачу було призначено пенсію, визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина тринадцята цієї статті). Частина 18 статті 50-1 цього Закону у редакції, чинній до 01.01.2015 року, передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина вісімнадцята цієї статті). Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII, який набрав чинності 01.01.2015, частину 18 статті 50-1 Закону №1789-XII викладено у наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України», при цьому на виконання законодавчих змін жодного нормативно-правового акта прийнято не було. Так, 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 01 січня 2015 року делегував Уряду. Урядом відповідний нормативно-правовий акт не прийнято і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено. 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), згідно з Прикінцевими положеннями якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон № 1789-ХІІ, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів. За частиною двадцятою статті 86 Закону № 1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", яка набрала чинності 06 вересня 2017 року, затверджено нові схеми посадових окладів працівникам органів прокуратури (далі- постанова № 657). На час прийняття постанови № 657, з якою позивач пов`язує виникнення у неї права на перерахунок пенсії, визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України. При цьому Уряд України відповідний нормативно-правовий акт не прийняв і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначив. Разом з тим, Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 в справі № 3-209/2018(2413/18, 2807/19) за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до вищевказаного рішення, положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Окрім того, було встановлено такий порядок виконання цього Рішення: - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «

20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Отже, з 13.12.2019 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції. Таким чином, відмова позивачу з урахуванням не внесення змін до ст. 86 вказаного Закону є протиправною. При цьому колегія суддів вважає протиправною відмову у перерахунку через ненадання позивачем довідки, виданої її ім`я із зазначенням її заробітної плати на займаній посаді, виходячи з наступного. Так, позивачем до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області було подано довідка, яка містить назву «Інформація» про фактично нараховану заробітну плату за грудень 2018 року на посаді заступника начальника відділу прокуратури Харківської області. Згідно наказу прокуратури Харківської області від 24.03.2009 року №260к ОСОБА_1 з 01.04.2009 року звільнено з посади заступника начальника відділу підтримки державного обвинувачення в судах радника юстиції прокуратури Харківської області (а.с.12). Таким чином, вказана у довідці для перерахунку пенсії посада відповідає посаді з якої позивача було звільнено. При цьому надання позивачем документа про розмір заробітної плати за посадою, яку вона обіймала на час звільнення, під назвою "інформація", а не "довідка", не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії, оскільки чинним законодавством не визначено форму довідки, яка повинна бути видана органом прокуратури із визначення заробітної для перерахунку пенсії. Наказом від 3 грудня 2003 року № 319/144 Міністерство праці та соціальної політики України й Головне управління державної служби України затвердили Порядок видачі довідок про заробітну плату для перерахунку пенсій державним службовцям у разі ліквідації органів, з яких особа вийшла на пенсію, а також перейменування (відсутності) посад (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 грудня 2003 року за № 1134/8455; далі - Порядок № 319/144), у якому, зокрема, встановлено форму, зміст та зразок довідки, визначено, які елементи складу заробітної плати належить включати до неї, на підставі якого нормативного положення вона видається і для яких цілей. Наказом від 19 липня 2010 року № 195 Міністерство праці та соціальної політики України затвердило Порядок видачі довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим особам, що відряджалися для виконання службових обов`язків до органів державної влади, місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, ліквідованих без визначення правонаступника, та були звільнені зі служби у зв`язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, або у разі перейменування (відсутності) посад (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2010 року за № 675/17970). Пунктом 3 цього Порядку визначено, що якщо на момент виникнення права на перерахунок пенсії посада, з якої особа звільнена зі служби у зв`язку з виходом на пенсію, відсутня у схемах посадових окладів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України для відповідного органу державної влади, до якого відряджалися особи для виконання службових обов`язків, довідки видають ці органи державної влади в порядку, визначеному пунктом 6 Порядку № 319/144. Постановою правління Пенсійного фонду України від 4 вересня 2013 року № 15-1 «Про виконання рішень Окружного адміністративного суду міста Києва по справах № 2а-8893/12/2670, № 2а-4753/09/2670» затверджено форму довідки про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка (винагорода) за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2013 року за № 1661/24193). Постановою правління Пенсійного фонду України від 4 липня 2016 року № 15-2 «Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 4 вересня 2013 року № 15-1» з пункту 1 цієї постанови виключений, зокрема, абзац 3 щодо затвердження форми довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію. Постанови правління Пенсійного фонду України від 4 вересня 2013 року № 15-1 та 4 липня 2016 року № 15-2 втратили чинність на підставі постанови правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям». Згідно з наказом Міністерства соціальної політики України, Національного агентства України з питань державної служби від 23 березня 2017 року № 454/64 наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Головного управління Державної служби України від 3 грудня 2003 року № 319/144 визнаний таким, що втратив чинність. Наказ набрав чинності з 21 липня 2017 року. Таким чином, на час звернення ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перерахунок пенсії та інформаційною довідкою від 03.01.20 №19-3 вих.20 про заробітну плату, складові якої відповідають заробітній платі працюючого працівника прокуратури, який обіймає посаду, подібну до тієї, що обіймала позивач, для здійснення перерахунку пенсії за вислугу років на підставі Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України № 657, положення нормативно-правових актів, якими затверджувалась форма такої довідки та визначався порядок її заповнення, втратили чинність, а іншого нормативного-правового акта, який би регламентував підстави, форму, зміст, механізм та суб`єкта видачі відповідної довідки, немає. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 16.12.2019 у справі № 461/690/18. На запит колегії суддів до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо правого обґрунтування своїх висновків про необхідність надання позивачем довідки про заробітну плату встановленої форми відповідач посилався на рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 від 13 грудня 2019 року по справі № 3-209/2018. Між тим, у вказаному рішенні не зазначено про форму довідки, яка має подаватись для перерахунку пенсії. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для перерахунку пенсії позивача згідно довідки про заробітну плату № 19-Звих-20 від 03.01.2020 року. Таким чином, позовні вимоги в частині покладення обов`язку на Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 , перерахунок пенсії з 13.12.2019 року на підставі виданої прокуратурою Харківської області довідки про заробітну плату № 19-Звих-20 від 03.01.2020 року підлягають задоволенню. Щодо позовних вимог в частині покладення обов`язку на Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 , перерахунок пенсії з 01 січня 2019 року, виходячи з 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати, без обмеження її максимального (граничного) розміру, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. З аналізу викладеного суд зазначає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб факт порушення був обґрунтованим. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов`язує виникнення у нього права на звернення до суду і для задоволення його вимог, визначаються позивачем самостійно. Суд під час прийняття постанови вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються і яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин (стаття 244 КАС України). Враховуючи вищезазначене, судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому. З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.04.2016 року у справі №639/2963/16-а зобов`язано УПФУ у Жовтневому районі м. Харкова провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 90% середнього заробітку (а.с. 18-21). Таким чином, судовим рішеням визначено розмір пенсії позивачу на рівні 90% заробітку. Зважаючи на ті обставини, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі виданої прокуратурою Харківської області довідки про заробітну плату № 19-Звих-20 від 03.01.2020 року на час звернення позивача до суду не проведено, то Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не були порушені права позивача на перерахунок пенсії виходячи з 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати, без обмеження її максимального (граничного) розміру, починаючи з 13.12.2019 року. Таким чином, позовні вимоги в частині покладення обов`язку на Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 , перерахунок пенсії з 01 січня 2019 року, виходячи з 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати, без обмеження її максимального (граничного) розміру є передчасними, а тому задоволенню не підлягають. На підставі наведеного, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову та вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню. Згідно ч.ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 по справі №520/1576/2020 скасувати. Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково. Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 , перерахунок пенсії на підставі виданої прокуратурою Харківської області довідки про заробітну плату № 19-Звих-20 від 03.01.2020 року, починаючи з 13.12.2019 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді(підпис) (підпис) Л.О. Донець О.М. Мінаєва

релевантний фрагмент

Посилання у тексті:

· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»

Постанова 4851 № 520/1576/2020

Дізнатися більше

Дізнатися більше

Дізнатися більше