Ухвала КАС ВС № 520/9581/18

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 25 червня 2020 року м. Київ справа № 520/9581/18 провадження № К/9901/14336/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Рибачука А.І., перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 520/9581/18 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, у с т а н о в и в: 01.11.2018 до Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Пенсійного фонду України, Міністерства оборони України, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо не реалізації права ОСОБА_1 на перерахунок пенсії з дати виникнення права на нього без обмеження строком, а саме не повідомлення Головного управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області про необхідність підготовки списку стосовно ОСОБА_1 в зв`язку з набуттям чинності наказу Міноборони від 28.07.2008 № 377 з 01.09.2008, наказу Міноборони від 27.11.2013 № 814 з 01.01.2014 та наказу Міноборони від 14.02.2017 № 94 з 01.05.2017; - зобов`язати Пенсійний фонд України надати повідомлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області про підстави для проведення перерахунку пенсії та про необхідність підготовки списку для перерахунку пенсії стосовно ОСОБА_1 в зв`язку з набуттям чинності наказу Міноборони від 28.07.2008 № 377, наказу Міноборони від 27.11.2013 № 814 та наказу Міноборони від 14.02.2017 № 94; - визнати протиправною бездіяльність Міністерства оброни України щодо ненадання повідомлення Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсії військовослужбовцям у зв`язку із набуттям чинності наказу Міноборони від 14.02.2017 № 94 "Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України"; - зобов`язати Міністерство оборони України надати повідомлення Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям у зв`язку з набуттям чинності наказу Міноборони від 14.02.2017 № 94; - подати протягом п`ятнадцяти днів з дня набрання рішення суду законної сили, звіт про виконання судового рішення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 позов задоволено частково: - визнано протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо не повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про необхідність підготовки списку стосовно ОСОБА_1 в зв`язку з набуттям чинності наказів Міністра оборони України від 28.07.2008 № 377 з 01.09.2008 та від 27.11.2013 № 814 з 01.01.2014; - зобов`язано Пенсійний фонд України надати повідомлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області про підстави для проведення перерахунку пенсії та про необхідність підготовки списку для перерахунку пенсії ОСОБА_1 в зв`язку з набуттям чинності наказів Міністра оборони України від 28.07.2008 № 377 та від 27.11.2013 № 814; - визнано протиправною бездіяльність Міністерства оброни України щодо ненадання повідомлення Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсії військовослужбовцям у зв`язку із набуттям чинності наказу Міноборони від 14.02.2017 № 94 «Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України»; зобов`язано Міністерство оборони України надати повідомлення Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з набуттям чинності наказу Міністерства оборони України від 14.02.2017 № 94. - у решті позовних вимог відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року у справі № 520/9581/18 - без змін. Не погодившись з такими судовими рішеннями, Міністерство оборони України подало касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційного інстанції. Дослідивши зміст касаційної скарги Міністерства оборони України, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити з огляду на таке. Приписами пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках. Тому розв`язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд, насамперед, має з`ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку. Законодавець у КАС України встановив диференційований підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо можливості касаційного оскарження судових рішень, ухвалених в таких справах. За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. У частині шостій статті 12 КАС України закріплено перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положеннями пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Спір у цій справі виник через неповідомлення Пенсійним фондом України Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про необхідність підготовки списку стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з набуттям чинності наказів Міноборони від 28.07.2008 № 377 та від 27.11.2013 № 814, що є підставою для перерахунку пенсії позивача. Тому з огляду на предмет спору ця справа є справою незначною складеності відповідно до пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України. Водночас за правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою. Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права. Обставини та аргументи, наведені в касаційній скарзі скаржником, не є підставою для касаційного перегляду справи незначної складності, оскільки скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Колегія суддів також не встановила випадків, зазначених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності. Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З огляду на те, що касаційна скарга Міністерства оборони України подана на судове рішення, яке за законом не належить оскаржувати у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити. Керуючись приписами статей 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 520/9581/18.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя В.М. Кравчук Суддя А.І. Рибачук