Ухвала КАС ВС № 640/10100/19

УХВАЛА 25 червня 2020 року м. Київ справа № 640/10100/19 адміністративне провадження № К/9901/14860/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Соколова В.М., суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., перевіривши касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року у справі №640/10100/19 за позовом Міністерства внутрішніх справ України до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправними дій, скасування постанови, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: Міністерство внутрішніх справ України звернулося до суду із позовом до Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_1 , у якому просило: - визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Валявського O.A. щодо винесення постанови від 24 квітня 2019 року про закінчення виконавчого провадження №56785566 на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»; - скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Валявського O.A. від 24 квітня 2019 року про закінчення виконавчого провадження №56785566, винесену на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»; - зобов`язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Валявського O.A. прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження №56785566 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 22 січня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Мініс;т;ерства юстиції України Валявського О.А. щодо винесення постанови від 24 квітня 2019 року про закінчення виконавчого провадження №56785566 на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Валявського О.А. від 24 квітня 2019 року про закінчення виконавчого провадження №56785566 на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 05 травня 2020 року скасував рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 22 січня 2020 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалив в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В іншій частині судове рішення першої інстанції залишено без змін. Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що оскільки Міністерством внутрішніх справ України не надано доказів належного виконання постанови Соснівського районного суду міста Черкаси від 30 листопада 2017 року у справі №712/13264/17 шляхом прийняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 05 липня 2017 року щодо виплати одноразової грошової допомоги згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850, то підстави для скасування постанови від 24 квітня 2019 року про закінчення виконавчого провадження №56785566 згідно пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» відсутні. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням суду апеляційної інстанцій Міністерство внутрішніх справ України подало касаційну скаргу. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України. Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом. Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики. Стаття 287 КАС України визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. З матеріалів касаційної скарги слідує, що предметом спору у даній справі є визнання протиправними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Валявського O.A. щодо винесення постанови від 24 квітня 2019 року про закінчення виконавчого провадження №56785566 на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», скасування цієї постанови та зобов`язання вчинити дії. За такого правового врегулювання оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики. Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм. Аналіз ухвалених у цій справі судових рішень та встановлених обставин справи і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики в такій категорії адміністративних справ. На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. З огляду на вказане, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року у справі №640/10100/19 за позовом Міністерства внутрішніх справ України до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправними дій, скасування постанови, зобов`язання вчинити дії. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає. СуддіВ.М. Соколов Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк