Постанова 4824 № 369/12464/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 червня 2020 року справа № 369/12464/19 провадження № 22-ц/824/4516/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Болотова Є.В., Лапчевської О.Ф., при секретарі: Русинчук І.І., учасники справи: заявник - ОСОБА_1 боржник - ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 жовтня 2019 року постановлену під головуванням судді Ковальчук Л.М. у справі за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину, В С Т А Н О В И В : Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 жовтня 2019 року справу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину передано до Попільнянського районного суду Житомирської області за підсудністю. Не погоджуючись із рішенням суду представник заявника подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що заяву про видачу судового наказу подано з дотриманням правил підсудності відповідно до ч.1 ст. 28 ЦПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Направляючи справу за підсудністю, суд першої інстанції виходив із ч. 8 ст. 165 ЦПК України. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб. Статтею 162 ЦПК України передбачено, що заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. У відповідності зі частиною 4 статті 27 ЦПК України за загальним правилом, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. Звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу ОСОБА_1 просила стягувати з ОСОБА_5 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј заробітку боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. Відповідно до матеріалів справи заяву про видачу судового наказу подано за зареєстрованим місцем проживання заявника. З матеріалів справи вбачається, що заявник ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: с. Святопетрівське, Київська область, що за адміністративно - територіальним поділом відноситься до Києво-Святошинського району м. Києва. Звертаючись до Києво-Святошинського району суду Київської області із заявою про видачу судового наказу, заявник скористалася правом альтернативної підсудності. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про направлення матеріалів справи за підсудністю, відповідно до ч. 8 ст. 165 ЦПК України, оскільки заявник звернулася до суду за альтернативним правилом підсудності, а саме за місцем реєстрації позивача, що територіально відноситься до Києво-Святошинського району Київської області. Пунктом 6 частини 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 задовольнити. Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 жовтня 2019 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає Повний текст постанови виготовлено 25 червня 2020 року. Суддя-доповідач Судді