Ухвала КГС ВС № 903/664/19
від 26.06.2020 · ГосподарськаУХВАЛА 26 червня 2020 року м. Київ Справа № 903/664/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БЦС-Сервіс» на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 (у складі колегії суддів: Тимошенко О.М. (головуючий), Савченко Г.І., Демидюк О.О.) та рішення Господарського суду Волинської області від 20.11.2019 (суддя Якушева І.О.) у справі № 903/664/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЦС-Сервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центроспав-Україна» про стягнення 222 562,51 грн процентів за користування чужими грошовими коштами, 19 811,07 грн процентів річних від суми заборгованості за безпідставне користування чужими коштами, 52 599,88 грн інфляційних втрат, ВСТАНОВИВ: У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БЦС-Сервіс» (далі - ТОВ «БЦС-Сервіс») звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центроспав-Україна», у якому просило стягнути з відповідача 222 562,51 грн процентів за користування чужими грошовими коштами, 19 811,07 грн процентів річних від суми заборгованості за безпідставне користування чужими коштами, 52 599,88 грн інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки від 23.05.2017 № 2305/2 в частині не поставлення товару у визначений строк та не повернення попередньої оплати, що встановлено судовим рішенням у справі № 903/710/18. Оскільки відповідачем повернення коштів відбулося лише 18.06.2019 позивач просив стягнути з відповідача суми процентів за користування чужими грошовими коштами, процентів річних та інфляційних втрат. Рішенням Господарського суду Волинської області від 20.11.2019, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2020, у задоволенні позову відмовлено. Судові рішення мотивовано тим, що стягнення з відповідача суми боргу, що становить попередню оплату за договором, не є наслідком порушення ним грошового зобов`язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав - повернення сплачених коштів особою, яка неналежно виконала свої зобов`язання за договором поставки. За своєю суттю обов`язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов`язання в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК). Отже, повернення суми попередньої оплати є поверненням суми авансу (а не грошовим зобов`язанням), на який можуть нараховуватися лише проценти, передбачені статтею 536 ЦК. Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у квітні 2020 року ТОВ «БЦС-Сервіс» подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просило скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.05.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 903/664/19 за касаційною скаргою ТОВ «БЦС-Сервіс» з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК та постановлено здійснити перегляд судових рішень без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Під час розгляду матеріалів касаційної скарги встановлено, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 918/631/19, передана Касаційним господарським судом на підставі частини 3 статті 302 ГПК у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування частини 2 статті 625 ЦК у подібних правовідносинах у справах про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних за порушення негрошового зобов`язання. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Оскільки результат перегляду судових рішень у справі № 903/664/19 в касаційному порядку Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду безпосередньо пов`язаний із результатом касаційного перегляду судових рішень у подібних правовідносинах у справі № 918/631/19 Великою Палатою Верховного Суду, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність зупинення касаційного провадження у справі № 903/664/19 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 918/631/19. Керуючись статтями 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ: Зупинити касаційне провадження у справі № 903/664/19 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 918/631/19. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І.С. Берднік Судді: І.С. Міщенко В.Г. Суховий