Постанова 4876 № 908/1924/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.06.2020 року м. Дніпро Справа № 908/1924/19 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ), суддів: Чус О.В., Подобєда І.М. секретар судового засідання Пінчук Є.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.01.2020 р. ( суддя Корсун В.Л., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 24.01.2020 р.) у справі за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро до відповідача: публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя про стягнення 647 614,20 грн. ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.01.2020 р. позов задоволено - стягнуто з публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на користь акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" - 157 098 грн. 24 коп. плати за користування вагонами, 490 515 грн. 96 коп. збору за зберігання вантажу та збору за зберігання вантажу у двократному розмірі та 9 714 грн. 21 коп. витрат зі сплати судового збору. Не погодившись з вказаним рішенням, публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду повністю, та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник не погоджується з висновком господарського суду про обгрунтованість дій Позивача по затримці вагонів, з посиланням виключно на думку диспетчера з руху поїздів, який на власний розсуд приймає рішення про неможливість приймання вагонів на вільні колії. При цьому, Скаржник зазначає, що судом не взято до уваги зацікавленість сторони у таких діях, суд беззаперечно покладається на диспетчера, обґрунтовуючи це тим, що для цього потрібні спеціальні знання. Отже, Скаржник вважає, що у даному випадку має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Скаржник посилається на те, що суд зробив висновок про неможливість приймання вагонів станцією з вини Відповідача лише на підставі наявності складених залізницею актів загальної форми ГУ-23 про затримку вагонів. При цьому, суд не взяв до уваги ані відсутності юридичної сили у наказу про затримання вагонів, на підставі якого були складені такі акти, ані інші докази, на які посилався Відповідач - докази некоректної роботи залізниці та відсутності своєї вини в затримці вагонів. Водночас, на думку Скаржника, в лютому 2019 р. скупчення вагонів відбувалося на під`їзній колії ПАТ «Запоріжсталь» через порушення Позивачем умов про інтервальний проміжок часу, встановлений для повернення вагонів з під`їзної колії, що передбачено п. 8 Договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», яка примикає до станції «Запоріжжя-Ліве» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» № ПР/М-16-3/1-708/НЮдч від 30.09.2016 p., укладеного між Позивачем та Відповідачем. Скаржник наголошує на тому, що підставою для стягнення з вантажовласника плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу є затримка вагонів на станції з вини вантажоодержувача або з залежних від нього причин. В даному випадку затримка вагонів на станції «Кушугум» сталась з вини Позивача ( з причин, залежних від залізниці ), а не Відповідача, Позивач з власної ініціативи, прийняв таке рішення. Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про ускладнення в роботі станції, а саме: зайнятість шляхів станцій вагонами в очікуванні подачі під вивантаження, яка викликає затримку поїздів по неприбуттю на станцію; збільшення обсягів маневрової роботи, пов`язаної з додатковими перестановками вагонів та інші технологічні ускладнення, які можуть спричинити порушення ритмічності роботи залізничної станції тощо. Крім того, для підвищення розміру збору за зберігання вантажів необхідно щоб технологічні труднощі та ускладнення, що виникли на станції, знаходилися в причинному зв`язку з несвоєчасним вивантаженням вантажів, вивезенням їх вантажоодержувачем. При цьому Скаржник зазначає, що усі документи, підписані Полягаєм М.А. та Гунею К.А., від імені Позивача одноосібно, та не мають ані для Позивача, ані для третіх осіб юридичної сили. Відтак, на думку Скаржника, у Позивача відсутні підстави стягувати з ПАТ «Запоріжсталь» кошти за відсутності вини Відповідача та наявних порушень з боку самого Позивача, оскільки Правила перевезення вантажів, Правила користування вагонами і контейнерами, умови договору, положення Статуту залізниць України є обов`язковими як для Відповідача, так і для AT «Укрзалізниця». У відзиві на апеляційну скаргу, Позивач просить апеляційний суд залишити без задоволення апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.01.2020 р. у справі № 904/1924/19, а рішення залишити без змін. В обгрунтування своїх заперечень, Позивач посилається на те, що судом першої інстанції вірно взято до уваги відсутність належних і допустимих доказів відсутності вини Відповідача у скупченні вагонів на станції призначення та його можливість прийняти вагони, з урахуванням умов договору № ПР/М-16-3/1-708/НЮдч від 30.09.2016 р. про експлуатацію залізничної під`їзної колії, суд вірно дійшов висновку що відповідальність за затримку поїзда на шляху до станції призначення по станції Кушугум несе Відповідач, і як наслідок причинного зв`язку - застосування Позивачем ст. 36 Статуту залізниць України, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість стягнення з Відповідача, в даному випадку збору за зберігання вантажу в двократному розмірі. Також, Позивач зазначає, що збір, заявлений до стягнення нарахований за періоди затримок вагонів та є наслідком порушення Відповідачем нормативно визначених правил прийняття вагонів, що виходить за межі звичайної правомірної поведінки, врегульованої укладеним сторонами договором. Зокрема, Залізниця посилається на те, що обслуговування під`їзної колії ПАТ «Запоріжсталь» повинно здійснюватися з урахуванням необхідності забезпечення стабільної роботи станції Запоріжжя-Ліве з переробки транзитних та місцевих вагонів. Залізниця не може займати всі наявні колії по станції, вагонами з вантажами ПАТ «Запоріжсталь», так як даний факт може призвести до повної зупинки роботи станції, що є недопустимим. Зайнятість приймально-відправних колій на станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з Відповідачем, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. На станції призначення окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, в т. ч. поїздів Відповідача, його контрагентів. Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу Відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під`їзну колію, що вбачається зі складених на станції призначення Запоріжжя Ліве актах загальної форми ф. ГУ-23. Щодо повноважень головного інженера структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» AT «Укрзалізниця» Полягая М.А., в.о. начальника структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» AT «Укрзалізниця» Гуні К.А. ( згідно наказу №НОК-84/ОС від 01.02.2019 р. з 04.02.2019 р. покладено виконання обов`язків начальника Запорізької дирекції залізничних перевезень ) на підписання наказу від 14.02.2019 р. № 17 на затримання поїзду, наказу № 30 від 20.02.2019 р. про закінчення затримки, наказу № 1600 від 16.02.2019 р. про застосування ставки збору за зберігання вантажів до двократного розміру, Позивач зазначає, що повноваження вищезазначених посадових осіб Полягая М.А. , Гуні К.А. регулюються довіреністю від 29.10.2018 р. № 2129, та довіреністю від 29.10.2018 р. № 2122 посвідчених Кретовою Н.Б., приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу,. Дана довіреність видана в порядку передоручення та повноважень- директором регіональної філії «Придніпровська залізниця» AT «Українська залізниця» Кужавським М.С., та першим заступником директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» AT «Українська залізниця» Декарчуком О.М. , які діють за довіреністю від 26.10.2018 р. зареєстрованою за № 4524, на підставі Статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 р. № 735 ( зі змінами та доповненнями) зареєстрованого реєстраційною службою Головного управління юстиції міста Києва 21.10.2015 р., розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 р. № 512-р, постанови Кабінету Міністрів України від 07.10.2015 р. № 815 ( зі змінами та доповненнями ) та Положення про регіональну філію «Придніпровська залізниця» AT «Українська залізниця», затвердженого наказом AT. У відповідності до Положення про структурний підрозділ «Запорізька дирекція залізничних перевезень», затвердженого наказом регіональної філії від 05.07.2016 р. № 362/Н ( зі змінами та доповненнями), та вище згаданої нотаріальної довіреності виданої в порядку передоручення від 29.10.2018 р. № 2129, посадові особи уповноважені здійснювати дії, що витікають із поточного управління діяльністю структурного підрозділу, вирішувати питання організації роботи підрозділу, здійснювати повноваження в медах компетенції, визначеної статутом AT «Українська залізниця», Положенням про філію «Придніпровська залізниця», мають право підписувати, подавати та отримувати всі необхідні документи, згідно вимогами чинного законодавства України, у тому числі Статуту залізниць України, Закону України «Про залізничний транспорт», Правила перевезень вантажів, Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги. Залізниця також вказує на те, що застосування ст. 36 Статуту залізниць України є наслідком причинного зв`язку, а саме першочерговою причиною - є очікування подачі під вантажні операції вагонів по станції призначення Запоріжжя Ліве, через не вивіз тепловозом вантажоодержувача-Відповідача, тобто ускладнення, що стало підставою для затримки поїзда на шляху до станції призначення по станції Кушугум, та є відповідальністю Відповідача в розумінні підпункту 2.1.7 договору про надання послуг № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 від 19.02.2018 р. Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Кузнецова І.Л., Чус О.В. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.02.2020 р. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь". Розгляд апеляційної скарги було призначено в судове засідання на 10.03.2020 р. В судовому засіданні 10.03.2020р. по справі було оголошено перерву до 02.04.2020р. Судове засідання 02.04.2020 р. не відбулось через запровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року N211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року №215, на всій території України карантину із забороною, зокрема, проведення всіх масових заходів. Учасникам справи було повідомлено, що про дату та час судового засідання вони будуть повідомленні додатково. Розпорядженням керівника апарату суду від 28.04.2020 р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Чус О.В., відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, для вирішення питання про призначення справи до розгляду. Автоматичною системою документообігу для вирішення питання про призначення справи до розгляду визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Кузнецової І. Л., Широбокової Л.П. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2020р. розгляд скарги було призначено в судове засідання на 09.06.2020р. о 10:30 год. Від акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" до суду надійшло клопотання про участь представника Позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Запорізької області. Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 19.05.2020 р., у зв`язку з виходом на роботу після відпустки судді Чус О.В., для дотримання принципу незмінності колегій суддів при розгляді справи, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів. Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Кузнецової І.Л., Чус О.В. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2020р. акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 09.06.2020р., в режимі відеоконференції у справі №908/1924/19 було відмовлено. В судовому засіданні 09.06.2020р. по справі було оголошено перерву до 23.06.20 р. на 11:00 год. Від акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" до суду надійшло клопотання про участь представника Позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2020р. судове засідання у справі № 908/1924/19, призначене на 23.06.2020р., було вирішено провести в режимі відеоконференції. Забезпечити проведення відеоконференції за участю представника акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" з Центральним апеляційним господарським судом 23.06.2020р. було доручено Жовтневому районному суду м. Зпоріжжя. Розпорядженням керівника апарату суду від 22.06.2020 р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Кузнецової І.Л., відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів. Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Чус О.В., Подобєда І.М.. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2020 р., колегією суддів у складі: судді-доповідача Кощеєва І. М. та суддів Чус О.В., Подобєда І.М., апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.12.2019р. у справі № 908/1920/19 прийнято до свого провадження. У судовому засіданні 23.06.2020 р., проведеному в режимі відеоконференції, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 19.02.2018 р. між публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" ( Перевізник ), та публічним акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" ( Замовник ) було укладено Договір про надання послуг № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 ( далі - договір про надання послуг ), предметом якого ( згідно із п. 1.1. ) є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях ( експорт, імпорт ) у вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього Договору користування вагоном не є орендною майна, а плата за користування вагоном Перевізника не є орендною платою. П. 1.2. даного договору визначено, що … вагон Замовника - вантажний вагон, яким Замовник володіє на праві власності або іншій правовій підставі. Надання послуг за цим Договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами ( п. 1.3. договору). Згідно із п. 12.1. вказаного договору, він ( договір ) вступає в силу з моменту одностороннього підписання Замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС "Месплан" або АС "Клієнт УЗ" або вчинення Замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 19.02.18 до 31.12.18. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього Договору. 30.09.2016 р. між публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" ( Залізниця ) та публічним акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" ( Власник колії ) був укладений договір № ПР/М-16-3/1-708НЮ 20/2016/2889 про експлуатацію залізничної під`їзної колії ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь", яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" ( далі - договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії ). Вказаний договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії укладений з протоколом розбіжностей від 24.10.2016 р., протоколом узгодження розбіжностей від 03.11.2016 р., протоколом врегулювання розбіжностей від 21.11.2016 р., протоколом узгодження остаточної редакції розбіжностей від 16.12.2016 р. До договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії між сторонами підписані наступні додаткові угоди, а саме: № 1 від 01.09.2017 р., № 2 від 16.03.2018 р., № 3 від 20.08.2018 р., № 4 від 14.12.2018 р. Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 р. № 735 "Питання акціонерного товариства "Українська залізниця" затверджено Статут акціонерного товариства "Українська залізниця", згідно з яким змінено тип публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на приватне акціонерне товариство, змінено найменування товариства на акціонерне товариство "Українська залізниця", яке є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту. Додатковою угодою від 14.12.2018 р. № 4 до договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії сторони узгодили в назві, преамбулі та далі по тексту договору замінити слова "Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" на "Акціонерне товариство "Українська залізниця". Відповідно до п. 1 договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії ( в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.2016 р. ), згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, яка належить Власнику колії, що примикає до станції Запоріжжя-Ліве стрілкою № 12 до парку "А" і стрілкою № 172 до парку "Б" і яка обслуговується локомотивом Власника колії. Межею під`їзної колії є сигнальні знаки "Межа під`їзної колії", які встановлені проти вхідного світлофора "ЧВ" парку "А" станції Запоріжжя-Ліве на відстані 71,7 метрів від вістря пера стрілки примикання № 12 та вхідного світлофора "НБ" парку "Б" станції Східна власника колії на відстані 341,5 метрів від вістря стрілки примикання №

172. Згідно із п. 6 договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії ( в редакції додаткової угоди № 2 від 16.03.2018 р. ), вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці: на приймально-відправні колії № № 2-11 парку "А" станції Запоріжжя-Ліве; на сортувально-відправні колії парку "Б" станції Запоріжжя-Ліве: на колії № № 11, 12, 15-28 - маршрутні поїзди; на колії № № 31-36 - збірні поїзди. Пред`явлені поїзди на коліях парку "Б" повинні бути розташовані до уповільнювачів гальмівних позицій. Здавання вагонів у технічному та комерційному відношенні провадиться на приймально-відправних коліях №№ 2-11 парку "А", на сортувально-відправних коліях №№ 11, 12, 15-28, 31-36 парку "Б" станції Запоріжжя-Ліве. Подальший рух вагонів виконується локомотивом Власника колії. П. 14 договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії ( з урахуванням редакції додаткової угоди № 1 від 01.09.17 та протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.2016 р. ) сторони визначили, що Власник колії сплачує Залізниці плату:за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами та іншими нормативними документами; інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує Залізниця для Власника колії - згідно з діючими нормативними документами. Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ". Умовами п. 20 договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії сторони дійшли згоди про те, що з усіх питань, що не передбачені цим договором, сторони керуються Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативно-правовими актами. П. 21 договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії ( в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.2016 р. ) визначено, що цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 01.01.2017 р. до 31.12.2021 р. включно. Відповідно до перевізних накладних № 45994472, № 45994464, № 45994506 та № 45994498 у лютому 2019 року залізницею було прийнято до перевезення вагони на адресу одержувача ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь", зі станції Дніпрорудне Придніпровської залізниці на станцію призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці. На шляху прямування, відповідно до вимог п. п. 9, 10 Правил користування вагонами ( затв. наказом Міністерства транспорту України 25.02.99 № 113 та за реєстровані в Міністерстві юстиції України 15.03.99 за № 165/3458 ) 14.02.2019 р. о 08 год. 43 хв. наказом № 17 від 14.02.2019 р. були затримані вагони з вантажем, що перевозяться у поїзді № 1762, індекс поїзда 4766-976-4600, на станції Кушугум Придніпровської залізниці у зв`язку із неприйняттям їх вантажовласником ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" на станції призначення Запоріжжя-Ліве. Як свідчать наявні матеріали справи, за даним фактом станцією затримки 53 вагонів Кушугум Придніпровської залізниці у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами ( затв. наказом Міністерства транспорту ) складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 6 від 14.02.2019 р. та № 4 від 20.02.2019 р. Відповідно до повідомлення про затримку вагонів, що перевозились у поїзді № 1762, індекс поїзду 4766-976-4600, станція призначення повідомила Відповідача про затримку вагонів 14.02.2019 р. о 10 год 14 хв. 16.02.2019 р. о 17 год. 05 хв. Позивачем надано наказ № 1600 про застосування ставки збору за зберігання вантажів до двократного розміру на підставі ст. 36 Статуту залізниць України та з причини виникнення ускладнень на станції у зв`язку з несвоєчасним забиранням вагонів по станції Кушугум по причині неприймання ПАТ "Запоріжсталь" (простоюють 53 завантажених вагони призначенням на станція Запоріжжя-Ліве), про що повідомлено ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь". Згідно із актами про затримку вагонів форми ГУ-23а № 6 від 14.02.19 та № 4 від 20.02.19, затримані вагони, що прибули поїздом № 1762, індекс поїзда 4766-976-4600, відправлені згідно наказу про відновлення руху № 34 від 20.02.2019 р. Як стверджує Позивач посилаючись на Акт загальної форми ГУ-23а № 4 від 20.02.19, вказаним актом засвідчено, що дію наказу № 17 від 14.02.19 на поїзд № 1762 (індекс поїзда 4766-976-4600) припинено, вагони зняті 21.02.19 о 05 год. 13 хв. Як свідчать матеріали позовної заяви, за весь час затримки вагонів на підходах до станції призначення з вини вантажовласника була нарахована плата за користування вагонами за відомостями ( 3 шт. ) форми ГУ-46 за № 22029070, № 22029068 та № 22029051 у розмірі 157 098,24 грн. ( з урахуванням ПДВ ), збір за зберігання вантажу та збір за зберігання вантажу у двократному розмірі по накопичувальній картці форми ФДУ-92 № 22029028 від 22.02.2019 р. в сумі 408 763,30 грн. ( без ПДВ, а з ПДВ 20 % - 81 752,66 грн., всього - 490 515,96 грн.). Про затримку вагонів на підставі актів загальної форми ГУ-23, Позивачем був здійснений розрахунок та складені відомості ( № 22029070, № 22029068 та № 22029051 ) плати за користування вагонами згідно з якими плата за користування вагонами ( вказаними у 3 наведених вище відомостях ), з урахуванням 20 % ПДВ, складає 157 098,24 грн. Вказані відомості Відповідач підписав із запереченнями. За час затримки вагонів на станції Кушугум Придніпровської залізниці на підставі актів загальної форми був нарахований збір за зберігання вантажу та збір за зберігання вантажу в двократному розмірі на загальну суму (з ПДВ) 490 515,96 грн., що підтверджується накопичувальною карткою № 22029028 від 22.02.2019 р., яка була підписана представником Відповідача із застереженням, а саме: "Поїзд покинутий на підходах за ініціативою залізничної дороги. ПАТ "Запоріжсталь" не відмовлялось від приймання вантажу на під`їзну колію. Неприймання поїзду ст. Запоріжжя-Ліве викликано незадовільною роботою станції Запоріжжя-Ліве. Нарахування збору за зберігання вантажу за час простою поїзду на підходах здійснено необґрунтовано та оплаті не підлягає". Оскільки Відповідач свої зобов`язання зі сплати нарахованої плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу не виконав, у зв`язку з чим за ним утворився борг в загальній сумі 647 614,20 грн., Позивач звернувся до суду із цим позовом. Судом також встановлено, що в лютому 2019 р. за перевізними накладними за № № 45994472, 45994464, 45994506 та 45994498 залізницею було прийнято до перевезення вагони на адресу одержувача ПАТ "ЗМК Запоріжсталь", станція призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці. Неможливість приймання вагонів, що перевозились в поїзді № 1762 (індекс 4766-976-4600) викликана накопиченням великої кількості вагонів на адресу відповідача на станції призначення - Запоріжжя-Ліве, що призвело до зайнятості колій для прийняття вагонів. Про зайнятість приймально-відправних колій станції Запоріжжя-Ліве вантажем, що прибув на адресу Відповідача, свідчать складені уповноваженими працівниками станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці акти загальної форми ГУ-23, а саме: акт № 1723 від 13.02.19 в якому зазначено про затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють на 9 колії парку 5А з причини не вивозу локомотивом вантажоодержувача: 26652636, 26652686, 26654899 (час початку затримки вагонів 13.02.2019 р. о 01:30 ) ( 64 вагона ); акт № 1724 від 13.02.2019 р. в якому зазначено про затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють на 7 колії парку 5А з причини не вивозу локомотивом вантажоодержувача: 26700446, 26700080, 26701473, 26706965, 26701477, 26701468, 26724936, 26716822 ( час початку затримки вагонів 13.02.2019 р. о 03:10 ) ( 52 вагона ); акт № 1738 від 13.02.2019 р. в якому зазначено про затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють на 36 колії парку 3Б з причини не вивозу локомотивом вантажоодержувача ( час початку затримки вагонів 13.02.2019 р. о 11:40 ) ( 1 вагон ); акт № 1739 від 13.02.2019 р. в якому зазначено про затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють на 36 колії парку 3Б з причини не вивозу локомотивом вантажоодержувача (час початку затримки вагонів 13.02.2019 р. о 11:40 ) ( 3 вагони ); акт № 1740 від 13.02.2019 р. в якому зазначено про затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють на 36 колії парку 3Б з причини не вивозу локомотивом вантажоодержувача (час початку затримки вагонів 13.02.19 о 11:40 ) (1 вагон); акт № 1741 від 13.02.19 в якому зазначено про затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють на 36 колії парку 3Б з причини не вивозу локомотивом вантажоодержувача (час початку затримки вагонів 13.02.2019 р. о 11:40) (2 вагона); акт № 1749 від 13.02.2019 р. в якому зазначено про затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють на 32 колії парку 3Б з причини не вивозу локомотивом вантажоодержувача (час початку затримки вагонів 13.02.2019 р. о 14:00 ) ( 43 вагона); акт № 1755 від 13.02.2019 р. в якому зазначено про затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють на 34 колії парку Б з причини не вивозу локомотивом вантажоодержувача (час початку затримки вагонів 13.02.2019 р. о 20:40 ) (1 вагон). Наведене вище свідчить про те, що вказаними актами підтверджується зайнятість іншими вагонами колії № 7 парку 5А, колії № 9 парку 5А, колії № 32 парку 3Б, колії № 34 парку Б, колії № 36 парку 3Б. Також в матеріалах справи містяться акти загальної форми ГУ-23 про закінчення затримки вищевказаних вагонів на станції призначення, а саме: акт № 1776 від 14.02.19, в якому зазначено, що закінчення затримки вагонів за актом № 1723 від 13.02.19 відбулось 14.02.19 о 12:05; акт № 1735 від 13.02.19, в якому зазначено, що закінчення затримки вагонів за актом № 1724 від 13.02.19 відбулось 13.02.19 о 12:15; акт № 1758 від 14.02.19, в якому зазначено, що закінчення затримки вагонів за актом № 1738 від 13.02.19 відбулось 14.02.19 о 01:00; акт № 1759 від 14.02.19, в якому зазначено, що закінчення затримки вагонів за актом № 1739 від 13.02.19 відбулось 14.02.19 о 01:00; акт № 1760 від 14.02.19, в якому зазначено, що закінчення затримки вагонів за актом № 1740 від 13.02.19 відбулось 14.02.19 о 01:00; акт № 1761 від 14.02.19, в якому зазначено, що закінчення затримки вагонів за актом № 1741 від 13.02.19 відбулось 14.02.19 о 01:00; акт № 1798 від 15.02.19, в якому зазначено, що закінчення затримки вагонів за актом № 1749 від 13.02.19 відбулось 15.02.19 о 04:00; акт № 1937 від 18.02.19, в якому зазначено, що закінчення затримки вагонів за актом № 1755 від 13.02.19 відбулось 18.02.19 о 16:00. З приводу факту зайнятості приймально-здавальних колій на станції Запоріжжя-Ліве Позивачем надані до справи письмові пояснення начальника станції Запоріжжя-Ліве Руденко А.В. за вих. № 467 від 09.08.2019 р., в яких зазначена детальна інформація щодо операцій, які здійснювались по кожній колії станції Запоріжжя-Ліве в період з 01.02.2019 р. по 27.02.2019 р. На підставі вищевикладених документів, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що на момент прибуття вагонів з вантажем у складі поїзду № 1762 на станцію Кушугум, на станції призначення Запоріжжя-Ліве прийомо-здавальні колії для прийняття вантажу Відповідачем були зайняті іншими поїздами, що унеможливило подальший рух поїзду № 1762 до станції призначення та своєчасне прийняття Відповідачем вантажу. В результаті вказаних обставин вагони у складі поїзду № 1762 були затримані станцією Кушугум та простоювали з 14.02.2019 р. по 20.02.2019 р. Як зазначив господарський суд, під час розгляду цієї справи представниками сторін не заперечувався факт затримки 53 вагонів та арифметична вірність розрахунку заявлених до стягнення у цій справі сум. Доказів зворотнього матеріали цієї справи ( станом на час прийняття процесуального рішення у справі по суті спору ) не містять. В основу оскаржуваного рішення про задоволення позовних вимог акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" до публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" про стягнення плати за користування вагонами в сумі 157 098,24 грн та збору за зберігання вантажу ( в т.ч. у двократному розмірі ) в сумі 490 515,96 грн, покладено висновок місцевого господарського суду про те, що затримка вагонів на підході до станції призначення, у зв`язку з якою Позивачем нарахована плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу, відбулась з вини Відповідача, а саме: через неможливість приймання їх станцією призначення з причин накопичення вагонів, що прибули на адресу Відповідача та зайнятості прийомо-здавальних колій. Відповідач не довів суду відсутність своєї вини у спричиненні затримки вагонів на підходах до станції призначення, а також наявність підстав для звільнення його, як вантажовласника, від плати за користування вагонами і контейнерами, встановлених п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами. Факт затримки вагонів у встановленому порядку зафіксовано актами загальної форми ГУ-23, в яких вказано час ( у годинах та хвилинах ) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Також у вказаних актах зазначені номери залізничних накладних. Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення місцевого суду скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволені позову. Ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, погоджується з висновками суду попередньої інстанції про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з Товариства на користь Залізниці в особі філії 157 098 грн. 24 коп. плати за користування вагонами, 490 515 грн. 96 коп. збору за зберігання вантажу та збору за зберігання вантажу у двократному розмірі. Згідно з частиною п`ятою статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань. Частинами першою та другою статті 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов`язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 затверджений Статут залізниць України (далі - Статут залізниць України), який згідно з пунктом 2 визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом залізниць України регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту. Дія Статуту залізниць України поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (пункт 3 Статуту залізниць України). За приписами пункту 64 Статуту залізниць України для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під`їзні колії. Пунктом 71 Статуту залізниць України встановлено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів). Відповідно до пункту 46 Статуту залізниць України одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом. Згідно з пунктом 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянам - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50% зазначених розмірів плати. Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, пунктом 3 розділу ІІ, пунктами 6, 8 - 10, 12 розділу ІІІ яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником). Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів. Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (що не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість ( пункт 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 та зареєстровані у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 864/5085 ). Як зазначалося вище, в лютому 2019 р. за перевізними накладними за № № 45994472, 45994464, 45994506 та 45994498 залізницею було прийнято до перевезення вагони на адресу одержувача ПАТ "ЗМК Запоріжсталь", станція призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці. Неможливість приймання вагонів, що перевозились в поїзді № 1762 ( індекс 4766-976-4600) викликана накопиченням великої кількості вагонів на адресу відповідача на станції призначення - Запоріжжя-Ліве, що призвело до зайнятості колій для прийняття вагонів. Про зайнятість приймально-відправних колій станції Запоріжжя-Ліве вантажем, що прибув на адресу Відповідача, свідчать складені уповноваженими працівниками станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці акти загальної форми ГУ-23. З приводу факту зайнятості приймально-здавальних колій на станції Запоріжжя-Ліве Позивачем надані до справи письмові пояснення начальника станції Запоріжжя-Ліве Руденко А.В. за вих. № 467 від 09.08.2019 р., в яких зазначена детальна інформація щодо операцій, які здійснювались по кожній колії станції Запоріжжя-Ліве в період з 01.02.2019 р. по 27.02.2019 р. Прийняті до перевезення Залізницею спірні вагони були затримані на шляху прямування на станціях за наказами через неприйняття вагонів вантажовласником ( Відповідачем ) і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, тобто з вини Товариства. Водночас судом встановлені обставини підписання таких наказів уповноваженою особою на підставі довіреності. Так, 16.02.2019 р. був виданий наказ № 1600 про збільшення розміру збору за зберігання вантажу відповідача ( затриманого з 08 год. 44 хв. 14.02.2019 р. ) до двократного з 16.02.2019 р. з посиланням на ст. 36 Статуту залізниць України, який (наказ) підписано ПНГ-3 Полягай М.А. На підтвердження повноважень головного інженера ВП "Запорізька дирекція залізничних перевезень" РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" Полягай М.А. позивач надав довіреність від 29.10.2018 р. за реєстровим № 2029. Дана довіреність видана в порядку передоручення повноважень директором регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" Кужавським М.С. та першим заступником директора регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" Деркачуком О.М., які діяли за довіреністю від 26.10.18 за реєстровим № 4524, на підставі Статуту АТ "Українська залізниця" та Положення про регіональну філію "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця". Даною довіреністю Полягай М.А. уповноважений здійснювати поточне керівництво та управління діяльністю підрозділу відповідно до планів, затверджених довірителем, діяти від імені довірителя, представляти інтереси довірителя, в т.ч. філії, її структурних підрозділів з правом підписання заяв, форм, довідок, з приводу будь-яких питань, що пов`язані із представництвом інтересів довірителя стосовно діяльності філії, її структурних підрозділів. Вказана довіреність дійсна до 02.08.2019 р. включно. Повноваження директора регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" Кужавського М.С. та першого заступника директора регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" Декарчука О.М., у свою чергу, підтверджуються наданою у справу довіреністю від 26.10.2018 р. за реєстровим № 4524, яка видана головою правління ПАТ "Українська залізниця" Кравцовим Є.П. та членом правління Бужора О.Я., строком дії до 02.08.2019 р. з правом передоручення. Відповідно до п. 5.3 та пп. 18 п. 5.5 Положення про регіональну філію "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця", директор філії діє на підставі довіреності, виданої товариством у порядку, передбаченому статутом товариства та цього положення. У довіреності визначаються межі та обсяг повноважень директора філії на виконання дій від імені товариства. Директор філії (на підставі довіреності та в межах своїх повноважень) має право, в порядку передоручення та на підставі рішення правління товариства, видавати довіреності від імені товариства керівникам структурних підрозділів філії, що знаходяться у визначеному регіоні транспортної мережі філії, та іншим працівникам філії, з урахуванням вимог, встановлених цим положенням. Відповідно до п. 14 довіреності від 26.10.2018 р. за реєстровим № 4524, Кужавський М.С. та Декарчук О .М. уповноважені видавати та підписувати від імені філії розпорядчі документи (накази) та затверджувати документи з питань, що стосуються діяльності філії, її структурних підрозділів, які є обов`язковими для всіх працівників філії, її структурних підрозділів, а також видавати та скасовувати в установленому порядку довіреності від імені довірителя працівникам філії, її структурних підрозділів, іншим особам у порядку передоручення. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведене вище свідчить, що головний інженер ВП "Запорізька дирекція залізничних перевезень" РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" Полягай М.А. мав повноваження видавати наказ від 16.02.19 № 1600 про збільшення розміру збору за зберігання вантажу відповідача. Отже, наявними у справі актами форми ГУ-23а, ГУ-23, підтверджується, що вагони були затримані на шляху прямування з вини Відповідача через неможливість прийняття вагонів вантажовласником та відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення. Як зазначалося вище, Відповідач був повідомлений про час прибуття вантажу, що підтверджується наявними у справі доказами. Однак, всупереч вимогам ст. 46 Статуту залізниць України, п. 32 Правил видачі вантажів та умов Договору не вжив заходів, спрямованих на усунення обставин, які викликали затримку вагонів з вантажем (звільнення прийомо-здавальних колій на станції призначення Запоріжжя-Ліве), що призвело до їх простоювання на станції Кушугум та нарахування за час затримки зборів у вигляді плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу. Зайнятість приймально-відправних колій на станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку Укрзалізниці і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з відповідачем, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. Підпунктом 14.2.1 пункту 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 31.08.2005 № 507, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції. Наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту. Отже, на станції призначення, крім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів (також і поїздів відповідача). Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.06.2018 зі справи № 904/7535/17, а також у постанові Касаційного господарського суду від 06.04.2020 зі справи № 908/1417/19. Наявність вільних під`їзних колій на станції Запоріжжя - Ліве, з урахуванням неподання Відповідачем суду доказів на підтвердження вжиття ним заходів із забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме вини останнього у такому скупченні, - внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під`їзних колій. Плата за користування вагонами нарахована позивачем за відомостями плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 22029070, № 22029068 та № 22029051 у розмірі 157 098,24 грн. з урахуванням ПДВ. Збір за зберігання вантажу та збір за зберігання вантажу у двократному розмірі нараховано позивачем на підставі накопичувальної картки ФДУ-92 № 22029028 від 22.02.2019 р. на суму 490 515,96 грн. ( разом з ПДВ ). Відповідно до статті 36 Статуту залізниць України, у разі виникнення ускладнень на станції у зв`язку з несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів начальник залізниці має право збільшувати розмір збору за їх збереження до двократного розміру. Водночас згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Правовий аналіз наведених приписів Статуту залізниць України та Правил зберігання вантажів дає підстави для висновку про те, що збір за зберігання вантажів, у тому числі, збільшений до двократного розміру, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо), коли доставка вантажу на станцію призначення є ускладненою з вини одержувача (відправника), оскільки сама станція призначення, як встановлено судами попередніх інстанцій, зайнята через несвоєчасне вивільнення Товариством колій від вантажу, що раніше прибув на його адресу. Наведена правова позиція щодо наявності підстав для стягнення збору за зберігання вантажу у двократному розмірі, у тому числі, у випадку затримки на підходах до станції призначення, викладена у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 р. у справі № 908/1746/19. Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Згідно із ч. 7 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. За такими обставинами, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" до публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" про стягнення плати за користування вагонами в сумі 157 098,24 грн. та збору за зберігання вантажу ( в т. ч. у двократному розмірі ) в сумі 490 515,96 грн. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права. Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження. Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін. У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 14.01.2020 р. у справі № 908/1924/19 залишити без змін. Витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покласти на Скаржника. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 26.06.2019 р. Головуючий суддя І.М. Кощеєв Суддя О.В. Чус Суддя І.М. Подобєд