LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4873910/4721/20

від 23.06.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний» задовольнити частково.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "23" червня 2020 р. Справа№ 910/4721/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Грека Б.М. суддів: Копитової О.С. Остапенка О.М. за участюсекретаря судового засідання Ковган О.І. за участю представниківвідповідно до протоколу судового засідання від 23.06.2020 розглянувши апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний» на ухвалуГосподарського суду міста Києва від 28.04.2020 у справі№910/4721/20 за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «СІА» провиправлення описки в ухвалі Господарського суду міста Києва від 09.04.2020 у справі№910/4721/20 за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «СІА» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний» провідкриття провадження у справі про банкрутство ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 (суддя Івченко А.М.) виправлено описку в ухвалі Господарського суду міста Києва від 09.04.2020 справі № 910/4721/20, а саме, виключено з мотивувальної частини абзац: «Як вбачається з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», товариством з обмеженою відповідальністю «СІА» подано декілька однакових заяв про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний» (ідентифікаційний код: 37145646), які були розподілені між суддями Івченком А.М. справа № 910/4658/20, Омельченком Л .В. справа № 910/4721/20 та Паськом М. В. справа № 910/4721/20». Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 повністю та ухвалити нове рішення, виправивши описку у вказаній ухвалі, виклавши абзац мотивувальної частини: «Як вбачається з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", товариством з обмеженою відповідальністю "СІА" подано декілька однакових заяв про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" (ідентифікаційний код: 37145646), які були розподілені між суддями Івченком А.М. справа №910/4658/20, Омельченком Л .В. справа №910/2522/20 та Паськом М.В. справа № 910/4721/20». Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 02.06.2020 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: Грек Б.М. (головуючий, суддя-доповідач), Копитова О.С., Остапенко О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2020. Призначено розгляд апеляційної скарги на 23.06.2020 року о 14 год. 00 хв. Учасники справи заяв та клопотань до суду не направили. Про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню частково з наступних підстав. Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

1. Короткий зміст обставин справи. 1.1. В квітні 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «СІА» (далі - Заявник) звернулося до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" (далі - Боржник), у зв`язку з неможливістю останнього погасити заборгованість. 1.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2020 (суддя Пасько М.В.) заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника повернуто Заявникові. Повертаючи заяву, місцевий господарський суд виходив з того, що згідно відомостей у комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", Заявником подано декілька однакових заяв про банкрутство Боржника, які були розподілені між суддями Івченком А.М. справа № 910/4658/20, Омельченком Л .В. справа № 910/4721/20 та Паськом М.В. справа № 910/4721/20. Зважаючи на викладене, місцевий господарський суд дійшов висновків про наявність правових підстав для повернення заяви в порядку, передбаченому в порядку, передбаченому частиною 1 статті 38 Кодексу України з процедур банкрутства. 1.3. 21.04.2020 від Заявника надійшла заява про виправлення описки в зазначеній вище ухвалі від 09.04.2020 у справі № 910/4721/20 (суддя Пасько М.В.). Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2020 вказану заяву про виправлення описки в ухвалі Господарського суду міста Києва від 09.04.2020 у справі № 910/4721/20 (суддя Пасько М.В.) передано для розгляду судді Івченко А.М. Підстави проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи - перебування у відпустці судді Паська М.В. 1.4. Оскарженою ухвалою від 28.04.2020 (суддя Івченко А.М.) постановлено виправити описку в ухвалі Господарського суду міста Києва від 09.04.2020 справі №910/4721/20, а саме, виключити з мотивувальної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 09.04.2020 року у справі №910/4721/20 абзац: «Як вбачається з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», товариством з обмеженою відповідальністю «СІА» подано декілька однакових заяв про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний» (ідентифікаційний код: 37145646), які були розподілені між суддями Івченком А.М. справа № 910/4658/20, Омельченком Л .В. справа № 910/4721/20 та Паськом М. В. справа № 910/4721/20».

2. Обґрунтування оскарженого судового рішення. 2.1. 06.04.2020 надійшла заява Заявника про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника (справа № 910/4658/20 суддя Івченко А.М.). 07.04.2020 надійшла заява Заявника про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника (справа № 910/4721/20 суддя Пасько М.В.). Втім, зазначені заяви не є однаковими, а обґрунтовані різними обставинами, що є підставою для звернення до суду. 2.2. Так, у справі № 910/4658/20 (суддя Івченко А.М.) заява обґрунтована тим, що, 23.04.2019 між Заявником та Боржником укладено Договір № 20190423/ПФД-3 про надання поворотної фінансової допомоги. З врахуванням укладеної між сторонами Додаткової угоди №1 до Договору №20190423/ПФД-3 про надання поворотної фінансової допомоги від 23.04.2019, у Боржника виникла заборгованість перед Заявником за Договором №20190423/ПФД-3 про надання поворотної фінансової допомоги від 23.04.2019 у розмірі 15 000 000 грн. 2.3. У справі №910/4721/20 (суддя Пасько М.В.) заява обґрунтована тим, що 13.05.2019 між Заявником та Боржником укладено Договір №20190511/ПФД-3 про надання поворотної фінансової допомоги. Як зазначає заявник, Боржник має перед ним заборгованість за Договором №20190511/ПФД-3 про надання поворотної фінансової допомоги від 13.05.2019 у розмірі 13 200 000 грн. 2.4. Таким чином, заява про відкриття провадження у справі №910/4658/20 (суддя Івченко А.М.), обґрунтована Договором №20190423/ПФД-3 про надання поворотної фінансової допомоги від 23.04.2019, а у справі № 910/4721/20 (суддя Пасько М.В.), заява обґрунтована Договором №20190511/ПФД-3 про надання поворотної фінансової допомоги від 13.05.2019, вони не є однаковими та містять різні підстави, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. 2.5. Заявник зазначив, що в ухвалі Господарського суду міста Києва від 09.04.2020 у справі №910/4721/20 (суддя Пасько М.В.) встановлені факти, які не відповідають дійсності, оскільки, 08.04.2020 до судді Омельченка Л.В. надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні Ринкові Інновації» до Боржника про відкриття провадження у справі з присвоєнням цій справі унікального номеру №910/4779/20, а не №910/4721/20, як зазначив суддя Пасько М.В. у вказаній ухвалі. Крім того, у справі № 910/4779/20 (суддя Омельченко Л.В.) Заявник не є заявником чи боржником. 2.6. Місцевий господарський суд за результатами розгляду заяви Заявника, а також аналізу його заяв про відкриття провадження у справах про банкрутство № 910/4658/20, №910/4721/20, відомостей, що містяться у інформаційній базі «Діловодство спеціалізованого суду», посилаючись на приписи статті 243 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновків, що заява про виправлення описки є обґрунтованою та виключив абзац з мотивувальної частини ухвали.

3. Вимоги та зміст апеляційної скарги . 3.1. Апелянт просить скасувати ухвалу від 28.04.2020 та викласти мотивувальну частину ухвали від 09.04.2020 у справі №910/4721/20 наступним чином: «Як вбачається з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", товариством з обмеженою відповідальністю "СІА" подано декілька однакових заяв про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" (ідентифікаційний код: 37145646), які були розподілені між суддями Івченком А.М. справа №910/4658/20, Омельченком Л.В. справа №910/2522/20 та Паськом М.В. справа № 910/4721/20». 3.2. Підставою перегляду та скасування оскарженого судового рішення апелянт вважає виправлення описки у спосіб, до якого вдався місцевий господарський суд, що, на думку апелянта, не відповідає принципу правової визначеності. Як зазначає апелянт, задовольнивши заяву про виправлення описки шляхом виключення абзацу з тексту мотивувальної частини ухвали від 09.04.2020, суддя Івченко А.М. допустив приховане оскарження цієї ухвали, та за результатами такого псевдоапеляційного перегляду, замість виправлення єдиної справжньої, на думку апелянта, описки, кардинально змінив суть вказаної ухвали. Разом з тим, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд лише усуває неточності, зумовлені неправильним написанням слів, та не вправі змінювати зміст судового рішення, оскільки норма статті 243 Господарського процесуального кодексу України дозволяє виправити допущені у рішенні описки, а не змінити його по суті. 3.3. На думку апелянта, єдиною справжньою опискою в ухвалі від 09.04.2020 є зазначення «…Омельченком Л.В. справа №910/4721/20…», відтак, враховуючи норму статті 243 Господарського процесуального кодексу України, в мотивувальній частині ухвали від 09.04.2020 у справі №910/4721/20 слід виправити єдину помилку, а саме - викласти її зміст наступним чином: «Як вбачається з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", товариством з обмеженою відповідальністю "СІА" подано декілька однакових заяв про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" (ідентифікаційний код: 37145646), які були розподілені між суддями Івченком А.М. справа №910/4658/20, Омельченком Л .В. справа №910/2522/20 та Паськом М.В. справа № 910/4721/20». Зважаючи на викладене, апелянт просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 скасувати, та ухвалити нове рішення, виклавши абзац мотивувальної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 09.04.2020 у наведеній вище редакції.

4. Зміст заперечень відзиву на апеляційну скаргу. 4.1. Інформація про відпустку судді Паська М.В. була завчасно занесена до автоматизованої системи та внесена до розділу «Інформація про виключених суддів» і до розділу «Інформація про відведених суддів», отже авторозподіл в даному випадку було здійснено законно та без жодних порушень. 4.2. Заявником подано дві заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, які розподілені між суддями Івченком А.М. (справа №910/4658/20 та Паськом М.В. (справа №910/4721/20). Ці заяви не є однаковими, а обґрунтовані різними обставинами, та містять різні підстави для звернення до суду. 4.3. Справа, яка розглядалася суддею Омельченко Л.В. має Єдиний унікальний номер 910/4779/20, а не 910/4721/20 (номер справи, де суддею є Пасько М.В.). 4.4. З огляду на зазначене, судом було допущено помилку в ухвалі від 09.04.2020 у справі №910/4721/20, а саме в мотивувальній частині: «з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", товариством з обмеженою відповідальністю "СІА" подано декілька однакових заяв про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" (ідентифікаційний код: 37145646), які були розподілені між суддями Івченком А.М. справа № 910/4658/20, Омельченком Л .В. справа № 910/4721/20 та Паськом М.В. справа № 910/4721/20». 4.5. В даному випадку, виправлення описки (виключення помилкового абзацу) семантично жодним чином не вплинуло на зміст ухвали Господарського суду міста Києва від 09.04.2020 у справі №910/4721/20, тобто, ані смислове навантаження, ані кінцевий результат не змінилися, не було змінено зміст судового рішення, а лише було усунуто неточності щодо встановлених фактичних обставин справи.

5. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги. 5.1 Статтею 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Конституційне право на судовий захист як невід`ємну частину такого захисту передбачає можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена у належній судовій процедурі та формалізована у судовому рішенні, і конкретні гарантії, які давали б змогу реалізовувати його у повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення у правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі змістом ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до частини 2 статті 254 Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається. Отже, перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у ст. 255 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним. 5.2. З системного аналізу змісту положень статей 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, натомість надані Заявником докази, на яких ґрунтуються доводи відзиву на апеляційну скаргу, не є релевантними, та не доводять протилежне доводам, викладеним в апеляційній скарзі. 5.3. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87). 5.4. Відповідно до приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Разом з тим, в разі залишення в силі оскарженої ухвали від 28.04.2020 в викладеній редакції, ухвала від 09.04.2020 за своїм змістом не відповідатиме вимогам процесуального Закону щодо обґрунтованості судового рішення, оскільки її зміст зведеться до цитування закріплених у Кодексі України з процедур банкрутства повноважень господарського суду стосовно поданих заяв про відкриття провадження у справі, без жодного опису та обґрунтування обставин, які послужили підставою для винесення ухвали від 09.04.2020 та повернення Заявникові заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника. 5.5. У відповідності до п.19 постанови пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 за №14 «Про судове рішення у цивільній справі» вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Аналогічне положення мститься і у пункті 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення". Крім того, Верховний Суд в ухвалі від 18.01.2018 у справі № 925/1076/16 наголосив, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту рішення). 5.6. Питання про внесення виправлень в судове рішення може бути вирішено судом, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, але таке виправлення, як правило, здійснюється судом, що ухвалив таке рішення. Так, виходячи з позиції Верховного Суду України (ухвала Верховного Суду України у справі №6-788цс16 від 22.02.2017), суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився. 5.7. Зі змісту статті 243 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. 5.8. В своїй апеляційній скарзі Боржник просить здійснити виправлення тексту судового рішення, а саме - фактично змінити дані реквізитів судових справ, посилаючись при цьому на відомості, що містяться у комп`ютерній програмі «Діловодство господарського суду», та зазначаючи ці дані в тексті апеляційної скарги. Однак, вказані відомості не є доказом в розумінні статті 73 Господарського процесуального кодексу України, оскільки апелянтом не надано жодної офіційної відповіді з суду, котра підтвердила б викладені апелянтом відомості, тобто не надано належних та допустимих доказів, котрі б були визнані судом більш вірогідними, ані ж доводи наведені на їх спростування. 5.9. Згідно з частиною 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи. При цьому, ч. 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України. 5.10. Жодна обставина порушення норм законодавства, про які йдуться посилання в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, не доведена належними і допустимими доказами, за відсутності таких доказів як в самій апеляційній скарзі та відзиві так і в матеріалах справи. Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновків про правомірність скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 28.04.2020. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Проніна та інші проти України" від 18.07.2006 зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може прийматись як вимоги подавати детальну відповідь на кожний аргумент. У рішенні у справі "Сутяжник проти Росії" (заява № 8269/02) від 23.07.2009, Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише з підстав порушення незначних правил при розгляді та задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки. Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого повного підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. Втім, хоча доводи скаржника спростовуються матеріалами справи та встановленими обставинами, цілком законним та обґрунтованим є висновок стосовно наявності правових підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування оскарженої ухвали суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний» задовольнити частково. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 у справі №910/4721/20 скасувати. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СІА» про виправлення описки в ухвалі Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 - відмовити. Матеріали справи №910/4721/20 направити до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя Б.М. Грек Судді О.С. Копитова О.М. Остапенко Повний текст складено 26.06.2020

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»