Постанова Київський апеляційний суд № 753/16323/19

справа № 753/16323/19 головуючий у суді І інстанції Заставенко М.О. провадження № 22-ц/824/6994/2020 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О. П О С Т А Н О В А Іменем України 24 червня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Фінагеєва В.О., суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А., за участю секретаря Гасюк В.В., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація» на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 26 лютого 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Бондар Марії Сергіївни, третя особа - Київська міська рада, про скасування реєстрацій декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкту до експлуатації, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, визнання недійним договорів купівлі-продажу, - В С Т А Н О В И В: У серпні 2019 року ПрАТ «Українська автомобільна корпорація» звернулася до суду з позовом та просила: скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Департаментом Державної архітектурно-будівельною інспекції у місті Києві, від 02 червня 2014 року № КВ 082141530502; скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкту до експлуатації, зареєстрованої Департаментом Державної архітектурно-будівельною інспекції у місті Києві від 20 червня 2014 року № КВ 142141710277 декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України; визнати недійсним та скасувати свідоцтво на право власності на нерухоме майно, видане 15 липня 2014 року Реєстраційною службою Головного управління юстиції у місті Києві, серія СТА127299, індексний номер: 24284561; визнати недійсним договір купівлі-продажу частини нежитлової будівлі № 5492 від 29 липня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на 1/2 (одну другу) ідеальну частку нежитлової будівлі літера «Г» - шиномонтаж, загальною площею 100,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплун Ю.В. (рішення про державну реєстрацію 14772897 від 29 липня 2014 року); визнати недійсним договір купівлі-продажу частини нежитлової будівлі № 5489 від 19 липня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на 1/2 (одну другу) ідеальну частку вищезазначеної нежитлової будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплун Ю.В. (рішення про державну реєстрацію 14769615 від 29 липня 2014 року). Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 26 лютого 2020 рокупозовну заяву ПрАТ «Українська автомобільна корпорація»залишено без розгляду. В апеляційній скарзі ПрАТ «Українська автомобільна корпорація» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення судом норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що вирішуючи питання про юрисдикцію суду, необхідно з`ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа. Позивач мотивував позов тим, що реєстрацією декларації були порушені його права на користування майном, оскільки під час будівництва скаржник порушив його права на земельну ділянку, будівельні норми та правила. Предметом позову є скасування декларації, свідоцтва про право власності, договорів купівлі-продажу нерухомого майна. Тобто, спірні правовідносини виникли щодо правомірності набуття відповідачами права власності на новостворений об`єкт нерухомості, що знаходиться на земельній ділянці, право на яку має позивач. У даній справі на підставі декларації, яка, на думку позивача, зареєстрована внаслідок протиправної бездіяльності Департаменту ДАБІ у Київській області, у ОСОБА_1 виникло речове право, правомірність набуття якого оспорює позивач. А тому цей спір стосується приватноправових відносин і не може розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Позивач посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 815/7121/14, від 23 травня 2018 року у справі № 802/233/16-а, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 815/4789/16. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного. Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Однак, апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Судом встановлено, що ПрАТ «Українська автомобільна корпорація» звернулася до суду з позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що реєстрацією декларації були порушені його права на користування майном, оскільки під час будівництва порушено його права на земельну ділянку, а також будівельні норми та правила. Спірні правовідносини виникли щодо правомірності набуття відповідачами права власності на новостворений об`єкт нерухомості, що знаходиться на земельній ділянці, право на яку має позивач. На підставі декларації, яка, на думку позивача, зареєстрована внаслідок протиправної бездіяльності Департаменту ДАБІ у Київській області, у ОСОБА_1 виникло речове право. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до вимог ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції керувався ст. 257 ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: 1) позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності; 2) позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи; 3) належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи; 4) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 5) позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду; 6) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; 7) дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява; 8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк; 9) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору; 10) позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду; 11) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду; 12) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. У порушення вимог цивільного процесуального законодавства суд першої інстанції залишив позовну заяву без розгляду, оскільки вважав, що такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, тобто, з підстави, яка не передбачена ст. 257 ЦПК України. При цьому, суд вдався до довільного тлумачення закону, яке по своїй суті очевидно не відповідає його змісту, а, отже, ухвалив явно незаконне рішення. Відповідно до ч. 1-3 ст. 2, 6 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: 1) верховенство права; 2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак. Зазначених вимог закону суд також не дотримався та, ухвалюючи судове рішення про залишення позовної заяви без розгляду з не передбачених законом підстав, в оскаржуваній ухвалі вказав, що він діяв з метою дотримання права позивача на розгляд справи у суді, що є порушенням засад цивільного судочинства, а саме рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. На підставі викладеного та керуючись статтями 257, 374, 379, 381, 382-384 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація» задовольнити. Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 26 лютого 2020 рокускасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повне судове рішення складено 25 червня 2020 року. Головуючий Фінагеєв В.О. Судді Кашперська Т.Ц. Яворський М.А.