Постанова 4824 № 761/33780/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД _________________________ ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И справа № 761/33780/19 Головуючий у 1-й інстанції суддя: Осаулов А.А. 24 червня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : судді-доповідача - Саліхова В.В. суддів: Вербової І.М., Шахової О.В., розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК Українив м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 березня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків, ВСТАНОВИВ: У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 та просила стягнути з відповідача 78 842,00 грн. збитків та витрати по сплаті судового бору, на правову допомогу. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 березня 2020 року позовні вимоги залишено без задоволення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Посилається на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, при неправильній оцінці та дослідженні доказів. В обґрунтування своїх доводів вказує, що позивачем було надано належні докази по справі на підтвердження понесених збитків та заявленого їх розміру. Зазначає, що рахунок-фактура в даному випадку фактично замінює акт приймання-передачі наданих послуг. Звертає увагу на такі докази, як SWIFТ-протокол АТ КБ «ПриватБанк» від 21.06.2019 та платіжне доручення в іноземній валюті від 21.06.2019 №0408004. Зазначає, що підставою для стягнення з відповідача збитків є порушення умов Договору про спільну діяльність б/н від 08.06.2011, саме збитки у вигляді витрат на надану правову допомогу у зв`язку із відновленням позивачем свого порушеного права. Вказує, що копія заяви про внесення змін записаних відомостей до комерційного реєстру від 15.05.2019 підтверджує надання адвокатом юридичних послуг позивачу. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, судове рішення без змін. № апеляційного провадження: 22-ц/824/7452/2020 Зазначив, що позивач не обґрунтував чому згідно законодавства Чеської республіки вартість участі адвоката у одному судовому засіданні встановлено у 3 100 чеських крон, а вартість занесення рішення Міського суду Праги до того же Міського суду Праги (який веде торговий реєстр) сторони визначили у 72 600 чеських крон. Позивач при подачі позву не надав доказів. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Ухвалюючи рішення про залишення без задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог на підставі наявних у справі матеріалів, виходив з відсутності доказів завдання шкоди ОСОБА_1 діями ОСОБА_2 . З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів. Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Матеріали справи свідчать та при розгляді справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що 08.06.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір про спільну діяльність б/н, за умовами якого сторони домовились спільно діяти в сфері розробки та виробництва засобів медичного призначення, а саме «гель гідрофільний», для отримання прибутку шляхом організації контрактного виробництва засобів медичного призначення, проведення реєстрації засобів медичного призначення в Україні та інших країнах світу для подальшої реалізації даних засобів медичного призначення в країнах світу (а. с. 9-17). Даним договором визначено обов`язки обох сторін, їх внески і частки, порядок відшкодування збитків та витрат. ОСОБА_1 , серед іншого, зобов`язувався створити та провести державну реєстрацію Компанії «MATRIXCELL» в Чеській Республіці. Зокрема, п. 10.6 Договору передбачено, що за порушення умов даного Договору винна Сторона відшкодовує спричинені цим збитки в повній мірі, в тому числі втрачену вигоду. У ході спільної діяльності до Договору були внесені зміни та доповнення, які оформлені додатками та є його невід`ємною частиною (а. с. 18-26). Відповідно до умов укладеного 09 вересня 2011 року п. 3 Додатку №2 до Договору про спільну діяльність б/н від 08 червня 2011 р., директорами Компанії «MATRIXCELL» були призначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а. с. 21). Пізніше позивачу стало відомо, що на загальних зборах Компанії «MATRIXCELL» 27 жовтня 2015 року було прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора компанії «MATRIXCELL». Ухвалою Міського суду міста Праги від 30 червня 2017 року було задоволено позов Компанії «HEALTHELEMENT HOLDING LIMITED» та визнано всі рішення, ухвалені на загальних зборах Компанії «MATRIXCELL», які відбулися 27.10.2015 року, недійсними. Ухвалою Верховного суду у Празі від 07.03.2019 року (набула законної сили 18.04.2019) частково змінено ухвалу Міського суду міста Праги від 30 червня 2017 року та визнано недійсними пункти 4), 5), 6) рішення, які були ухвалені на загальних зборах Компанії «MATRIXCELL», проведених 27 жовтня 2015 pоку, наведені в нотаріальному протоколі нотаріуса у Празі Доктора права Марії Тлашкової (а. с. 27-48). Також ухвалою Верховного суду у Празі від 07.03.2019 вирішено, що Компанія «MATRIXCELL» має відшкодувати Компанії «HEALTHELEMENT HOLDING LIMITED» витрати з винагороди адвокату у сумі 18 456 чеських крон та вказано перелік юридичних послуг, які було надано адвокатом. 21.06.2016 ОСОБА_1 уклав з адвокатом Ріхардом Чічко Договір про надання юридичних послуг, предметом якого є надання юридичних послуг адвокатом клієнту у справі про незаконне звільнення останнього з посади керівника Компанії «MATRIXCELL». Адвокат, згідно з цим договором, надає клієнту юридичні послуги з метою повторної його реєстрації як керівника компанії в комерційному реєстрі, який веде Міський суд в Празі (а. с. 49-50). Статтею ІІІ даного Договору закріплено, що адвокат і клієнт погоджуються на договірну винагороду адвокату за надання юридичної послуги у статті І цього договору на суму 60 000,00 чеських крон + ПДВ. Відповідна ставка ПДВ буде додана до узгодженої винагороди адвокату відповідно до чинного законодавства. Клієнт зобов`язується сплатити адвокату договірну винагороду, про яку йдеться у пункті 1 цієї статті, на підставі рахунка-фактури, виданої адвокатом після повторної реєстрації клієнта в комерційному реєстрі, який веде Міський суд в Празі. Термін оплати рахунка-фактури встановлюється 14 днів з дня його видачі адвокатом. На підтвердження понесення витрат у зв`язку з оплатою юридичних послуг щодо повторної реєстрації позивача в якості директора Компанії «MATRIXCELL» в торговому реєстрі, ОСОБА_1 надав копії рахунку-фактури 1282019 від 14.06.2019 року та виписку про проведені операції у АТ КБ «ПриватБанк» (а. с. 51-53). Позивач зазначив, що відповідач порушив умови Договору про спільну діяльність (п. 3 Додатку №2 від 09.09.2011), чим завдав позивачу збитки, які ОСОБА_1 поніс у зв`язку з оплатою юридичних послуг щодо повторної реєстрацією позивача в якості директора Компанії «MATRIXCELL» в торговому реєстрі, що ведеться Міським судом Праги на підставі ухвали Верховного суду у Празі від 07.03.2019. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності. Умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв`язку між діями особи та збитками, які складають об`єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки. Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між неправомірними діями і збитками. Встановлено, що ухвалою Верховного суду у Празі від 07.03.2019, яка набрала законної сили 18.04.2019, частково змінено ухвалу Міського суду міста Праги від 30 червня 2017 року та визнано недійсними пункти 4), 5), 6) рішення, які були ухвалені на загальних зборах Компанії «MATRIXCELL», проведених 27 жовтня 2015 pоку, наведені в нотаріальному протоколі нотаріуса у Празі Доктора права Марії Тлашкової , у тому числі визнано недійсним рішення щодо звільнення ОСОБА_1 з посади директора компанії «MATRIXCELL» у справі за позовом Компанії «HEALTHELEMENT HOLDING LIMITED» до компанії «MATRIXCELL» про недійсність рішень загальних зборів (а. с. 27-48). Таким чином, вищевказаною ухвалою суду не було встановлено порушення прав ОСОБА_1 саме діями ОСОБА_2 , а розглядався спір між юридичними особами, та як наслідок винних дій відповідача щодо необхідності здійснення позивачем витрати, пов`язані з оплатою юридичних послуг адвоката Річарда Чічко щодо його повторної реєстрації в якості директора Компанії «MATRIXCELL» в торговому реєстрі. Не встановлено у передбаченому законом порядку порушення відповідачем Договору про спільну діяльність б/н від 08.06.2011. Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Оцінка доказів - завершальний етап процесу доказування. Вона полягає в перевірці судом доброякісності засобів доказування, що має на меті визначити їх доказову силу. Колегія суддів вважає вищевказані документи надані позивачем у їх сукупності неналежними та недопустимими доказами у даній справі. Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення винних дій відповідача та причинного зв`язку між такими діями й відповідними наслідками. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення збитків та витрат на правову допомогу. Рішення судів у Празів справіза позовом Компанії «HEALTHELEMENT HOLDING LIMITED» до компанії «MATRIXCELL» про недійсність рішень загальних зборів, та їх наслідки, не можуть бути підставою для задоволення даних позовних вимог відносно інших учасників спору. За наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним дослідженням обставин справи, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги фактично повторюють доводи позовної заяви, яки були предметом розгляду в суді першої інстанції, по яким суд зробив свої висновки з якими погоджується і колегія суддів а тому вони не можуть бути підставою для скасування або зміни рішення суду. Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Враховуючи наведені обставини та вимоги ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 367-368, 371, 374-375, 381-384, 389-390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 березня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий: В.В. Саліхов Судді: І.М. Вербова О.В. Шахова