Постанова 4857 № 300/2604/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/2604/19 пров. № А/857/3587/20 Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого судді Ніколіна В.В. суддів Гінди О.М., Заверухи О.Б. за участі секретаря судового засідання Пильо І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року (суддя Скільський І.І., м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій,- ВСТАНОВИЛА: ОСОБА_1 в грудні 2019 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, у якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у відмові провести перерахунок та виплатити позивачу пенсію з 01.01.2018 в повному розмірі з урахуванням 100 % в суми підвищення пенсії, визначеному станом на 01.03.2018; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплатити позивачу пенсію з 01.01.2018 в повному розмірі з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеному станом на 01.03.2018. В обґрунтування позовних вимог вказує, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/З858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року у наведеній справі, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №10З «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), пунктом 2 якої визначено порядок виплати перерахованих підвищених пенсій з 01.01.2018, а саме: з 01.01.2018- 50 відсотків; з 01.01.2010 по 31.12.2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. Позивач вказує на те, що вказаною нормою позивачеві, фактично, зменшено та розстрочено на значний термін виплату сум підвищення перерахованої пенсії, які мали б бути перераховані та виплачені в період з 01.01.2018, що порушує право позивача на отримання всієї суми підвищеної пенсії. Як зазначає позивач, у зв`язку із визнанням протиправними та нечинними пунктів 1, 2 наведеної Постанови №103, вони не можуть бути застосовані до спірних правовідносин при визначенні порядку та розміру виплати пенсії позивачеві.Таким чином на думку позивача він має право на перерахунок і виплату пенсії в розмірі 100% суми підвищення пенсії, з урахуванням виплачених сум. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у справі №300/2604/19 адміністративний позов задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 у розмірі який обчислено з врахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного з грошового забезпечення станом на 01.03.2018, з урахуванням проведених платежів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, його оскаржив відповідач, який із покликанням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Конституції України іншими нормативно-правовими актами, з огляду на що у нього відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії позивачу без врахування положень Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45) та Постанови №103. Таким чином, апелянт вважає, що виплата пенсії позивачу здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства, підстав для перегляду її розміру у відповідача на даний час немає. Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Також, разом з апеляційною скаргою Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у зразковій справі №160/3586/19 (Пз/9901/12/19). Клопотання мотивовано тим, що предметом розгляду у вказаній зразковій справі є аналогічний спір. Вирішуючи подане клопотання суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначені підстави обов`язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження та порядок поновлення зупиненого провадження у справі. Відповідно до пункту 9 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі. Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, рішення Верховного Суду від 06 серпня 2019 року за результатами розгляду зразкової справи №160/3586/19, залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року, тобто набрало законної сили. Відтак, підстави для зупинення апеляційного провадження відсутні. Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 09.08.2001 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-XII. При цьому, пенсія позивачу нарахована виходячи з вислуги 34 років, із розрахунку 90% від грошового забезпечення на відповідній посаді, що підтверджується протоколом за пенсійною справою 0901000219 (Міноборони) від 01.12.2017. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, на підставі Закону №2262-XII та Постанови №103 з 01.01.2018 проведено перерахунок пенсії позивачу та виплачувалось з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% підвищення до пенсії, а з 01.01.2019 - 75% підвищення до пенсії. Позивач, з огляду на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, що набрало законної сили 05.03.2019, 20.12.2019 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській областііз заявою про проведення перерахунку та виплати 100% пенсії з 01.01.2018 з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Відповідач листом від 26.12.2019 №1772/П-15 відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2018 з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення та з виплатою 100 % підвищення пенсії з урахуванням раніше виплачених сум у зв`язку з відсутністю підстав для проведення такого. Вважаючи дії відповідача щодо непроведення перерахунку протиправними, такими, що порушують права та законні інтереси, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що пункт 2 Постанови №103 щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії є нечинним на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №2826/3858/18, яке набрало законної сили 05 березня 2019 року на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду, а тому з 05.03.2019 пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 % суми підвищення пенсії. Разом з тим, суд першої інстанції вказав, що оскільки рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 про визнання нечинними пунктів 1, 2 Постанови №103 набрало законної сили лише 05.03.2019, то враховуючи положення статті 265 КАС України, відповідач, виплачуючи позивачу перераховану з 01.01.2018 пенсію у розмірі 50 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 та у розмірі 75 % суми підвищення у період з 01.01.2019 по 04.03.2019 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а тому позовні вимоги слід задовольнити частково та в частині виплати пенсії у розмірі 100 % суми підвищення пенсії з 01.01.2018 по 04.03.2019 слід відмовити. Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України. Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначено Законом №2262-XII. Закон №2262-XII, на підставі якого позивачу призначена пенсія, має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України. Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист. Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Аналогічне положення закріплено пунктом 1 Порядку №45. Відповідно до частини вісімнадцятої статті 43 Закону №2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку. Згідно з частиною третьою статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців. Пунктами 2-3 Порядку №45 закріплено алгоритм дій органів Пенсійного фонду України, Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДФС, Управління державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Служби судової охорони, органів, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, а також державного органу, з якого особи були звільнені із служби, щодо підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, підготовки довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, а також самого перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-XII. Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв Постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №704), якою збільшено розміри грошового забезпечення військовослужбовців. Пунктами 1, 2 Постанови №103 Кабінет Міністрів України постановив перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-XIIдо 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови №704. Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50 відсотків; з 01.01.2019по 31.12.2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. Пунктом 6 Постанови №103 внесені зміни до Порядку №45, зокрема пункт 5 викладено в наступній редакції: «Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.». Крім того, Постановою №103 внесені зміни у Постанову №704 щодо набрання такою чинності і слова «1 січня 2019 року» замінено цифрами і словами «1 березня 2018 року». Отже, з набранням чинності Постановою №704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, в силу приписів статті 63 Закону України №2262-XII, пункту 4 Порядку №45, у позивача виникло право на перерахунок пенсії з 01.01.2018 відповідно до Постанови №103, порядок такого перерахунку встановлено положеннями Порядку №45. На виконання частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ та вказаної Постанови №103 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 01.01.2018 було проведено перерахунок пенсії позивача, виплату якої з 01.01.2018 по 31.12.2018 визначено здійснювати у розмірі 50 відсотків суми підвищення пенсії, з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків суми підвищення, з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення. Водночас, судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.0З.2019 у наведеній справі, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45. Відсутність законних підстав для перерахунку пенсії позивача та виплати 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, скаржник, зокрема, аргументує відсутністю після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва у справі №826/3858/18 нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку чи розмірів за якими має проводитись перерахунок пенсій, призначених згідно з Законом №2262-XII. Вказані аргументи скаржника суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки порядок проведення перерахунку пенсій встановлений Порядком №45, а Постановою №704, яка набрала чинності з 01.03.2018 і є чинною на момент виникнення спірних правовідносин, встановлені розміри грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу. Згідно із частиною третьою статті 52 Закону №2262- ХІІ виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія. Відповідно до частини другої статті 55 Закону №2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Системний аналіз положень Закону №2262-ХІІ в частині перерахунку та виплати призначених пенсій дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що законодавець розмежував наступні поняття «строки перерахунку пенсії», «строки виплати пенсії» та «порядок перерахунку пенсії», а наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати «порядок перерахунку пенсії» не є тотожним праву встановлювати «строки перерахунку пенсії», «строки виплати пенсії». Питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям «порядок проведення перерахунку пенсії». При цьому, Постанова №103 в частині внесення змін до Постанови №704 та Постанова №704 є чинними. У зв`язку із скасуванням пункту 2 Постанови №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано. Отже, з 05.03.2019 пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 % суми підвищення пенсії, право позивача на отримання перерахованого розміру пенсії за період з 05.03.2019, з урахуванням вже сплачених сум, визначається Законом №2262- XII. Аналогічні правові висновки викладені у рішенні Верховного Суду від 06 серпня 2019 року за результатами розгляду зразкової справи №160/3586/19, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року. Апеляційний суд наголошує, що відмова пенсійного органу у проведенні позивачу виплати пенсії в перерахованому розмірі порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення Європейського суду у справі «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року). Водночас, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що відповідач, виплачуючи позивачу перераховану з 01.01.2018 пенсію у розмірі 50 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 та у розмірі 75 % суми підвищення у період з 01.01.2019 по 04.03.2019 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством. Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині перерахунку та виплати позивачу пенсії з 05.03.2019 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин. В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове. Міркування і твердження відповідача не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню. Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено. Згідно з частиною другою статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. В іншій частині - щодо відмови в задоволенні адміністративного позову, рішення суду першої інстанції фактично не оскаржується, тому суд апеляційної інстанції не має права робити правові висновки щодо цієї частини судового рішення. Керуючись частиною третьою статті 243, 308, 310, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда О. Б. Заверуха Повне судове рішення складено 25 червня 2020 року.