Постанова 4857 № 1340/5192/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 1340/5192/18 пров. № А/857/4574/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Заверухи О.Б., суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В., за участю секретаря судового засідання Михальської М.Р., представника відповідача Стецьків Н.І., розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Приватного підприємства «Лемар Агро» та Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі за позовом Приватного підприємства «Лемар Агро» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- суддя (судді) в суді першої інстанції Гавдик З.В., час ухвалення рішення 15:29:38, місце ухвалення рішення м. Львів, дата складання повного тексту рішення 02 березня 2020 року, В С Т А Н О В И В: 05 листопада 2018 року Приватне підприємство «Лемар Агро» звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2018 року № 0017361403. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 квітня 2016 року по 30 червня 2018 року. За результатами перевірки зафіксовано ряд порушень податкового законодавства, що зазначено в акті №2490/13-01-14-13/36418926 від 12 жовтня 2018 року. На підставі зазначеного акту сформовано та направлено спірне рішення яким визначено суму пені в розмірі 555329,06 грн. Перевіркою встановлено порушення ПП «Лемар Агро» вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо ненадходження валютної виручки за експортовану продукцію від фірми нерезидента «ALPENFOOD» LTD (Грузія) по контракту від 10 лютого 2017 року №1. Відповідно підприємству нараховано пеню за порушення термінів у сфері зовнішньоекономічної діяльності щодо співпраці з «ALPENFOOD» LTD (Грузія) в сумі 555329,06 грн. Вважає, що такі висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності підприємства, ґрунтуються на неправильному застосуванні податковим органом норм валютного законодавства, що в свою чергу, призвело до незаконного нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, оскільки підприємство вживало всіх необхідних та достатніх заходів з метою повернення боргу (валютної виручки). Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області за №0017361403 від 24 жовтня 2018 року в частині штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені в сумі 195604,62 грн. В іншій частині позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем зайво нараховано пеню на суму 195604,62 грн, оскільки не враховано те, що дата звернення резидентом-позивачем із позовом до суду про стягнення з нерезидента заборгованості за контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом (а не з дати прийняття до провадження), внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених ст.ст.1, 2 Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», і пеня за їх порушення не сплачується. При цьому, щодо нарахування решти суми пені, то таке здійснено правомірно, оскільки звернення до контрагента з відповідною вимогою не звільняє позивача від відповідальності за порушення вимог закону, відповідно в цій частині нарахована пеня сплачується за кожний день прострочення. Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство «Лемар Агро» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що у зв`язку з порушенням свого права підприємство вживало всіх необхідних та достатніх заходів з метою повернення боргу (валютної виручки), а саме 20 березня 2018 року була надіслана поштою на адресу ТОВ «АЛЬПЕНФУД ЛТД» претензія з вимогою оплатити заборгованість в сумі 99101,24 доларів США протягом 7 днів. Після цього 11 травня 2018 року ПП «Лемар Агро» подало до Господарського суду Львівської області позовну заяву про стягнення з ТОВ «АЛЬПЕНФУД ЛТД» заборгованості 99101,24 доларів США та пені. Тому позивач вважає, що будь-яке нарахування пені повинне бути зупинене з 20 березня 2018 року, а відповідачем безпідставно здійснено нарахування пені на суму 466990,10 грн. Також, не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що подана резидентом-позивачем до суду позовна заява про стягнення з нерезидента заборгованості за контрактом, внаслідок якої на думку суду зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, у даному випадку вважалась би поданою 11 травня 2018 року за умов її належного оформлення та сплати судового збору. Проте, така позовна заява залишалась без руху у зв`язку з несплатою судового збору і лише після усунення недоліків було відкрито провадження у справі. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що контролюючий орган, обраховуючи пеню, пов`язав момент зупинення нарахування пені з фактом прийняття судом позовної заяви до провадження, що відповідає нормам ч. 2, ч. 4 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та не спростовано скаржником в апеляційній скарзі. В судовому засіданні представник відповідача свою апеляційну скаргу підтримав, щодо апеляційної скарги позивача заперечив. Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції, 10 лютого 2017 року між Приватним підприємством «Лемар Агро» та компанією «ALPENFOOD» LTD (Грузія), був укладений Контракт №1. На виконання умов контракту ПП «Лемар Агро» поставив «ALPENFOOD» LTD товар - м`ясо свійської птиці на загальну суму 266515,00 доларів США. За поставлений товар, «ALPENFOOD» LTD здійснив часткову оплату а саме 167413,76 доларів США. Заборгованість «ALPENFOOD» LTD перед ПП «Лемар Агро» за поставлений товар становить 99101,24 доларів США. Неоплаченими були наступні поставки: від 17 серпня 2017 року на суму 22280,00 доларів США(граничний термін надходження валютної виручки 13 лютого 2018 року); від 04 вересня 2017 року на суму 19121,85 доларів США(граничний термін надходження валютної виручки 03 березня 2018 року); від 19 жовтня 2017 року на суму 19294,92 доларів США(граничний термін надходження валютної виручки 17 квітня 2018 року); від 19 жовтня 2017 року на суму 19294,92 доларів США(граничний термін надходження валютної виручки 17 квітня 2018 року); від 25 жовтня 2017 року на суму 19109,55 доларів США(граничний термін надходження валютної виручки 23 квітня 2018 року). У зв`язку з порушенням свого права ПП «Лемар Агро» 11 травня 2018 року ПП «Лемар Агро» подало до Господарського суду Львівської області позовну заяву, яка зареєстрована канцелярією 11 травня 2018 року, про стягнення з ТОВ «АЛЬПЕНФУД ЛТД» («ALPENFOOD» LTD) заборгованості 99101,24 доларів США та пені. 12 жовтня 2018 року ГУ ДФС у Львівській області проведено документальну планову виїзну перевірку приватного підприємства «Лемар Агро» податкового законодавства за період з 01 квітня 2016 року по 30 червня 2018 року валютного за період з 01 квітня 2016 року по 30 червня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 квітня 2016 року по 30 червня 2018 року. За результатами вказаної перевірки складено акт за №2490/13-01-14-13/36418926. Перевіркою встановлено порушення ПП «Лемар Агро» вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в частині ненадходження валютної виручки за експортовану продукцію від фірми - нерезидента «ALPENFOOD» LTD (Грузія) по контракту від 10 лютого 2017 року №1, а саме, порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД по сумі 22280,00 дол. США - на 112 днів, по сумі 19121,85 дол. США - на 94 дні, по сумі 19294,92 дол. США - на 49 днів, по сумі 19294,92 дол. США - на 49 днів, по сумі 19109,55 дол. США - на 43 дні. 24 жовтня 2018 року Головним управлінням ДФС у Львівській області на підставі акту перевірки від 12 жовтня 2018 року №2490/13-01-14-13/36418926 прийнято податкове повідомлення-рішення №0017361403, та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності 555329,06 грн. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог щодо скасування оскаржуваного податкового повідомлення рішення в частині штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені в сумі 195604,62 грн та безпідставність решти позовних вимог. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Згідно із ч. 4 вищевказаної статті Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті. Постановою Правління Національного банку України від 16 листопада 2012 року № 475 розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів. З матеріалів справи слідує, що 11 травня 2018 року ПП «Лемар Агро» подало до Господарського суду Львівської області позовну заяву про стягнення з ТОВ «АЛЬПЕНФУД ЛТД» заборгованості 99101,24 доларів США та пені(а.с.14-17). Судом апеляційної інстанції встановлено, що 18 травня 2020 року рішенням Господарського суду Львівської області вищевказаний позов задоволено частково. Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬПЕНФУД ЛТД» на користь Приватного підприємства «Лемар Агро» 96101,24 доларів США основного боргу, 15063,39 доларів США пені, 43862,75 грн судового збору, 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В частині стягнення 3000,00 доларів США основного боргу провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору(згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua/Review/89401810). Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) Згідно із ч. 2 цієї ж статті у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. Частинами 3,4 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що у разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом. З системного аналізу вказаних правових норм колегія суддів приходить до висновку, що дата звернення резидента з позовом до суду про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом(а не дата прийняття до провадження), внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», та пеня за їх порушення не сплачується. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанова від 19 травня 2020 року у справі № 826/3512/17 та від 04 лютого 2020 року у справі № 815/3991/16. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що датою звернення ПП «Лемар-Агро» з позовом до суду є 11 травня 2018 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією позовної заяви з відбитком штемпеля вхідної кореспонденції Господарського суду Львівської області. А тому, саме з цієї дати зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті. З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0017361403 від 24 жовтня 2018 року в частині штрафних(фінансових) санкцій(штрафу) або пені в сумі 195604,62 грн, а відтак доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області є безпідставними. Щодо доводів позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0017361403 від 24 жовтня 2018 року в частині штрафних(фінансових) санкцій(штрафу) або пені в сумі 359724,44 грн, то колегія суддів зазначає наступне. На думку позивача вказане податкове повідомлення-рішення в цій частині є протиправним, оскільки він вживав заходів для досудового врегулювання спору, так як надіслав контрагенту вимогу від 20 березня 2018 року про здійснення повного розрахунку за поставлений товар, а відтак з 20 березня 2018 року має бути зупинено нарахування пені. Проте, колегія суддів зазначає, що законодавчо звільнення від відповідальності за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», пов`язано лише з датою звернення резидента до суду, звернення до контрагента з відповідною вимогою не звільняє позивача від відповідальності за вищевказані порушення вимог закону, відповідно в цій частині нарахована пеня сплачується за кожний день прострочення. Тому, колегія суддів приходить до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0017361403 від 24 жовтня 2018 року в частині штрафних(фінансових) санкцій(штрафу) або пені в сумі 359724,44 грн прийнято правомірно. Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 328 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Приватного підприємства «Лемар Агро» та Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 1340/5192/18 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді О. М. Гінда В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 25 червня 2020 року.