Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/5003/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5003/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Федотова І.В.,Мєзєнцева Є.І. за участю секретаря Муханькової Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення коштів, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 02.08.2019 року №1633 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУ НП в Київській області; визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 16.08.2019 року №414-о/с по особовому складу; поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського відділу поліції ГУ НП в Київській області; стягнення на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 02.08.2019 року №1633 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУ НП в Київській області» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана поліції ОСОБА_1. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 16.08.2019 року № 414 о/с «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) капітана поліції ОСОБА_1 (0009223), інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області. Поновлено капітана поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з 21 серпня 2019 року. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 21.08.2019 року по 27.01.2020 року у розмірі 53449,60 грн. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що в діях позивача були наявні порушення пп.2 ч.3.ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пп.1,6 ч.1, ч.2 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», пп. а) п.2.9 Правил дорожнього руху, які виразились у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що призвело до вчинення ДТП, не доповіді керівництву про обставини, що унеможливлюють подальшу службу в поліції. Крім того, апелянт зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки 08.08.2019 року позивач був ознайомлений з наказом №1633 від 02.08.2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області, а отж з цього моменту він знав щодо порушення своїх прав та з цього моменту розпочався місячний перебіг щодо оскарження вищезазначеного наказу, однак позовну заяву було подано 16.09.2019 року. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому рішення є законним та обґрунтованим. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 10.10.2011 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ. 07.11.2015 року Наказом Головного управління Національної поліції в Київській №1 о/с позивача призначено як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, інспектором Сквирського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Київській області. 15.04.2016 року Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області №166 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено начальником сектора реагування патрульної поліції №1 Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області. 01.06.2017 року Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області №421 о/с капітана поліції ОСОБА_1 було призначено інспектором сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області. 02.08.2019 року Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області №1633 інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Підставою для прийняття вказаного наказу слугувало порушення позивачем службової дисципліни, підпункту 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 року №2337-VІІІ, підпунктів 1, 6 частини 1, частини 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», підпункту а) пункту 2.9 розділу 2 Правил дорожнього руху, які виразились у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що призвело до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, не доповіді керівництву про обставини, що унеможливлюють подальшу службу в поліції, не інформуванні найближчого органу поліції про скоєння дорожньо-транспортної пригоди дорожньо-транспортної пригоди та вчинення дій, які знижують авторитет поліції серед населення. 16.08.2019 року наказом Головного управління Національної поліції в Київській області № 414 о/с, інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції з 20 серпня 2019 року за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Не погоджуючись з такими діями та наказами відповідача, позивач звернувся до суду з позовом. Вимогами частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст.1 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VII «Про національну поліцію» (далі - Закон №580-VII) Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (ст.3 Закон №580-VII). Згідно ч.1 ст.8 Закону №580-VII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Частиною 1 ст.18 Закону №580-VII передбачено, що Поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. У відповідності до ст.19 Закону №580-VII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Згідно п.1 ст.59 Закону №580-VII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки" (ч.1 ст. 64 Закону №580-VII). Відповідно до п.6 ч.1 ст. 77 Закону №580-VII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Згідно ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції», службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. У статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України зазначено, що за вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Згідно ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження;2) догана;3) сувора догана;4) попередження про неповну службову відповідність;5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за №1355/32807 (далі - Порядок №893). Згідно п.1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків (пункт перший розділу V Порядку №893). Зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу (розділ VI Порядку №893). Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. В даному випадку підставою для видання оскаржуваних наказів, слугував висновок службового розслідування, яке проводилось на підставі отримання інформації про скоєння позивачем адміністративного правопорушення. Так, як встановлено судом першої інстанції, 11.07.2019 року в Журналі єдиного обліку Сквирського відділу поліції ГУНП в Київській області за номером 2468 зареєстрований рапорт старшого інспектора-чергового Сквирського відділу поліції ГУНП в Київській області Гільченко В.Ю., адресований начальнику Сквирського відділу поліції ГУНП в Київській області, в якому зазначено, що 11.07.2019 року отримано повідомлення по телефону та зареєстровано ЄО за №2468 від 11.07.2019 року як ДТП з травмованими. В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено, що 11.07.2019 року о 08:35 год. надійшло повідомлення від диспетчера швидкої медичної допомоги про те, що 11.07.2019 року о 08:30 год. за адресою: Сквирський район, м. Сквира, по вул.Незалежності, поблизу буд.146 сталася ДТП, є потерпілі, заявник - диспетчер швидкої медичної допомоги. У рапорті зазначено, що 11.07.2019 року близько 08:35 год. в м.Сквира на вул.Незалежності, інспектор сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського ВП ГУ НП в Київській області капітан поліції громадянин П., житель м.Сквира, керуючи власним автомобілем "ВАЗ-2109", допустив контакт правою боковою частиною автомобіля з місцевою жителькою громадянкою М . , 1987 року народження, яка на велосипеді рухалась у попутному напрямку, останню із забиттям поперекового відділу хребта доставлено до ЦРЛ. 16.07.2019 року начальником ГУ НП в Київській області було видано наказ №1507 про призначення службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни інспектором сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського ВП ГУНП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_1 Для проведення службового розслідування створено дисциплінарну комісію у складі: голови - інспектора ВІОС УКЗ ГУНП в Київській області капітана поліції Безпалого П .С., членів комісії - начальника СКЗ Сквирського ВП ГУНП в Київській області майора поліції Шахова В.О., інспектора СОДГР УПД ГУНП в Київській області капітана поліції Клопенко В.С. 26.07.2019 року дисциплінарною комісією було складено Висновок службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни інспектором сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського ВП ГУНП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_1 , який був затверджений начальником ГУНП в Київській області полковником поліції А.Нєбітовим. У вказаному Висновку зазначено, що 11.07.2019 року до Головного управління з Сквирського ВП ГУ надійшла інформація про дорожньо-транспортну пригоду за участі інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського ВП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У ході проведення службового розслідування встановлено, що 11.07.2019 року близько 08.00 ОСОБА_1 , перебуваючи за кермом автомобіля марки "ВАЗ 2109" державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул.Незалежності в місті Сквира, не обравши безпечного інтервалу руху, допустив контакт правим боком автомобіля з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка рухалася на велосипеді у попутному напрямку та після чого впала на дорожнє покриття. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді забою поперекового відділу хребта. Вказана подія зареєстрована до ЖЕО Сквирського ВП ГУ за №2468 від 11.07.201 року. У Висновку також вказано, що під час спілкування з ОСОБА_1 у працівників поліції виникла підозра, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим йому було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що він погодився. За результатами медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій КНП СРР "Сквирської ЦРЛ" було складено висновок №66 від 11.07.2019 року у якому зазначено, що позивач перебував у стані алкогольного сп`яніння - 0,8 проміле. На підставі вказаних обставин працівниками СРПП №2 до Сквирського ВП ГУ НП в Київській області стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №082110 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Під час вищезазначеної події ОСОБА_1 перебував поза службою, у цивільному одязі без вогнепальної зброї. Опитаний стосовно дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 пояснив, що вона сталася не з його вини, а внаслідок того, що велосипедист раптово змінив напрямок руху та допустив зіткнення з автомобілем, яким він керував. Також ОСОБА_1 додав, що в день коли сталася ДТП та напередодні він будь-яких алкогольних напоїв не вживав. Заступник начальника Сквирського ВП ГУНП в Київській області підполковник поліції ОСОБА_6 , пояснив, що інспектор СРПП №4 Сквирського ВП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_1 на займаній посаді працює з червня 2017 року. За час роботи в Національній поліції України зарекомендував себе з позитивної сторони. Вимоги нормативних актів, що регламентують роботу поліції опанував в необхідному обсязі. Систематично працював над підвищенням свого професійного рівня. У співробітників та громадян користується повагою. Також пояснив, що про ДТП дізнався від чергового Сквирського ВП, після чого виїхав на місце події. За вказаним фактом працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві відкрито кримінальне провадження під №62019100000000892, відомості про яке 11.07.2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. При цьому будь-який процесуальний статус ОСОБА_1 не визначався, у порядку статті 208 КПК України останній не затримувався. На підстави викладених обставин дисциплінарна комісія дійшла до висновку, що інформація щодо можливих порушень службової дисципліни інспектором сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського ВП ГУНП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження. Комісія зазначила, що у діях позивача вбачаються порушення пп. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пп. 1, 6 ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію»", пп. а) п. 2.9 розділу 2 Правил дорожнього руху, які виразились у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що призвело до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, не доповіді керівництву про обставини, що унеможливлюють подальшу службу в поліції, не інформуванні найближчого органу поліції про скоєння дорожньо-транспортної пригоди та вчинення дій, які знижують авторитет поліції серед населення. На підставі Висновку дисциплінарної комісії, 02.08.2019 року Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області №1633 інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, а 16.08.2019 року наказом Головного управління Національної поліції в Київській області № 414 о/с, звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Підставами для звільнення зазначено порушення позивачем службової дисципліни, підпункту 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 року №2337-VІІІ, підпунктів 1, 6 частини 1, частини 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», підпункту а) пункту 2.9 розділу 2 Правил дорожнього руху, які виразились у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що призвело до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, не доповіді керівництву про обставини, що унеможливлюють подальшу службу в поліції, не інформуванні найближчого органу поліції про скоєння дорожньо-транспортної пригоди дорожньо-транспортної пригоди та вчинення дій, які знижують авторитет поліції серед населення. Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з визначенням дисциплінарного проступку скоєного ОСОБА_1 , який зазначив відповідач у висновку та спірних наказах, а також не погоджується з обраним видом дисциплінарного стягнення застосованого відповідачем до позивача, з наступних підстав. Що стосується дискредитації звання працівника поліції, яке апелянт зазначає у висновку службового розслідування та в наказі про застосування дисциплінарного стягнення, то суд вважає за необхідне зазначити наступне. Під вчинками, що дискредитують звання працівника поліції, розуміються протиправні, винні діяння, які здійсненні поліцейським у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника поліції та власне Національної поліції України в цілому. Однак, суд не погоджується з тим, що 11.07.2019 року позивачем були вчинені саме такі «протиправні, винні діяння», які своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника поліції. Суд зазначає, що станом на час розгляду справи по суті доведеним є лише той факт, що позивач 11.07.2019 року був учасником ДТП. При цьому вина його у скоєнні ДТП не доведена. Щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КупАП, колегія суддів зазначає наступне. З матеріалів справи вбачається, що Начальником СРПП № 2 Сквирського ВП ГУНП в Київській області капітаном поліції Чумаком В.О. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 082110 від 11.07.2019 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 11.07.2019 о 08:30 год. в місті Сквира по вул.Незалежності, водій керував автомобілем ВАЗ-2109 державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Згідно медичного висновку №66 від 11.07.2019 року водій керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив підпункт "а" пункту 2.9 розділу 2 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення При цьому судом встановлено, що під час дорожньо-транспортної пригоди 11.07.2019 року о 08:30 год. в місті Сквира Київської області позивач перебував поза службою, у цивільному одязі без вогнепальної зброї, що слідує з Висновку службового розслідування та підтверджується розстановками нарядів Сквирського ВП ГУНП в Київській області, зокрема за період з 10.07.2019 року по 11.07.2019 року. Постановою Сквирського районного суду Київської області від 29.08.2019 року у справі №376/1829/19, яка набрала законної сили 10.09.2019 року, за результатами розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, які надійшли зі Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження у справі закрито. Згідно ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрали законної сили, є обов`язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої вона ухвалена, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. У постанові Сквирський районний суд Київської області зазначив, що зібрані по даній справі докази не підтверджують існування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, а оскільки суд повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом, суд вважає, що за цим стандартом доказування не було доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП. Суд зазначив, що згідно ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Відомості щодо наявності таких свідків вносяться у сам протокол про адміністративне правопорушення, а їх покази повинні бути зафіксовані у відповідних письмових поясненнях, з метою подальшого використання у відповідності до ст. 251 КУпАП, як докази в адміністративній справі. Згідно п. 15 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС 06.11.2015 року № 1376, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення). З матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а саме з протоколу про адміністративне правопорушення, та з пояснень ОСОБА_1 , вбачається, що останньому не пропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціальних технічних засобів, а відразу було запропоновано пройти такий огляд в закладі охорони здоров`я, на який він погодився та його було доставлено до Сквирської ЦРЛ за адресою: Київська область, м. Сквира, вул. Київська,

12. У матеріалах про адміністративне правопорушення відсутня будь-яка інформація щодо викладення обставин відмови водія від проходження перевірки на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а саме: з яких причин водій відмовився від огляду; в котрій годині йому було запропоновано та коли водій відмовився. Також суд у вказаній постанові зазначив, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння виданий лікарем Сквирської ЦРЛ підтвердив наявність у ОСОБА_1 алкогольного сп`яніння, проте був складений з порушеннями вимог Інструкції, а саме до закінчення огляду, а саме, о 11 годині 20 хвилин медичним працівником був заповнений бланк висновку, який затверджений наказом МВС та МОЗ України 09.09.2009 року №400/666, що втратив чинність на підставі Інструкції, хоча о 11 годині 30 хвилин проводилося повторне обстеження ОСОБА_1 на стан сп`яніння. Окрім того, як зазначено у постанові суду у справі №376/1829/19 в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про отримання ОСОБА_1 примірнику висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння відповідно до Інструкції. Під час розгляду справи №376/1829/19 судом було виявлено також порушення в частині оформлення протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №082110 та з пояснень ОСОБА_1 вбачається, що в порушення п. 11 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС 06.11.2015 № 1376 ОСОБА_1 не роз`яснено його права і обов`язки, передбачені Конституцією України та ст. 268 КУпАП, про що свідчить відсутність його підпису з даного приводу в протоколі. З урахуванням викладеного у сукупності суд у справі №376/1829/19 дійшов висновку про ОСОБА_1 інкримінованого протиправного діяння, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, а тому справа про адміністративне правопорушення закрита на підставі п. 1 ст. 247 КупАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Колегія суддів зазначає, що згідно ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої вона ухвалена, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на території України. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки постанови суду у справі про адміністративне правопорушення №376/1829/19, які згідно ст.78 КАС України є обов`язковими, свідчать про відсутність в діях позивача порушення підпункту "а" пункту 2.9 розділу 2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306. Відповідно до статті 78 КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні №376/1829/19, яке набрало законної сили, не підлягають доказуванню в рамках даної справи. Щодо встановленого дисциплінарною комісією факту перебування позивача під час ДТП у стані алкогольного сп`яніння, який ґрунтується на висновку №66 від 11.07.2019 року, виданого КНП СРР "Сквирської ЦРЛ" щодо результату медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, колегія суддів зазначає наступне. Дослідивши зміст наявного у матеріалах справи Акту №66 від 11.07.2019 року медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного об 11.20 год. лікарем-наркологом ОСОБА_8 . Комунального некомерційного підприємства Сквирської районної ради "Сквирська центральна районна лікарня", суд встановив, що у ньому відсутні будь-які записи стосовно показника стану алкогольного сп`яніння позивача, та показника алкогольного сп`яніння позивача саме в розмірі 0,8 ‰. Вказані обставини свідчать про необґрунтованість посилань відповідача у Висновку службового розслідування на висновок №66 від 11.07.2019 року, як на доказ, що підтверджує перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння 0,8 ‰. Щодо наявного у матеріалах справи листа Комунального некомерційного підприємства Сквирської районної ради "Сквирська центральна районна лікарня" від 01.08.2019 року №176, до якого додано копію запису №66 від 11.07.2019 року в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції про проведення медичного огляду на стан сп`яніння стосовно ОСОБА_1 , з якого вбачається, що стан алкогольного сп`яніння позивача становить 0,8 ‰, колегія суддів зазначає наступне(т.2, а.с.106-107). У постанові Сквирського районного суду Київської області від 29.08.2019 року у справі №376/1829/19 зазначено, що висновок стосовно результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння був складений з порушенням вимог Інструкції, до закінчення огляду, а саме, о 11 годині 20 хвилин медичним працівником був заповнений бланк висновку, який затверджений наказом МВС та МОЗ України 09.09.2009 року №400/666, що втратив чинність на підставі вище згаданої Інструкції, хоча о 11 годині 30 хвилин проводилося повторне обстеження ОСОБА_1 на стан сп`ягніння. Суд першої інстанції правильно зазначив, що враховуючи вказані висновки суду у справі №376/1829/19, суд не може дати оцінку таким обставинам, оскільки дані обставини є преюдиційними. Водночас, враховуючи наявність двох протилежних тверджень сторін, а саме відповідач стверджує, що позивач перебував у стані алкогольного сп`яніння, показник якого становить 0,8 проміле, а позивач заперечує вказані обставини, судом першої інстанції було допитано у якості свідка позивача. Зокрема, позивач зазначив, що 11.07.2019 року близько 8 години ранку їхав до місця проживання з аптеки в м.Сквира по вул.Незалежності, в автомобілі ВАЗ-2109, зі швидкістю 40-50 км/год. Рухаючись по дорозі, помітив справа велосипед, яким керувала жінка. Проїжджаючи біля машини позивача, жінка на велосипеді звернула велосипедом та зачепила дзеркало автомобіля, від чого впала. Позивач зупинився та побачив, що жінка сиділа біля велосипеду. Позивач спитав у жінки, чи потрібно викликати швидку, але жінка чітко не відповіла, в цей час підійшли люди. Жінка була у свідомості. Позивач сам хотів викликати швидку, але його телефон розрядився. Повідомив, що жінка була налякана. Тоді позивач попросив людей викликати швидку. Через деякий час приїхала швидка і поліція. Позивач ствердно показав, що у стані алкогольного сп`яніння не перебував, напередодні також алкоголь не вживав. В цей день 11 липня 2019 року мав їхати на службу на зайняття по службі о 9.30 год. Поліція приїхала зі Сквирського ВП ГУНП в Київській області. Через деякий час під`їхали слідчі ДБР з м.Києва, яких позивач очікував на дорозі, на місці пригоди, тим часом жінку швидка медична допомога відвезла до лікарні. Слідчі ДБР складали документи, свідок писав пояснення, а раптом позивача відвезли до Сквирської ЦРЛ для проходження медичного огляду. Як пояснив позивач, на місці пригоди йому не було запропоновано продути алкотестер "Драгер". В Сквирській ЦРЛ аналіз крові не робили, запропонували пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням газоаналізатора "Алконт", який через 30 секунд дає результат. Продувши газоаналізатор "Алконт" перший раз результат був 0 ‰. Приблизно через 3 хвилини продув газоаналізатор "Алконт" другий раз, але не вистачило обсягу повітря, тому результат не був отриманий. Ще приблизно через 15 хвилин запропонували продути газоаналізатор "Алконт" третій раз, в результаті чого отриманий показник 0,8 ‰. Позивач попросив продути газоаналізатор четвертий раз, але в цьому йому було відмовлено. На іншому приладі медичний огляд не проходив. Після чого повернувся на місце пригоди. Під час медичного огляду в Сквирській ЦРЛ був присутній заступник начальника Сквирського відділу поліції ОСОБА_6 , який був також присутній й на місці ДТП, куди приїхав через півгодини після пригоди. Свідчення позивача узгоджуються із обставинами, які були встановлені у постанові Сквирського районного суду Київської області від 29.08.2019 року у справі №376/1829/19 та у сукупності свідчать про недоведеність належними та допустимими доказами наявності у позивача стану алкогольного сп`яніння для кваліфікації адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП. Щодо твердження відповідача про недоповідь керівництву про обставини, та неінформування найближчого органу поліції про скоєння ДТП колегія суддів зазначає наступне. Даний факт відповідач кваліфікував як порушення позивачем обов`язку поліцейського, передбаченого частиною другою статті 18 Закону № 580-VIII. Разом з тим вказаною нормою передбачено, що поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції. В даному випадку у матеріалах справи наявні пояснення заступника начальника Сквирського ВП ГУНП в Київській області підполковника поліції ОСОБА_6 , який є безпосереднім начальником позивача, в яких останній зазначив, що був обізнаний із фактом ДТП за участю позивача та одразу прибув на місце пригоди, супроводжував позивача для проведення медичного огляду до Сквирської ЦРЛ. Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у діях позивача порушень частини 2 статті 18 Закону № 580-VIII. Щодо вчинення дорожньо-транспортної пригоди колегія суддів зазначає, що кримінальне провадження за №62019100000000892 від 11.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрито у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, що підтверджується наявною у матеріалах справи постановою про закриття кримінального провадження від 27.08.2019 року. У вказаній постанові між іншим слідчий судді зазначив, що ОСОБА_5 жодної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди не завдано і від подальшої участі у слідчих діях, зокрема у призначенні судово-медичної експертизи, остання відмовилась. Колегія суддів зазначає, що один і той самий проступок може бути підставою для різних видів юридичної відповідальності, однією з яких є дисциплінарна. З огляду на наведене правове регулювання, вчинення адміністративного правопорушення може бути підставою для службового розслідування і застосування заходів дисциплінарного впливу не ставиться у залежність від того, чи притягнена особа, зокрема, до адміністративної відповідальності. Водночас, для притягнення до дисциплінарної відповідальності треба з`ясувати обставини скоєного, його причини та наслідки, а також вину особи. Усі ці питання з`ясовуються в рамках службового розслідування. Враховуючи викладені обставини у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті спірного рішення відповідачем було прийнято до уваги лише усні пояснення осіб, опитаних під час службового розслідування, а також обставини, зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 082110 від 11.07.2019 року щодо ОСОБА_1 . Разом з тим письмові докази, які свідчать про необ`єктивність та неповноту проведеного відповідачем службового розслідування відносно позивача враховано не було. Відповідачем не було взято до уваги істотних обставин, зокрема не підтвердження належними та допустимими доказами наявності у позивача стану алкогольного сп`яніння, що було підставою для звільнення позивача зі служби та призвело до прийняття оскаржуваних рішень. Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, скасування оскаржуваних наказів, поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 53449,60 грн. (160 днів *334,06 розмір середньоденного грошового забезпечення позивача). Щодо доводів апелянта стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду з позовною вимогою про скасування наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 02.08.2019 року №1633, колегія суддів зазначає наступне. Згідно зі статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Частиною першою статті 233 КЗпП України, встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Отже, КАС України та КЗпП України встановлено, що для звернення до суду у справах про прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк, який обчислюється з дня вручення копії відповідного наказу. Отже, в даній категорії справ, застосовуючи статтю 233 КЗпП України, суд повинен дослідити питання отримання позивачем оскаржуваного наказу, оскільки саме з цього моменту повинен обчислюватись місячний строк звернення до суду. Дана правова позиція висвітлена в постанові Верховного Суду від 6 червня 2018 року у справі № 826/671/16 та в постанові Великої палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 9901/821/18. З матеріалів справи вбачається, що позивач із позовом про скасування наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 02.08.2019 року №1633 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та наказу від 16.08.2019 року № 414 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції звернувся до суду 16.09.2019 року. Судом першої інстанції встановлено, що з наказом від 02.08.2019 року №1633 про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача було ознайомлено 08.08.2019 року, проте докази вручення копії вказаного наказу позивачу у матеріалах справи відсутні. Позивач у позовній заяві зазначив, що отримав копію наказу від 02.08.2019 року №1633 лише 03.09.2019 року поштою на адвокатський запит представника позивача, що підтверджується копією адвокатського запиту від 21.08.2019 року №012, листом відповідача від 30.08.2019 року №49аз/109/12 та конвертом із простим поштовим відправленням. Жодних доказів на спростування тверджень позивача про дату отримання ним наказу (03.09.2019 року) відповідачем до суду не надано. Враховуючи викладенне, колегія суддів вважає, що отримавши копію наказу від 02.08.2019 року №1633 про притягнення до дисциплінарної відповідальності 03.09.2019 року та звернувшись із позовом до суду 16.09.2019 року, позивач не порушив строк місячний звернення до суду. У рішенні ЄСПЛ від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. В даному випадку доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у відзиві на позовну заяву та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: І.В.Федотов Є.І.Мєзєнцев