Постанова 4824 № 756/1660/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Головуючий у суді першої інстанції: Шевчук А.В. Єдиний унікальний номер справи № 756/1660/19 Апеляційне провадження № 22-ц/824/3598/2018 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 червня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Мережко М.В., суддів - Верланова С.М., Савченка С.І., секретар - Тютюнник О.І. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Оболонського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, стягувач: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра». Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, - В с т а н о в и в : У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Оболонського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Фещенко І.І., в якій просила: - визнати неправомірними дії головного державного виконавця Оболонського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Фещенко І.І. по виконавчому провадженню №39310375 щодо винесення постанови від 15.01.2019 року про арешт коштів боржника; - скасувати постанову головного державного виконавця Оболонського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Фещенко І.І. від 15.01.2019 року про арешт коштів боржника по виконавчому провадженню №39310375; - зобов`язати головного державного виконавця Оболонського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Фещенко І.І. зняти арешт з майна ОСОБА_1 , накладений на підставі постанови від 15.01.2019 року про арешт коштів боржника по виконавчому провадженню №39310375. В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що у матеріалах виконавчого провадження відсутній оригінал виконавчого листа, на підставі якого здійснюється стягнення, а відтак, постанова головного державного виконавця Оболонського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Фещенко І.І. про накладення арешту на кошти боржника є неправомірною. Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року у задоволенні скарги відмовлено. Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду та постановити нове судове рішення, яким задовольнити її скаргу. У апеляційній скарзі посилається на те, що державний виконавець діяв поза межами своїх повноважень, а саме - прийняв постанову про арешт майна за відсутності виконавчого листа по справі. Сторони у судове засідання не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення, заяви про відкладення розгляду справи не подавали, причин неявки у судове засідання не повідомили, тому їх неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду справи Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Встановлено, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 25 травня 2012 року, яке набрало законної сили, позов ПАТ КБ «Надра» задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №486/П/99/2007-840 від 19 вересня 2007 року у розмірі 175 707доларів 42 центи США, що за курсом НБУ станом на 19 грудня 2011 року становить 1 403 884 грн. 72 коп. та понесені судові витрати у розмірі 2 823 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Частиною 4 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 23 листопада 2017 року встановлено, що 24 квітня 2013 року на виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 травня 2012 року у справі видано два виконавчі листи (а.с. 7-8). З матеріалів справи також вбачається, що в Оболонському РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві перебувало виконавче провадження №39310375 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-1584/2012 від 24 квітня 2013 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №486/П/99/2007-840 від 19 вересня 2007 року у розмірі 1 403 884 грн. 72 коп. Також встановлено, що постановою державного виконавця Оболонського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження та надано відповідачам термін для добровільного виконання рішення суду у строк до 05 березня 2014 року (а.с. 4). Також встановлено, що 23 листопада 2017 року Оболонським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про відмову у задоволенні подання державного виконавця Оболонського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом ПАТ КБ «Надра» про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором у зв`язку з наявністю в матеріалах справи підтвердження начальника Оболонського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Поповича Я.В. факту перебування оригіналу виконавчого документа № 2-1584 від 24 квітня 2013 року на виконанні в Оболонському РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві на момент звернення з поданням про видачу дубліката виконавчого листа (а.с. 7-8). В подальшому, головним державним виконавцем Оболонського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Фещенко І.І. винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , що містяться на усіх відкритих рахунках боржника, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів у розмірі 1 547 706 грн. 49 коп. (а.с. 5-6). Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їхні права чи свободи. Згідно зі ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу усунути порушення (поновити порушене право заявника). За правилами ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Як видно із матеріалів справи, державний виконавець здійснив ряд послідовних заходів для можливого стягнення коштів та забезпечення виконання рішення суду. Підставою для накладення арешту на майно (кошти) боржника стало тривале невиконання ОСОБА_1 у добровільному порядку рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 травня 2012 року. Отже, приймаючи ухвалу про накладення арешту на майно (кошти) боржника державний виконавець вчинив передбачену законом дію для забезпечення виконання рішення суду у межах відкритого виконавчого провадження. При цьому, скаржником не доведено протилежного та не надано жодного документа, або інших доказів на підтвердження неправомірності дій державного виконавця. За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Оболонського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Фещенко І.І. Доводи апеляційної скарги зводяться до твердження про відсутність у матеріалах виконавчого провадження виконавчого листа та повторюють доводи скарги, поданої до суду першої інстанції. Такі доводи апелянта не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи, не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду. Відповідно до ст. 367 ЦПК України перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, та дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги на дії державного виконавця, підстави для скасування ухвали суду відсутні. Керуючись ст.ст. 365, 367,369, 374,375. 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів, П о с т а н о в и л а : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на постанову може бути подана до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови буде виготовлений не пізніше 30 червня 2020 року. Головуючий Судді