Постанова 4803 № 2-2166/2011

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1884/20 Справа № 2-2166/2011 Суддя у 1-й інстанції - Овчаренко Н.Г. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2020 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Єлізаренко І.А. суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В. за участю секретаря Черкас Є.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Уютний-1" на рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 18 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр міста" про визнання права власності,- В С Т А Н О В И Л А: У березні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ "Центр міста" про визнання права власності. В обґрунтування позовних вимог, які уточнювались в ході розгляду справи, позивач посилалися на те, що між нею та відповідачем 14 жовтня 2006 року було укладено договір №96 про інвестування будівництва. Відповідно до умов даного договору, відповідач зобов`язався організувати будівництво багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а вона -інвестувати кошти у будівництво даного будинку відповідно до графіку, затвердженого сторонами спільно, загальною сумою 280 000 грн. та після виконання будівельних робіт набути у власність визначене сторонами нежитлове приміщення на цокольному поверсі будинку з будівельним АДРЕСА_1 . Розпорядженням міського голови від 14 лютого 2007 року житловому комплексу по вул. ХХІІ Партз`їзду було присвоєно адресу - АДРЕСА_1 . Укладеним договором було передбачено, що відповідач зобов`язується після завершення будівництва ввести житловий будинок в експлуатацію та передати їй усі необхідні документи для отримання свідоцтва про право власності у КП «ДМБТІ». Позивач вказувала, що нею були у повному обсязі виконані обов`язки щодо сплати обумовлених договором коштів, однак вона не має можливості оформити право власності на нежитлове приміщення, оскільки відповідач не надає необхідні документи, а саме: державний акт про прийняття в експлуатацію будинку та рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про його затвердження, іншу документацію. Отже, дії відповідача перешкоджають їй здійснити реєстрацію права власності на належне їй нерухоме майно - нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , що було підставою її звернення до суду. З наведених підстав позивач просила визнати за нею право власності на нежитлове приміщення №75 поз. 1-7, загальною площею 218,6 м2; приямок літ. а24, ґанок літ. а20, розташоване на цокольному поверсі квартирного (багатоповерхового) житлового будинку літ. А-8,9 за адресою: АДРЕСА_1 , без додаткових актів введення в експлуатацію. Рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 18 квітня 2011 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Центр міста» про визнання права власності задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення №75, поз.1-7, загальною площею 218,6 м2; приямок літ. а24, ґанок літ. а20, розташовані на цокольному поверсі квартирного ( багатоповерхового ) житлового будинку літ. А-8,9 за адресою: АДРЕСА_1 , без додаткових актів введення в експлуатацію (а.с. 27). З таким рішенням не погодилися ОСББ "Уютний-1", які не є учасниками справи та не брали участі у справі, звернулися з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне їх з`ясування, порушення норм матеріального та процесуального права, просили його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав. Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Як вбачається з матеріалів справи 14 жовтня 2006 року між ТОВ "Центр міста" та ОСОБА_1 у простій письмовій формі було укладено договір № 96 про інвестування будівництва (а.с. 6-9) Відповідно до п.1.1. вказаного договору, ОСОБА_1 , як інвестор, зобов`язалася прийняти участь в інвестуванні будівництва багатоповерхового житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , а ТОВ "Центр міста", як забудовник, зобов`язалися організувати будівництво згідно договірних умов та передати інвестору у власність нежитлові приміщення, загальною площею 251,8 кв.м., розташовані на цокольному поверсі будинку. Загальна сума інвестицій, які здійснюються інвестором, відповідає вартості об`єкту інвестування та складає 280000 грн., у тому числі податок на додану вартість у сумі 46666 грн. 66 коп. (пункт 2.1. договору). Грошові кошти вносяться інвестором у касу/на поточний рахунок забудовника у національній валюті України (гривня) у строки, зазначені у графіку інвестування, який є невід`ємною частиною договору (пункт 2.2 договору). Договором № 96 про інвестування будівництва від 14 жовтня 2006 року було передбачено, що ТОВ "Центр міста" зобов`язується після завершення будівництва ввести житловий будинок в експлуатацію та передати позивачу усі необхідні документи для отримання свідоцтва на право власності в КП «ДМБТІ». Запланований строк вводу житлового будинку в експлуатацію - 25 грудня 2009 року (розділ 3 Договору). Розпорядженням міського голови від 14 лютого 2007 року житловому комплексу по вул. ХХІІ Партз`їзду було присвоєно адресу - АДРЕСА_1 (а.с. 12). Інститутом Дніпроагропроект (Ліцензія серії АВ № 294592, яка дійсна з 09 серпня 2005 року по 09 серпня 2010 року), було проведено огляд та оцінку технічного стану будівельних конструкцій житлового будинку літ. А-8,9 по АДРЕСА_1 , про що складено експертний висновок від 06 серпня 2009 року. Згідно даного обстеження та висновку, основні несучі конструкції житлового будинку (фундаменти, стіни, перегородки, перекриття) знаходяться у нормальному і задовільному стані (категорія 1 і 2) і придатні до подальшої експлуатації. Тамбури, прибудови, входи в цокольний поверх, приямки і тераси -конструкції знаходяться в нормальному стані та відносяться до категорії К-1. Усі інженерні мережі і системи, що підведені до будинку, функціонують нормально. У всіх квартирах та приміщеннях висота приміщень, внутрішнє планування, площі жилих і допоміжних приміщень відповідають діючим ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будівлі. Норми проектування». Отже, можлива експлуатація житлового будинку за його функціональним призначенням (а.с. 16 ). Позивач зазначала, що відповідач не надав їй державний акт про прийняття в експлуатацію будинку та рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про його затвердження, а також іншу документацію, чим перешкоджав ОСОБА_1 здійснити реєстрацію права власності нерухомого майна - нежитлового приміщення АДРЕСА_1 . Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції посилався на їх доведеність та обгрунтованість, однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного з"ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення. Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом. Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. 14 жовтня 2006 року між ТОВ "Центр міста" та ОСОБА_1 у простій письмовій формі було укладено договір № 96 про інвестування будівництва (а.с. 6-9) Відповідно до п.1.1. вказаного договору, ОСОБА_1 , як інвестор, зобов`язалася прийняти участь в інвестуванні будівництва багатоповерхового житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , а ТОВ "Центр міста", як забудовник, зобов`язалися організувати будівництво згідно договірних умов та передати інвестору у власність нежитлові приміщення, загальною площею 251,8 кв.м., розташовані на цокольному поверсі будинку. Загальна сума інвестицій, які здійснюються інвестором, відповідає вартості об`єкту інвестування та складає 280000 грн., у тому числі податок на додану вартість у сумі 46666 грн. 66 коп. (пункт 2.1. договору). Грошові кошти вносяться інвестором у касу/на поточний рахунок забудовника у національній валюті України (гривня) у строки, зазначені у графіку інвестування, який є невід`ємною частиною договору (пункт 2.2 договору). Договором № 96 про інвестування будівництва від 14 жовтня 2006 року було передбачено, що ТОВ "Центр міста" зобов`язується після завершення будівництва ввести житловий будинок в експлуатацію та передати позивачу усі необхідні документи для отримання свідоцтва на право власності в КП «ДМБТІ». Запланований строк вводу житлового будинку в експлуатацію - 25 грудня 2009 року (розділ 3 Договору). Розпорядженням міського голови від 14 лютого 2007 року житловому комплексу по вул. ХХІІ Партз`їзду було присвоєно адресу - АДРЕСА_1 (а.с. 12). Інститутом Дніпроагропроект (Ліцензія серії АВ № 294592, яка дійсна з 09 серпня 2005 року по 09 серпня 2010 року), було проведено огляд та оцінку технічного стану будівельних конструкцій житлового будинку літ. А-8,9 по АДРЕСА_1 , про що складено експертний висновок від 06 серпня 2009 року. Згідно даного обстеження та висновку, основні несучі конструкції житлового будинку (фундаменти, стіни, перегородки, перекриття) знаходяться у нормальному і задовільному стані (категорія 1 і 2) і придатні до подальшої експлуатації. Тамбури, прибудови, входи в цокольний поверх, приямки і тераси -конструкції знаходяться в нормальному стані та відносяться до категорії К-1. Усі інженерні мережі і системи, що підведені до будинку, функціонують нормально. У всіх квартирах та приміщеннях висота приміщень, внутрішнє планування, площі жилих і допоміжних приміщень відповідають діючим ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будівлі. Норми проектування». Отже, можлива експлуатація житлового будинку за його функціональним призначенням (а.с. 16 ). Позивач посилалася на те, що відповідач не надав їй державний акт про прийняття в експлуатацію будинку та рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про його затвердження, а також іншу документацію, чим перешкоджав ОСОБА_1 здійснити реєстрацію права власності нерухомого майна - нежитлового приміщення АДРЕСА_1 . Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2015 року у справі № 203/5055/15, яке набрало законної сили, встановлено, що відповідно до листа Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради від 21 листопада 2013 року, за наявною інформацією в управлінні станом на 21 листопада 2013 рік, інформація про прийняття в експлуатацію об`єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня (а.с. 57). Отже, на час ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення суду від 18 квітня 2011 року житловий багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 не був введений в експлуатацію. Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб відповідач ТОВ "Центр міста" 26 квітня 2016 року припинило свою діяльність. Дані про правонаступників відсутні (а.с.123-127). Таким чином, на час ухвалення оскаржуваного рішення у справі від 18 квітня 2011 року відповідач ТОВ "Центр міста" не припинило свою діяльність. Згідно ст. 177 ЦК України до об`єктів цивільних прав відносяться речі, майнові права та інше. Статтями 181 та 182 ЦК України визначено, що до нерухомих речей (нерухомості) належать об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, а право власності та інші речові права на нерухомі речі, зокрема, їх виникнення підлягають державній реєстрації. Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає після закінчення будівництва обєкта нерухомості, прийняття його до експлуатації та державної реєстрації права власності. Таким чином, до прийняття новоствореного нерухомого майна в експлуатацію та його державної реєстрації право власності на цей об`єкт не виникає. До виникнення права власності на новозбудоване нерухоме майно право власності існує лише на матеріали, обладнання та інше майно, що було використано в процесі будівництва (ч. 3 ст. 331 ЦК України). У порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України (в редакції, чинній на день ухвалення оскаржуваного рішення), суд першої інстанції на зазначені положення закону належної уваги не звернув, не визначився з характером спірних правовідносин, що призвело до неправильного вирішення спору. Як вбачається з копії технічного паспорту, спірне нежитлове приміщення, розташоване на цокольному поверсі багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_1 ), є допоміжним приміщенням вказаного житлового будинку (підвалом), де знаходяться відповідні мережі, комунікації та технічне обладнання будинку (а.с.20-24). Тобто, спірне нежитлове приміщення є спільним майном власників багатоквартирного будинку, приміщенням загального користування, на що суд першої інстанції також належної уваги не звернув. З матеріалів справи вбачається, 12 квітня 2010 року рішенням №1 установчих зборів ОСББ «Уютний -1» за адресою: АДРЕСА_1, мешканцями будинку у загальній кількості 42 особи були проведені установчі збори та створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Уютний-1», затверджено назву, прийнято статут ОСББ, обрано ревізійну комісію ОСББ (а.с. 51, 128-131). Рішенням загальних зборів ОСББ «Уютний -1» від 25 жовтня 2018 року було затверджено нову редакцію статуту ОСББ «Уютний -1», відповідно до п. 2.1 якого метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав власників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом (а.с. 86). Згідно ч.2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. Згідно абзацу 3 ч.1 ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, чинні на день подання позовної заяви) допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення). Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (в редакції, чинній на день подання позовної заяви) власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають. У порушення норм ст 33 ЦПК України (в редакції, чинній на день ухвалення оскаржуваного рішення) ОСББ «Уютний -1» не були залучені до участі у даній справі. Зазначені порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення спору. За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду від 18 квітня 2011 року скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Уютний-1"- задовольнити . Рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 18 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр міста" про визнання права власності - скасувати. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр міста" про визнання права власності - відмовити. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Уютний-1" судовий збір у розмірі 2550 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Судді