Постанова 4803 № 180/121/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5264/20 Справа № 180/121/20 Суддя у 1-й інстанції - Янжула О. С. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2020 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Деркач Н.М., Каратаєвої Л.О. розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2020 року, - В С Т А Н О В И В: У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного Товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він пропрацював у АТ «МГЗК» 21 рік 05 місяців, в умовах впливу шкідливих факторів. Внаслідок неналежних умов праці, отримав професійне захворювання з діагнозом вібраційна хвороба, ХОЗЛ та туговухість. Відповідно до акту розслідування професійного захворювання від 11.11.2019 року, професійне захворювання виникло внаслідок наступних обставин: -вібрація еквівалентний корегований рівень віброприскорення перевищував нормативні параметри і складав 81 дБ при нормі 76 дБ; -важкість праці: маса вантажу, що підіймається та переміщується вручну складала 40 кг. при нормі 30 кг., незручна робоча поза 57,3% , при допустимому значенні 25%; -хімічні речовини: концентрація вмісту пилу 5,14 мг на м. куб., при нормі 2; -шум: рівень 92 ДБА, при нормі 80 дБА (п.18 Акту). Первинним оглядом МСЕК 10.12.2019 року йому було встановлено 65% втрати працездатності та третю групу інвалідності за професійним захворюванням, 65% втрати працездатності складається, з: 40% - вібраційна хвороба, 20%- ХОЗЛ. 5%- туговухість. Внаслідок викладеного він вимушений був тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури, та лікування. Вважає, що оскільки ним втрачена професійна працездатність в результаті професійного захворювання на підприємстві відповідача, йому спричинена моральна шкода. При цьому відповідно до вимог ч. 1 ст. 6, ст. 13 ЗУ "Про охорону праці" обов`язок створити безпечні умови праці покладено на роботодавця.У зв`язку з захворюванням було порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Постійно виникають складнощі у зв`язку загальною слабкістю, втомою, болями. Він не може повернутись по повноцінного способу життя, відчуває фізичні страждання, фізичну біль, обумовлену важкістю самопочуття та особливостями лікування, психологічний дискомфорт. Порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на його душевному та фізичному стані. Зазначає, що за таких обставин, з боку роботодавця йому має бути відшкодована моральна шкода, завдана ушкодженням здоров`я, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав та продовжує зазнавати у зв`язку з ушкодженням здоров`я через професійні захворювання. У результаті професійних захворювань у стані його здоров`я виникли незворотні зміни, що свідчать про настання для нього негативних явищ (фізичних, душевних, соціальних). Вважає що за таких обставин з боку роботодавця йому має бути відшкодована моральна шкода, завдана ушкодженням здоров`я, а тому просив суд стягнути з відповідача на його користь суму моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у розмірі 180 000 грн., без урахування податку з доходів фізичних осіб (а.с.1-3). Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Стягнуто з Акціонерного Товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", на користь ОСОБА_1 ,в відшкодування моральної шкоди 65 000 (шістдесят п`ять тисяч) гривень 00 копійок. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Стягнути з Акціонерного Товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" судовий збір на користь держави в розмірі 840,80 грн.(а.с.31-33). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на те, що судом 1 інстанції не наведено мотивів, що свідчили б про безпідставність заявленого позивачем відшкодування, просить оскаржуване рішення суду змінити в частині визначення розміру моральної шкоди та стягнути з АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 180 000 грн (а.с. 37-39). У відзиві на апеляційну скаргу АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення залишити без змін, посилаючись на обставини викладені у відзиві. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступних підстав. Судом 1 інстанції встановлено, що ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», яке з 07.04.2011 року було перейменовано на ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», а у 2018 році на АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», на якому пропрацював 21 рік 05 місяців в умовах впливу шкідливих факторів. За час роботи на даному підприємстві, він отримав професійне захворювання, яке обумовлено умовами в яких він працював. Медичним висновком лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» про наявність хронічного професійного захворювання (м. Кривий Ріг) від 10.10.2019 № 1680 ОСОБА_1 встановлено діагноз: вібраційна хвороба другої стадії від комбінованої дії загальної та локальної вібрацій з церебрально-переферичним синдромом, у поєднані з полірадикулонейропатією (L4,L5,S1,Сб,С7) з вираженими порушеннями біомеханіки хребта на фоні протрузій дисків L2-L3,L3-L4, L3-L5 та грижею дисків L5-S1, нестабільності диску,L3-L4, стійким больовим та м`язово-тонічним синдромами, двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ступеня), остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів (ПФ другого ступеня), остеоартрозом дрібних суглобів кистей. Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легенів першої стадії), група А Легенева недостатність першого-другого ступеня. Нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху). Захворювання професійні 10.10.2019 р.. Згідно акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 11 листопада 2019 року, умови праці підземного кріпільника шахти 9/10 АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_1 за всіма параметрами є шкідливими. На момент розслідування хворий ОСОБА_1 не працює з 27 серпня 2019 року. Відповідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги обласної МСЕК №2 м. Кривого Рогу від 10.12.2018 року, ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 65%. Та встановлено третю групу інвалідності. Задовольняючи частково позовні вимоги суд 1 інстанції посилався на положення ст. ст. 153,237-1 КЗпП України та виходив з того, що позивач працював у небезпечних умовах праці, низьким рівнем техніки безпеки та впливом комплексу виробничих шкідливих факторів на шахті, в результаті чого зазнав моральної шкоди, оскільки відчуває фізичний біль та душевні страждання, змушений постійно приймати лікарські препарати. Із вказаними висновками суду 1 інстанції погоджується й колегія суддів, виходячи з наступного. Згідно ст. 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України в «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Як вбачається з Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 11 листопада 2019 року, умови праці підземного кріпільника шахти 9/10 АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_1 за всіма параметрами є шкідливими. На момент розслідування хворий ОСОБА_1 не працює з 27 серпня 2019 року. Відповідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги обласної МСЕК №2 м. Кривого Рогу від 10.12.2018 року, ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 65%. Та встановлено третю групу інвалідності. Таким чином, умови праці на АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» за всіма параметрами є шкідливими, що є порушенням ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці». З огляду на вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що професійне захворювання позивача, яке завдає йому фізичного болю та душевних страждань, виникло з вини АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» , яким не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника умов праці відповідно до нормативно-правових актів. Також колегія суддів погоджується із стягнутим судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, оскільки виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховано характер отриманих професійних захворювань, роботу позивача на підприємстві відповідача АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» в умовах впливу шкідливих факторів, продовж 21 року 5 місяців, відсоток втрати ним професійної працездатності в розмірі 65%, визнання позивача людиною з інвалідністю третьої групи, стан здоров`я, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану та можливість такого відновлення. Доводи апеляційної скарги з приводу того, що суд не навів мотивів, які б свідчили про безпідставність суми заявленого позивачем відшкодування є безпідставними з огляду на те, що судом в повній мірі врахував тяжкі зміни життєвих зав`язків позивача, ступінь втрати ним професійної працездатності, глибину фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого та позбавлення його можливості їх реалізації, інших обставин справи, з урахуванням вимог розумності і справедливості та дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 65 000 грн. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Судді: