Постанова КАС ВС № 545/2660/16-а

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2020 року м. Київ справа № 545/2660/16-а адміністративне провадження № К/9901/30343/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Стародуба О.П., суддів - Коваленко Н.В., Кравчука В.М., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 16.11.2016р. (суддя - Кіндяк І.С.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017р. (судді - Яковенко М.М., Лях О.П., Старосуд М.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій неправомірними та скасування рішення, в с т а н о в и в : У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив (з урахуванням уточнень позовних вимог а.с. 39 - 41): визнати неправомірними дії відповідача та нечинним рішення від 18.04.2016р. про проведення утримання з його пенсії у вказаному розмірі за період з 01.07.2011р. по 31.03.2016р.; скасувати рішення від 18.04.2016р. про проведення утримання з його пенсії у вказаному розмірі; зобов`язати відповідача повернути йому самостійно утримані грошові кошти із пенсії за весь період їх утримання. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачем протиправно здійснюється утримання з його пенсії суми коштів внаслідок нібито зловживань з його боку. Вважає такі дії відповідача незаконними та такими, що порушують його право на соціальні виплати, відповідачу про отримання ним надбавки на непрацездатного утриманця за період з 01.07.2011р. по 31.03.2016р. було відомо ще у 2008 та 2011 роках, в пенсійній справі знаходяться всі необхідні документи, які є достовірними, в тому числі посвідчення про призначення соціальної допомоги на дитину інваліда. Таким чином за вказаний період саме з вини відповідача йому було безпідставно сплачено пенсійне забезпечення з надбавкою на непрацездатного утриманця, внаслідок чого утворилась переплата в сумі 23443,39 грн, яка впродовж трьох місяців відповідачем самостійно утримується з його пенсії за наявності заперечень з його боку. Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 16.11.2016р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017р., в задоволенні позову відмовлено. З ухваленими у справі рішеннями не погодився позивач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування касаційної скарги посилається на невідповідність періоду, за який утворилась переплата надбавки на утриманця, а сума стягнення, яка зазначена в рішенні відповідача від 18.04.2016р., є перебільшеною. Посилання відповідача на те, що пенсійному фонду не було відомо про отримання ним соціальної допомоги на дитину інваліда є безпідставними, оскільки в матеріалах його пенсійної справи знаходяться всі належні документи, що підтверджують призначення йому цієї допомоги, і відповідачу такі обставини були відомі. Крім того, посилається на те, що даний вид соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу дітям-інвалідам та інвалідам з дитинства» виплачується незалежно від одержання на неї інших видів допомоги. Також посилається на те, що про отримання ним соціальної допомоги відповідачу, зокрема, було відомо ще у вересні 2009 року під час проведення управлінням пенсійного фонду контрольних заходів, у зв`язку з чим до управління праці та соціального захисту населення надсилався відповідний запит для визначення правомірності призначення надбавки на непрацездатного члена його сім`ї, проте рішення про утримання сум з пенсії відповідачем прийнято лише у квітні 2016 року. Посилається на те, що внаслідок саме такого неодноразового недбалого ставлення до виконання своїх службових обов`язків працівниками пенсійного фонду на даний час виникла переплата пенсії за п`ять років. Проте оскільки зловживання саме з його боку відсутні, то підстав для застосування до вказаних правовідносин статті 50 Закону №1058-VI немає. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив залишити її без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав. Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 31.10.2005р. є пенсіонером, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області (пенсійна справа №ФП-71405). Судами встановлено, що в ході проведення звірки по центральній базі Пенсійного фонду України працюючих пенсіонерів виявлено факт одночасної виплати позивачу надбавки, призначеної згідно статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших, осіб» на доньку та державної соціальної допомоги дитині - інваліду в Управлінні праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної ради м. Полтави на цю ж дитину - інваліда з дитинства. (а.с. 71 - 72) Згідно посвідчення УПСЗН Київського району м. Полтави серії НОМЕР_1 позивачу призначено соціальну допомогу на доньку, ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є дитиною-інвалідом. (а.с. 42) Відповідно до довідки УПСЗН Полтавської ОДА від 29.08.2011р. №687 позивач на обліку в Полтавському УПСЗН не перебуває і ніяких видів допомог не отримує. (а.с. 34) 29.08.2011р. позивач звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про призначення йому надбавки на утриманця, як непрацюючому пенсіонеру. (а.с. 26) Листом від 06.04.2016р. №08-03/3249 УПСЗН виконкому Київської районної в м. Полтаві ради повідомило ГУ ПФУ в Полтавській області про те, що позивач та його дружина ОСОБА_2 виховують дитину-інваліда та отримують державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам з надбавкою на догляд, яку призначено до 2024 року. (а.с. 28) Рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області від 18.04.2016р. №дфп71405/30 встановлено, що у позивача за період з 01.07.2011р. по 30.04.2016р. утворилась переплата пенсії в розмірі 23443,39 грн, яка підлягає поверненню до пенсійного фонду шляхом стягнення з пенсії позивача 20% пенсії щомісячно до повного погашення переплати. (а.с. 87) Листом ГУ ПФУ в Полтавській області від 18.07.2016р. №4399/03-24 позивача повідомлено про те, що згідно рішення від 18.04.2016р. №дфп71405/30 починаючи з 01.05.2016р. розпочато утримання переплаченої йому пенсії в розмірі 20%. (а.с. 31) Вважаючи протиправними та незаконними дії відповідача щодо утримання відповідних сум з його пенсії, позивач звернувся до суду із даним позовом. Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач недобросовісно виконував свої обов`язки, відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» де пенсіонери зобов`язані повідомляти органам пенсійного забезпечення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсій або припинення виплати, так як завідомо не вказав відповідачу, що отримує пенсію на дитину-інваліда в Управлінні праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної в м. Полтаві ради. Крім того, суди виходили з того, що перекладання позивачем свого обов`язку щодо належного виконання норм закону на відповідача щодо необхідності перевірки відповідних даних, що впливають на виплату відповідної надбавки, та при дотриманні належних обов`язків, відповідач мав можливість відмовити у призначенні надбавки, чого зроблено не було, що вказує на недбалість працівників відповідача, є безпідставним, оскільки в даному випадку саме не виконання своїх обов`язків з боку позивача, стало наслідком переплати. У випадку, коли б позивач здійснив повідомлення про наявність відповідних обставин, а відповідач не вчинив заходів щодо припинення виплат, тоді були б інші правові наслідки. В даному випадку, позивач відповідача не повідомляв про отримання інших виплат, та інші обставини, в тому числі працевлаштування, що мали наслідки для виплат та їх припинення. З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи, а мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними з наступних мотивів та передбачених законом підстав. Так, відповідно до пункту «а» частини 1 статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до пенсії за вислугу років, що призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (у тому числі до обчисленої в мінімальному розмірі), нараховується: а) надбавка непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника (стаття 30), - на кожного непрацездатного члена сім`ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому надбавка нараховується тільки на тих членів сім`ї, які не одержують пенсійні виплати із солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомогу на дітей одиноким матерям. За наявності права одночасно на пенсію, зазначені види допомоги і надбавку на непрацездатного члена сім`ї до пенсії за вислугу років за вибором пенсіонера може бути призначено пенсію, державну соціальну допомогу або нараховано на цього члена сім`ї надбавку. За наявності в сім`ї двох або більше пенсіонерів кожний непрацездатний член сім`ї, який перебуває на їх спільному утриманні, враховується для нарахування надбавки тільки одному з пенсіонерів за їх вибором. Згідно статті 60 цього Закону №2262-ХІІ пенсіонери зобов`язані повідомляти органам пенсійного забезпечення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. В разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу пенсійного забезпечення заподіяну шкоду. Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім`ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду. В ході розгляду справи судами встановлено, що отримуючи надбавку на утримання непрацездатних членів сім`ї позивач не повідомив пенсійний орган про отримання одночасно державної соціальної допомоги на дитину-інваліда, що відповідно до статті 16 Закону №2262-ХІІ виключало можливість призначення такої надбавки. Оскільки позивач такі обставини пенсійний орган не повідомив, внаслідок чого утворилась сума переплати, а тому суди обгрунтовано дійшли висновку про правомірність дій відповідача та відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін. Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, п о с т а н о в и в : Касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 16.11.2016р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017р. - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді: О.П. Стародуб Н.В. Коваленко В.М. Кравчук