Постанова 4856 № 120/1635/19-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/1635/19-а Головуючий у 1-й інстанції: Яремчук Костянтин Олександрович Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю. 18 червня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Іваненко Т.В. Граб Л.С. за участю: секретаря судового засідання: Колісниченко Ю.В., позивача - ОСОБА_1 представника відповідача - Дзісь А.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №120/1635/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову. 25 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із заявою про перегляд рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року за нововиявленими або виключними обставинами. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року в адміністративній справі № 120/1635/19-а відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення. Зокрема, апелянт наголошує, що суд першої інстанції протиправно відкрив провадження у справі за нововиявленими обставинами, адже, як стверджує апелянт, він звернувся до суду з заявами (від 25.11.2019 та від 09.12.2019) про перегляд рішення суду за виключними обставинами, проте суд не взяв це до уваги, не розглянув подані заяви та безпідставно прийшов до висновку про звернення позивача саме з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. Таким чином, з підстав, викладених в апеляційній скарзі та доповненні до апеляційної скарги, апелянт просить апеляційний суд: - скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року в адміністративній справі № 120/1635/19-а; - змінити рішення суду у справі № 120/1635/19-а від 19.06.2019, змінити постанову у справі № 120/1635/19-а від 19.09.2019, ухвалити нове рішення відповідно до позовних вимог адміністративного позову від 21.05.2019; - визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо проведення перерахунку та виплати пенсії в неповному обсязі з дня настання такого права, без врахування у складові грошового забезпечення, усіх складових грошового забезпечення як того вимагають положення Закону України №2262-ХІІ, у редакції Закону України від 04.04.2006 року №3591-ІV "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців"; - зобов"язати відповідача, з дня настання такого права, провести перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії з увахуванням у складові грошового забезпечення усіх складових грошового забезпечення , як того вимагають положення Закону України №2262-ХІІ. Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та доповнення до апеляційної скарги в повному обсязі. Представник відповідача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив залишити оскаржувану ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року без змін. Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновків, що ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року підлягає скасуванню, а справа направленю до суду першої інстанції для продовження розгляду з наступних підстав. 25 листопада 2019 року до Вінницького окружного адміністративного суду із заявою про перегляд рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року за нововиявленими або виключними обставинами звернувся ОСОБА_1 .. Ухвалою від 02 грудня 2019 року заяву позивача залишено без руху. Заявнику надано час для визначення підстави звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення або за виключними, або за нововиявленими обставинами. На виконання вимог суду, 09 грудня 2019 року позивачем подано заяву, в якій конкретизовано підстави звернення до суду із заявою від 25 листопада 2019 року, зокрема, щодо перегляду рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року за нововиявленими або виключними обставинами з відповідними обгрунтуваннями. Ухвалою від 13 грудня 2019 року судом першої інстанції відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року за нововиявленими обставинами в порядку статтей 361-369 КАС України. За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції, на підставі аналізу доводів заявника в сукупності з обставинами справи, відображеними у судовому рішенні, щодо якого ставиться питання про перегляд за нововиявленими обставинами, прийшов до висновку, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 , не є нововиявленими у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а тому у задоволенні заяви про перегляд рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року за нововиявленими обставинами відмовив. На думку колегії суддів, висновки Вінницького окружного адміністративного суду про наявність та достатність підстав для відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої 25 листопада 2019 року не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи встановила наступне. 25 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з заявою в порядку ст. 361 КАС України про перегляд рішення суду у даній справі за виключними обставинами. ( а.с.3, том.2) Ухвалою суду від 02 грудня 2019 року, судом першої інстанцї залишено заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за виключними обставинами без руху. Зокрема, в ухвалі суд зауважив, що у заяві про перегляд судового рішення за виключними обставинами заявник вказав на те, що, з однієї сторони, виключною обставиною, що дозволяє переглянути судове рішення, є висновки Верховного Суду, зроблені у постанові від 12 листопада 2019 року у справі №826/3858/18, а з іншої - істотні для справи обставини, які не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, посилаючись при цьому на пункт 1 частини 2 статті 361 КАС України, яким передбачено одну з підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Тобто, у поданій заяві заявник вказує на наявність виключних та нововиявлених обставин одночасно, не зазначаючи при цьому конкретної підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами (частина 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України) та\або за виключними обставинами (частина 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України). Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявнику слід визначитись із підставою звернення до суду про перегляд судового рішення за виключними або ж за нововиявленими обставинами, вказавши чітку підставу для перегляду судового рішення або ж за нововиявленими, або за виключними обставинами. На виконання вимог суду, 09 грудня 2019 року ОСОБА_1 подану заяву про перегляд рішення суду у даній справі за нововиявленими або виключними обставинами. Розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану 09 грудня 2019 року, суд першої інстанції дійшов всиновку, що позивач звернувся до суду саме з заявою про перегляд судового рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року за нововиявленими обставинами. Зокрема, в ухвалі від 13 січня 2020 року суд зауважив, що на думку заявника, підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були відомі суду та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, які полягають в скасуванні Верховним Судом 12 листопада 2019 року нормативного акта, на якому ґрунтується судове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року, а саме: скасування пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №103, змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Тобто, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявник вважає, що підставою для перегляду рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року у справі №120/1635/19-а за нововиявленими обставинами є висновки Верховного Суду у справі №826/3858/18, що і стало підставою звернення до суду з даною заявою. Таким чином, приймаючи оскаржувану ухвалу від 13 січня 2020 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 звернувся до суду саме з заявою про перегляд рішення суду у даній справі за нововиявленими обставинами. При цьому, вважаючи, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, що свідчить про відсутність підстав для задоволення вказаної заяви. Колегія суддів даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, поданим ОСОБА_1 до суду першої інстанції заявам, висновкам суду першої інстанції за результатом їх розгляду та доводам апеляційної скарги, приходить до висновку, що суд першої інстанції не дослідив в повній мірі обставини справи, не надав їм належну оцінку а тому не погоджується з висновками суду, викладеними в оскаржуваній ухвалі від 13 січня 2020 року. В першу чергу колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина. Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права". У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Як стверджує апелянт в апеляційній скарзі, суд першої інстанції протиправно виніс ухвалу від 13 грудня 2019 року про відкриття провадження у справі саме за нововиявленими обставинами, адже він звернувся до суду з заявами (від 25.11.2019 та від 09.12.2019) про перегляд рішення суду за виключними обставинами, проте суд не взяв це до уваги, не розглядув подані заяви та безпідставно прийшов до висновку про звернення позивача саме з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. Зазначене ОСОБА_1 також підтвердив в судовому засідання під час апеляційного розгляду його апеляційної скарги, наголосивши, що суд першої інстанції безпідставно не врахував його доводи, зазначені в поданих 25.11.2019 та 09.12.2019 року заявах, не надав їм належну правову оцінку та не розглянув заяви у встановленому порядку. З метою дослідження обставин, що слугували прийняттю оскаржуваної ухвали судом першої інстанції, апеляційний судом витребувано з Вінницького окружного адміністративного суду копію диска аудіозапису судового засідання від 13 січня 2020 року у справі №120/1635/19-а, який доучено до матеріалів справи. 20 березня 2020 року на адресу суду надійшов лист Вінницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року з додатком, а саме: диском звукозапису та актом про пошкодження звукового запису судового засідання. Зокрема, з акту вбачається, що у зв"язку із непрацездатністю обладнання комплексу звукозапису у залі судових засідань №2 Вінницького окружного адміністративного суду, було встановлено пошкодженність звукокого запису судового засідання, яке відбулось 13.01.2020 року у справі №120/1635/19. Таким чином, у суду апеляційної інстанції відсутня можливість підтвердити чи спростувати твердження та пояснення позивача відносно того, з якою саме заявою він звернувся до суду першої інстанції та чи правильну правову оцінку надано судом цій заяві. Отже, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє порушене на його думку право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставин справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував зазначені обставини та не надав їм належної правової оцінки, а тому дійшов передчасного висновку про звернення ОСОБА_1 до суду з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. Таким чином, на думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, а тому з метою забезпечення права позивача на доступ до суду є всі підстави для скасування ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року. Згідно з ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року скасувати. Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Постанова суду складена в повному обсязі 24 червня 2020 року. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Іваненко Т.В. Граб Л.С.