Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 826/1355/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1355/18 Головуючий у 1 інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Ганечко О.М. Кузьменка В.В. За участю секретаря Борейка Д.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області про визнання протиправним та скасування акта перевірки,- ВСТАНОВИЛА: Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, в якому просив: - визнати незаконними та скасувати акти поточних перевірок Регіонального відділення ФДМУ у Київській області від 23.01.2014 року до договору №2-НБ-ЗД, №3-НБ-ЗД, №4-НБ-ЗД, №5-НБ-ЗД; - визнати незаконними та скасувати акти поточних перевірок Регіонального відділення ФДМУ у Київській області від 25.11.2016 року до договору №2-НБ-ЗД, №3-НБ-ЗД, №4-НБ-ЗД, №5-НБ-ЗД. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду позивач - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що позивач не отримував жодного повідомлення про проведення перевірки, що позбавило його можливості надати всі необхідні документи, та не отримував жодного примірника актів перевірки для підписання, надання своїх зауважень та заперечень. 15 серпня 2020 року в судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивачем подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а провадження у справі - закриттю, з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та громадянином України ОСОБА_1 08 січня 2003 року укладено ряд договорів, а саме: Договір купівлі-продажу №2-НБ-ЗД об`єкта незавершеного будівництва - "корпус 2-Б", що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100; Договір купівлі-продажу №3-НБ-ЗД об`єкта незавершеного будівництва - "корпус 2-В", що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100; Договір купівлі-продажу №4-НБ-ЗД об`єкта незавершеного будівництва - "площадка РБЦ", що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна (фактично, вул. Завокзальна, 47); Договір купівлі-продажу №5-НБ-ЗД об`єкта незавершеного будівництва - "площадка РБЦ", що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна (фактично, вул. Завокзальна, 17). 23 квітня 2010 року між сторонами були укладені додаткові договори, відповідно до яких, сторонами був змінений п. 5.1.6 договорів, та покупець був зобов`язаний в термін до 31.12.2011 року підготувати документи та здійснити відповідні дії щодо переоформлення права забудовника на об`єкти приватизації, добудувати та ввести об`єкти в експлуатацію до 31.12.2013 року з можливою зміною первісного призначення. Регіональним відділенням Фонду державного майна України проведено перевірки умов вказаних вище договорів, за результатами яких складено Акти поточних перевірок від 23 січня 2014 року до договору №2-НБ-ЗД, №3-НБ-ЗД, №4-НБ-ЗД, №5-НБ-ЗД та від 25 листопада 2016 року до договору №2-НБ-ЗД, №3-НБ-ЗД, №4-НБ-ЗД, №5-НБ-ЗД. У висновках актів перевірки встановлено, що умови договорів купівлі-продажу: №2-НБ-ЗД об`єкта незавершеного будівництва - "корпус 2-Б", що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100, №3-НБ-ЗД об`єкта незавершеного будівництва - "корпус 2-В", що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100, №4-НБ-ЗД об`єкта незавершеного будівництва - "площадка РБЦ", що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна (фактично, вул. Завокзальна, 47), №5-НБ-ЗД об`єкта незавершеного будівництва - "площадка РБЦ", що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна (фактично, вул. Завокзальна, 17) не виконано в повному обсязі. Не погоджуючись із зазначеними актами поточних перевірок, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що вищезазначені акти поточних перевірок не містять приписів вчинити обов`язкові дії позивачу, а тому, не є рішенням суб`єкта владних повноважень (актом індивідуальної дії), в розумінні статті 19 КАС України, та, відповідно, не порушують права свободи та інтереси позивача у сфері публічно - правових відносин. За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла наступних висновків. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні від 20.07.2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб місцевих органів виконавчої влади, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 6 КАС України в порядку адміністративного судочинства. Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Приписами п.п.1, 2 ч.1 ст.4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. В силу п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з, у тому числі, іншим суб`єктом при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих осіб, відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних (публічно-владних) управлінських функцій. Також, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Наведеними положеннями процесуального закону визначено перелік повноважень адміністративного суду при вирішенні питання про правомірність рішень, дій чи бездіяльності осіб, яким делеговані повноваження зі здійснення владних (публічно-владних) управлінських функцій. Викладене, на переконання колегії суддів, підтверджує відсутність в адміністративних судів правових підстав для вирішення питань про право цивільне у межах оскарження таких дій, рішень чи бездіяльності. Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 оскаржує акти поточних перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу об`єктів незавершеного будівництва, зокрема: Акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва "Корпус 2-Б", що розташований за адресою: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100 від 08.01.2003 р. № 2-НБ-ЗД; Акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва "Корпус 2-В", що розташований за адресою: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100. від 08.01.2003 р. № З-НБ-ЗД; Акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва - база КБУ-22, що розташована за адресою: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Завокзальна, 47 від 08.01.2003 р. № 4-НБ-ЗД; Акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва "Площадка РБЦ", що розташований за адресою: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Завокзальна, 17 від 08.01.2003 р. № 5-НБ-ЗД; Акт поточної перевірки виконання умов договору Купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва «Корпус 2-Б» від 08.01.2003 № 2-НБ-ЗД; Акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва «Корпус 2-В» від 08.01.2003 № 3-11Б-ЗД; Акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва «База КЬУ-22» від 08.01.2003 №4-НБ-ЗД; Акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва «Площадка РБЦ» від 08.01.2003 №5-НБ-ЗД (а.с. 7-8, 10-11, 13-14, 16-17, 19-23). Положеннями частини 1 статті 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» від 09 грудня 2011 року № 4107-VI передбачено, що Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності. У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Фонд державного майна України», Фонд державного майна України: у сфері своєї діяльності, зокрема, здійснює повноваження власника державного майна у процесі приватизації та контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління; здійснює продаж державного майна в процесі його приватизації; підписує акти приймання-передачі державного майна, у тому числі акцій (часток, паїв), у процесі утворення господарських товариств; приймає рішення про приватизацію; здійснює контроль за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна. Аналіз наведених норм свідчить про те, що Фонд державного майна України має не тільки владні управлінські функції, а й такі, що не містять владної складової та спрямовані на організаційні та майнові відносини. У даній справі відносини між учасниками справи виникли на підставі укладених договорів купівлі-продажу об`єктів незавершеного будівництва, де відповідач, як власник цього майна, здійснював продаж об`єкта незавершеного будівництва, дії щодо контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу, а тому, спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 815/5439/17. Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Приписами ч.ч. 1- 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За приписами ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Оскільки правовідносини у даній справі виникли у зв`язку із здійсненням контролю щодо виконання договорів купівлі-продажу об`єктів незавершеного будівництва, колегія суддів вважає, що цей спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства. Положеннями ч. 1 ст. 319 КАС України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, за наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для закриття провадження у даній справі, передбачених п.1 ч.1 ст. 238 КАС України, оскільки, справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а в порядку цивільного судочинства. Приймаючи до уваги, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права в частині розгляду справи з порушенням правил юрисдикційної підсудності, колегія суддів дійшла висновку що, у відповідності до ч.1 ст.319 КАС України, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України, роз`яснивши позивачу його право на звернення з позовом до суду цивільної юрисдикції. Керуючись ст.ст.238, 243, 250, 315, 319, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року скасувати та прийняти нове рішення, яким провадження у справі - закрити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Ганечко О.М. Кузьменко В.В. Повний текст постанови виготовлено 22.06.2020 року.