Постанова 4852 № 160/5528/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 червня 2020 року м. Дніпросправа № 160/5528/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Чепурнова Д.В., Мельника В.В., за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 року в адміністративній справі №160/5528/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Лінде Газ Україна" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису в частині,- ВСТАНОВИВ: Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 року заяву Приватного акціонерного товариства «Лінде Газ Україна» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задоволено. Стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства «Лінде Газ Україна» (код ЄДРПОУ 05761850) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області. Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невірне та неповне дослідження матеріалів справи, просить скасувати додаткове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні заяви позивачавідмовити у повному обсязі. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Судом встановлено, що 10.07.2015 року Приватне акціонерне товариство «Лінде Газ Україна» уклало з Адвокатським об`єднанням «Лоуатек» угоду про надання юридичних послуг та відповідно до додатку від 08.01.2019 року до угоди про надання юридичних послуг предметом даного договору є надання Адвокатським об`єднанням рекомендацій, представлення інтересів, надання юридичних послуг зі стягнення заборгованості з контрагентів-боржників. Підставою для виконання послуг є письмово оформлене сторонами замовлення-доручення, яким сторони визначають обсяг юридичних послуг, а також умови та терміни виконання таких послуг об`єднанням. Разом з заявою представником позивача надано копії наступних документів: - витяг з Додатку до угоди про надання юридичних послуг від 10.07.2015 року; - статут Адвокатського об`єднання «Лоуатек»; - виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб щодо Адвокатського об`єднання «Лоуатек»; - замовлення-доручення №12-04-2019 від 12.04.2019 року; - рахунок-фактура №34 від 11.06.2019 року; - виписка по банківському рахунку АО «Лоуатек» від 13.08.2019 року; - акт надання послуг №34 від 11.06.2019 року; - платіжне доручення від 12.06.2019 року на суму 15 000,00 грн.; - виписка по банківському рахунку АО «Лоуатек» від 15.10.2019 року. Враховуючи наведені вище положення законодавства, відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний був навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами. Водночас відповідачем як суб`єктом владних повноважень не надано доказів, як і не зазначено обставин, які б спростували співмірність розміру судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт. Суд таких обставин також не встановив. Наведена апелянтом підставність скасування додаткового судового рішення не впливає на суть оскарженого рішення та не дає підстав для його зміни чи скасування. Таким чином, з огляду на доведеність позивачем реальності та підтвердження фактичного розміру понесених витрат на правничу допомогу та недоведеність відповідачем обставин понесення позивачем розміру витрат у меншому розмірі та/або неспівмірності таких витрат, колегія суддів вважає правильними висновок суду першої інстанції про задоволення заяви позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області залишити без задоволення. Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили. Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов суддя В.В. Мельник