Ухвала КАС ВС № 824/1652/19-а

УХВАЛА 22 червня 2020 року Київ справа №824/1652/19-а адміністративне провадження №К/9901/14693/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Тацій Л.В., суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу Заставнівської міської ради на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2020 року по справі №824/1652/19-а за позовом Заставнівської районної ради до Заставнівської міської ради, третіх осіб, як не заявляють вимог на предмет спору: Заставнівської районної державної адміністрації Чернівецької області та Сектору культури Заставнівської районної державної адміністрації Чернівецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В ИВ: Заставнівська районна рада звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Заставнівської міської ради, в якому просила: - визнати протиправною бездіяльність Заставнівської міської ради Чернівецької області щодо прийняття зі спільної власності територіальних громад Заставнівського району у комунальну власність Заставнівської міської ради об`єднаної територіальної громади бюджетні установи та майно, що розташовані на її території. - зобов`язати Заставнівську міську раду Чернівецької області виконати рішення Заставнівської районної ради Чернівецької області від 07.02.2019 № 319-31/2019 про передачу бюджетних установ (об`єктів) культури зі спільної власності селища, сіл Заставнівського району до комунальної власності Заставнівської міської ради (в частині передачі Заставнівської районної бібліотеки для дітей і палац культури) та прийняти відповідне рішення у порядку встановленому чинним законодавством України. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2020 року, позов Заставнівської районної ради Чернівецької області задоволено. Відповідач не погодився із судовими рішеннями, які ухвалені судами першої та апеляційної інстанції по цій справі та 12.06.2020 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою. За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження у справі, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про наступне. Частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Як вбачається з тексту судового рішення, судом першої інстанції встановлено, що справа належить до справ незначної складності і справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження. Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України. Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266 -1 цього Кодексу. Судом першої інстанції відповідно статті 257 КАС України прийнято рішення про віднесення даної справи до категорії справ незначної складності та розглянуто її за правилами спрощеного провадження. Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. В касаційній скарзі заявник посилається на те, що суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково, обґрунтовуючи це тим, що до участі у справі залучені треті особи. Проте, доводи заявника про те, що по справі залучені треті особи не свідчать про помилковість висновків суду щодо визначення цієї справи справою незначної складності. Крім того, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, відсутність ознак, за яких справа відноситься до спорів, що за ч. 4 ст. 12 КАС України розглядається виключно за правилами загального позовного провадження, свідчать про безпідставність доводів відповідача про помилковість віднесення цієї справи до справ незначної складності. Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності. Доведення обставин, передбачених пп "а" - "г" п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Крім доводів про помилковість віднесення судом першої інстанції справи до категорії справ незначної складності, яким Судом надана оцінка, заявник на обґрунтування права на касаційне оскарження зазначає, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження вирішене судом за власною ініціативою, без відповідної заяви позивача. Відповідач також вказує, що судом безпідставно не задоволено його клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Проте, колегія суддів зазначає, що таке обґрунтування не свідчить про існування виключного випадку (п.п. «а»-«г» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України), за доведеності існування якого заявником, може бути відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою на судове рішення у справі незначної складності, позаяк рішення у такій справі не підлягає за загальним правилом касаційному оскарженню безвідносно до того, в якому провадженні (загальному чи спрощеному позовному) розглянута справа. При цьому, фактично законодавець визначив, що судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню також і безвідносно до правової оцінки постановлених у таких справах судових рішень, визначивши вичерпний перелік виключних випадків, за яких такі судові рішення можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції, серед яких відсутня така підстава як призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного судом першої інстанції без відповідної заяви позивача Слід також зазначити, що оцінці наявності підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, передує наявність права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності. В обґрунтування права на касаційне оскарження заявник також зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа має виняткове значення для відповідача та становить значний суспільний інтерес. Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів дійшла висновку, що посилання скаржника на положення пп «а» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки на поточний день ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її. Посилання заявника на існування обставин, визначених пп "в" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, має загальний характер та притаманне кожній аналогічній справі, тому не може вважатись винятковим випадком. В решті, відповідач на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Таким чином, оскільки оскаржуване судове рішення прийняте у справі незначної складності, а передбачені п.п. «а»-«г» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України виняткові обставини відсутні і їх наявність не доведена заявником, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити. Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, - У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Заставнівської міської ради на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2020 року по справі №824/1652/19-а за позовом Заставнівської районної ради до Заставнівської міської ради, третіх осіб, як не заявляють вимог на предмет спору: Заставнівської районної державної адміністрації Чернівецької області та Сектору культури Заставнівської районної державної адміністрації Чернівецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії. Надіслати заявнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Л.В. Тацій Суддя Т.Г. Стрелець Суддя С.Г. Стеценко