Постанова 4855 № 620/3810/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3810/19 Головуючий у 1 інстанції: Заяць О.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Василенка Я.М. Шурка О.І. За участю секретаря Борейка Д.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Чернігівське тролейбусне управління" Чернігівської міської ради до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИЛА: Позивач - Комунальне підприємство "Чернігівське тролейбусне управління" Чернігівської міської ради звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 10.12.2019 №0051945304 в частині застосування штрафу в розмірі 371368 грн. 31 коп. за порушення термінів реєстрації зведених податкових накладних № 283 від 31.01.2017 на суму 344,93 грн, № 345 від 31.05.2017 на суму 624840,40 грн. та № 267 від 31.12.2018 на суму 3078351,00 грн. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.12.2019 №0051945304 в частині застосування штрафу в розмірі 371368 грн. 31 коп. за порушення термінів реєстрації зведених податкових накладних № 283 від 31.01.2017 на суму 344,93 грн., № 345 від 31.05.2017 на суму 624840,40 грн. та № 267 від 31.12.2018 на суму 3078351,00 грн. Не погодившись з рішенням суду відповідач - Головне управління ДПС у Чернігівській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що позивачем порушено строки реєстрації зведених податкових накладних, а тому, оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає нормам законодавства. 28 травня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Комунального підприємства "Чернігівське тролейбусне управління" Чернігівської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 19 листопада 2019 року Комунальне підприємство "Чернігівське тролейбусне управління" Чернігівської міської ради отримало від Чернігівського управління ГУ ДПС у Чернігівської області Акт камеральної перевірки дотримання строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14 листопада 2019 року № 81/25-01-53-04-39. Згідно з Акту перевірки № 81/25-01-53-04-39, на підставі п. 20.1.4, п. 20.1 ст. 41.1 ст. 41, ст. 102, ст. 114, ст. 75, в порядку статті 76 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- VI зі змінами та доповненнями, старшим державним ревізором - інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Чернігівського управління ГУ ДПС у Чернігівської області Колесніковою Анастасією Анатолієвною проведено камеральну перевірку з питань дотримання строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Камеральною перевіркою, проведеною старшим державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Чернігівського управління ГУ ДПС у Чернігівської області Колесніковою Анастасією Анатолієвною, встановлено порушення Комунальним підприємством "Чернігівське тролейбусне управління" Чернігівської міської ради пункту 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України. Комунальне підприємство "Чернігівське тролейбусне управління" Чернігівської міської ради не погоджуючись з висновками перевірки, фактами і даними, викладеними в акті перевірки № 81/25-01-53-04-39, подав заперечення на акт перевірки від 28 листопада 2019 року. 10 грудня 2019 року Комунальне підприємство "Чернігівське тролейбусне управління" Чернігівської міської ради отримало від відповідача відповідь на надані заперечення, згідно якої, відповідач не врахував надані заперечення на акт перевірки № 81/25-01-53-04-39. 12 грудня 2019 року Комунальне підприємство "Чернігівське тролейбусне управління" Чернігівської міської ради отримало податкове повідомлення-рішення від 10 грудня 2019 року № 0051945304, яким до застосований штраф у загальному розмірі 371 372,23 грн. Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Положеннями п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Згідно підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. За приписами п. 198.5 ст. 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). В силу пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Нормами пункту 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. У відповідності до підпункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Чернігівської області за результатами камеральної перевірки дотримання строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних складено Акт камеральної перевірки від 14 листопада 2019 року № 81/25-01-53-04-39 (а.с. 7). Вказаним актом встановлено порушення Комунальним підприємством "Чернігівське тролейбусне управління" Чернігівської міської ради граничних строків реєстрації податкових накладних. На підставі вищезазначеного Акту, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 10 грудня 2019 року № 0051945304, яким до позивача застосований штраф у загальному розмірі 371 372,23 грн. (а.с. 15). Колегія суддів зазначає, що Комунальне підприємство "Чернігівське тролейбусне управління" Чернігівської міської ради, звертаючись до суду з адміністративним позовом, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 10 грудня 2019 року №0051945304 в частині застосування штрафу в розмірі 371368 грн. 31 коп. за порушення термінів реєстрації зведених податкових накладних № 283 від 31 січня 2017 року, № 345 від 31 травня 2017 року та № 267 від 31 грудня 2018 року. Матеріали справи свідчать, що податкові накладні № 283 від 31 січня 2017 року, № 345 від 31 травня 2017 року та № 267 від 31 грудня 2018 року є зведеними податковими накладними за товарами/послугами які не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг та зареєстровані Єдиному реєстрі податкових накладних з відповідною ознакою 09 (тип причини 09 - складена на постачання для операцій які звільнені від оподаткування ПДВ) (а.с.17-20). Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 13 серпня 2019 року у справі №2040/7988/18 вказав наступне: «…статтею 120-1.1 статті 120 ПК України винятки із загальних правил сформульовано чітко та виходячи з синтаксичного аналізу побудови норми права та дійсної мети законодавця, можна зробити висновок, що внесені Законом № 1797-VIII зміни запровадили виключні випадки звільнення від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, і такі виключення стосуються реєстрації двох видів податкових накладних: 1) яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування; 2) яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою. Тобто для застосування виключень і звільнення від відповідальності обов`язковою умовою є звільнення операції від оподаткування або її оподаткування за нульовою ставкою». Таким чином, колегія суддів зазначає, що для звільнення позивача від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних необхідно, щоб податкова накладна не лише не надавалася отримувачу (покупцю), а також, була складена на постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою. Оскільки, податкові накладні № 283 від 31 січня 2017 року, № 345 від 31 травня 2017 року та № 267 від 31 грудня 2018 року складені на постачання товарів/послуг звільнені від оподаткування та не надавалися покупцю (отримувачу), колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги Комунального підприємства "Чернігівське тролейбусне управління" Чернігівської міської ради та визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.12.2019 №0051945304 в частині застосування штрафу в розмірі 371368 грн. 31 коп. за порушення термінів реєстрації зведених податкових накладних № 283 від 31.01.2017 на суму 344,93 грн, № 345 від 31.05.2017 на суму 624840,40 грн. та № 267 від 31.12.2018 на суму 3078351,00 грн. Посилання апелянта на постанову Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у справі № 620/1221/19 колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, дане судове рішення прийнято Верховним Судом за інших обставин справи та правовідносин, а тому, викладені в ньому висновки не підлягають застосуванню при вирішенні спору у даній справі. Решта доводів та заперечень апелянтів висновків суду першої інстанції не спростовують. Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Комунального підприємства "Чернігівське тролейбусне управління" Чернігівської міської ради та наявність правових підстав для їх задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому, підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Василенко Я.М. Шурко О.І. Повний текст постанови виготовлено 22.06.2020 року