Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/2296/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2296/19 Суддя (судді) першої інстанції: А.В. Руденко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Черпіцької Л.Т. суддів - Безименної Н.В., Собківа Я.М., секретар судового засідання - Закревська І.Л., за участю: позивач ОСОБА_1 , представник третьої особи Русакова І.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чорнобаївського районного суду Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Вища рада правосуддя, про визнання протиправною відмови у поновленні на посаді судді, визнання нечинним наказу про відрахування зі штату судді, зобов`язати поновити на посаді судді та стягнути суддівську винагороду за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом, в якому просила суд визнати протиправною відмову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 11.07.2019 у поновленні позивача на посаді судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області; визнати нечинним наказ в.о. голови Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04.10.2016 про відрахування позивача із штату Чорнобаївського районного суду Черкаської області; зобов`язати відповідача поновити позивача на посаді судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області; стягнути з відповідача суддівську винагороду за час вимушеного прогулу з 05.10.2016 до 10.07.2019 у сумі 1223583 грн. 57 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 800/539/16, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019, позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову Верховної Ради України від 29.09.2016 №1607-VIІI про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 126 Конституції України у зв`язку з порушенням присяги судді, на підставі якої наказом в.о. голови Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04.10.2016 №27-к її відраховано зі штату Чорнобаївського районного суду Черкаської області. Позивач зазначає, що невиконання відповідачем судового рішення, яким скасовано підставу для її звільнення з посади судді, порушує її право на проходження публічної служби на посаді судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області і змушує захищати свою права в суді у сфері публічно-правових відносин. Проходження публічної служби суддею є трудовими відносинами, які регулюються насамперед спеціальним законодавством і загальними нормами трудового законодавства. Відтак, належним способом захисту порушених прав позивач вважає скасування наказу відповідача від 04.10.2016 про відрахування зі штату, поновлення на посаді судді та стягнення суддівської винагороди за час вимушеного прогулу. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 відмовлено у задоволенні адміністративного позову. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що наказ в.о. голови Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04.10.2016 №27-к про відрахування позивача з посади судді виданий на підставі постанови Верховної Ради України від 29.09.2016 №1607-V VIІІ, яка на дату видання наказу не була скасована, а тому його прийнято на законних підставах. Названий наказ є актом індивідуальної дії, вичерпаний в момент його видання, що також унеможливлює визнання його нечинним. В той же час, судове рішення у справі № 800/539/16 не містило приписів щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді судді Чорнобаївського районного суду, як наслідок були відсутні підстави для винесення головою Чорнобаївського районного суду наказу, як про поновлення позивача на посаді судді Чорнобаївського районного суду, так і для скасування попереднього наказу від 04.10.2016 про відрахування ОСОБА_1 зі штату суду. Суд першої інстанції також звернув увагу, що на дату розгляду цієї справи правове регулювання спірних правовідносин зазнало суттєвих змін у порівнянні з тим, яке існувало у період їх виникнення. Так, частиною другою статті 112 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України "Про Вищу раду правосуддя". Отже, єдиним органом, до компетенції якого відноситься питання призначення на посаду судді та звільнення з посади є Вища рада правосуддя, відтак поновлення судді на посаді відноситься до компетенції Вищої ради правосуддя. За вказаних обставин повноваження голови Чорнобаївського районного суду Черкаської області на вирішення питання про поновлення позивача на посаді судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області шляхом видання відповідного наказу та скасування попереднього наказу від 04.10.2016 про відрахування її зі штату Чорнобаївського районного суду виникають лише за наявності відповідного рішення Вищої ради правосуддя. Водночас, при прийнятті рішення суд врахував обраний позивачем спосіб захисту у цій справі, - відсутність жодних позовних вимог до Вищої ради правосуддя, а також те, що ОСОБА_1 як у позові, так і у судовому засіданні наполягала виключно на протиправності дій та бездіяльності Чорнобаївського районного суду Черкаської області. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції повністю, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що рішення було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що у спірних правовідносинах, поміж іншого, підлягають застосуванню норми Кодексу законів про працю України, якщо спірні питання не врегульовані нормами спеціального законодавства. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, посилаючись на те, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Третя особа у письмових поясненнях вказала про помилковість висновків суду першої інстанції, що поновлення відноситься до компетенції Вищої ради правосуддя, оскільки праве регулювання такої процедури взагалі відсутнє. Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне. З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що Указом Президента України від 13.08.2002 № 712/2002 «Про призначення суддів» ОСОБА_1 призначена на посаду судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області у межах п`ятирічного строку. Постановою Верховної Ради України від 22.05.2008 №296-VI «Про обрання суддів» ОСОБА_1 обрано на посаду судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області безстроково. 05.11.2015 Вища рада юстиції прийняла рішення № 810/0/15-15 «Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 з посади за порушення присяги». 17.12.2015 Вища рада юстиції внесла до Верховної ради України подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області у зв`язку з порушенням присяги. 29.09.2016 Верховна Рада України прийняла постанову № 1607-VIІІ «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 126 Конституції України у зв`язку з порушенням присяги судді». 04.10.2016 в.о. голови Чорнобаївського районного суду Черкаської області Синецькою Л.А. видано наказ №27-к, яким відповідно до п. 3 ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на підставі постанови Верховної Ради України від 29.09.2016 № 1607-VIІІ, суддю ОСОБА_1 з 04.01.2016 відраховано зі штату Чорнобаївського районного суду Черкаської області у зв`язку зі звільненням з посади судді. Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №800/24/17 (800/451/15) позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Вищої ради юстиції від 05.11.2015 № 810/0/15-15. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 18.10.2018 скасовано рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №800/24/17 (800/451/15) та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 800/539/16, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019, позов задоволено: визнано протиправною та скасовано Постанову ВРУ від 29.09.2016 № 1607-VIІI. 11.07.2019 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про визнання нечинним наказу від 04.10.2016 про її звільнення, поновлення на посаді судді та виплату суддівської винагороди за час вимушеного прогулу з 05.10.2016 по 10.07.2019. Листом Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 11.07.2019 №16/4.2/19-Вих/19 позивачу відмовлено у поновленні її на посаді судді через відсутність правових підстав та з посиланням на те, що питання поновлення судді на посаді не було предметом судового розгляду при оскарженні постанови Верховної Ради України від 29.09.2016. А рішення Вищої ради юстиції від 05.11.2015 № 810/0/15-15 є чинним згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.10.2018. Не погоджуючись з відмовою у поновленні на посаді, позивач звернулась до суду Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів відзначає наступне. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) суддя суду загальної юрисдикції може бути звільнений з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, визначених частиною п`ятою статті 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції. Згідно з пунктом 5 частини п`ятої статті 126 Конституції України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі порушення суддею присяги. Частинами третьою, п`ятою статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» було передбачено, що звільнення судді з посади на підставі порушення ним присяги судді відбувається за поданням Вищої ради юстиції після розгляду цього питання на її засіданні відповідно до Закону України від 15.01.1998 № 22/98-ВР «Про Вищу раду юстиції». На підставі подання Вищої ради юстиції Верховна Рада України приймає постанову про звільнення судді з посади. Судом було встановлено, що позивач була звільнена з посади судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 126 Конституції України у зв`язку з порушенням присяги судді, на підставі постанови Верховної Ради України від 29.09.2016 № 1607-VIІІ. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», в редакції на дату видання відповідачем наказу №27-к від 04.10.2016 про відрахування позивача зі штату Чорнобаївського районного суду Черкаської області, голова місцевого суду видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв`язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ. Зважаючи на вимоги наведених норм, голова суду наділений повноваженнями видавати накази про зарахування судді до штату суду, чи відрахування, за умови наявного відповідного акта, передбаченого законом, про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади. Натомість, згідно вимог пункту 4 частини першої статті 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до повноважень голови місцевого суду не віднесено надання правової оцінки щодо протиправності або правомірності акта про звільнення судді з посади при прийнятті наказу. Видання наказу про відрахування зі штату суду є належною формою реалізації відповідним суб`єктом своїх владних управлінських функцій. Оскільки наказ в.о. голови Чорнобаївського районного суду Черкаської області про відрахування позивача з посади судді був виданий на підставі постанови Верховної Ради України від 29.09.2016 №1607- VIII, яка на дату видання наказу не була скасована, є законні підстави погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що наказ є таким, що ґрунтується на вимогах закону, а тому не підлягає скасуванню. Слід зазначити, рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 800/539/16, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019, постанова Верховної Ради України від 29.09.2016 № 1607-VIІI була скасована з підстав встановлення судом істотних порушень Верховною Радою України процедури під час ухвалення постанови від 29 вересня 2016 року № 1615-VIII, зокрема Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI. Втім, вказані судові рішення не містили мотивів та обгрунтувань стосовно поновлення позивача на посаді судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області і таке питання взагалі не було предметом судового розгляду. Викладене вказує на користь того, що відсутність будь-яких приписів та вказівок у судовому рішенні щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді судді Чорнобаївського районного суду в контексті церемоніальності функції голови суду при прийнятті наказу про звільнення судді з посади, зумовлює неможливість, як надання правової оцінки щодо протиправності або правомірності акта про звільнення судді з посади при прийнятті наказу, так і вживати дії щодо поновлення судді на посаді або зараховувати суддю до штату. В свою чергу, з моменту прийняття постанови Верховної Ради України від 29.09.2016 №1607- VIII до її скасування в судовому порядку правове регулювання спірних правовідносин зазнало суттєвих змін. Так, частиною другою статті 112 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції від 02.06.2016 №1402-VIII) передбачено, що рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду правосуддя». Згідно із частинами першою та третьою статті 56 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя. Представником ВРП було подано суду рішення Вищої ради правосуддя від 28 листопада 2019 року, в якому надана правова оцінка обставинам, які слугували підставою для висновку про порушення позивачем присяги судді, поставлених їй за провину, внаслідок чого вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України. Зважаючи на встановлені обставини у справі та вимоги законодавчих приписів, апеляційний суд не вбачає підстав для поновлення позивача на посаді судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області. Стосовно доводів апеляційної скарги про необхідність застосування до спірних правовідносин норм трудового законодавства через відсутність правового механізму поновлення на посаді судді, колегія суддів акцентує увагу, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться в спеціальному законі. Разом з тим, з огляду на особливий статус судді, правове регулювання організації праці суддів визначається винятково Конституцією України і Законом України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема статтею 125 вказаного Закону, а не положеннями КЗпП України. Тобто, на суддю як на особу публічного права із особливим статусом не розповсюджуються загальні норми трудового законодавства. (правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладена у постановах від 29 квітня 2020 року у справі №815/5811/16, від 13 листопада 2019 року №160/1640/19). Враховуючи наведене вище, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст.329-331 Кодексу адміністративного судочинства України. Повний текст постанови виготовлено 19 червня 2020 року. Головуючий суддя:Л.Т. Черпіцька Судді:Н.В. Безименна Я.М. Собків