Постанова 4852 № 0840/3762/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 05 грудня 2019 року м. Дніпросправа № 0840/3762/18 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В., за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року у адміністративній справі №0840/3762/18 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішення та податкових повідомлень - рішень, - ВСТАНОВИВ: 11 вересня 2018 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС в Запорізькій області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 25 червня 2018 року №0018401305 прийняте ГУ ДФС у Запорізькій області; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 25 червня 2018 року №0018391305 прийняте ГУ ДФС у Запорізькій області; визнати протиправним та скасувати рішення від 25 червня 2018 року №0018421305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненараховано єдиного внеску; зобов`язати ГУ ДФС у Запорізькій області видати Наказ про проведення документальної позапланової перевірки ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки фізичної особи НОМЕР_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року та питань сплати єдиного внеску за загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року. В обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_1 зазначив, що при проведенні документальної перевірки не було взято до уваги всі первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт отримання доходів та понесення витрат за перевіряємий період, обґрунтовані пояснення стосовно складу та структури доходів та витрат, відображених в податкових деклараціях, товарно-транспортні накладні за надані послуги, довідки про дебіторську та кредиторську заборгованість, довідку про залишки товарно-матеріальних цінностей, через що вважає, що податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненараховано єдиного внеску є протиправними та підлягають скасуванню. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року по справі № 0840/3762/18 у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 77.1, пункту 77.4 статті Податкового кодексу України пункту 1 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 25 квітня 2018 року № 1238 та плану - графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2018 рік проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року відповідно до затвердженого плану перевірки. Перевірка проводилась з 10 травня 2018 року по 31 травня 2018 року. За результатами перевірки складено Акт перевірки № 430/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 07 червня 2018 року «Про результати документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки фізичної особи НОМЕР_1 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року. За результатами перевірки встановлено порушення: -пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено чистий оподатковуваний доход в сумі 2927962,33 грн., в т.ч. за 2015 рік - 76531,33 грн., за 2016 рік - 772642,00 грн., за 2017 рік - 2078789,00 грн., що призвело до заниження суми податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 524737,28 грн., у тому числі за 2015 рік - 11479,70 грн., за 2016 рік - 139075,56 грн., за 2017 рік - 374182,02 грн. -підпункту 1.2, 1.3, 1.4. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX, пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено чистий оподатковуваний доход в сумі 2927962,33 грн., в т.ч. за 2015 рік - 76531,33 грн., за 2016 рік - 772642,00 грн., за 2017 рік - 2078789,00 грн., що призвело до заниження суми військового збору від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 43919,44 грн., в т.ч. за 2015 рік - 1147,97 грн., за 2016 рік - 115 89,63 грн., за 2017 рік - 31181,84,00 грн. -частини 1 статті 7, частини 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», внаслідок не вірного визначення суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску в результаті чого занижено належного до сплати в бюджет єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 22% (34,7%), у розмірі - 218976,72 грн., у т.ч. по періодах: за 2015 рік на суму - 26556,36 грн., за 2016 рік на суму - 91143,36 грн., за 2017 рік на суму - 101277,00 грн. На підставі зазначеного акту перевірки № 430/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 07 червня 2018 року ГУ ДФС у Запорізькій області винесено: -податкове повідомлення - рішення по податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування (код платежу 11010500) № 0018401305 від 25 червня 2018 року на загальну суму 655921,61 грн., у тому числі основного платежу - 524737,28 грн. та штрафні санкції - 131184,33 грн., -податкове повідомлення - рішення по військовому збору (код платежу 11011000) № 0018391305 від 25 червня 2018 року на загальну суму 54899,30 грн., у тому числі основного платежу - 43919,44 грн. та штрафні санкції - 10979,86 грн. -рішення від 25 червня 2018 року №0018421305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненараховано єдиного внеску у сумі 218973,72 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 36323,28 грн. ФОП ОСОБА_1 не погоджуючись з прийнятими податковими повідомлення - рішеннями, рішенням про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, подав до ДФС України скаргу № 1 від 09 липня 2018 року (вх. ДФС № 7631/ФОП від 12 липня 2018 року). За результатами розгляду скарги прийняті рішення залишено без змін, а скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - без задоволення. Також прийнято рішення про результати розгляду скарги №13090/4/99-99-11-02-01-14 від 30 серпня 2018 року згідно якого податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 25 червня 2018 року №№ 0018391305, 0018401305 залишено без змін, а скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - без задоволення. Не погоджуючись з рішеннями податкового органу, позивач звернувся до суду з позовною заявою. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано до суду належних та достатніх доказів на підтвердження свої позовних вимог. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Згідно підпункту 14.1.27, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що «витрати» - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником), а «господарська діяльність» - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Відповідно до п.п. 177.1 статті 177 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов`язків у яких виник спір) доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (пункт 177.2 цієї статті). Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 цієї статті). Відповідно до пункту 138.2. статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, які підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Згідно з пунктом 177.4. статті 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством; суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції. Таким чином, фізична особа-підприємець може віднести до складу витрат витрати, якщо вони документально підтверджені первинними документами; пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи-підприємця; безпосередньо пов`язані з отриманням доходів; фактично сплачені; товари (послуги) фактично отримано фізичною особою-підприємцем. В той же час, пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку) отриманого від діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. Тобто, збільшення об`єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб напряму впливає на нарахування грошового зобов`язання на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно факту, що до перевірки ФОП ОСОБА_1 не надав жодного первинного документу щодо документального підтвердження використання (списання) дизельного пального у 2015-2017 роках, у тому числі товарно-транспортних накладних, подорожніх листів або інших документів, які б відповідали вимогам частині 2 статті 9 Закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. За відсутності перелічених вище первинних документів не можливо підтвердити використання в господарській дальності придбаного дизельного пального в сумі 2545935,18 грн., у тому числі у 2015 році на 41672,02 грн., у 2016 році на 582226,0 грн., у 2017 році на 1922037,16 грн. По наданим фіскальним чекам на закупівлю дизельного пального, оскільки не надано товарно транспорті накладні за цей період, або подорожні листи. Крім того, в періоді що перевірявся, ФОП ОСОБА_1 здійснював придбання запчастин до транспортних засобів у таких контрагентів-постачальників, як ПП «Автотір», ТОВ «Приазовспецопт», ОСОБА_2 , ТОВ «Міраторг», ТОВ «ТК «Вояж», ТОВ «М П К», ТОВ «Автофастера ЛТД», ПП «Юнол», ТОВ «СавВАТС», філія №3 «Металоцентр» СавВАТС» ТОВ «СавВАТС», ОСОБА_3 , ТОВ «Глобал ІНКАМ». Для визначення непридатності основних засобів, або їх частин до використання у суб`єкта господарювання повинні бути підстави, а також Акт (або інший документ для податкової звітності), який підтверджує непридатність у використанні. Так, ФОП ОСОБА_1 до перевірки не надав актів дефектації, актів списання запчастин, автошин, для використання у господарській діяльності. В зв`язку із відсутністю документів, які підтверджують виведення з основних засобів із використання, суд апеляційної інстанції не вбачає за можливе пов`язати з господарською дальністю Позивача придбаних запчастин та автошин на загальну суму 309981,82 грн., утому числі у 2015 році на 10954,98 грн., у 2016 році на 142275,0 грн., у 2017 році на 156751,84 грн. Таким чином, в порушення пункту 177.2, пункту 177.4 статті 177 ПУ України ФОП ОСОБА_1 безпідставно включено до складу документально підтверджених витрат за 2015-2017 роки на придбання товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані, витрати в розмірі 17390345,72 грн., у тому числі за 2015 р. на 52627,0 грн., за 2016 рік на 724501,0 грн., за 2017 рік на 2078789,0 грн. та інших витрат, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг в розмирі 48141,0 грн., у тому числі за 2016 рік на 48141,0 грн. В результаті не вірного визначення (заниження) суми, на яку нараховується єдиний внесок на суму 951269,33 грн. у тому числі за 2015 рік у сумі 76631,33 грн., за 2016 рік у сумі 414288.00 грн., за 2017 рік у сумі 460350,00 грн. в порушення пункту 2 частини 1 статті 7, частини 2 статті 9 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464 від 08 липня 2010 року ФОП ОСОБА_1 занижено належного до сплати в бюджет єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 22% (34,7%), внаслідок не вірного визначення суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, у розмірі - 951269,33 грн. у тому числі за 2015 рік у сумі 76631,33 грн., за 2016 рік у сумі 414288,00 грн., за 2017 рік у сумі 460350,00 грн. Наслідком заниження суми, на яку нараховується єдиний внесок на 951269,33 грн., у тому числі за 2015 рік у сумі 76631,33 грн., за 2016 рік у сумі 414288,00 грн, за 2017 рік у сумі 460350,00 грн. ФОП ОСОБА_1 занижено належного до сплати в бюджет єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 22 (34,7)%, внаслідок не вірного визначення суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, у розмірі - 218976,72 грн., у т.ч. по періодах: за 2015 рік на суму-26556,36 грн., за 2016 рік на суму - 91143,36 грн., за 2017 рік на суму- 101277,00 грн. Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовуються. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст.242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року - залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя В.В. Мельник суддя Д.В. Чепурнов