Постанова 4852 № 160/13305/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 18 червня 2020 року м. Дніпросправа № 160/13305/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року (суддя Царікова О.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 05.03.2020 року) у справі № 160/13305/19 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,- в с т а н о в и в: 26.12.2019 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі по тексту позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту відповідач), в якому просило стягнути з відповідача суму податкового боргу в розмірі 447320,81 грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 року позовні вимоги задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що податковий борг, є не узгодженим, йому не повідомлялось про підстави формування боргу. Апелянт вказував, що у позивача були відсутні підстави для проведення документальної позапланової перевірки та формування податкового боргу, який виник як податок з доходу фізичної особи внаслідок прощення АТ «Альфа-Банк» кредиту. Апелянт вказував, що якщо хтось і повинен сплати доходу з фізичної особи за суму отриманого додаткового блага у формі прощеного кредиту, то це АТ «Альфа-Банк», що є податковим агентом. Апелянт вказував, що ним в загальному суді оскаржується кредитний договір та дії АТ «Альфа-Банк». Апелянт вказував, що суд першої інстанції не дослідив, що саме включає в себе сума прощеного боргу в розмірі 1725702,75 грн. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно даних облікової картки платника податків, наявні несплачені суми за узгодженими податковими повідомлення-рішеннями. Суд першої інстанції вказував право податкового органу згідно норм ПК України нараховувати пеню внаслідок несплати боржником узгоджених податкових зобов`язань, або сплати їх не у передбачені законодавством строки. Контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до матеріалів справи, з 18.09.2018 року по 20.09.2018 року, фахівцями Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено невиїзну позапланову документальну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору з 01.01.2017 по 31.12.2017. За результатами перевірки складено акт від 21.09.2018 року №54986/04-36-13-04/ НОМЕР_1 , в якому зафіксовані порушення пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 176.1 ст. 176 ПК України, а саме, неподання ОСОБА_1 податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік; абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, з урахуванням норм пп. 165.1.55 п. 165. 1 ст. 165 ПК України, у зв`язку з отриманням додаткового блага у вигляді основної суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом у результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2017 рік у розмірі 310482,50 грн.; зафіксовано порушення пп. 1.2, пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, а саме, у зв`язку з отриманням додаткового блага у вигляді основної суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом у результаті чого донараховано військовий збір за 2017 рік в розмірі 25873,54 грн. Акт направлений ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку на його адресу, однак до податкової інспекції повернувся конверт з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання». На підставі акту від 21.09.2018 року №54986/04-36-13-04/24592146696 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено 01.11.2018 року податкові повідомлення-рішення № 0560111304, яким ОСОБА_1 нараховано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 388103,13 грн., з яких 310482,50 грн. є сумою податкового зобов`язання, 77620,63 грн. сума штрафних (фінансових) санкцій; № 0560121304, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 170,00 грн., за несвоєчасне подання декларації про майновий стан та доходи; № НОМЕР_2 , яким ОСОБА_1 нараховано військовий збір у розмірі 32341,93 грн., з яких 25873,54 грн. сума основного зобов`язання та 6468,39 грн. сума штрафних (фінансових) санкцій. Податкові повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, однак поштова кореспонденція була повернута у зв`язку з неможливістю вручення. Податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржено, грошове зобов`язання залишається не сплаченим. Згідно облікової картки платника податків ОСОБА_1 за ним обліковується податковий борг у розмірі 447320,81 грн., що складається з несплачених сум узгоджених податкових зобов`язань згідно податкових повідомлень-рішень у сумі 420615,06 грн. та нарахованої пені за своєчасну несплату узгодженого зобов`язання у розмірі 26705,75 грн. Встановлено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області була сформована на виконання ст. 59 ПК України та направлена ОСОБА_1 податкова вимога №1483-53 від 04.01.2019 року на суму 447320,81 грн., яка була надіслана відповідачу засобами поштового зв`язку, однак поштова кореспонденція була повернута у зв`язку з неможливістю вручення. Встановлено, що з метою розшуку ОСОБА_1 , з`ясування питання неотримання ним поштової кореспонденції від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, податковим управлінням здійснено запит до ГУДМС УДМС України в Дніпропетровській області, де повідомлено, що адресою ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 . Судом першої інстанції також робився запит до адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Дніпропетровській області, на який повідомлено, що ОСОБА_1 зареєстрований у АДРЕСА_1 . Встановлено, що ОСОБА_1 виконував запит до ГУ ДФС у Дніпропетровській області з метою отримання інформації щодо податкових боргів. Листом від 19.04.2018 року № 1253/04-36-13-19 Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_1 про те, що згідно наявної податкової інформації про суми сплачених доходів у 2017 році, ОСОБА_1 отримано дохід від ПАТ «Укрсоцбанк» як додаткове благо у розмірі 1725702,75 грн. Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року № 1200 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Державна податкова служба є правонаступником прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року № 537 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби. Реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком. Установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби. Головне управління ДПС у Запорізькій області є правонаступником Головного управління ДФС у Запорізькій області. Відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додатковими благами є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку. Пунктом 163.1 ст. 163 ПК України визначено перелік об`єктів оподаткування резидентів, до яких відносяться: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Відповідно до п. 164.1, пп. 164.2.17 п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. До загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податків включається: дохід, отриманий платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: зокрема, основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного року. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті). Нормами ПК України, визначено, що суми, які є анульованими (прощеними) кредитами слід визначати як отримана сума доходу у вигляді додаткового блага платниками податків, з таких сум слід сплачувати розмір податку. Відповідно до п.п.1.1 та 1.2 п.16-1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Згідно пп. 16.1.3 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 36.1 ст. 36 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідно до п. 179.1 ст. 179 ПК України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу. Згідно п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом. Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14, п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно пунктів 59.1, 59.4, 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Відповідно до п. 36.1-36.2 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Також, відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до положень пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження. Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Отже, у спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягає факт узгодженості грошового зобов`язання, зокрема факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу, тощо. Суд апеляційної інстанції встановив, що позивачем надіслано на адресу відповідача податкову вимогу №1483-53 від 04.01.2019 на суму 447320,81 грн., яка вважається отриманою, зважаючи на те, що така направлена на офіційну адресу реєстрації відповідача. Відповідачем не заперечується факт узгодженості зобов`язань, що виникли на підставі податкових повідомлень-рішень від 01.11.2018 року № 0560111304, № 0560121304, та № 0560131304. Такі податкові повідомлення-рішення ним не оскаржені. Відповідач обізнаний з податковою інформацією про суми не сплачених доходів у 2017 році, щодо отриманого доходу від ПАТ «Укрсоцбанк» як додаткового блага у розмірі 1725702,75 грн. згідно листа від 19.04.2018 року № 1253/04-36-13-19 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області. Колегія суддів зазначає, що сума боргу у розмірі 447320,81 грн. є узгодженою з платником податків. Податкові повідомлення-рішення, на якими ОСОБА_1 нараховані суми податкових зобов`язань з доходу фізичних осіб, військового збору, застосовані штрафні санкції, не оскаржені та є чинними. Колегія суддів приходить до висновку, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області вірно визначено суму податкового боргу, додержано процедуру узгодження сум несплачених зобов`язань та пені. Податковий борг відповідача є узгодженим та підлягає стягненню у встановлений ПК України спосіб. Суд апеляційної інстанції при вирішені спору керується правовою позицією Верховного Суду визначеною у постановах від 21.08.2019 року у справі №2340/4023/18, від 12.02.2019 року у справі №817/429/16, від 24.04.2020 року у справі №818/263/16, від 10.04.2020 року у справі №813/7758/14, від 21.11.2019 року у справі № 821/1126/16, 09.10.2019 року у справі №803/1101/15-а. Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Судові витрати повертаються у разі задоволення вимог апеляційної скарги. Повернення здійснених судових витрат у разі відмови стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, у задоволенні її вимог, непередбачене. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись статтями 314, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у справі № 160/13305/19 залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова