Постанова 4851 № 440/239/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2020 р. Справа № 440/239/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Бершова Г.Є., суддів: Катунова В.В., Ральченка І.М. розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 року по справі № 440/239/20 (головуючий 1 інстанції Супрун Є.Б.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду по суті його заяви від 12.12.2019 про перерахунок і виплату основної пенсії відповідно до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 03.05.2019 виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, з урахуванням лише відсотку втрати працездатності (70%) за формулою: п`ятикратний розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, помножений на відсоток втрати працездатності без урахування інших положень зазначеного Закону та положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", без застосування понижуючих коефіцієнтів, інших формул чи розрахунків, без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії, а також зобов`язати відповідача здійснити такий перерахунок. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 року позов залишено без задоволення. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідачем було порушено право позивача на перерахунок згідно вимог ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що пенсія позивачу з 01.10.2017 виплачується з урахуванням змін до чинного законодавства відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №851 від 15.11.2017 (з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої на початок відповідного року за відповідною формулою). Підстав для перерахунку пенсії за період з 08.05.2019 не має, оскільки така нарахована та виплачена відповідно до чинного законодавства обмеження до розміру пенсії ОСОБА_1 . Управлінням не застосовувалось. Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження. Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії та інвалідом ІІ-Ї групи, підтвердженням чому є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серія НОМЕР_1 , довідка до акта огляду МСЕК серія 10 ААА. ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області, де отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків з 11.08.2014 відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. З 01.07.2019 позивачу здійснено перерахунок пенсії на підставі частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та пункту 91 Порядку №1210, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2019, та показника середньої заробітної плати по Україні за 2018 рік з урахуванням відсотку втрати працездатності за відповідною формулою. 12.12.2019 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою довільної форми, в якій просив здійснити перерахунок та виплату основної пенсії відповідно до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 08.05.2019, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, з урахуванням лише відсотку втрати працездатності (70%) за формулою: п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, помножений на відсоток втрати працездатності без урахування інших положень зазначеного Закону та положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", без застосування понижуючих коефіцієнтів, інших формул чи розрахунків, без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії. У відповіді відповідача від 21.12.2019 року було зазначено, що підстав для перерахунку пенсії за період з 08.05.2019 не має, оскільки така нарахована та виплачена відповідно до чинного законодавства обмеження до розміру пенсії ОСОБА_1 . Управлінням не застосовувалось. Залишаючи без задоволення позов суд першої інстанції виходив з того, що пенсія по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС призначена позивачу відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та відповідач не порушив прав позивача. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Надаючи оцінку позовним вимогам позивача в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача з приводу не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 12.12.2019, колегія суддів виходить з наступного. Чинний на момент звернення ОСОБА_1 із заявою про перерахунок пенсії Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не містить чіткого порядку звернення пенсіонера за перерахунком пенсії згідно з цим Законом. Такий порядок наразі не визначений і нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України. Тому застосуванню в такому випадку підлягає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV). Згідно з частиною першою статті 44 цього Закону, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Відповідно до частини п`ятої статті 45 Закону №1058-IV, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. З матеріалів справи підтверджують, що заяву позивач подав 16.12.2019. При цьому, відповідь по суті звернення ОСОБА_1 , відповідач надав 21.12.2019 у формі листа №6481/К-02. Отже, колегія суддів не знаходить ознак протиправної бездіяльності відповідача з приводу розгляду заяви про перерахунок пенсії позивача, у зв`язку з чим позов ОСОБА_1 у частині вимог щодо визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Полтавській області в частині не розгляду його заяви від 12.12.2019 задоволенню не підлягає. Стосовно вимоги позивача про зобов`язання здійснити перерахунок та виплату основної державної пенсії відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи», виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з 03.05.2019 без урахування інших положень Закону та норм постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, без обмеження граничного розміру пенсії, колегія суддів зазначає наступне. Відповідач до відзиву на позов додав відповідь ГУ ПФУ в Полтавській області від 21.12.2019 №6481К-02, якою ОСОБА_1 повідомлено, що Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.201, не втратив чинності, не є скасованим, а відтак його імперативні положення є обов`язковими до виконання. Одночасно повідомлено, що статтею 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, як мають особливі заслуги пере Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. При цьому встановлено, що обмеження щодо максимального розміру пенсії до ОСОБА_1 не застосовувалося. Суд зауважує, що фактично вимоги позивача зводяться до зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без застосування формули, зазначеної в постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У зв`язку з цим слід зазначити, що пенсія по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС призначена позивачу відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до якої умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань. Пунктом 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, передбачено, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Згідно з пунктом 91 вказаного Порядку, за бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: П=Зс х Кзс х Кв/100 %, де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках). Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: Кзс = Зп (мін) х 5) / Зс1, де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи. У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Отже, постанова Кабінету Міністрів України 23.11.2011 №1210, яка визначає механізм обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, прийнята з метою практичної реалізації норми закону, а саме: частини 3 статті 59 Закону №796-XII, а відтак в частині встановлення формули їй не суперечить. Відповідно до статті 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання. Таким чином, в силу наведеної норми Конституції України відповідач зобов`язаний при обчисленні пенсії відповідно до пункту 91 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 23.11.2011 №1210, застосовувати формулу, визначену цим Порядком. При цьому, колегія суддів зауважує, що за змістом пункту 91 Порядку п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, це лише вихідний показник для обчислення пенсії, який сам по собі не враховує індивідуальних особливостей кожного окремого пенсіонера (зокрема, розміру відшкодування фактичних збитків (у відсотках)), а тому застосування формули, наведеної у пункті 91 Порядку №1210, дозволяє визначити розмір пенсії індивідуально для кожного пенсіонера із врахуванням його особливостей. Незастосування ж вказаної формули при обчисленні пенсії призведе до встановлення єдиного розміру пенсії для всіх пенсіонерів безвідносно до особливостей кожного, що в свою чергу не сприятимете належному та справедливому пенсійному забезпеченню окремо взятого пенсіонера. Також слід зазначити, що визнання неконституційним положення частини 3 статті 59 Закону №796-XII в частині словосполучення "дійсної строкової" не призвело до зміни формули, передбаченої пунктом 91 Порядку №1210, за якою здійснюється обчислення пенсії. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 №543 положення абзацу першого пункту 91 Порядку №1210 приведено лише у відповідність до приписів частини 3 статті 59 Закону №796-XII (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(II)/2019), а зміни формули, за якою розраховується пенсія, не відбулося. При цьому, частина 3 статті 59 Закону №796-XII не передбачає обов`язку при розрахунку пенсії застосовувати відсоток втрати працездатності пенсіонера, якому перераховується пенсія. Натомість, такий обов`язок міститься у постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 та передбачений саме у формулі, проти застосування якої позивач фактично й заперечує, вимагаючи, при цьому, здійснити перерахунок його пенсії з урахуванням його відсотку втрати працездатності (70%). Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах відсутній факт порушення прав та інтересів позивача, що є визначеною процесуальним законом підставою для відмови у позові. З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, з дотриманням вимог ч.2 ст.2 КАС України. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 року по справі № 440/239/20 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач Г.Є. Бершов Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко