Постанова 4851 № 480/2849/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2020 р.Справа № 480/2849/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Григорова А.М., Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. , за участю секретаря судового засідання Мороз М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.01.2020 року, головуючий суддя І інстанції: О.О. Осіпова, м. Суми, повний текст складено 14.01.20 року по справі № 480/2849/19 за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сумської митниці ДФС, в якому просить: - визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 03.07.2019 року № UА805000/2019/000188/1; - визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Сумської митниці ДФС № UА 805180/2019/00435. Свої вимоги мотивує тим, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації є протиправними, оскільки декларантом була подана митна декларація, в якій вартість автомобіля уживаного марки "Honda CR-V" 2018 року випуску визначено за основним методом на підставі примірника рахунку-фактури, що відповідало реальній ціні правочину та дорівнювало сплаченій сумі 8300 USD. Крім того, разом з митною декларацією до митного оформлення були надані також документи, які підтверджували легальність вказаного правочину та супроводжували автомобіль весь маршрут перевезення, перелік яких наведено в графі 44 вказаної митної декларації. Позивачем сплачена сума визначена в поданій декларації в повному розмірі. Отже, декларант позивача одночасно з митною декларацією в повному обсязі надав до митниці документи, які підтверджують митну вартість транспортного засобу, згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України. Проте 03.07.2019 року митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA805000/2019/000188/1 та картку відмови в митному оформленні № UA805180/2019/00435, згідно з якими вартість автомобіля було відхилено та визначено митну вартість за другорядним методом (резервний) в розмірі 15138,00USD. При цьому в рішенні митниці належним чином не обґрунтовано, що подані декларантом позивача документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Більш того, на вимоги інспектора митного оформлення «Центральний» митним брокером надано додаткові документи протягом 10 календарних днів та лист від 18.06.2019р. №2265 про надання інвойсу №353126 від 25.02.2019р. на підтвердження транспортних витрат та SWIFT переказ позивача від 18.02.2019р. за транспортний засіб. Рішенням Сумського окружного суду від 10.01.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 03.07.2019 року № UА805000/2019/000188/1. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Сумської митниці ДФС № UА 805180/2019/00435. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Слобожанською митницею Держмитслужби подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вказане судове рішення ухвалено з порушенням засад верховенства права та вимог матеріального і процесуального права, на підставі недостатніх, неналежних та недопустимих доказів. Вказує, що уповноваженою особою позивача до органу доходів і зборів не було подано жодного документа на підтвердження понесених витрат на транспортування товару від країни відправлення (США) до місця ввезення на митну територію України. Для підтвердження митної вартості товару, декларантом надано Bill of Sale від 14.02.2019. У даному документі містяться наступні відомості: продавець Dependable Auto Sales INC, продавець зазначає, що отримав від ОСОБА_1 8 300 дол. США за транспортний засіб марка HONDA, модель CR-V, ідентифікаційний номер ( VIN ): НОМЕР_2 . Вказує, що в порушення вимог пунктів 4 та 5 частини 2 статті 53 МК України будь-які платіжні документи на підтвердження ціни, що була сплачена за автомобіль, декларантом до митниці не подано. Разом з цим необхідно зауважити, що до митного оформлення декларантом також було подано документ «Certificate of title» відповідно до якого заявлений транспортний засіб було продано підприємством «Farmers Insurance Exchange» громадянину ОСОБА_2 . Датою продажу (Date purchased) є 19.10.2018 р. Вищевказані відомості жодним чином не узгоджуються з інформацією, яка міститься у рахунку фактурі від 14.02.2019р. Посилається на постанову Верховного Суду України від 02.06.2015 по справі № 21-498а15. Також зауважує, що у поданому рахунку міститься посилання на коносамент № 19029261, однак транспортування задекларованого автомобіля здійснювалось на підставі коносаменту № 19029262. Декларантом додатково надано банківський платіжний документ SWIFT від 18.02.2019. Відповідно до граф 32А, 33В перераховано кошти в розмірі 8 300 дол. США, перераховував ОСОБА_1 , у графі 59F отримувачем коштів зазначено ІАА, у графі 70 призначення платежу зазначено « саг 2018 HONDA CR-V vin НОМЕР_2 » Зазначає, що даний документ SWIFT від 18.02.2019 в електронному вигляді містить явні ознаки підробки, а саме підпис, ідентифікаційний номер транспортного засобу ( VIN ) та печатка банківської установи. На вимогу митного органу оригінал не надано. Вказує, що відповідно до відомостей, які містяться на сайті експедитора atlanticexpress.com вартість транспортування автомобіля марка HONDA; модель CR- V; від місця відправлення до пункту призначення, які вказані у коносаменті № 19029262 становить 725 USD, що не узгоджується з відомостями, вказаними у рахунку від 04.03.2019р. № 35312 - 400USD. Вказує, що під час здійснення аналізу товаросупровідних та комерційних документів, виявлено ризики використання документів із неправдивими відомостями, що надані для проведення митного оформлення. З вказаної причини управлінням протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії 20.06.2019 р. здійснено запит до банківської установи з метою отримання інформації щодо автентичності платіжного доручення, яке було надано до митного оформлення. У зв`язку з неотриманням відповіді від банківської установи 03.07 2019 р. посадовою особою Сумської митниці ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та відмовлено у митному оформленні транспортного засобу за заявленими декларантом відомостями шляхом прийняття картки відмови у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. 09.07.2019р. Сумською митницею ДФС отримано відповідь від AT КБ «ПРИВАТБАНК» згідно якої банківська установа відмовила у наданні запитуваної інформації митниці з причин, що дана інформація становить банківську таємницю. Зазначає, що сумський окружний адміністративний суд при ухваленні оскаржуваного рішення порушив вимоги пункту 3 частини 4 статті 246 КАС України, адже у його мотивувальній частині не міститься жодної мотивованої оцінки аргументів відповідача, що викладені у відзиві на позовну заяву і якими обґрунтовувались заперечення проти позову. Більше того, увесь текст мотивувальної частини рішення фактично дублює текст позовної заяви і не містить жодного аргументу відповідача щодо правомірності прийнятих рішення та Картки відмови, а також мотивів відхилення наданих Відповідачем доказів. На підставі вищенаведеного, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.01.2020 року у справі № 480/2849/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови. Постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Сумської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови відмовити у повному обсязі. Також, в рамках апеляційної скарги апелянтом заявлено клопотання про заміну відповідача. Вказує, що згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2019р. №858 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби» (далі - Постанова № 858) утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної митної служби, зокрема Слобожанську митницю Держмитслужби. Відповідно до пункту 2 Постанови № 858 реорганізовано територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної митної служби. Таким чином. Сумську митницю ДФС реорганізовано шляхом приєднання до Слобожанської митниці Держмитслужби. 07.11.2019 Слобожанську митницю Держмитслужби внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 29.11.2019 проведено державну реєстрацію рішення про припинення Сумської митниці ДФС. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 № 1217-р визначено, можливість забезпечення здійснення з 8 грудня 2019 р. Державною митною службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.? Виходячи з вищевикладеного та керуючись статтями 44-47,49, 53-55, 57 та 64 МК України, на підставі статей 44, 47, 90, 132-134, 242, 293, 315, 317 КАС України просить замінити первісного відповідача по справі - Сумську митницю ДФС на Слобожанську митницю Держмитслужби. Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Враховуючи встановлені обставини та викладені правові норми колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку наявні достатні та необхідні правові підстави, передбачені ст. 52 КАС України, для заміни Сумської митниці ДФС на його правонаступника Слобожанську митницю Держмитслужби. Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві. Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 10.06.2019 року уповноваженою особою позивача до митного поста «Центральний» Сумської митниці ДФС було подано електронну митну декларацію (далі -МД), якій був присвоєний номер UА805180/2019/016537(далі - МД), для оформлення в митний режим імпорт: Товар № 1 1.Легковий автомобіль, що був у користуванні - 1шт; марка НОNDA, модель CR-V; ідентифікаційний номер ( VIN ): НОМЕР_2 ; календарний рік виготовлення: 05/2018; модельний рік виготовлення: 2018; колір - синій; тип двигуна - бензиновий, робочий об`єм циліндрів - 1498 см3; кількість місць для сидіння, включно з місцем для водія - 5; тип кузова- універсал; призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; відповідає екологічним нормам не нижче "ЄВРО-5"". Разом з митною декларацією уповноваженою особою позивача було надано наступні документи : рахунок фактура (Invoice) від 14.02.2019 року; коносамент від 14.02.2019 № 19053472; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 05.06.2019р № UA500650/2019/1642; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 08.01.2019р.; висновок про якісні характеристики транспортного засобу. На повідомлення митного поста від 10.06.2019р. №328393 та від 10.06.2019р.№330003 за МД від 10.06.2019р. №UА805180/2019/016537 додатково було надано Invoice №353126 від 25.02.2019р. на підтвердження транспортних витрат та SWIFT переказ ОСОБА_1 від 18.02.2019р. за транспортний засіб (а.с.40-41) та у листі від 18.06.2019р. №2265 зазначено, що «інші документи ніж у митний декларації та додатково надані, відсутні». В подальшому, 03.07.2019р. Сумською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA805000/2019/000188/1 та картку відмови в митному оформленні №UA805180/2019/00435, згідно з якими вартість автомобіля була визначена за другорядним методом (резервний) в розмірі 15138,00USD (а.с.14-15). Зокрема, в рішенні про коригування митної вартості товарів вказані такі обставини його прийняття: «Основний метод не застосовувався тому, що використані декларантом відомості не є об`єктивними та достатньо підтвердженими документально. В результаті здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено наступне: «Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано «Bill of Sale» від 14.02.2019. У даному документі містяться наступні відомості: продавець Dependable Auto Sales INC, продавець зазначає, що отримав від ОСОБА_1 8 300 дол. США за транспортний засіб марка HONDA, модель CR-V, ідентифікаційний номер ( VIN ): НОМЕР_2. Нa вимогу митного органу не надано жодного банківського платіжного документу, що підтверджував би оплату за Bill of Sale від 14.02.2019. Декларантом додатково надано банківський платіжний документ SWIFT від 18.02.2019. Відповідно до граф 32А, 33В перераховано кошти в розмірі 8 300 дол. США, перераховував ОСОБА_1 , у графі 59F отримувачем кошів зазначено ІАА, у графі 70 призначення платежу зазначено «саr 2018 HONDA CR-V vin НОМЕР_2 . Даний документ SWIFT від 18.02.2019 в електронному вигляді містить явні ознаки підробки, а саме підпис та печатка банківської установи. Нa вимогу митного органу оригінал не надано. Відповідно до поданого «Certificate of Тitle» від 08.01.2014р. № 000913189 після продажу на аукціоні «Copart» 21.01.2019 право власності на транспортний засіб набув Zhosan Artem Henadiovych, Prokofiev street 30, Sumy. Наданий invoice від 25.02.2019 №353126 від Atlantic Express Corp до ОСОБА_1 на загальну суму 400дол.США не містить жодних банківських реквізитів для перерахування коштів, також зазначено, що сплатити до 04.03.2019. На вимогу митного органу не надано підтвердження про сплату по invoice від 25.02.2019 N 353126. Також не надано документів стосовно витрат на транспортування оцінюваного товару до порту відправлення, витрат на навантаження на судно та обробку оцінюваного товару, пов`язаною із його транспортуванням до порту ввезення на митну територію України. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України банківські платіжні документи та транспортні документи є одними із основних документів. У зв`язку з вищезазначеним, декларанту направлено запит про надання додаткових документів. Нa вимогу митного органу декларантом додаткових документів не надано. Між декларантом і митним органом проведено консультацію. Другорядні методи визначення митної вартості: за ціною договору щодо ідентичних товарів (а) та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (б) не застосовувалися тому, що відсутня інформація по операціях з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях що і оцінювані товари та не вироблені в тій же країні, що й товари, які оцінюються. Другорядні методи визначення митної вартості: на основі віднімання вартості (в) та на основі додавання вартості (обчислена вартість) (г) не використовувалися з причин відсутності необхідної інформації. Підстави для визначення митної вартості: цінова інформація щодо імпортних операцій ЄАІС ДФС України: МД №UA500650/2019/024209 від 09.06.2019р. Декларант має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу ДФС про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом ДФС; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу ДФС про коригування заявленої митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X Кодексу в розмірі, визначеному органом ДФС відповідно до частини сьомої цієї статті. Декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 Митного кодексу України або до суду». Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час судового розгляду справи відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 03.07.2019р. №UA805000/2019/000188/1 та картки відмови в митному оформленні №UA805180/2019/00435позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Приймаючи рішення по суті, з урахуванням вимог ст. 77 КАС України, суд апеляційної інстанції виходить з тих підстав, які зазначені в графі 33 рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 03.07.2019р. №UA805000/2019/000188/1. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 1 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина друга статті 1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012). Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності органів доходів і зборів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу. Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України). Згідно з ч.1.2,3 статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Стаття 49 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно з частини першої якої митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Частиною другою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною 2 якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Статтею 58 Митного кодексу України визначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини першої). Відповідно до частини першої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Згідно з ч.2 статті 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Статтею 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1). Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2). Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга). Відповідно до частини першої статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно із частиною другою статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Орган доходів і зборів має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України). Згідно із положеннями частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. За результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Кодексу (частина третя статті 54 Митного кодексу України). Нормами частини шостої статті 53 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Колегія суддів зазначає, що разом з митною декларацією уповноваженою особою позивача було надано наступні документи : рахунок фактура (Invoice) від 14.02.2019 року; коносамент від 14.02.2019 № 19053472; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 05.06.2019р № UA500650/2019/1642; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 08.01.2019р.; висновок про якісні характеристики транспортного засобу. На повідомлення митного поста від 10.06.2019р. №328393 та від 10.06.2019р.№330003 за МД від 10.06.2019р. №UА805180/2019/016537 додатково було надано Invoice №353126 від 25.02.2019р. на підтвердження транспортних витрат та SWIFT переказ ОСОБА_1 від 18.02.2019р. за транспортний засіб (а.с.40-41) та у листі від 18.06.2019р. №2265 зазначено, що «інші документи ніж у митний декларації та додатково надані, відсутні». З аналізу змісту вказаних документів, які за назвою і змістом відповідають вимогам пунктів 1, 3 ч. 2 ст. 53 МК України, колегія суддів вбачає, що такі в своїй сукупності надавали можливість відповідачу встановити дійсну митну товару за ціною договору продажу за результатами проведеного аукціону. Також, декларантом додатково надано банківський платіжний документ SWIFT від 18.02.2019, відповідно до граф 32А, 33В перераховано кошти в розмірі 8 300 дол. США, перераховував ОСОБА_1 , у графі 59F отримувачем кошів зазначено ІАА, у графі 70 призначення платежу зазначено «саr 2018 HONDA CR-V vin НОМЕР_2 » (а.с.42). Вказані у цьому документи відомості співпадають із відомостями, що містяться у документі «Bill of Sale» щодо марки транспортного засобу, його моделі, року виготовлення, назви покупця та ціни придбаного ним автомобіля у розмірі 8300USD. При цьому, щодо тверджень представника відповідача про те, що додатково поданий позивачем документ SWIFT містить явні ознаки підробки: підпис, ідентифікаційний номер транспортного засобу ( VIN ) та печатка банківської установи, суд вважає необхідним зазначити наступне. В матеріалах справи міститься копія листа Сумської митниці ДФС від 20.06.2019р. (а.с.49), в якому митниця просила надати директора Сумської філії АТ КБ «Приватбанк» Чернявського І. інформацію щодо достовірності поданого ОСОБА_1 до митного контролю платіжного документа SWIFT. Листом АТ КБ «Приватбанк» (а.с.50) повідомило, що виконати надісланий митницею запит неможливо внаслідок відсутності правових підстав, оскільки при наданні такої інформації банк буде змушений розкрити банківську таємницю, що призведе до порушення порядку її розкриття, визначеного Законом України «Про банку і банківську діяльність». Відповідачем належних та достовірних доказів того, що позивачем було подано підроблений платіжний документ на момент прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів не надано. Крім того, колегія суддів зазначає, що в оскарженому рішенні відповідачем зазначено " документ SWIFT від 18.02.2019 в електронному вигляді містить явні ознаки підробки, а саме підпис та печатка банківської установи", жодних посилань на те, що документ SWIFT містить явні ознаки підробки, а саме ідентифікаційний номер транспортного засобу ( VIN ) оскаржуване рішення не містить. Колегія суддів зазначає, що суд не має права досліджувати обставини, які стосуються митної вартості, але які не були предметом дослідження органу доходів і зборів при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів. Теж саме стосується й доводів відповідача стосовно того, що у поданому позивачем рахунку міститься посилання на коносамет № 19029261, однак транспортування задекларованого автомобіля здійснювалось на підставі коносаменту № 19029262, оскільки це не було підставою прийняття оскаржуваного рішення. Крім того, колегія суддів зазначає, що арифметична помилка в номері коносамету не свідчить про протиправність дій позивача. Крім того в наданому позивачем рахунку міститься й інша інформація, а саме :відправник, отримувач, опис транспортного засобу з зазначенням VIN номеру. З урахуванням вищенаведеного, доводи відповідача стосовно наданого підробленого платіжного документу є суто припущенням митного органу. Крім того, відсутність банківського платіжного документа щодо підтвердження сплати за придбаний товар не може бути підставою для посилання відповідача на наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст рахунок фактура (Invoice) від 14.02.2019 року, в тому числі будь-які відомості про отримання від компетентних органів Сполучених Штатів Америки інформації щодо підтвердження чи не підтвердження обставини відчуження позивачу продавцем імпортованого автомобіля марки та отримання або не отримання від позивача коштів за вказаний транспортний засіб. При цьому, у відповідача була можливість перевірити (уточнити) задекларовану вартість імпортованого автомобіля, оскільки в документах містяться відомості про продавця, його адресу. Вказане, на думку колегії суддів, свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості транспортного засобу за ціною рахунок фактура (Invoice) від 14.02.2019 року, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації. Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Щодо посилань відповідача у спірному рішенні на те, що відповідно до поданого «Certificate of Тitle» від 08.01.2014р. № 000913189 після продажу на аукціоні «Copart» 21.012019 право власності на транспортний засіб набув Zhosan Artem Henadiovych, Prokofiev street 30, Sumy (а.с.19-20), колегія суддів зазначає наступне. Вказаний документ не належить до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів у розумінні ч.2 ст.53 Митного кодексу України, оскільки з нього не можливо встановити числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, а тому такі доводи не можуть бути покладені в основу судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Щодо доводів відповідача, стосовно відсутності документів стосовно витрат на транспортування оцінюваного товару до порту відправлення, витрат на навантаження на судно та обробку оцінюваного товару, пов`язаною із його транспортуванням до порту ввезення на митну територію України, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до наданого позивачем коносаменту №19029262 (а.с.22) придбаний ним автомобіль марка HONDA, модель CR-V, ідентифікаційний номер ( VIN ): НОМЕР_2 доставлявся до порту Одеса з порту Х`юстон, експедитор - Atlantic Express Corp, а згідно з інвойсом (а.с.23) витрати на транспортування автомобіля склали всього 400 USD, з яких: на внутрішнє (вантажне) перевезення - 50USD, послуги з морського вантажного перевезення - 350USD. Отже, документи на транспортування товару, які містили відомості про вартість перевезення оцінюваного товару, були в наявності у декларанта. Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву та апеляційній скарзі на те, що відповідно до відомостей, які містяться на сайті експедитора atlanticexpress.com, вартість транспортування автомобіля марка HONDA; модель CR-V від місця відправлення до пункту призначення, які вказані у коносаменті, становить 725 USD, що не узгоджується з відомостями, вказаними у рахунку від 04.03.2019р. № 35312 - 400USD (а.с.47-48), суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного. Інвойс - це основний документ, згідно з яким оплачуються товари та послуги відповідно до вказаних у ньому умов, тому визначальною у даному випадку є ціна у розмірі 400 USD, зазначена в інвойсі Atlantic Express Corp, встановлена за домовленістю між відправником та конкретним отримувачем товару, що перевозиться. Відтак, зазначеними документами спростовуються доводи відповідача про не підтвердження позивачем транспортних витрат. Як встановлено судом вище, декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Наведені документи вказані представником відповідача в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА 805180/2019/00435. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Такий висновок суду, відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №809/1884/16. Також колегія суддів звертає увагу, що метод, який було застосовано митницею для коригування, є резервним методом. Так, відповідно до частини першої ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). При цьому за правилами частини другої вказаної статті митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Як свідчать матеріали справи, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару зазначено про наявність цінової інформації: цінова інформація щодо імпортних операцій ЄАІС ДФС України: МД № UA500650/2019/024209 від 09.06.2019. Проте, відсутнє будь-яке порівняння характеристик оцінюваного товару з товаром, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, без безпосереднього технічного огляду (експертизи) щодо реального стану імпортованого транспортного засобу, зокрема, відповідачем не взята до уваги наявність пошкоджень, що вказано в акті огляду транспортних засобів, а саме: кришка багажнику, бампер задній, кріплення бамперу заднього, підсилювач бамперу заднього, бампер задній лівий і правий, глушник лівий, ліхтар лівий і правий задній зовнішній, ліхтар задній внутрішній, внутрішнє облицювання боковини лівої задньої, замикаюча панель задня. При цьому, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом, визначеним в декларації митної вартості, оскільки надані для митного оформлення документи підтверджують вартість товару. Вказане свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення. Колегія суддів звертає увагу, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 по справі №805/2713/16-а. Враховуючи вищевикладене, відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого підприємством товару. Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності відмови митного органу у визнанні задекларованої позивачем за основним методом митної вартості товару та визначенні митної вартості за резервним методом, та як наслідок обґрунтованості заявлених позовних вимог щодо скасування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. Під час судового розгляду справи відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 03.07.2019р. №UA805000/2019/000188/1 та картки відмови в митному оформленні №UA805180/2019/00435 Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов висновку, про обґрунтованість позовних вимог, а отже, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та картка відмови в митному оформлені прийняті без урахування всіх обставин, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню. Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, враховуючи доводи апеляційної скарги, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. З урахуванням доводів апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню. Питання про розподіл судових витрат не переглядалось . Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.01.2020 року по справі № 480/2849/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 22.06.2020 року