Постанова 4876 № 10/70

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16.06.2020 року м.Дніпро Справа № 10/70 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач) суддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є., секретар судового засідання: Вітко Г.С., розглянувши апеляційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 25.11.2019 (повний текст ухвали складено 02.12.2019 року, суддя Коваленко Н.М.) у справі № 10-70 за заявою кредитора - ГУ ДФС у Кіровоградській області, 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55 до боржника - Державного підприємства "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" (далі - ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів"), 27519, Кіровоградська область, Світловодський район, село Павлівка, вул. Леніна, 2А, про банкрутство ВСТАНОВИВ: 1.Короткий зміст обставин справи і рішення суду першої інстанції. До Господарського суду 14.06.2019 надійшла скарга №2431-05/219 від 07.06.2019 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку) на дії/бездіяльність ліквідатора ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" Авраменка І.М. у справі №10/70 з вимогами: Визнати дії (бездіяльність) ліквідатора Авраменка І.М. в частині формування зайвої кредиторської заборгованості першої черги незаконними; Усунути ліквідатора ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" арбітражного керуючого Авраменка І.М. від виконання обов`язків; З метою прозорого призначення арбітражного керуючого на посаду ліквідатора, застосувати автоматизовану систему з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України; Визначити автоматизованою системою нового ліквідатора у даній справі про банкрутство. Вказана скарга обґрунтована тими обставинами, що діями (бездіяльністю) ліквідатора Авраменка І.М. порушуються вимоги законодавства України в частині безпідставного формування першої черги кредиторських вимог. Ліквідатор з дати свого призначення здійснював та продовжує здійснює нарахування заробітної плати працівникам в порушення вимог вищенаведених норм на підставі цивільно-правових договорів, які відсутні в матеріалах справи. Такими діями (бездіяльністю) ліквідатора шляхом формування безпідставної кредиторської заборгованості завдано збитків державному підприємству на загальну суму 1 885 004,00 грн. Згідно зі звітами, що наявні в матеріалах справи, та наведені в таблиці, ліквідатор щомісяця нараховував особисті витрати на паливо, добові, обслуговування оргтехніки, тощо. Разом з тим, арбітражним керуючим безпідставно здійснено нарахування грошових коштів на суму 160 593,28 грн. особистих витрат, оскільки вказані витрати не підтверджені документально. В матеріалах справи міститься чимала кількість судових рішень та заяв фізичних осіб, зокрема ОСОБА_18 , ОСОБА_2, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, тощо, про стягнення з державного підприємства середнього заробітку, а також компенсацію втрати частини заробітку в зв`язку із порушенням строків виплати заробітної плати. Станом на дату звернення з відповідною скаргою у зв`язку з непогашенням ліквідатором першої черги по виплаті заробітної плати, вищенаведені працівники судовими рішеннями, якими задоволено стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні збільшують розмір кредиторських вимог, що вказує на бездіяльність ліквідатора, який фактично погодився з такими стягненнями. Колишні працівники підприємства (підтверджується матеріалами справи згідно з наведеною Таблицею 1) ОСОБА_18, ОСОБА_2, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_5, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 тощо, з дати введення ліквідаційної процедури і по теперішній час продовжили виконання трудових обов`язків, але підлягають звільненню. Вказані дії та бездіяльність ліквідатора Авраменко І.М. свідчать про формування кредиторської заборгованості першої черги, що призведене до зайвих витрат банкрута. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 25.11.2019 у справі № 10-70 скаргу №2431-05/219 від 07.06.2019 Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на дії/бездіяльність ліквідатора ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" Авраменка І.М . з урахуванням вимог відзиву скаржника №2431-05/283 від 24.07.2019 на додаткові пояснення ліквідатора банкрута Авраменка І.М., визнано частково обґрунтованою. В решті вимог скаржника відмовлено. Ухвала обґрунтована тим, що з огляду на надані скаржником та ліквідатором документальні докази на підтвердження власних доводів та позицій суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність визнання скарги №2431-05/219 від 07.06.2019 Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на дії/бездіяльність ліквідатора ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" Авраменка І. М. з урахуванням вимог відзиву скаржника №2431-05/283 від 24.07.2019 на додаткові пояснення ліквідатора, частково обґрунтованою. В решті вимог скаржника відмовлено. 2.Короткі узагальнені доводи апеляційної скарги. Не погодившись з ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 25.11.2019 у справі № 10-70, до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулось Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 25.11.2019 у справі № 10/70 повністю, скаргу Мінекономіки № 2431-05/219 від 07.06.2019 задовольнити: - визнати незаконними дії (бездіяльність) ліквідатора Авраменка І. М. в частині формування зайвої кредиторської заборгованості першої черги в розмірі 1 885 004,00 грн. - арбітражного керуючого Авраменка І. М. усунути від виконання обов`язків ліквідатора ДП «СКТС і ТМ». Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що судом порушено вимоги частини 4 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс). Скаржник зазначає, що звіт ліквідатора за підсумками ліквідаційної процедури відповідно до частини 1 статті 65, на який посилався суд як єдину підставу надання підтверджуючих документів, не вимагає надання ліквідатором документів, що підтверджують понесені ним витрати в ліквідаційній процедурі. Так, згідно зі звітами, що наявні в матеріалах справи, та наведені в Таблиці 1(додакток до скарги на дії ліквідатора) ліквідатор щомісяця нараховував особисті витрати на паливо, добові, обслуговування оргтехніки, тощо, однак звіти не містять документальних підтверджень таких витрат. Скаржник зазначає, що матеріали справи містять копії цивільно-правових договорів про надання послуг, укладених арбітражним керуючим з фізичними особами, загальною кількістю 442 арк. До суду надано обґрунтування та наведено докази у вигляді таблиці (додається в додатку до апеляційної скарги) щодо порушення ліквідатором норм цивільного законодавства під час оформлення цивільно-правових відносин з фізичними особами та безпідставне здійснення розрахунків за вказаними договорами. На думку скаржника, суд не звернув уваги на відсутність цивільно-правових договорів за період з серпня 2014 року по грудень 2018 року, а саме 44 договори за вказаний період взагалі не були підписані, хоча ліквідатор здійснював розрахунки за такими договорами на постійній основі. Таким чином, ліквідатор не підтвердив документально факт укладання цивільно-правових договорів з фізичними особами згідно Таблиці 2, доданої до скарги на дії ліквідатора. Таким чином, скаржник вважає, що відсутність цивільно-правової угоди не породжує обов`язку ліквідатора зі сплати наданих послуг фізичними особами, більше того, виключає підстави для здійснення грошових розрахунків з зазначеними особами. Отже, регулярне здійснення розрахунків з фізичними особами зі сплати наданих послуг за відсутності належно оформлених договірних відносин є безпідставним та не відповідає вимогам законодавства. Таким чином, на думку скаржника, розрахунки з зазначеною особою по завищеній вартості є безпідставними. Скаржник зазначає, що з копій цивільно-правових договорів встановлено відсутність актів наданих послуг (виконаних робіт) та відомостей на виплату грошових коштів фізичним особам по певним періодам. Такі первинні документи є підставою здійснення розрахунків за цивільно-правовими договорами. Таким чином, скаржник вважає, що здійснення розрахунків з фізичними особами, з якими укладені цивільно-правові договори за відсутності документів первинної звітності є безпідставним та спростовують вчинення господарської операції як такої. Скаржник зазначає, що під час винесення ухвали від 25.11.2019 у справі № 10/70 судом порушено норми процесуального права, а саме частини 1 та 2 статті 277, частини 1 статті 234 ГПК України. Так, постановляючи ухвалу від 25.11.2019, суд керувався положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який станом на 21.10.2019 втратив чинність, і норми якого станом на 25.11.2019 є неприйнятними для застосування. Скаржник вважає, що резолютивна частина ухвали від 25.11.2019 не містить висновків суду, не розкриває поняття «визнати частково обґрунтованою» та не пояснює, які саме вимоги по скарзі № 2431-05/219 від 07.06.2019 Мінекономіки є задоволеними. Таким чином, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини та не досліджено належним чином докази, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, не дотримано вимог до змісту ухвали суду, що відповідно до статті 280 ГПК України є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. 3.Узагальнені доводи інших учасників справи. Арбітражний керуючий Авраменко І.М. подав відзив на апеляційну скаргу Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 25.11.2019 у справі № 10-70, в якому просить апеляційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 25.11.20019 року по справі № 10/70 залишити без змін. Прокуратура Кіровоградської області подала пояснення на апеляційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 25.11.2019 у справі № 10-70, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, а ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 25.11.2019 залишити без змін.

4. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.12.2019 року, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 25.11.2019 у справі № 10-70. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 року розгляд апеляційної призначено у судове засідання на 17.02.2020 року. 17.02.2020 розгляд апеляційної скарги відкладено на 17.03.2020 року. 17.03.2020 розгляд апеляційної скарги відкладено на 12.05.2020 року. 12.05.2020 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 16.06.2020 року. 16.06.2020 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. В судовому засіданні представник прокуратури та арбітражний керуючий Авраменко І.М. надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства. 16.06.2020 року до апеляційного господарського суду засобами електронного зв`язку надійшло клопотання скаржника про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням на території України карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №

211. Клопотання скаржника про відкладення судового розгляду через введення постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року карантинних заходів, апеляційним господарським судом залишається без задоволення з огляду на те, що явка представників учасників справи у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а скаржник не зазначає причин, які безпосередньо перешкоджають його участі у судовому засіданні, тоді як саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів. Крім того, скаржником надавались пояснення у попередніх судових засіданнях. Інші учасники справи про банкрутство не скористалися своїм правом бути присутніми у судовому засіданні, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином. Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 25.11.2019 у справі № 10-70 слід залишити без змін з огляду на наступне.

5. Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини. Постановою від 26.06.2013 Господарський суд Кіровоградської визнав ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру щодо банкрута ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів". Ухвалою від 12.08.2014 господарський суд звільнив арбітражного керуючого Чорнокондратенко І.П. від виконання повноважень ліквідатора банкрута з 12.08.2014, призначив ліквідатором ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" арбітражного керуючого Авраменка І.М. До Господарського суду Кіровоградської області надійшла скарга №2431-05/219 від 07.06.2019 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку) на дії/бездіяльність ліквідатора ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" Авраменка І.М. у справі №10/70. Розглядаючи скаргу, Господарський суд Кіровоградської області вважав, що допущені ліквідатором помилки не є підставою для його усунення.

6. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції. 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу, визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) - установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) , іншими законами України. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. (ч. 1 ст. 74 ГПК України) Статтею 61 КУзПБ передбачені повноваження ліквідатора, зокрема, частиною 1 вказаної статті визначено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом. Після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс. (ч. 1 ст. 65 КУзПБ) Частиною 1 ст. 12 КУзПБ встановлено, що арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право, зокрема, залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Кодексом чи угодою з кредиторами. Стосовно судових рішень за якими на користь фізичних осіб з банкрута стягнута заборгованість з компенсації за невикористану відпустку, компенсації втрати частини грошових доходів, з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тощо на користь фізичних осіб, то такі рішення набрали законної сили, в апеляційному порядку не оскаржені та нескасовані. За ст. 129-1 Конституції України - суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Порядок відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень передбачений положеннями ст. 28 КУзПБ, частиною 4 якої зазначено, що відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого; 2) зловживання правами арбітражного керуючого; 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого; 6) наявності конфлікту інтересів. Комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав. За ч. 3 ст. 12 КУзПБ під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено). Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про визнання скарги №2431-05/219 від 07.06.2019 Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на дії/бездіяльність ліквідатора ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" Авраменка І. М. частково обґрунтованою - є правомірною. Так, колегія судді зазначає про відсутність визначених у ст. 28 КУзПБ обставин для відсторонення Авраменка І.М. від виконання своїх обов`язків. Так, арбітражним керуючим вжито заходів щодо збереження майна банкрута, ним укладено договори на охоронні послуги виконання робіт за якими повністю підтверджено первинними бухгалтерськими документами (т.1 а.с. 194, 225, 226; т. 2 а.с. 1-41, 46, 47, 208, 245, 246; т.3 а.с. 2, 3, 53, 111). Комітетом кредиторів схвалено діяльність ліквідатора що відображено в протоколі № 17 від 11.07.2019 року (т.1 а.с. 49). Претензій з боку комітету кредиторів до роботи ліквідатора не встановлено.

7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу. Довід скаржника про те, що постановляючи ухвалу від 25.11.2019 суд керувався положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який станом на 21.10.2019 втратив чинність, і норми якого станом на 25.11.2019 є нечинними відхиляється колегією суддів, оскільки на момент подачі скарги №2431-05/219 від 07.06.2019 Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку) на дії/бездіяльність ліквідатора ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" Авраменка І.М. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» був чинний, а на момент розгляду зазначеної скарги втрати чинність, тому суд при прийнятті/відхиленні доводів скарги правомірно врахував як положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», так і Кодексу України з процедур банкрутства. Довід скаржника про те, що суд проігнорував частину 4 статті 61 Кодексу, яка є імперативною нормою, в результаті чого арбітражним керуючим безпідставно здійснено нарахування особистих витрат на суму 160 593,28 грн., які ліквідатором не підтверджено, є необґрунтованим з огляду на наступне. Відповідно до ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку. Колегія суддів зазначає, що станом на даний час такий звіт до суду не надходив та не є предметом розгляду у даному провадженні Отже, колегія суддів приходить до таких висновків: - звіт про діяльність ліквідатор зобов`язаний надавати комітету кредиторів. - скаржник не є кредитором по справі; не входить до комітету кредиторів. - документи, які підтверджують витрати ліквідатора, надаються до суду разом з остаточними звітом та ліквідаційним балансом підприємства - банкрута і розглядаються кредиторами та судом, чого у справі зроблено не було, тому зробити наразі висновок про обгрунтованість/необгрунтованість витрат - не є можливим. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що висновок суду першої інстанції щодо відсутності обов`язку надання ліквідатором підтверджуючих документів разом із звітом, є вірним та таким, що відповідає вимогам Кодексу, зокрема, cт. 61 та

65. Крім того, колегія суддів зазначає, що ліквідатором надавались звіти про хід ліквідаційної процедури, в яких зазначалось, які саме витрати були понесені, зокрема: витрати на паливо канцтовари, пошту, оцінку майна, тощо. Перелік основних витрат, понесених ліквідатором та нерозривно пов`язаних з процедурою, зокрема: - охорона майна є вимогою Закону, обов`язоком ліквідатора є зберігання значного обсягу майна; - бухгалтерські послуги: видача довідок, в тому числі щодо пільгових пенсій, участь в перевірках Пенсійного фонду здійснення платежів та погашення вимог, неодноразове проведення інвентаризації майна, неодноразова підготовка пакету документів для погодження ліквідаційної маси, відповіді на запити, підготовка даних для звітів ліквідатора, підготовка даних для зборів комітету кредиторів є необхідними, тощо; - витрати на паливо обґрунтовуються тим, що ліквідатор територіально знаходиться в м. Полтава; здійснення повноважень ліквідатора проведено належним чином, зокрема: обов`язок контролю зберігання майна, участь в нарадах Світловодської РДА, участь в зборах комітету кредиторів, тощо; - витрати на марки, конверти обгрунтовуються значним обсягом листування; - обслуговування оргтехніки: комп`ютера, принтера, було здійснено ліквідатором; - оцінка майна (на вимогу Міністерства) проведена на оплатній основі; - витрати на проведення аукціону з продажу майна є необхідними в силу вимоги Закону щодо продажу майна з прилюдних торгів; - технічна інвентаризація: для внесення до Єдиного державного реєстру речових прав актуальної інформації щодо нерухомого майна боржника; - нотаріальні послуги, витяги з реєстрів: всі дії, які вимагають обов`язкового нотаріального посвідчення у відповідності до чинного законодавства; отримання витягів для здійснення дій щодо реєстрації майна, обтяжень майна, формування ліквідаційної маси, надання відповідей тощо. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що твердження Міністерства про необґрунтованість витрат є безпідставними. Довід скаржника про те, що оскільки, зазначені договори укладені в письмовій формі, то для зміни вартості послуг за договорами сторони повинні були підписати відповідні додаткові угоди, відхиляється колегією суддів з огляду на те, що: - скаржник не є стороною цивільно-правових відносин між ліквідатором та суб`єктами надання таких послуг; - діючим на момент виникнення таких відносин Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачено обов`язку ліквідатора щодо погодження таких договорів з учасниками провадження; - скаржником не надано доказів недійсності таких договорів; - в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що дії ліквідатора щодо укладення та виконання таких договорів не схвалені комітетом кредиторів - єдиним органом, який в процедурі банкрутства має право схвалення діяльності ліквідатора. Довід скаржника про те, що суд не дослідив в повній мірі надані Мінекономіки докази, чим порушив норми частин 1,2 статті 73, статті 74, частини 1 статті 77 та статті ГПК України, наслідком чого стало формування зайвої кредиторської заборгованості боржника відхиляється колегією суддів з огляду на те, що погашення заборгованості по заробітній платі відбулося по мірі надходження грошових коштів і жодне прострочення виплати з вини ліквідатора допущено не було. Щодо затягування ліквідаційної процедури, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та доводами ліквідатора про безпідставність відповідних звинувачень з боку скаржника, оскільки доцільність дій, вчинених ліквідатором протягом 2014-2018 років, підтверджена наявними матеріалами справи, поданими поясненнями арбітражного керуючого Авраменка І.М., а також не спростована доводами Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Разом з тим, колегія суддів погоджується з позицією скаржника щодо порушення ліквідатором черговості погашення кредиторських вимог, проте здійснення аналізу вказаних дій арбітражного керуючого Авраменка І.М. під час розгляду скарги Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України є передчасним, оскільки аналіз стану погашення вимог кредиторів, в тому числі, дотримання черговості погашення їх вимог, здійснюється під час розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, що прямо передбачено положеннями ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства. Комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав. Натомість, за результатами розгляду скарги Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України колегією суддів не встановлено обставин, що є підставою для відсторонення арбітражного керуючого Авраменка І.М., наявні помилки у його діяльності під час виконання повноважень ліквідатора ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" не умисними порушеннями Закону та такими, що порушують законні права та інтереси учасників провадження у справі про банкрутство, зокрема скаржника, а також можуть бути виправлені в ліквідаційній процедурі банкрута. Колегія суддів враховує, що в матеріалах даної справи відсутні будь-які скарги на арбітражного керуючого Авраменка І.М., а також зауваження щодо його діяльності. За ч. 3 ст. 12 КУзПБ під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено). Таким чином, доводи Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження. Також,

мотивувальна частина оскаржуваної ухвали викладена належним чином, в ній зазначено, які помилки допущені ліквідатором, а також, які аргументи скарги не є обґрунтованими.

8. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права і інтереси особи за захистом яких вона звернулась до суду. Право скаржника не порушено.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Господарського суду Кіровоградської області від 25.11.2019 у справі № 10-70 винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що в силу ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, оскаржуваного судового рішення - без змін.

10. Судові витрати. Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-280, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 25.11.2019 у справі № 10-70 - залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 25.11.2019 у справі № 10-70 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Повний текст складено 22.06.2020 року. Головуючий суддя Л.М. Білецька Судді Т.А. Верхогляд А.Є. Чередко