Постанова 4821 № 695/743/17

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2020 року Справа № 695/743/17 Провадження № 22-ц/821/574/20 категорія 351000000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Єльцова В. О. суддів: Карпенко О. В., Нерушак Л. В. секретаря: Винник І. М. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 відповідач: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва Алла Михайлівна третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс», розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа без самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про визнання протиправним та скасування рішення прав та їх обтяжень, скасування запису про державну реєстрацію права власності, в с т а н о в и в :

1. Описова частина Короткий зміст позовних вимог 14 березня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А. М., третя особа без самостійних вимог ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про визнання протиправним та скасування рішення прав та їх обтяжень, скасування запису про державну реєстрацію права власності. В обґрунтування позовних вимог вказала, що 26 вересня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 2301/09085/88-1099, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 39 000 дол. США. З метою забезпечення належного виконання вказаного кредитного договору ВАТ «Светбанк» та ОСОБА_1 уклали іпотечний договір № 2301/0908/88-1099-Z, відповідно до якого позивач передала в іпотеку іпотекодержателю належне їй на праві власності майно, а саме: квартиру під АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 свої зобов`язання належним чином не виконав, а тому 11 червня 2012 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області було ухвалено рішення про стягнення із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованості по вказаному кредитному договору. ПАТ «Светбанк», яке виступає правонаступником ВАТ «Светбанк», яке в свою чергу виступає правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк», 28 листопада 2012 року відступила ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» право вимоги заборгованості по кредитних договорах, а також і прав за іпотечними договорами, зокрема договір № 2301/0908/88-1099-Z від 26.09.2008 року. 27 листопада 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №26526032, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс». Вказані дії нотаріуса позивач вважає незаконними, оскільки 17 листопада 2013 року боржник за основним зобов`язанням помер, а тому іпотека, на думку позивача, припиняється, оскільки припинене основне зобов`язання. Позивач наполягає, що при реєстрації права власності на предмет іпотеки дії нотаріуса були незаконні, оскільки остання не перевірила відомості, які містяться в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян про боржника, адже в разі відсутності спадкоємців, договір іпотеки вважається припиненим зі смертю боржника за основним зобов`язанням. Крім того, рішення прийнято всупереч нормам ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а реєстрація права власності повинна вчиняться відповідним територіальним органом державної реєстрації прав. Таким чином відповідач не мав передбачених чинним законодавством підстав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цього майна. В зв`язку з вищевикладеним просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс»; - скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 12247180 про державну реєстрацію за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_2 , що здійснена 27 листопада 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М.; - судові витрати у розмірі 640.40 грн. стягнути на користь ОСОБА_1 з рахунку нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 липня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення прав та їх обтяжень, скасування запису про державну реєстрацію права власності залишено без задоволення. Ухвалюючи рішення про залишення без задоволення позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що доводи позивача ґрунтуються на протиправності дій нотаріуса, як суб`єкта, наділеного владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, та полягають у тому, що відповідач не мав права прийняти спірне рішення та вчинити спірну реєстраційну дію. Тобто, зі змісту позовних вимог та обраному способу захисту порушених прав вбачається, що дослідженню підлягають не спірні договірні правовідносини, а дії відповідача, який у межах спірних правовідносин діє як суб`єкт владних повноважень. З`ясувавши характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача, суд першої інстанції вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає специфіці правовідносин. Короткий зміст вимог апеляційної скарги 07 серпня 2018 року позивач не погоджуючись з рішенням місцевого суду подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 липня 2018 року та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 липня 2018 року прийнято з грубим порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування. Зазначає, що нотаріусом порушено п. 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме він повинен перевіряти наявність засвідченої належним чином письмової вимоги про виконання зобов`язання та має перевірити документи, що підтверджує закінчення строку для виконання цієї вимоги визначеного в вимозі, який має відраховуватися з моменту отримання її іпотекодавцем. Вказує, що приватний нотаріус здійснив державну реєстрацію права власності на третю особу з грубим порушенням п.п. 1 п. 1 ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Також, приватний нотаріус здійснила незаконну державну реєстрацію, коли наявні докази, що свідчать про припинення іпотеки, що включає будь-які заходи звернення стягнення на предмет іпотеки. Так як, іпотека припинилася внаслідок смерті позичальника за кредитним договором боржника за основним зобов`язанням, що підтверджується свідоцтвом про смерть. У відзиві, що надійшов на апеляційну скаргу від ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», остання вказала, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін. Суд першої інстанції ухвалюючи рішення по справі та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, правильно дослідив обставини по справі та вірно визначився з законодавством при вирішенні спору, застосувавши його у відповідності до наданих сторонами пояснень та доказів. Доводи апеляційної скарги ніяким чином не спростовують висновки суду, а тому підстав для її задоволення немає. Надходження апеляційної скарги Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 16 серпня 2018 року відкрито апеляційне провадження. Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 23 серпня 2018 року справу призначено до розгляду в загальному порядку. Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 12 вересня 2018 року апеляційну скаргу позивача задоволено частково, рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області віл 19 липня 2018 року скасовано, а провадження закрито. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2019 року вказану справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року скасовано постанову Апеляційного суду Черкаської області від 12 вересня 2018 року, а справу направлено до Черкаського апеляційного суду для продовження розгляду. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року колегії суддів у складі судді-доповідача Єльцова В. О., суддів Карпенко О. В. та Нерушак Л. В. вказану цивільну справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції 26.09.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 2301/0908/88-1099, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 39000 доларів США (а.с. 9-11 том 1). У забезпечення виконання кредитного договору 26.09.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 2301/0908/88-1099-Z, відповідно до якого іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 . 28 листопада 2012 року ПАТ «Светбанк», яке виступає правонаступником ВАТ «Светбанк», яке в свою чергу виступає правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» відступило ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» право вимоги заборгованості по кредитних договорах, а також і прав за іпотечними договорами, серед яких значиться і іпотечний договір №2301/0908/88-1099-Z від 26.09.2008 року (а.с.24-25 том 1). 27 листопада 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою Аллою Михайлівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 26526032, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» (а.с. 26 звор. стор. том 1). 2.

Мотивувальна частина Позиція Черкаського апеляційного суду Згідно до вимог ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. При цьому, за загальним правилом встановленим вказаною нормою права, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії. Заслухавши суддю-доповідача, за участі позивача, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини 4 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення або неправильне застосування норм матеріального права. Ухвалене судом першої інстанції рішення не відповідає зазначеним вище вимогам. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача ґрунтуються на протиправності дій нотаріуса, як суб`єкта, наділеного владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, та полягають у тому, що відповідач не мав права прийняти спірне рішення та вчинити спірну реєстраційну дію. Тобто, зі змісту позовних вимог та обраному способу захисту порушених прав вбачається, що дослідженню підлягають не спірні договірні правовідносини, а дії відповідача, який у межах спірних правовідносин діє як суб`єкт владних повноважень. Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду виходячи з наступного. Як вбачається із цивільної справи та встановлено судом першої інстанції, 26.09.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 2301/0908/88-1099, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 39000 доларів США (а.с. 9-11 том 1). У забезпечення виконання кредитного договору 26.09.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 2301/0908/88-1099-Z, відповідно до якого іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 (а.с .24-25 том 1). Відповідно до п. 11 іпотечного договору № 2301/0908/88-1099-Z іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі, якщо на день, визначений основним зобов`язанням, позичальник не поверне іпотекодержателю суму кредиту та/або проценти за користування кредитом та/або пеню або іншу заборгованість, та/або платежі та санкції, що передбачені та/або випливають з основного зобов`язання, а також в інших випадках, передбачених основним зобов`язанням та Договором іпотеки, в тому числі у випадку одноразового прострочення основного зобов`язання (як основного боргу так і процентів за ним). При настанні зазначених у абзаці першому пункту 11 договору іпотеки випадків, іпотекодержатель надсилає позичальнику та іпотекодавцеві письмову вимогу про усунення порушення основного зобов`язання та/або зобов`язань, передбачених Договором іпотеки не менше ніж тридцятиденний строк, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов договору іпотеки. Відповідно до п. 12 Договору іпотеки за вибором іпотекодержателя застосовується один із наведених нижче способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя: за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеним шляхом здійснення застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке викладене у п. 12.3.1 та п. 12.3.2 пп. 12.3 п. 12 договору іпотеки. Зокрема, згідно з п. 12.3.1 пп. 12.3 п. 12 Договору іпотеки задоволення вимог здійснюється шляхом: а) передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку». У випадку задоволення вимог іпотекодержателя шляхом використання процедури, передбаченої у пп. 12.3 п. 12 договору іпотеки, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений шляхом здійснення цього застереження, є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки. Як вбачається з матеріалів цивільної справи та встановлених судом першої інстанції обставин, рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 11 червня 2012 року, яке набрало чинності 22.06.2012, було задоволено позов ПАТ «Сведбанк» та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на їх користь заборгованість по кредитному договору № 2301/0908/88-1099 від 26.09.2008 в сумі 291 999 грн. 36 коп. 28 листопада 2012 року ПАТ «Светбанк», яке виступає правонаступником ВАТ «Светбанк», яке в свою чергу виступає правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» відступило ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» право вимоги заборгованості по кредитних договорах, а також і прав за іпотечними договорами, серед яких значиться і іпотечний договір №2301/0908/88-1099-Z від 26.09.2008 року (а.с. 16-25 том 1). 27 листопада 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А. М. на підставі вказаного іпотечного договору, зареєстровано за ТОВ «ФК «Вектор плюс» право власності на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_3 , яка належала ОСОБА_1 на праві приватної власності, про що прийняте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 26526032 від 27.11.2015 (т. 1 а.с. 26 звор. сторона). Отже, для проведення державної реєстрації речового права власності на нерухоме майно за відповідачем ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс», відповідачем у справі - приватним нотаріусом Кобелєвою А. М., при виконанні обов`язків державного реєстратора по проведенню державної реєстрації прав власності на нерухоме майно за товариством, у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі Закон 1952-IV), в редакції на час вчинення такої дії, було прийняте рішення щодо проведення такої державної реєстрації у період дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". Відповідно до статей 33, 35-37 Закону України "Про іпотеку" підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки є невиконання або неналежне виконання боржником основного зобов`язання, яке здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є два або більше об`єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. У разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки. Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними. Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. За приписами статті 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", який набрав чинності з 07.06.2014, і діяв станом на час прийняття нотаріусом рішення про проведення державної реєстрації речового права власності за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» на предмет іпотеки та вчинення такої дії, протягом дії цього Закону: не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, якщо таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа не перевищує 140 кв. метрів для квартири; тощо. Якщо у законі і договорі по різному урегульовано питання звернення стягнення на предмет іпотеки, то застосовуються вимоги договору, якщо такі не протирічатьзакону чи не заборонені законом. У даному випадку однією із умов переходу предмета іпотеки у власність іпотекодержателю була добровільна передача іпотекодавцем предмета іпотеки. Частиною першою статті 2 Закону 1952-IV, в редакції, що діяла на момент вчинення реєстраційних дій 27.11.2015, передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону визначено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Частиною першої статті 10 Закону № 1952-IV визначено, що державним реєстратором є, окрім інших, нотаріус. Згідно з частиною першої статті 11 Закону № 1952-IV державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. За змістом статті 18 Закону № 1952-IVперелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. Згідно з пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину. Відповідно до пункту 61 цього Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу). У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 10, 18 Закону № 1952-IV та статті 37 Закону № 898-IV порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства. У пункті 11 договору іпотеки сторони погодили, що необхідним та достатнім доказом надіслання іпотекодержателем іпотекодавцю та позичальнику письмового повідомлення щодо виникнення обставин та наслідків, передбачених пунктами 3.9., 3.10 кредитного договору, є поштова квитанція (касовий/фінансовий чек) поштового відділення про прийняття від іпотекодержателя поштових відправлень - рекомендованих листів з описом на адресу іпотекодавця та позичальника, зазначені договорі кредиту та іпотечному договорі. Аналіз наведених норм матеріального закону дає підстави для висновку, що іпотекодержатель має право за умови відповідного застереження у іпотечному договорі щодо право переходу права власності на предмет іпотеки, в позасудовому порядку без згоди власника майна - іпотекодавця прийняти рішення і звернути стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог по кредитній заборгованості з дотриманням процедури визначеною договором або законом і такий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки є елементом примусового стягнення. Такий висновок узгоджується з висновком Великої Палати в постанові від 20 березня 2019 року у справі № 306/2053/16-ц. Як вбачається з рішення місцевого суду, яким було встановлено, що ТОВ «Вектор Плюс» обрало передбачений положеннями іпотечного договору та ст. ст. 35, 37 ЗУ «Про іпотеку» спосіб захисту порушеного права позасудове врегулювання спору, та задовольнили свої вимоги шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок забезпечення основного забезпечення у порядку встановленому ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», зареєструвавши у нотаріуса право власності на вказане іпотечне майно. Однак жодних документів, які б засвідчували правильність процедури проведення реєстрації права власності на вказане іпотечне майно, товариство суду не надало. Більше того, апеляційним судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні відомості попереднього направлення товариством позичальнику ОСОБА_2 та іпотекодавцю ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушення із зазначається стислого змісту порушених зобов`язань, вимоги про виконання порушеного зобов`язання у строк, що не перевищує тридцяти календарних днів та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. І перевірити наявність вказаних документів у реєстраційній справі приватного нотаріуса Кобелєвої А. М. не представилося за можливе, оскільки з надісланого Київським державним нотаріальним архівом листа від 09.04.2020 вих. № 959/01-21 вбачається, що на підставі Акта № 1 про вилучення до знищення (документів), не внесених до Національного архівного фонду приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А. М., 141 том «Документів (запити, вимоги, заяви, витяги, інформаційні довідки тощо) щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на надання інформації за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» за період з 05 січня по 30 грудня 2015 року знищені. За таких обставин, враховуючи надані сторонами докази та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що нотаріус не мав передбачених законом підстав для вчинення дій державної реєстрації іпотечного майна квартири АДРЕСА_1 , на підставі застереження згідно п.12.3.1 іпотечного договору, через недотримання ТОВ «Вектор Плюс» вимог п. 11 договору іпотеки. Крім того, надана ТОВ «Вектор Плюс» нотаріально посвідчена заява від 03.02.2016, в якій ОСОБА_1 визнала право власності третьої особи, не дає підстав вважати про правильність процедури проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 приватним нотаріусом Кобелєвою А. М., оскільки вищевказана реєстрація іпотечного майна відбувалася у листопаді 2015 року, а вказана заява підписана позивачем у лютому 2016 року. Доводи апеляційної скарги щодо неправомірності проведення державної реєстрації в період дії мораторію щодо нерухомого майна є обґрунтованими, оскільки, звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку у спосіб реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки на підставі застереження в іпотечному договорі має наслідком відчуження предмету іпотеки на користь іпотекодержателя без згоди власника, а тому є елементом примусового звернення стягнення на таке майна. Тому у разі вирішення питання примусового звернення стягнення на житловий будинок, як предмет іпотеки, що виступає як забезпечення зобов`язань позивача за споживчим кредитом, наданими йому кредитними установами та за наявності умов, викладених у п. 2 ст. 1 Закону України " Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", на таке майно примусового стягнення (відчужене без згоди власника) протягом дії цього Закону не може бути. Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України). Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваної ухвали дають підстави для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішення. Згідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 липня 2018 року скасувати, та постановити нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача. Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 960 грн. 61 коп. у відшкодування фактично понесених судових витрат за подання апеляційної скарги, а також 640 грн. 00 коп. судових витрат понесених при подачі позовної заяви, а всього 1600 грн. 61 коп. Керуючись ст. ст. 367, 368, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 липня 2018 року скасувати та ухвалити нову постанову. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 26526032 від 27.11.2015, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою Аллою Михайлівною про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс», код ЄДРПОУ 38004195, на об`єкт нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_1 . Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 12247180 про державну реєстрацію за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс», код ЄДРПОУ 38004195, права власності на об`єкт нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_1 . В решті позовних вимог відмовити. Стягнути з відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) понесені нею судові витрати у сумі 1600 грн. 61 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України. Головуючий Судді: