Постанова Луганський апеляційний суд № 414/2830/19
від 16.06.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 414/2830/19 Провадження № 22-ц/810/73/20 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2020 року м. Сєвєродонецьк Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Єрмакова Ю.В., суддів Коновалової В.А., Луганської В.М., за участю секретаря судового засідання Перишкіна Т.М., учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» відповідач - ОСОБА_1 , розглянув в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» на рішення Кремінського районного суду Луганської області від 17 грудня 2019 року, постановлене суддею Акуловим Є.М. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, в с т а н о в и в: Короткий зміст позовних вимог В жовтні 2019 рокупозивач звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитківв обґрунтування якого вказав, що за договором від 21.05.2014 року є постачальником електроенергії споживачеві - ОСОБА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до приписів п. 48 «Правил користування електричною енергією для населення», затверджених Постановою КМУ № 1357 від 26.07.1999 року з наступними змінами споживач несе відповідальність за розкрадання електроенергії без приладів обліку. 05.12.2016 року, при перевірці дотримання правил користування електроенергією, відповідачем було виявлено самовільне підключення електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника, а саме підключення навантаження споживача з вступного автомата, встановленого до приладу обліку, що було зафіксовано актом про порушення №000965 від 05.12.2016 року, який було складено у присутності представника відповідача ОСОБА_2 , який підписав акт без зауважень та претензій до працівників ЛЕО. На підставі складеного акту про порушення №000965 від 05.12.2016 року нараховано суму збитків (вартості необлікованої електроенергії) за період з 21.11.2016 р. по 05.12.2016 р. (14 днів) в розмірі 1661,70 грн., у зв`язку з чим просив задовольнити позов на вказану суму збитків, а також стягнути судові витрати. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 17 грудня 2019 року відмовлено за недоведеністю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання" в особі Кремінського району електричних мереж до ОСОБА_1 про відшкодування збитків. Суд першої інстанції зазначив, що загальною підставою відповідальності за завдану шкоду, згідно ст. 1166 ЦК України, є наявність вини її заподіювача. Аналізуючи встановленні судом обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що задля покладення на відповідача обов`язку відшкодування шкоди треба встановити наявність винних дій або бездіяльності відповідача, наслідків у вигляді шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між ними. У суду відсутні підстави задля покладання відповідальності на споживача про відшкодування позивачеві шкоди, завданої розкраданням електроенергії, оскільки позивачем суду не надано переконливих доказів того, що саме ОСОБА_1 вчинила дії з розкрадання, а саме підключення електромережі поза приладом обліку, є власником (користувачем) домоволодіння, де виявлено порушення співробітниками енергопостачальника, або іншим чином причетна до розкрадання. Посилання позивача на договір з енергопостачання, підписаний від імені ОСОБА_1 , спростовано Актом про виявлене порушення, складеним в присутності нібито уповноваженої особи - ОСОБА_2 , із зазначенням даних його паспорта, виданого 17.05.2004 року ВВД Зерноградського району Ростовської області(а.с.9), правовий статус якого не відомий, нічим не підтверджений, мета та ціль перебування в домоволодінні також. Самі по собі Договір та особистий рахунок аж ніяк не свідчать, що саме відповідачем ( його діями або бездіяльністю) завдано шкоди. Враховуючи встановлене в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позивачем не надано доказів неправомірних дій (бездіяльності) відповідача та що саме ці його дії призвели до завдання шкоди, яка підлягала б відшкодуванню згідно законодавства та відмовив в задоволенні позову. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» просить рішення Кремінського районного суду Луганської області від 17 грудня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» суму збитків внаслідок порушення Правил користування електричною енергією для населення у розмірі 1661,70 грн. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ (1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Посилаючись на ст. 317 ЦК України, вказав, що на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Зазначив, що відповідно до положень п. 7 Правил користування електричною енергією для населення, ОСОБА_1 , як споживач електроенергії не зверталася до позивача з заявою про тимчасове призупинення енергопостачання або з заявою про переоформлення особового рахунку після припинення проживання в будинку. Також скаржник послався на ст. 614 ЦК України та зазначив, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання, але відповідач для підтвердження відсутності своєї вини в порушенні Правил користування електричною енергією для населення до них не зверталася. Розгляд справи неодноразова відкладався для повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, судові повістки поверталися до суду у зв`язку з не проживанням відповідача за вказаною адресою. Тому відповідно до ч. 6, 11 ст. 128 ЦПК України відповідач повідомлена про час та місце розгляду справи через оголошення на сайті Луганського апеляційного суду. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що загальною підставою відповідальності за завдану шкоду згідно ст. 1166 ЦК України, є наявність вини її заподіювача. Аналізуючи встановленні судом обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що задля покладення на відповідача обов`язку відшкодування шкоди треба встановити наявність винних дій або бездіяльності відповідача, наслідків у вигляді шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між ними. У суду відсутні підстави задля покладання відповідальності на споживача про відшкодування позивачеві шкоди, завданої розкраданням електроенергії, оскільки позивачем суду не надано переконливих доказів того, що саме ОСОБА_1 вчинила дії з розкрадання, а саме підключення електромережі поза приладом обліку, є власником (користувачем) домоволодіння, де виявлено порушення співробітниками енергопостачальника, або іншим чином причетна до розкрадання. Посилання позивача на договір з енергопостачання, підписаний від імені ОСОБА_1 , спростовано Актом про виявлене порушення, складеним в присутності нібито уповноваженої особи - ОСОБА_2 , із зазначенням даних його паспорта, виданого 17.05.2004 року ВВД Зерноградського району Ростовської області(а.с.9), правовий статус якого не відомий, нічим не підтверджений, мета та ціль перебування в домоволодінні також. Самі по собі Договір та особистий рахунок аж ніяк не свідчать, що саме відповідачем ( його діями або бездіяльністю) завдано шкоди. Отже, враховуючи встановлене в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позивачем не надано доказів неправомірних дій (бездіяльності) відповідача та що саме ці його дії призвели до завдання шкоди, яка підлягала б відшкодуванню згідно законодавства та відмовив в задоволенні позову. Апеляційний суд вважає цей висновок суду першої інстанції помилковим. Судом встановлено, що за договором №770117084 від 21.05.2014 року (далі Договір) між сторонами, підписаним від імені ОСОБА_1 , позивач є постачальником електроенергії споживачеві - ОСОБА_1 , на яку відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 ( а.с. 8,16). На даний час згідно відповіді міського голови Кремінської міської ради ОСОБА_1 на території Кремінської міської ради не зареєстрована, інші особи за вказаною адресою також не зареєстровані. При перевірці дотримання правил користування електроенергією відповідачем 05.12.2016 року було виявлено самовільне підключення електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника, а саме підключення навантаження споживача з вступного автомата, встановленого до приладу обліку, тим самими споживання електроенергії без обліку, за даним факом складено акт про порушення «Правил користування електричною енергією для населення» № 000965 в присутності уповноваженої особи ОСОБА_2 із зазначенням даних його паспорта, виданого 17.05.2004 року ВВД Зерноградського району Ростовської області (а.с. 9), складено схему виявленого порушення (а.с. 10), сформовано фото таблицю (ас 11-12), на місці усунуто виявлене порушення, що підтверджено Актом №000965 про усунення порушень «Правил користування електричною енергією для населення» (ас 13). Рішенням комісії з розгляду акту порушень «Правил користування електричною енергією для населення» від 05 12.2016 року № 000965, оформленим протоколом від 29.12.2016 року № 174, відповідачу нараховано збитки за безоблікове споживання електричної енергії в період з 21.11.2016 року по 05.12.2016 року (день виявлення порушення) в розмірі 1661,70 грн (а.с. 15). Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частинами першою та другою статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Отже, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України). Відносини щодо постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, положеннями Закону України від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР «Про електроенергетику» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 575/97-ВР), Правилами та Методикою. Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Згідно з частинами першою, четвертою статті 26 Закону № 575/97-ВР споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил користування електроенергією, затверджених Кабінетом Міністрів України. За змістом ЦК України за відсутності письмового договору факт відкриття особового рахунку, видача книжки та постачання електричної енергії вважається укладенням договору на умовах, передбачених Законом України «Про електроенергетику». Відповідно до частин другої, третьої статті 27 Закону № 575/97-ВР правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку. Згідно з пунктами 9, 10 Правил споживання електричної енергії без приладів обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами. Прилади обліку встановлюються відповідно до вимог правил улаштування електроустановок. Прилад обліку повинен мати пломбу з відбитком повірочного клейма територіального органу Держспоживстандарту та пломбу з відбитком клейма або логотипу енергопостачальника. У пункті 42 Правил визначено, що побутовий споживач електричної енергії зобов`язаний: невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі засобу обліку; оплачувати спожиту-електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності. За змістом п.6.3.2. та п.6.3.4 Договору споживач несе відповідальність, зокрема, за порушення Правил користування електричною енергією для населення та розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж. Згідно з пунктом 48 Правил та пунктом 4 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2006 року № 122, розмір збитків, завданих енергопостачальнику, розраховується відповідно до оформленого акту про виявлене порушення та згідно з Методикою. Відповідно до пункту 3.1 розділу 3 Методики вона застосовується на підставі акту про порушення, складеного з урахуванням вимог Правил, та в разі виявлення порушень Правил, зокрема, самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі поза засобами обліку електричної енергії. Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії згідно з пунктом 3.3 Методики здійснюється за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії; та за кількістю днів (розрахунковий період). Відповідно до підпункту «б» пункту 3.3 Методики у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника, розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється - із дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення. Вказані вимоги зазначених вище норм права, а також положень Договору залишились поза увагою суду першої інстанції, а тому суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Отже, з урахуванням встановлених обставин, наведених норм права, судова колегія дійшла висновку про те, що, оскільки відповідач ( ОСОБА_1 , з якою укладено Договір), як споживач електроенергії, не звернулася до позивача із заявою про тимчасове призупинення енергопостачання або ж із заявою про переоформлення особового рахунку після припинення проживання в будинку, не контролювала користування електроенергією іншими особами, тобто не вживала усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язань за Договором, тому відповідно до ч.2 ст.614 ЦК України, згідно з якою відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання, повинна відповідати за заподіяні позивачу збитки внаслідок самовільного підключення до мереж енергопостачальника. Відсутність вини у зазначеному вище самовільному підключенні не доведено, тому відповідач не звільняється від відповідальності за збитки, заподіяні особою, яка проживала в будинку за вказаною в Договорі адресою ( АДРЕСА_1 ) внаслідок безоблікового використання електроенергії. Також, у встановленому законом порядку не було оспорено Акт про порушень «Правил користування електричною енергією для населення» від 05.12.2016 року № 000965, Протокол від 29.12.2016 року № 174 відповідно до якого відповідачу нараховано збитки за безоблікове споживання електричної енергії в період з 21.11.2016 року по 05.12.2016 року (день виявлення порушення) в розмірі 1661,70 грн (ас 16-15). Щодо суті апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України). Апеляційний суд вважає, що рішення суду слід скасувати відповідно до п.п.1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» до ОСОБА_1 задовольнити. Щодо судових витрат В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 1921 грн, що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 1). Згідно платіжного доручення від 15.01.2020 року (а.с.61) та платіжного доручення від 10.02.2020 року (а.с. 41) в загальній сумі позивачем понесені витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2881,50 грн. Оскільки позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» підлягають задоволенню, то понесені судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 4802,50 грн. Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» задовольнити. Рішення Кремінського районного суду Луганської області від 17 грудня 2019 року скасувати і ухвалити нове рішення. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» до ОСОБА_1 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» (код ЄДРПО 31443937) збитки внаслідок порушення Правил користування електричною енергією для населення у розмірі 1661,70 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят одна) грн. 70 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» (код ЄДРПО 31443937) судовий збір в сумі 4802,50 грн. (чотири тисячі вісімсот дві) грн. 50 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Процесуальний строк касаційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Дата складення повного тексту постанови 18 червня 2020 року. Судді: Ю.В. Єрмаков В.А. Коновалова В.М. Луганська