Постанова 4819 № 766/3398/20
від 19.06.2020 ·ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 766/3398/20 Провадження № 33/819/208/20 Головуючий в 1 інстанції Зубов О.С. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Батрак В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 червня 2020 року. Херсонський апеляційний суд під головуванням судді Батрак В.В., за участю представника особи притягнутої до адміністративної відповідальності адвоката ОСОБА_1 , адвоката Сачаєвої І.О. та законного представника потерпілої Жакун Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 адвоката Пацалової Т.В. на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 08.05.2020 року, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 грн. ВСТАНОВИВ: Згідно з постановою місцевого суду, ОСОБА_2 11.02.2020 року о 19.15 год., за місцем свого мешкання, а саме: АДРЕСА_1 , вчинив насильство в сім`ї, яке виразилося в умисному вчинені дій психологічного характеру відносно своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , а саме в нетверезому вигляді ображав її нецензурною лайкою, залякував та принижував, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП. Не погоджуючись із вказаною постановою суду Пацалова Т ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, однобічне та неповне з`ясування всіх обставин справи, просить оскаржувану постанову скасувати, у зв`язку із відсутністю в діях її підзахисного складу адміністративного правопорушення, а провадження у справі закрити. Так, апелянт зазначає про численні порушення інструкції при складанні протоколу, зокрема відсутність розгорнутого зазначення ПІБ осіб (особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, потерпілих), місця та часу вчинення правопорушення. Крім того, наголошує, що покази свідків ( ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) були спотворені та викладені судом невірно. Також, вважає, що між батьками ОСОБА_3 існує тривалий конфлікт та неприязні відносини, внаслідок чого остання страждає психологічно. В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_7 зазначає, що посилання апеляційної скарги на порушення при складанні протоколу є лише намаганням сторони захисту уникнути відповідальності. Крім того, зазначає, що показання свідків, які були покладені в основу оскаржуваної постанови узгоджуються між собою, а тому відсутні підстави ставити їх під сумнів. Заслухавши представника особи притягнутої до адміністративної відповідальності адвоката ОСОБА_1 , адвоката Сачаєвої І.О. та законного представника потерпілої Жакун Т. ОСОБА_8 ., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені в протоколі обставини підтверджуються поясненнями свідків, які були допитані безпосередньо в судовому засіданні ( ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 ). Посилання апелянта на численні порушення при складанні протоколу серії АПР 18 №420218 від 24.02.2020 року, зокрема не зазначення повного ПІБ особи, яка його склала, місця, адреси - є несуттєвими та жодним чином не впливають на його доказове значення. Крім того, жодних зауважень з цього приводу у відповідній графі під час його складання ОСОБА_2 не зазначив. Доводи апеляційної скарги про те, що суд повинен був віднестись критично до показів ОСОБА_7 , оскільки між ними конфліктні відносини, не заслуговують на увагу, оскільки в судовому засіданні були допитані, окрім останньої, інші свідки та на підставі повного, всебічного дослідження пояснень було постановлене відповідне рішення. Крім того, показання свідка ОСОБА_5 узгоджуються із свідченнями інших осіб, допитаних у судовому засіданні, а тому доводи апеляційної скарги про те, що на психологічну консультацію потерпіла звернулась за ініціативи матері, а остання могла вплинути на її спілкування із психологом, являються надуманими, а тому не заслуговують на увагу, оскільки висновок за результатами психологічного обстеження ОСОБА_3 від 30.03.2020 року № 20, який було складено психологом Кризового центру для постраждалих від домашнього насильства ОСОБА_5 є послідовним та висвітлює особливості психо-емоційного стану ОСОБА_3 , з приводу чого ОСОБА_5 надала аналогічні пояснення безпосередньо в суді. Крім того, посилання сторони захисну на необ`єктивність та однобічність вказаного психологічного висновку, не ґрунтуються на матеріалах провадження, оскільки ОСОБА_2 не вжив жодних заходів для отримання висновку іншого психолога, або звернення до Кризового центру для постраждалих від домашнього насильства, що було рекомендовано, як у висновку психолога, так і безпосередньо судовому засіданні. З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови. За таких обставин, підстав для скасування постанови суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
ПОСТАНОВИВ: Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 08.05.2020 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 грн - залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: (підпис) Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду Помічник судді Чорі Я.Ю. 19.06.2020 року