Постанова Запорізький апеляційний суд № 323/529/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 323/529/20 Головуючий в 1 інст. Фісун Н.В. Провадження № 33/807/368/20 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2020 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Запорізького апеляційного суду за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 справу за його апеляційною скаргою на постанову судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 12 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючий, який протягом року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст.130 КУпАП, не притягувався, визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, та стягнуто судовий збір,- В С Т А Н О В И В: Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 25.02.2020 року на 341 км а/д Харків Сімферополь керував БАЗ д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук). Від продуття на місці зупинки газоаналізатором «Драгер», а також від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків. Від керування т/з відсторонений. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову районного суду, постановити нову, якою на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити справу щодо нього за відсутності в його діях складу правопорушення. В обґрунтування скарги зазначає, що суд вийшов за межі повноважень, займаючись збором доказів у справі. Посилається на те, що суд проігнорував усі доводи і клопотання захисту, які він заявляв письмово, а також судову практику, яку навів апелянт. ОСОБА_1 наполягає на тому, що його безпідставно зупинили працівники поліції та запропонували пройти огляд. Алкотестер був начебто пошкоджений, не було одноразових трубок до нього. Він наполягав на проходженні огляду у медичному закладі, але йому було відмолено поліцейськими через брак часу на це. Таким чином його право на огляд було порушено, що порушує і вимоги ст. 266 КУпАП. При цьому апелянт зазначає, що поліцейський погрожував евакуацією автомобіля, якщо він не поїде разом з ним у заклад. Надалі поліцейський «порадив» відмовитися від проходження огляду та бути вільним. Він не знав, що за відмову буде таке покарання, йому не роз`яснили наслідки. Йому продиктували, що потрібно написати у протоколі. Також поліцейські зупинили двох водіїв та дали їм підписати заздалегідь заготовлені бланки. Водії підписали їх не дивлячись, отже при складенні протоколу свідків не було. Апелянт зазначає, що ніякого направлення на огляд йому не виписували. Надалі його не відсторонили від керування, а просто відпустили їхати далі, що доводить його тверезість і реальну відсутність ознак сп`яніння. На думку апелянта те, що йому відмовили в огляді на стан сп`яніння у лікаря, підтверджується письмовими поясненнями свідків, а саме в них зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від «медичного огляду в медичних установах». Також зазначає, що ознаки сп`яніння на бланках пояснень надруковані, але ж ці ознаки є індивідуальними. На підставі наведеного вважає, що огляд на стан сп`яніння проведений відносно нього є недійсним. Апелянт знову посилається на відсутність направлення на огляд та наводить приклади судової практики, де визнано, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння є обов`язковим. Також в апеляційній скарзі викладено клопотання про виклик і допит свідків, у разі їх неявки апелянт просить трактувати це на його користь. Звертає увагу суду не недоцільність виклику працівників поліції, адже вони вже виклали своє бачення у протоколі, і не можуть бути свідками огляду відповідно до Інструкції №1452/735 від 09.11.2015. В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 після пояснив, що йому відомі та зрозумілі права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, свій захист буде здійснювати сам. Заявив клопотання про виклик свідків. Підтримав апеляційну скаргу, пославшись на порушення поліцейськими вимог Інструкції направлення на огляд не виписано, що є обов`язковим. За відсутності направлення неможливо пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. У матеріалах справи відсутні відомості, який прилад він мав продувати, а вони не усі сертифіковані він це знає, адже є водієм із великим стажем. Пояснив, що його вже зупиняли цього дня, і ні в кого не було підозр. Зупинивши на посту відразу запитали, чи вживав він спиртні напої, на що він відповів, що напередодні у вечорі випив бутилу пива. Викликані в судове засідання апеляційного суду свідки не з`явилися, тому апеляційний суд переглядає постанову суду першої інстанції на підставі матеріалів, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, адже примусовий привід свідків нормами КУпАП не передбачений. Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що остання не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованими та засновані на досліджених в судовому засіданні наступних доказах. Так, з відомостей, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 062018 від 25.02.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 , маючи ознаки алкогольного сп`яніння (порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук), від огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці з використанням технічного засобу газоаналізатор Драгер, а також від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 керування транспортним засобом відсторонений (а.с. 2). Протокол містить анкетні дані вказаних свідків та їх особисті підписи. Крім того протокол про адміністративне правопорушення без заперечень підписаний водієм, який власноруч зазначив, що напередодні вживав пиво, від освідування в лікарні відмовляється, прибор Драгер продувати відмовляється, вину визнає, зі ст.130 КУпАП ознайомлений. Аналогічні відомості викладені і у рапорті поліцейського Р. Луценка (а.с. 4). У письмових поясненнях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зазначено, що їх було запрошено в якості свідків, і в їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння (а.с. 4, 5). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не заперечує, що він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, посилаючись на те, що вважав прилад пошкодженим та через відсутність одноразових трубок. Проте такі доводи не можуть бути взяті до уваги, адже відповідно до п. 2.5 ПДР водій має обов`язок на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, при цьому жодних заперечень щодо технічного стану газоаналізатору письмові пояснення ОСОБА_1 не містять. Доводи ОСОБА_1 про те, що він наполягав на тому, що б пройти огляд у медичному закладі, але йому в цьому безпідставно відмовлено, не тільки не підтверджуються матеріалами справи, але суперечать його пояснення у протоколі та доводам його апеляційної скарги, де він зазначає, що поліціянт пригрозив йому евакуацією авто, якщо він не проїде разом з ними в мед. заклад (4 арк. апеляційної скарги). Є безпідставними доводи апелянта про відсутність свідків під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, адже у протоколі зазначені анкетні дані свідків, містяться їх підписи, протокол підписаний ОСОБА_1 без зауважень, а в апеляційній скарзі водій зазначає, що поліцейські зупинили двох водіїв (4 арк.). Не знайшли свого підтвердження доводи ОСОБА_1 і про те, що його не відсторонили від керування, адже він власноруч зазначив про це у протоколі. Протокол про адміністративне правопорушення містить у відповідній графі підпис особи, яка притягається до відповідальності про роз`яснення їй прав, передбачених ст. 268, ст. 63 Конституції України, письмові пояснення водія про те, що він ознайомлений із змістом ст. 130 КУпАП та визнає свою вину, а тому апеляційній суд відхиляє відповідні доводи апеляційної скарги. Доводи ОСОБА_1 щодо тиску на нього з боку працівників поліції, які «порадили» йому просто «відмовитися та бути вільним» та продиктували, що потрібно написати, а він не знав, що за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння встановлено відповідальність, апеляційний суд, враховуючи досвід ОСОБА_1 як водія-професіонала (у нього відкриті категорії «В», «С», «Е» - а.с. 7) з великим стажем роботи, його вік та життєвий досвід, відхиляє як надумані і безпідставні. Є безпідставним твердження ОСОБА_1 про те, що суд, витребувавши відеозапис, вдався до збору доказів та вийшов за межі своїх повноважень, адже судом відеозапис витребувався лише з метою перевірки доводів ОСОБА_1 щодо незаконного тиску на нього з боку працівників поліції. Отже суд першої інстанції дослідив всі наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази, надав їм належну оцінку, та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення. На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 12 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.Я. Рассуждай Дата документу Справа № 323/529/20